Запальні захворювання м’ягких тканин,слинних залоз та травм щелепно-лицевої ділянки у дітей»
1. У якому віці закінчується формування лімфатичних вузлів.
1. 2- 3 роки 2. 4-6 років. 3. 6-8 років. 4. 8-10 років. 5.11-12 років.
2. Утруднення при ковтанні з'являється при флегмоні
1. Скроневої області 2. Щічної області
3. Привушно-жувальної області 4. Дна порожнини рота
3. Фурункул - це:
1. Гостре гнійно- некротичне запалення фолікула волосся й навколишньої тканини.
2. Гостре гнійно- некротичне запалення декількох, розташованих поруч, волосяних фолікулів і сальніх залоз, що поширюється на навколишню шкіру і підшкірну клітковину
.
4. Збудником актиномікозу є
1. Стафілококи 2. Стрептококи 3. Променисті гриби
4. Кишкові клостридіі 5. Туберкульозні мікобактерії
5. Спосіб передачі інфекції при епідемічному паротиті
1. Статевий 2. Контактний 3. Аліментарний
4. Повітряно-краплинний
6. Провідну роль у розвитку хронічного сіалоденіта грає
1. Гострий стоматит 2. Синдром Олбрайта
3. Рефлекторна гіперсалівація 4. Зниження секреторної функції
7.У щелепно - лицьовий стаціонар поступила дівчинка 5 років із рваною раною
м'якого піднебіння. Виберіть вид знеболювання для проведення ПХО рани:
1. Провідникове. 2. Інфільтраційне. 3. Ректальне.
4. Інтубаціонний наркоз 5. Внутрішньовенний наркоз.
8.Назвіть можливі способи лікування коротких вуздечок язика.
1. Френулотомія. 2. Френулоектомія.
3. Френулопластика зустрічними трикутниками по Лімбергу.
4. Френулопластика за Діфенбахом. 5.Всі перераховані вище.
9. Який мікроорганізм найбільше часто є збудником гострих лімфаденітів обличчя й шиї
1.Золотистий стафілокок. 2.Стрептокок. 3. Кишкова паличка. 4. Змішана мікрофлора
10. Серйозним ускладненням флегмони орбіти може бути
1.Паротит 2. Медіастиніт 3. Парез лицьового нерва
4. Гематома м'яких тканин 5. Тромбоз синусів головного мозку
11. Цикл розвитку фурункулів триває:
1. 3-4 дня. 2. 5-6 днів. 3. 7-8 днів. 4. 8-10 днів.
12.Збудниками туберкульозу є:
1. Мікобактерії туберкульозу. 2. Стрептококи.
3. Стафілококи 4. Променисті гриби.
13. Лікування епідемічного паротиту полягає
1. У променевій терапії 2. У симптоматичній терапії
3. У бужуванні проток 4. У контрастній сіалографії
14. Основною клінічною ознакою калькульозного сіалоденіта є
1. Біль у залозі 2. Гіпосалівація 3. Гіперсалівація
4. Запалення устя протоки 5. Припухання залози під час прийому їжі
15. Рання первинна хірургічна обробка ран особи проводиться з моменту поранення протягом
1. Першої години 2. 8-12 годин 3. 24 годин
4. 48 годин 5. 72 годин
16. Трункулярний лімфангоіт - це:
1.Запалення великих лімфатичних судин.
2.Запалення дрібних лімфатичних судин.
17. Поставте діагноз гнійного лімфаденіту:
1. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області,
шкіра збирається в складку й у кольорі не змінена, лимфоузел щільно-еластичної консистенції, слабоболючий, рухомий, із гладкою поверхнею.
2.Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області, шкіра над припухлістю гіперимована й напружена, тканини навколо лімфатичного вузла інфільтровані, визначається болючість, лімфовузол малорухомий, є флуктуація.
3.Субфебрильна температура тіла, припухлість ураженої області, болючість
при пальпації, лімфатичний вузол округлої форми, щільно- еластичної консистенції, рівні контури, шкіра над ним рухлива, колір не змінений
18. Серйозним ускладненням флегмон є
1.Паротит 2.Медіастиніт 3.Парез лицьового нерва
4.Гематома м'яких тканин
19. Чи можливо накладення на рану первинних швів після розкриття ускладнених форм фурункулів ?:
1. Так, можливо завжди.
2. Можливо в деяких випадках.
3. Цього робити не можна.
20. Інфікування при актиномікозі відбувається
1. Аутогенно 2. Гематогенно 3. Лімфогенно
4. Контактно 5. Повітряно-крапельним шляхом
21.Які лімфаденіти найчастіше розвиваються в дітей молодших вікових груп:
1.Одонтогенні 2.Неодонтогенні. 3. Туберкульозні. 4.Актиномікотичні.
22. Виражене утруднення відкривання рота з'являється при флегмоні
1. Скроневої 2. Виличної 3. Піднижньощелепної
4. Підочної 5. Щічної області
23. У якому віці найбільше часто зустрічаються фурункули й карбункули ?:
1. Дитячому. 2. Юнацькому. 3. Молодому .4 Літньому. 5. Старечому.
24. Інфікування при актиномікозі відбувається
1. Аутогенно 2. Гематогенно 3. Лімфогенно
4. Контактно 5. Повітряно-крапельним шляхом
25. При епідемічному паротиті вражається
1. Строма 2. Паренхіма 3. Вартанов протік
4. Стенонов протік 5. Протоки II і III порядків.
26. Хронічний паренхіматозний сіалоденіт характеризується
1. Розплавлюванням строми 2. Тотальним набряком паренхіми
3. Утворенням дрібних гнійних порожнин
4. Розростанням проміжної сполучної тканини
27.Які травми м'яких тканин заживають без утворення рубця:
1. Поверхневі рани. 2. Глибокі рани. 3. Подряпини.
28. Назвіть найефективніші способи лікування короткої вуздечки верхньої губи:
1. Френулотомія, френулоектомія, френулопластика по Діфенбаху.
2. Френулоектомия, френулотомія.
