ПРОГРАМА ТА РОБОЧА ПРОГРАМА

Затверджено

Вченою радою

(п.___постанови від____березня 2012р.)

Ректор

_____________А.А.Мазаракі

Історія України

ПРОГРАМА ТА РОБОЧА ПРОГРАМА

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

для студентів усіх напрямів підготовки та професійних спрямувань денної форми навчання

Київ 2012

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

Автори: Ю.Г.Бадах, докт. іст. наук, проф.

П.П. Притуляк, канд. іст. наук, доц.

Л.В. Губицький, канд. іст. наук, доц.

Н.М.Литвин, канд. іст. наук, доц..

І.О. Кизименко, канд. іст. наук, доц.

І.В. Войцицька, канд. іст. наук, викл.

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри філософських та соціальних наук «14» березня 2012 р., протокол № 18

Рецензенти: Ю.І. Кулагін, канд. філос. наук, проф..

В.І. Полурез, д-р іст. наук, проф.

Історія України

ПРОГРАМА ТА РОБОЧА ПРОГРАМА

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

для студентів усіх напрямів підготовки та професійних спрямувань

денної форми навчання

І. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни (компетенції), її місце у навчальному процесі

Економічні та суспільно-політичні трансформації в сучасній Україні, участь нашої країни у європейських та світових інтеграційних процесах вимагають від вищої школи підготовки високоосвічених спеціалістів з розвинутою національною свідомістю та культурою. Важливу роль у досягненні цієї мети відіграє навчальний курс "Історія України", змістом якого є сукупні формижиттєдіяльності людини в усіх сферах життя країни – економічній, політичній, національній, військовій та інших в процесі її виникнення, формування та історичного розвитку в України.

Мета вивчення дисципліни –на основі джерел та наукової літератури сформувати у студентів цілісне уявлення про історичний розвиток українського народу, закласти підвалини історичної свідомості, виховати фахівців, здатних аналізувати та використовувати історичний досвід у вирішенні актуальних проблем сучасної України.

Завдання дисципліни –допомогти студентам опанувати теоретико-методологічні засади та тенденції історичного процесу в Україні, ознайомитися з історичними джерелами, застосовувати історичні знання у професійній діяльності.

Предмет дисципліни –вивчення теоретико-методологічних засад історії виникнення, становлення і розвитку України.

Запропоновані програма та робоча програма дисципліни призначені для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра усіх напрямів підготовки та професійних спрямувань денної форми навчання.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати

- історичний процес виникнення, формування та розвитку України;

- об’єкт, предмет і методи історичної науки, її категоріальний апарат;

- тенденції глобального історичного розвитку, роль і місце України у світовому історичному процесі;

вміти

- використовувати історичні знання у професійній та громадській діяльності.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі.Для засвоєння Історії України студенти повинні мати базову підготовку зі шкільних історичних дисциплін, що певною мірою впливають на формування базового історичного світогляду студентів.

Навчальна дисципліна «Історія України» розрахована на 108 годин, що відповідає трьом кредитам ЄКТС.

Форма підсумкової атестації – екзамен.

ІІ. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовний модуль 1

Тема 1. ПРЕДМЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

Історія України – невід’ємна складова всесвітнього історичного процесу. Предмет і завдання курсу «Історія України». Періодизація історії України. Історична схема М. Грушевського. Основні етапи розвитку української історичної думки. Стан та перспективи сучасної історичної науки в Україні.

Тема 2. ДОІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

Стародавня історія України. Первісні громадські та державні утворення на терені України. Держава антів. Зародження праслов’янського етногенезу. Трипільська культура. Автохтонність українців.

Тема 3. УКРАЇНА-РУСЬ
(ІХ - перша половина ХІV ст.)

Східні слов’яни: становлення та етногенез.

Початок Київської Русі. Внутрішні і зовнішні фактори розвитку Давньоруської держави. Роздробленість давньоруських земель. Розпад України-Руси. Продовження процесу формування української народності. Виникнення українського етносу.

Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.

Тема 4. ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (друга половина ХІV - перша половина ХVІІ ст.)

Інкорпорація України-Руси Литвою. Державно-політичний, економічний, культурний і релігійний вплив українських земель на Литву. Кревська та Городельська унії.

Боротьба Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину. Взаємовідносини з Кримським ханством.

Захоплення українських земель Польщею. Люблінська унія. Виникнення і загострення національної, соціальної і релігійної конфронтації в українських землях. Завершення формування української народності.

Тема 5. КОЗАЦТВО В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

(друга половина ХV - ХVІІІ ст.)

Виникнення та розвиток козацтва.

Запорізька Січ – центр консолідації українських національних сил.

Національно-визвольна боротьба українського народу. Періодизація української національної революції. Характер, мета і наслідки Переяславської угоди 1654 р. Діяльність Б. Хмельницького: різноманітність оцінок.

Українська козацька держава у геополітичних інтересах Польщі, Росії, Кримського ханства, Туреччини. Велика Руїна. І. Мазепа. Гетьманщина.

Імперська політика Росії, Прусії та Австрії в Європі у ХVІІІ ст. Три поділи Польщі.

Тема 6. УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА

АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ ( кінець ХVІІІ - поч. ХХ ст.)

Входження України до державних структур Російської і Австрійської імперій.

Державно-правовий і політичний статус і стан України у складі Російської імперії. Утворення єдиного національно-господарського комплексу. Формування модерної української нації.

Назрівання загальнонаціональної кризи на початку ХХ ст. Український політичний рух та його основні течії.