3. Френулопластика зустрічними трикутниками по Лімбергу , френулотомія.
4. Френулопластика по Діфенбаху й Лімбергу.
5. Усе вище перераховане.
29. При епідемічному паротиті вражаються слинні залози
1. Малі 2. Привушні 3. Під'язикові
30. При сіалодохітах характерне ураження
1. Строми залози 2. Паренхіми залози
3. Системи вивідних проток 4. Внутрішньозалозистих лімфовузлів
31. У яких випадках необхідно проводити противорабическу вакцинацію:
1. Собака, що наніс травму , не знайдений.
2. Собака відомий ,але не щеплений проти сказу.
3. Собака, що вкусив , хворіє на сказ.
4. Собака живе в місці неблагополучному по відношенні до бешихи.
5. В усіх вище перерахованих випадках.
32.У чому суть хірургічного лікування короткої вуздечки верхньої губи:
1. Переміщення нижньої ніжки вуздечки губи.
2. Переміщення верхньої ніжки вуздечки губи.
3. Переміщення обох ніжок вуздечки губи. Д. Висікання тканин вуздечки губи.
33. Періаденіт - це:
1.Серозне запалення лімфатичного вузла.
2. Гнійне запалення лімфатичного вузла.
3.Серозна інфільтрація тканин оточуючих запалений лімфатичний вузол.
4. Гнійне запалення тканин навколишніх , оточуючих запалений лімфатичний вузол
34.Показанням для проведення блокад по Вишневському є
1.Набряк 2.Інфільтрат 3. Емпієма верхньощелепної пазухи
4. Інфільтрат з ознаками абсцедування
35. Фурункул якої локалізації ускладнюється тромбофлебітом кутової вени обличчя найбільше часто ?:
1. верхньої губи, кута рота, підочної області " периорбітальної області, перенісся.
2. Нижньої губи, підборіддя.
3. Щоки привушно- жувальної області.
4. Носа, зовнішнього кута ока.
36. Які клітки є характерними для актиномікозного процесу ?•
1. Клітки Харгрейвса 2. Шванновскі клітини 3. Клітки Яворського
4. Клітки Пирогова- Лангханса 5. Клітки Верезовського- Штернберга
6. Ксантомні клітини 7. Клітини Паппенгеіма
37. Неепідемічний паротит є ускладненням
1. Грипу 2. Гіпертонії 3. Стенокардії 4. Поліартриту 1
38. Контрастна сіалограмма паренхіматозного сіалоденіта характеризується
1. Розширенням головної протоки 2. Звуженням проток всіх порядків
3. Множинними порожнинами в залозі
4. Ампульним розширенням проток II-III порядку
39. Відстрочена первинна хірургічна обробка ран особи проводиться з моменту поранення протягом
1. Першої години 2. 8-12 годин 3. 24-48 годин
4. 3 доби 5. 8 доби
40. На який день від початку захворювання відбувається утворення й відторгнення гнійно- некротичного стрижня ?:
41. 2-3 день 2. 4-5 доба. 3. 7-8 день.
1 Кровотворну. 2.Ендокринну. 3. Імунологічну. 4.Бар'єрну .
42. Одонтогенна флегмона відрізняється від аденофлегмони
1. Ускладненнями
2. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
3. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
4. Виразністю місцевих клінічних проявів
5. Однією зі стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
43. На який день від початку захворювання відбувається утворення й відторгнення гнійно- некротичного стрижня ?:
1. 2-3 день 2. 4-5 доба. 3. 7-8 день.
44. Діагноз "актиномікоз" установлюється на підставі
1. Цитологічного дослідження 2.Рентгенологічних даних 3. Клінічного аналізу крові
4. Імунологічного й серологічного дослідження 5. Дослідження гормонального статусу
45. Збудником епідемічного паротиту є
1. Диплококк 2. Стрептокок 3. Стафілокок
4. Фузобактерія 5. Фільтривний вірус
46. Хронічний інтерстиціальний сіалоденіт характеризується
1. Розплавлюванням строми 2. Тотальним набряком паренхіми
3. Утворенням дрібних гнійних порожнин
4. Розростанням проміжної сполучної тканини
47. З'ясуєте , які рани підлягають обов'язковому дренуванню:
1. Рани , що проникають у ротову порожнину. 2. Укушені рани.
3. Колоті рани. 4. Глибокі рани. 5. Всі перераховані вище.
48. Назвіть всі можливі способи лікування дрібного присінка рота.:
1. Френулотомія. 2. Френулоектомія.
3. Френулопластика зустрічними трикутниками по Лімбергу.
4. Вестибулопластика.
49. У якому віці в дітей різко зростає роль одонтогенної інфекції у виникненні лімфаденіту
1.У немовлят. 2.У віці 4-х років. 3.У віці 6 років. 4.У віці 7-9 років.
50.У день звернення при флегмоні дна порожнини рота необхідно
1. Розкрити гнійне вогнище
2. Почати голкорефлексотерапію
3. Зробити новокаїнову блокаду
4. Призначити фізіотерапевтичне лікування
5. Увести внутрішньо м’язево дихальні аналептики
51. Піогенна мембрана, що оточує фурункули й карбункули має:
1. Вид суцільного, але тонкого «вала".
2. Вид суцільного й товстого "вала".
3. Сітчаста будова.
52. Туберкульозний вовчак характеризується появою:
1. Горбків (люпом). 2. Внутрішкірних вузлів. 3. Ерозій і виразок.
4. Дрібних внутрішкірних вузлів, оточених перифокальным інфільтратом.
5. Дрібних жовтувато- червоних вузлів, які виразкуються.
53. Протизапальний препарат, що володіє тропністью до залозистої тканини
1. Атропін 2. Пілокарпін 3. Хлоргексидин
4. Йодистий калій 5. Хлористий калій
54. Оперативне втручання при хронічних сіалоденітах проводиться
1. При сильних болях 2. При множинних порожнинах у залозі
3. При неефективній консервативній терапії
4. При наявності гнійного виділення із проток
55. При опіку II ступені уражені
1. Всі шари эпідерміса 2. Шкіра й підлягаючі тканини
3. Поверхневий эпідерміс 4. Поверхневий эпідерміс і капіляри
5. Всі шари эпідерміса зі збереженням дериватів шкіри
56. Висічення вуздечки верхньої губи по ортодонтичним показанням доцільно проводити у віці дитини:
1. 3-4 року 2. 4-5 років 3. 5-6 років
4. 6-7 років 5. 7-8 р
57. При туберкульозному лімфаденіті частіше вражаються лімфатичні вузли:
1. Шийні. 2. Привушні. 3. Щічні. 4. Підборідні
58.Типовою клінічною ознакою флегмони дна порожнини рота є
1.Тризм
2. Набряк криловидно-нижньощелепної складки
3. Набряк і гіперемія щічних областей
4. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
5. Інфільтрат м'яких тканин у піднижньощелепних і підборідних областях
59. У який період року найбільше часто зустрічаються фурункули й карбункули ?:
1. Осінньо- зимовому періоді. 2.Літньо-весняному періоді. 3. Узимку.
60. Специфічні для туберкульозу клітини:
1 Клітини Харгрейвса. 2. Шванновскі клітини. 3. Клітини Яворського.
4. Клітини Пирогова- Лангханса. 5. Клітини Березовського- Штернберга.
6. Ксантомні клітини. 7. Клітки Паппенгейма.
61. Який мікроорганізм найбільше часто є збудником гострих лімфаденітів обличчя й шиї
1.Золотистий стафілокок. 2.Стрептокок. 3. Кишкова паличка. 4. Змішана мікрофлора
62. Серйозним ускладненням флегмони орбіти може бути
1.Паротит 2. Медіастиніт 3. Парез лицьового нерва
4. Гематома м'яких тканин 5. Тромбоз синусів головного мозку
63. Цикл розвитку фурункулів триває:
1. 3-4 дня. 2. 5-6 днів. 3. 7-8 днів. 4. 8-10 днів.
64.Збудниками туберкульозу є:
1. Мікобактерії туберкульозу. 2. Стрептококи.
3. Стафілококи 4. Променисті гриби.
65. При епідемічному паротиті вражаються слинні залози
1. Малі 2. Привушні 3. Під'язикові
66. При сіалодохітах характерне ураження
1. Строми залози 2. Паренхіми залози
3. Системи вивідних проток 4. Внутрішньозалозистих лімфовузлів
67. У яких випадках необхідно проводити противорабическу вакцинацію:
1. Собака, що наніс травму , не знайдений.
2. Собака відомий ,але не щеплений проти сказу.
3. Собака, що вкусив , хворіє на сказ.
4. Собака живе в місці неблагополучному по відношенні до бешихи.
5. В усіх вище перерахованих випадках.
68.У чому суть хірургічного лікування короткої вуздечки верхньої губи:
1. Переміщення нижньої ніжки вуздечки губи.
2. Переміщення верхньої ніжки вуздечки губи.
3. Переміщення обох ніжок вуздечки губи. Д. Висікання тканин вуздечки губи.
69. У якому віці закінчується формування лімфатичних вузлів.
1. 2- 3 роки 2. 4-6 років. 3. 6-8 років. 4. 8-10 років. 5.11-12 років.
70. Утруднення при ковтанні з'являється при флегмоні
1. Скроневої області 2. Щічної області
3. Привушно-жувальної області 4. Дна порожнини рота
71. Фурункул - це:
1. Гостре гнійно- некротичне запалення фолікула волосся й навколишньої тканини.
2. Гостре гнійно- некротичне запалення декількох, розташованих поруч, волосяних фолікулів і сальніх залоз, що поширюється на навколишню шкіру і підшкірну клітковину
.
72. Збудником актиномікозу є
1. Стафілококи 2. Стрептококи 3. Променисті гриби
4. Кишкові клостридіі 5. Туберкульозні мікобактерії
73. При епідемічному паротиті вражається
1. Строма 2. Паренхіма 3. Вартанов протік
4. Стенонов протік 5. Протоки II і III порядків.
74. Хронічний паренхіматозний сіалоденіт характеризується
1. Розплавлюванням строми 2. Тотальним набряком паренхіми
3. Утворенням дрібних гнійних порожнин
4. Розростанням проміжної сполучної тканини
75.Які травми м'яких тканин заживають без утворення рубця:
1. Поверхневі рани. 2. Глибокі рани. 3. Подряпини.
76. Назвіть найефективніші способи лікування короткої вуздечки верхньої губи:
1. Френулотомія, френулоектомія, френулопластика по Діфенбаху.
2. Френулоектомия, френулотомія.
3. Френулопластика зустрічними трикутниками по Лімбергу , френулотомія.
4. Френулопластика по Діфенбаху й Лімбергу.
5. Усе вище перераховане.
77. Поставте діагноз гнійного лімфаденіту:
1. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області,
шкіра збирається в складку й у кольорі не змінена, лимфоузел щільно-еластичної консистенції, слабоболючий, рухомий, із гладкою поверхнею.
2.Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області, шкіра над припухлістю гіперимована й напружена, тканини навколо лімфатичного вузла інфільтровані, визначається болючість, лімфовузол малорухомий, є флуктуація.
3.Субфебрильна температура тіла, припухлість ураженої області, болючість
при пальпації, лімфатичний вузол округлої форми, щільно- еластичної консистенції, рівні контури, шкіра над ним рухлива, колір не змінений
78. Серйозним ускладненням флегмон є:
1.Паротит 2.Медіастиніт 3.Парез лицьового нерва
4.Гематома м'яких тканин
79. Чи можливо накладення на рану первинних швів після розкриття ускладнених форм фурункулів ?:
1. Так, можливо завжди.
2. Можливо в деяких випадках.
3. Цього робити не можна.
80. Інфікування при актиномікозі відбувається
1. Аутогенно 2. Гематогенно 3. Лімфогенно
4. Контактно 5. Повітряно-крапельним шляхом
81. Періаденіт - це:
1.Серозне запалення лімфатичного вузла.
2. Гнійне запалення лімфатичного вузла.
3.Серозна інфільтрація тканин оточуючих запалений лімфатичний вузол.
4. Гнійне запалення тканин навколишніх , оточуючих запалений лімфатичний вузол
82.Показанням для проведення блокад по Вишневському є
1.Набряк 2.Інфільтрат 3. Емпієма верхньощелепної пазухи
4. Інфільтрат з ознаками абсцедування
83. Фурункул якої локалізації ускладнюється тромбофлебітом кутової вени обличчя найбільше часто ?:
1. верхньої губи, кута рота, підочної області " периорбітальної області, перенісся.
2. Нижньої губи, підборіддя.
3. Щоки привушно- жувальної області.
4. Носа, зовнішнього кута ока.
84. Які клітки є характерними для актиномікозного процесу ?•
1. Клітки Харгрейвса 2. Шванновскі клітини 3. Клітки Яворського
4. Клітки Пирогова- Лангханса 5. Клітки Березовського- Штернберга
6. Ксантомні клітини 7. Клітини Паппенгеіма
85. Лікування епідемічного паротиту полягає
1. У променевій терапії 2. У симптоматичній терапії
3. У бужуванні проток 4. У контрастній сіалографії
86. Основною клінічною ознакою калькульозного сіалоденіта є
1. Біль у залозі 2. Гіпосалівація 3. Гіперсалівація
4. Запалення устя протоки 5. Припухання залози під час прийому їжі
87. Рання первинна хірургічна обробка ран (ПХО) проводиться з моменту поранення протягом
1. Першої години 2. 8-12 годин 3. 24 годин
4. 48 годин 5. 72 годин
88. Збудниками туберкульозу є:
1. Мікобактерії туберкульозу. 2. Стрептококи.
3. Стафілококи 4. Променисті гриби.
89. Спосіб передачі інфекції при епідемічному паротиті
1. Статевий 2. Контактний 3. Аліментарний
4. Повітряно-краплинний
90. Провідну роль у розвитку хронічного сіалоденіта грає
1. Гострий стоматит 2. Синдром Олбрайта
3. Рефлекторна гіперсалівація 4. Зниження секреторної функції
91.У щелепно - лицьовий стаціонар поступила дівчинка 5 років із рваною раною
м'якого піднебіння. Виберіть вид знеболювання для проведення ПХО рани:
1. Провідникове. 2. Інфільтраційне. 3. Ректальне.
4. Інтубаціонний наркоз 5. Внутрішньовенний наркоз.
92.Назвіть можливі способи лікування коротких вуздечок язика.
1. Френулотомія. 2. Френулоектомія.
3. Френулопластика зустрічними трикутниками по Лімбергу.
4. Френулопластика за Діфенбахом. 5.Всі перераховані вище.
93.Які лімфаденіти найчастіше розвиваються в дітей молодших вікових груп:
1.Одонтогенні 2.Неодонтогенні. 3. Туберкульозні. 4.Актиномікотичні.
94. Виражене утруднення відкривання рота з'являється при флегмоні
1. Скроневої 2. Виличної 3. Піднижньощелепної
4. Підочної 5. Щічної області
95. У якому віці найбільше часто зустрічаються фурункули й карбункули ?:
1. Дитячому. 2. Юнацькому. 3. Молодому .4 Літньому. 5. Старечому.
96. Інфікування при актиномікозі відбувається
1. Аутогенно 2. Гематогенно 3. Лімфогенно
4. Контактно 5. Повітряно-крапельним шляхом
97. Неепідемічний паротит є ускладненням
1. Грипу 2. Гіпертонії 3. Стенокардії 4. Поліартриту
98. Контрастна сіалограмма паренхіматозного сіалоденіта характеризується
1. Розширенням головної протоки 2. Звуженням проток всіх порядків
3. Множинними порожнинами в залозі
4. Ампульним розширенням проток II-III порядку
99. Відстрочена первинна хірургічна обробка ран проводиться з моменту поранення протягом
1. Першої години 2. 8-12 годин 3. 24-48 годин
4. 3 доби 5. 8 доби
100. Сифілітична виразка клінічно виглядає:
1. Неправильної форми, болюча, розміром до 1 см. з рівними краями, основа виразки - м'яка, поверхня гладка, червоного кольору нальоту немає.
2. Округлої форми, безболісна, розміром 0.5-1,0 см з рівними , дещо піднятими над здоровою шкірою краями, у основі - хрящеподібний інфільтрат, поверхня виразки гладка, червоного кольору, блищить, може бути наліт сіро жовтого або темно червоного кольору.
3. Неправильна форма, різні розміри, легко кровоточить, краї її вивернуті й
з’їдені, дно підрите й глибоке, основа щільна, слабо болісна.
101. Поставте діагноз гнійного лімфаденіту:
1. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області,
шкіра збирається в складку й у кольорі не змінена, лимфоузел щільно-еластичної консистенції, слабоболючий, рухомий, із гладкою поверхнею.
2.Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області, шкіра над припухлістю гіперимована й напружена, тканини навколо лімфатичного вузла інфільтровані, визначається болючість, лімфовузол малорухомий, є флуктуація.
3.Субфебрильна температура тіла, припухлість ураженої області, болючість
при пальпації, лімфатичний вузол округлої форми, щільно- еластичної консистенції, рівні контури, шкіра над ним рухлива, колір не змінений
102. Серйозним ускладненням флегмон є:
1.Паротит 2.Медіастиніт 3.Парез лицьового нерва
4.Гематома м'яких тканин
103. Чи можливо накладення на рану первинних швів після розкриття ускладнених форм фурункулів ?:
1. Так, можливо завжди.
2. Можливо в деяких випадках.
3. Цього робити не можна.
104. Збудниками туберкульозу є:
1. Мікобактерії туберкульозу. 2. Стрептококи.
3. Стафілококи 4. Променисті гриби.
105. Неепідемічний паротит є ускладненням
1. Грипу 2. Гіпертонії 3. Стенокардії 4. Поліартриту
106. Контрастна сіалограмма паренхіматозного сіалоденіта характеризується
1. Розширенням головної протоки 2. Звуженням проток всіх порядків
3. Множинними порожнинами в залозі
4. Ампульним розширенням проток II-III порядку
107. Відстрочена первинна хірургічна обробка ран проводиться з моменту поранення протягом
1. Першої години 2. 8-12 годин 3. 24-48 годин
4. 3 доби 5. 8 доби
108. Лікування епідемічного паротиту полягає
1. У променевій терапії 2. У симптоматичній терапії
3. У бужуванні проток 4. У контрастній сіалографії
109. Лікування гострого сіалоденіта полягає
1. У розкритті вогнища запалення 2. У видаленні ураженої залози
3. У зниженні слиновиділення, знятті запалення
4. У стимуляції слиновиділення, знятті запалення
110. Додатковим методом дослідження для діагностики конкременту слинної залози є:
1. Цитологічне 2. Радіоізотопне 3. Рентгенологічне
4. Контрастна сіалографія
111. При опіку I ступені уражені:
1. Всі шари эпідермісу 2. Шкіра й підлягаючі тканини
3. Поверхневий эпідерміс 4. Поверхневий эпідерміс і капіляри
5. Всі шари эпідерміса зі збереженням дериватів шкіри
112. У дітей у віці 9-10 років найбільш частим показанням для операцій на вуздечці є:
1. Утруднений прийом їжі
2. Недорозвинення фронтального відділу нижньої щелепи 3. Порушення мови
113. Трункулярний лімфангоіт - це:
1.Запалення великих лімфатичних судин. 2.Запалення дрібних лімфатичних судин.
114.Типовою клінічною ознакою абсцесу щелепно-язикового простору є:
1. Тризм
2. Набряк і гіперемія щічних областей
3. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
4. Біль при ковтанні, обмеження відкривання рота
5. Інфільтрат м'яких тканин у позаду нижньощелепної області
115. Остеофоллікуліт - це:
1. Щільна, болюча, конічна або напівкуляста папула з пустулою на вершині, оточена запальним гіперимованим кільцем.
2. Пустула, пронизана в центрі волоссям, що обмежується запаленням поверхневої розширеної частини тіла волосяного фолікула.
3. Серозне запалення м'яких тканин губи.
116. Сифілітичний склераденіт відрізняється від банального (бактеріального) лімфаденіту
1. Безболісністю ,відсутністю інтоксикації opганізма,
двобічністю ураження (поліаденіт) відсутністю періаденіту
2. Болючістю, відсутністю інтоксикації організму, відсутністю поліаденіту і
періаденіту.
3. Безболісністю, відсутністю інтоксикації opганізма, поліаденітом і
періаденітом.
4. Болючістю, вираженою інтоксикацією організму
поліаденітом і періаденітом.
117. Патологоанатомічні зміни при затяжному хронічному лімфаденіті й раніше перенесеному гнійному запаленні:
1. Серозна інфільтрація лімфатичного вузла.
2. Гнійна інфільтрація лімфатичного вузла із серозною інфільтрацією навколишніх тканин.
3. Розростання фіброзної тканини, потовщення капсули, лімфовузол зморщується і перетворюється в фіброзний тяж.
4. Гіперплазія лімфоідних елементів, які згодом заміщуються сполучною тканиною.
118. Типовою клінічною ознакою флегмони криловидно-нижньощелепового простору є
1. Диплопія
2. Набряк і гіперемія щічних областей
3. Інфільтрат щелепно-язикового жолобка
4. Гіперемія шкіри привушно-жувальної області
5. Набряк і гіперемія криловидно-нижньощелепної згортки
119. Цикл розвитку карбункулів триває:
1. 5-7 днів. 2. 8-10 днів. 3.12-14 днів. 4.15-18 днів
120. Сифілітична виразка клінічно виглядає:
1. Неправильної форми, болюча, розміром до 1 см. з рівними краями, основа виразки - м'яка, поверхня гладка, червоного кольору нальоту немає.
2. Округлої форми, безболісна, розміром 0.5-1,0 см з рівними краями, дещо піднятими над здоровою шкірою , у основі - хрящеподібний інфільтрат, поверхня виразки гладка, червоного кольору, блищить, може бути наліт сіро- жовтого або темно- червоного кольору.
3. Неправильна форма, різні розміри, легко кровоточить, краї її вивернуті й з’їдені, дно підрите й глибоке, основа щільна, слабоболісна.
121. При туберкульозному лімфаденіті частіше вражаються лімфатичні вузли:
1. Шийні. 2. Привушні. 3. Щічні. 4. Підборідні
122.Типовою клінічною ознакою флегмони дна порожнини рота є
1.Тризм
2. Набряк криловидно-нижньощелепної складки
3. Набряк і гіперемія щічних областей
4. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
5. Інфільтрат м'яких тканин у піднижньощелепних і підборідних областях
123. У який період року найбільше часто зустрічаються фурункули й карбункули ?:
1. Осінньо- зимовому періоді. 2.Літньо-весняному періоді. 3. Узимку.
124. Специфічні для туберкульозу клітини:
1 Клітини Харгрейвса. 2. Шванновскі клітини. 3. Клітини Яворського.
4. Клітини Пирогова- Лангханса. 5. Клітини Березовського- Штернберга.
6. Ксантомні клітини. 7. Клітки Паппенгейма.
125. Клінічна картина гострого сіалоденіта характеризується
1. Синдром Олбрайта 2. Незначним ущільненням залози
3. Болем, збільшенням залози, гіпосалівацією
4. Болем, збільшенням залози, гіперсалівацією
126. До хронічних запальних захворювань слинних залоз відноситься:
1. Хвороба Шегрена 2. Хвороба Мікуліча
3. Епідемічний паротит 4. Інтерстиціальний сіалоденіт
127. Пізня первинна хірургічна обробка ран проводиться через
1. 8-12 годин 2. 24 години 3. 48 годин 4. 8 доби
128. Чи можливо накладення на рану первинних швів після розкриття ускладнених форм фурункулів ?:
1. Так, можливо завжди.
2. Можливо в деяких випадках.
3. Цього робити не можна.
129. Який мікроорганізм найбільш часто є збудником гострих лімфаденітів обличчя й шиї
1.Золотистий стафілокок. 2.Стрептокок. 3. Кишкова паличка. 4. Змішана мікрофлора
130. Серйозним ускладненням флегмони орбіти може бути
1.Паротит 2. Медіастиніт 3. Парез лицьового нерва
4. Гематома м'яких тканин 5. Тромбоз синусів головного мозку
131. Цикл розвитку фурункулів триває:
1. 3-4 дня. 2. 5-6 днів. 3. 7-8 днів. 4. 8-10 днів.
132.Збудником туберкульозу є:
1. Мікобактерії туберкульозу. 2. Стрептококи.
3. Стафілококи 4. Променисті гриби.
133. Трункулярний лімфангоіт - це:
1.Запалення великих лімфатичних судин. 2.Запалення дрібних лімфатичних судин.
134.Типовою клінічною ознакою абсцесу щелепно-язикового простору є:
1. Тризм
2. Набряк і гіперемія щічних областей
3. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
4. Біль при ковтанні, обмеження відкривання рота
5. Інфільтрат м'яких тканин у позаду нижньощелепної області
135. Остеофоллікуліт - це:
1. Щільна, болюча, конічна або напівкуляста папула з пустулою на вершині, оточена запальним гіперимованим кільцем.
2. Пустула, пронизана в центрі волоссям, що обмежується запаленням поверхневої розширеної частини тіла волосяного фолікула.
3. Серозне запалення м'яких тканин губи.
136. Сифілітичний склераденіт відрізняється від банального (бактеріального) лімфаденіту
1. Безболісністю ,відсутністю інтоксикації opганізма,
двобічністю ураження (поліаденіт) відсутністю періаденіту
2. Болючістю, відсутністю інтоксикації організму, відсутністю поліаденіту і
періаденіту.
3. Безболісністю, відсутністю інтоксикації opганізма, поліаденітом і
періаденітом.
4. Болючістю, вираженою інтоксикацією організму
поліаденітом і періаденітом.
137. Місцевими ускладненнями епідемічного паротиту є
1. Проктит 2. Менінгіт 3. Невралгія
4. Утворення конкрементів 5. Гнійне розплавлювання залози
138. Контрастна сіалографія при слино-кам'яній хворобі використовується з метою
1. Зняття запалення 2. Уточнення діагнозу 3. Розширення протоки
139. Розчин для обробки порожнини рота
1. Альбумін 2. Розчин Рінгера 3. 40% глюкоза 4. Діоксідин
140. Патологоанатомічні зміни при затяжному хронічному лімфаденіті й раніше перенесеному гнійному запаленні:
1. Серозна інфільтрація лімфатичного вузла.
2. Гнійна інфільтрація лімфатичного вузла із серозною інфільтрацією навколишніх тканин.
3. Розростання фіброзної тканини, потовщення капсули, лімфовузол зморщується і перетворюється в фіброзний тяж.
4. Гіперплазія лімфоідних елементів, які згодом заміщуються сполучною тканиною.
141. У якому віці в дітей різко зростає роль одонтогенної інфекції у виникненні лімфаденіту
1.У немовлят. 2.У віці 4-х років. 3.У віці 6 років. 4.У віці 7-9 років.
142.У день звернення при флегмоні дна порожнини рота необхідно
1. Розкрити гнійне вогнище
2. Почати голкорефлексотерапію
3. Зробити новокаїнову блокаду
4. Призначити фізіотерапевтичне лікування
5. Увести внутрішньо м’язево дихальні аналептики
143. Чи можливо накладення на рану первинних швів після розкриття ускладнених форм фурункулів ?:
1. Так, можливо завжди.
2. Можливо в деяких випадках.
3. Цього робити не можна.
144. Туберкульозний вовчак характеризується появою:
1. Горбків (люпом). 2. Внутрішкірних вузлів. 3. Ерозій і виразок.
4. Дрібних внутрішкірних вузлів, оточених перифокальным інфільтратом.
5. Дрібних жовтувато- червоних вузлів, які виразкуються.
145. Лікування гострого сіалоденіта полягає
1. У розкритті вогнища запалення 2. У видаленні ураженої залози
3. У зниженні слиновиділення, знятті запалення
4. У стимуляції слиновиділення, знятті запалення
146. Додатковим методом дослідження для діагностики конкременту слинної залози є:
1. Цитологічне 2. Радіоізотопне 3. Рентгенологічне
4. Контрастна сіалографія
14 7. При опіку I ступені уражені:
1. Всі шари эпідермісу 2. Шкіра й підлягаючі тканини
3. Поверхневий эпідерміс 4. Поверхневий эпідерміс і капіляри
5. Всі шари эпідерміса зі збереженням дериватів шкіри
148. У дітей у віці 9-10 років найбільш частим показанням для операцій на вуздечці є:
1. Утруднений прийом їжі
2. Недорозвинення фронтального відділу нижньої щелепи 3. Порушення мови
149. Яку функцію не виконує лімфатичний вузол:
1 Кровотворну. 2.Ендокринну. 3. Імунологічну. 4.Бар'єрну .
150. Одонтогенна флегмона відрізняється від аденофлегмони
1. Ускладненнями
2. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
3. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
4. Виразністю місцевих клінічних проявів
5. Однією зі стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
151. На який день від початку захворювання відбувається утворення й відторгнення гнійно- некротичного стрижня ?:
1. 2-3 день 2. 4-5 доба. 3. 7-8 день.
152. Діагноз "актиномікоз" встановлюється на підставі
1. Цитологічного дослідження 2.Рентгенологічних даних 3. Клінічного аналізу крові
4. Імунологічного й серологічного дослідження 5. Дослідження гормонального статусу
153. Клінічна картина гострого сіалоденіта характеризується
1. Синдром Олбрайта 2. Незначним ущільненням залози
3. Болем, збільшенням залози, гіпосалівацією
4. Болем, збільшенням залози, гіперсалівацією
154. До хронічних запальних захворювань слинних залоз відноситься
1. Хвороба Шегрена 2. Хвороба Мікуліча
3. Епідемічний паротит 4. Інтерстиціальний сіалоденіт
155. Пізня первинна хірургічна обробка ран проводиться через
1. 8-12 годин 2. 24 години 3. 48 годин 4. 8 доби
156. У якому віці найбільше часто зустрічаються фурункули й карбункули ?:
1. Дитячому. 2. Юнацькому. 3. Молодому .4 Літньому. 5. Старечому.
157. Протизапальний препарат, що володіє тропністью до залозистої тканини
1. Атропін 2. Пілокарпін 3. Хлоргексидин
4. Йодистий калій 5. Хлористий калій
158. Оперативне втручання при хронічних сіалоденітах проводиться
1. При сильних болях 2. При множинних порожнинах у залозі
3. При неефективній консервативній терапії
4. При наявності гнійного виділення із проток
159. При опіку II ступені уражені
1. Всі шари эпідерміса 2. Шкіра й підлягаючі тканини
3. Поверхневий эпідерміс 4. Поверхневий эпідерміс і капіляри
5. Всі шари эпідерміса зі збереженням дериватів шкіри
160. Висічення вуздечки верхньої губи по ортодонтичним показанням доцільно проводити у віці дитини:
1. 3-4 року 2. 4-5 років 3. 5-6 років
4. 6-7 років 5. 7-8 р
161. Трункулярний лімфангоіт - це:
1.Запалення великих лімфатичних судин. 2.Запалення дрібних лімфатичних судин.
162.Типовою клінічною ознакою абсцесу щелепно-язикового простору є:
1. Тризм
2. Набряк і гіперемія щічних областей
3. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
4. Біль при ковтанні, обмеження відкривання рота
5. Інфільтрат м'яких тканин у позаду нижньощелепної області
163. Остеофоллікуліт - це:
1. Щільна, болюча, конічна або напівкуляста папула з пустулою на вершині, оточена запальним гіперимованим кільцем.
2. Пустула, пронизана в центрі волоссям, що обмежується запаленням поверхневої розширеної частини тіла волосяного фолікула.
3. Серозне запалення м'яких тканин губи.
164. Сифілітичний склераденіт відрізняється від банального (бактеріального) лімфаденіту
1. Безболісністю ,відсутністю інтоксикації opганізма,
двобічністю ураження (поліаденіт) відсутністю періаденіту
2. Болючістю, відсутністю інтоксикації організму, відсутністю поліаденіту і
періаденіту.
3. Безболісністю, відсутністю інтоксикації opганізма, поліаденітом і
періаденітом.
4. Болючістю, вираженою інтоксикацією організму
поліаденітом і періаденітом.
165. Протизапальний препарат, що володіє тропністью до залозистої тканини
1. Атропін 2. Пілокарпін 3. Хлоргексидин
4. Йодистий калій 5. Хлористий калій
16 6. Оперативне втручання при хронічних сіалоденітах проводиться
1. При сильних болях 2. При множинних порожнинах у залозі
3. При неефективній консервативній терапії
4. При наявності гнійного виділення із проток
16 7. При опіку II ступені уражені
1. Всі шари эпідерміса 2. Шкіра й підлягаючі тканини
3. Поверхневий эпідерміс 4. Поверхневий эпідерміс і капіляри
5. Всі шари эпідерміса зі збереженням дериватів шкіри
168. Висічення вуздечки верхньої губи по ортодонтичним показанням доцільно проводити у віці дитини:
1. 3-4 року 2. 4-5 років 3. 5-6 років
4. 6-7 років 5. 7-8 р
169. Збудником епідемічного паротиту є
1. Диплококк 2. Стрептокок 3. Стафілокок
4. Фузобактерія 5. Фільтривний вірус
170. Хронічний інтерстиціальний сіалоденіт характеризується
1. Розплавлюванням строми 2. Тотальним набряком паренхіми
3. Утворенням дрібних гнійних порожнин
4. Розростанням проміжної сполучної тканини
171. З'ясуєте , які рани підлягають обов'язковому дренуванню:
1. Рани , що проникають у ротову порожнину. 2. Укушені рани.
3. Колоті рани. 4. Глибокі рани. 5. Всі перераховані вище.
172. Назвіть можливий спосіб лікування мілкого присінку порожнини рота:
1. Френулотомія. 2. Френулоектомія.
3. Френулопластика зустрічними трикутниками по Лімбергу.
4. Вестибулопластика.
173. При туберкульозному лімфаденіті частіше вражаються лімфатичні вузли:
1. Шийні. 2. Привушні. 3. Щічні. 4. Підборідні
174.Типовою клінічною ознакою флегмони дна порожнини рота є
1.Тризм
2. Набряк криловидно-нижньощелепної складки
3. Набряк і гіперемія щічних областей
4. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
5. Інфільтрат м'яких тканин у піднижньощелепних і підборідних областях
175. У який період року найбільше часто зустрічаються фурункули й карбункули ?:
1. Осінньо- зимовому періоді. 2.Літньо-весняному періоді. 3. Узимку.
176. Специфічні для туберкульозу клітини:
1 Клітини Харгрейвса. 2. Шванновскі клітини. 3. Клітини Яворського.
4. Клітини Пирогова- Лангханса. 5. Клітини Березовського- Штернберга.
6. Ксантомні клітини. 7. Клітки Паппенгейма.
177. При епідемічному паротиті вражається
1. Строма 2. Паренхіма 3. Вартанов протік
4. Стенонов протік 5. Протоки II і III порядків.
178. Хронічний паренхіматозний сіалоденіт характеризується
1. Розплавлюванням строми 2. Тотальним набряком паренхіми
3. Утворенням дрібних гнійних порожнин
4. Розростанням проміжної сполучної тканини
179.Які травми м'яких тканин заживають без утворення рубця:
1. Поверхневі рани. 2. Глибокі рани. 3. Подряпини.
180. Назвіть найефективніші способи лікування короткої вуздечки верхньої губи:
1. Френулотомія, френулоектомія, френулопластика по Діфенбаху.
2. Френулоектомия, френулотомія.
3. Френулопластика зустрічними трикутниками по Лімбергу , френулотомія.
4. Френулопластика по Діфенбаху й Лімбергу.
5. Усе вище перераховане.
181. Патологоанатомічні зміни при затяжному хронічному лімфаденіті й раніше перенесеному гнійному запаленні:
1. Серозна інфільтрація лімфатичного вузла.
2. Гнійна інфільтрація лімфатичного вузла із серозною інфільтрацією навколишніх тканин.
3. Розростання фіброзної тканини, потовщення капсули, лімфовузол зморщується і перетворюється в фіброзний тяж.
4. Гіперплазія лімфоідних елементів, які згодом заміщуються сполучною тканиною.
182. Типовою клінічною ознакою флегмони криловидно-нижньощелепного простору є
1. Диплопія
2. Набряк і гіперемія щічних областей
3. Інфільтрат щелепно-язикового жолобка
4. Гіперемія шкіри привушно-жувальної області
5. Набряк і гіперемія криловидно-нижньощелепної згортки
183. Цикл розвитку карбункулів триває:
1. 5-7 днів. 2. 8-10 днів. 3.12-14 днів. 4.15-18 днів
184. Сифілітична виразка клінічно виглядає:
1. Неправильної форми, болюча, розміром до 1 см. з рівними краями, основа виразки - м'яка, поверхня гладка, червоного кольору нальоту немає.
2. Округлої форми, безболісна, розміром 0.5-1,0 см з рівними , дещо піднятими над здоровою шкірою краями, у основі - хрящеподібний
інфільтрат, поверхня виразки гладка, червоного кольору, блищить, може бути наліт сіро жовтого або темно червоного кольору.
3. Неправильна форма, різні розміри, легко кровоточить, краї її вивернуті й
з’їдені, дно підрите й глибоке, основа щільна, слабо болісна.
185. Місцевими ускладненнями епідемічного паротиту є
1. Проктит 2. Менінгіт 3. Невралгія
4. Утворення конкрементів 5. Гнійне розплавлювання залози
186. Контрастна сіалографія при слино-кам'яній хворобі використовується з метою
1. Зняття запалення 2. Уточнення діагнозу 3. Розширення протоки
187. Розчин для обробки порожнини рота
1. Альбумін 2. Розчин Рінгера 3. 40% глюкоза 4. Діоксідин
188. Чи можливо накладення на рану первинних швів після розкриття ускладнених форм фурункулів ?:
1. Так, можливо завжди.
2. Можливо в деяких випадках.
3. Цього робити не можна.
189. При епідемічному паротиті вражаються слинні залози
1. Малі 2. Привушні 3. Під'язикові
190. При сіалодохітах характерне ураження
1. Строми залози 2. Паренхіми залози
3. Системи вивідних проток 4. Внутрішньозалозистих лімфовузлів
191. У яких випадках необхідно проводити противорабическу вакцинацію:
1. Собака, що наніс травму , не знайдений.
2. Собака відомий ,але не щеплений проти сказу.
3. Собака, що вкусив , хворіє на сказ.
4. Собака живе в місці неблагополучному по відношенні до бешихи.
5. В усіх вище перерахованих випадках.
192. .Збудником туберкульозу є:
1. Мікобактерії туберкульозу. 2. Стрептококи.
3. Стафілококи 4. Променисті гриби.
193. Клінічна картина гострого сіалоденіта характеризується
1. Синдром Олбрайта 2. Незначним ущільненням залози
3. Болем, збільшенням залози, гіпосалівацією
4. Болем, збільшенням залози, гіперсалівацією
194. До хронічних запальних захворювань слинних залоз відноситься:
1. Хвороба Шегрена 2. Хвороба Мікуліча
3. Епідемічний паротит 4. Інтерстиціальний сіалоденіт
195. Пізня первинна хірургічна обробка ран проводиться через
1. 8-12 годин 2. 24 години 3. 48 годин 4. 8 доби
196. У якому віці найбільше часто зустрічаються фурункули й карбункули ?:
1. Дитячому. 2. Юнацькому. 3. Молодому .4 Літньому. 5. Старечому.
197.Які лімфаденіти найчастіше розвиваються в дітей молодших вікових груп:
1.Одонтогенні 2.Неодонтогенні. 3. Туберкульозні. 4.Актиномікотичні.
198. Виражене утруднення відкривання рота з'являється при флегмоні
1. Скроневої 2. Виличної 3. Піднижньощелепної
4. Підочної 5. Щічної області
199. Які травми м'яких тканин заживають без утворення рубця:
1. Поверхневі рани. 2. Глибокі рани. 3. Подряпини.
200. Інфікування при актиномікозі відбувається
1. Аутогенно 2. Гематогенно 3. Лімфогенно
4. Контактно 5. Повітряно-крапельним шляхом
| № питання | Код правильної відповіді | № питання | Код правильної відповіді | № питання | Код правильної відповіді | № питання | Код правильної відповіді |
| 21. | 41. | 61. | |||||
| 22. | 42. | 62. | |||||
| 23. | 43. | 63. | |||||
| 24. | 44. | 64. | |||||
| 25. | 45. | 65. | |||||
| 26. | 46. | 66. | |||||
| 27. | 47. | 67. | |||||
| 28. | 48. | 68. | |||||
| 29. | 49. | 69. | |||||
| 30. | 50. | 70. | |||||
| 31. | 51. | 71. | |||||
| 32. | 52. | 72. | |||||
| 33. | 53. | 73. | |||||
| 34. | 54. | 74. | |||||
| 35. | 55. | 75. | |||||
| 36. | 56. | 76. | |||||
| 37. | 57. | 77. | |||||
| 38. | 58. | 78. | |||||
| 39. | 59. | 79. | |||||
| 40. | 60. | 80. |
| № питання | Код правильної відповіді | № питання | Код правильної відповіді | № питання | Код правильної відповіді | № питання | Код правильної відповіді |