Україна в роки Першої світової війни: світовий баланс сил та національні інтереси України. Австро-угорська політика на західноукраїнських землях. Антивоєнний рух народних мас. Пошук шляхів виходу України з війни.

Змістовний модуль ІІ

Тема 7. БОРОТЬБА ЗА ВІДРОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

УКРАЇНИ (1917-1920 рр.)

Історичні передумови Української революції та її рушійні сили. Національно-політичні сили в українській революції. Створення єдиного національного фронту. Політика Української Центральної Ради у відносинах з Росією. Дипломатичне визнання УЦР.

Трансформація революційних процесів у військове протиборство за владу в Україні. Брестський мир. Гетьманат та Директорія. Селянський повстанський рух. Встановлення влади рад в Україні.

Процес державотворення в Україні. Основні наслідки української національної революції.

Тема 8. УКРАЇНА В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ

КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

Україна в системі міждержавних відносин на початку 20-х років ХХ ст. УСРР як суб’єкт міжнародного права. УСРР в системі «договірної федерації». Входження УСРР до складу Радянського Союзу.

Політика «воєнного комунізму». НЕП в Україні: зміст та наслідки. Прискорена індустріалізація та примусова колективізація. Голодомор 1932-1933 рр. Політичні репресії 30-х рр.

Тоталітаризм як політичний режим в Україні: його сутність та механізм реалізації.

Посилення імперських тенденцій в ідеології та політиці. Україна і світ у 20-30-ті роки ХХ ст.

Тема 9. УКРАЇНА У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ ТА

ПЕРШОМУ ПОВОЄННОМУ ДЕСЯТИЛІТТІ

Криза Версальсько-Вашингтонської системи. Підготовка до Другої світової війни. Україна в політиці інших держав. Початок Другої світової війни та її хід. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Напад нацистської Німеччини на СРСР. Розгортання руху опору в Україні.

Роль СССР та антигітлерівської коаліції в розгромі фашистської Німеччини. Матеріальна допомога союзників СРСР.

Визволення України. Внесок народу України та інших народів СРСР в перемогу над фашизмом.

Уроки Другої світової війни та її геополітичні наслідки. Активна роль УРСР у світовій політиці. Завершення об’єднання основних етнічних земель українського народу в межах єдиної держави.

Політика «холодної війни». Формування конфронтаційної системи Схід-Захід. Утворення політико-військових блоків.

Труднощі відбудови народного господарства. Посилення тоталітарно-бюрократичних тенденцій в громадсько-політичному житті України та СРСР у 40–50-х рр.

Тема 10. УКРАЇНА у 60-х - 80-х рр. ХХ ст..

Лібералізація суспільно-політичного життя. Обмеження тоталітаризму. Реформи М. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер.

Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України. Діяльність П.Є. Шелеста та В.В. Щербицького.

Зародження дисиденства в Україні. Правозахисний рух. Релігійне дисиденство.

Спроби М. Горбачова реформувати суспільство на шляхах прискорення, демократії, гласності. Невдача реформ в СРСР, інших соціалістичних країнах.

Тема 11. РОЗВИТОК НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Причини розпаду СРСР.

Боротьба України за незалежність. Активізація суспільно-політичного життя. Вибори 1990 р. до Верховної Ради УРСР.

Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Референдум і президентські вибори 1991 р.

Особливості ринкових реформ в Україні в 90-х роках. Спроби подолання системної кризи в економіці, політиці, соціальному та духовному житті.

Політичні та соціальні трансформації 90-х років – поч.. ХХІ ст. в Україні.

Внутрішня та зовнішня політика Української держави на сучасному етапі.

ІІІ. Структура дисципліни та розподіл годин за темами

(тематичний план)

Скорочення:

опитування – О

комп’ютерне тестування – КТ

експрес-контроль – ЕК

контрольна робота – КР

ІV.Тематика та зміст лекційних, семінарських занять, самостійної роботи студентів

V. Контроль та критерії оцінювання знань студентів

Згідно з діючою в КНТЕУ системою комплексного діагностування знань студентів з метою стимулювання планомірної та систематичної навчальної роботи рівень здобутих студентами знань оцінюється за стобальною системою.

Форми контролю знань студентів:

- поточний;

- модульний;

- підсумковий (екзамен).

Поточний контроль проводиться на кожному семінарському занятті та за результатами виконання завдань самостійної роботи. Він передбачає оцінювання теоретичної підготовки студента із зазначеної теми (у тому числі, самостійно опрацьованого матеріалу) під час роботи на семінарських заняттях.

Поточний контроль знань студентів протягом одного триместру включає оцінки за виступи на семінарських заняттях; виконання творчих завдань; написання есе; ведення опорного конспекту лекцій. Максимальна сума балів поточного контролю, яку може набрати студент – 50 балів.

Критерії поточного оцінювання знань студентів

Доповнення виступу:

2 бали отримують студенти, які повною мірою опанували навчальний матеріал, чітко визначили його структуру, ретельно проаналізували зміст виступу, виявили слушні ідеї та аспекти, що не були розглянуті, але суттєво вплинули на зміст доповіді, навели ґрунтовні аргументи щодо основних положень теми.

1 бал отримують студенти, які висловили власну думку та навели інформацію з обговорюваної теми, що суттєво доповнило зміст виступу, сприяло поглибленню знань з теми.

0 балів отримують студенти, які повторили сказане, не додали нового і не висловили власної позиції.

Суттєві запитання до доповідачів:

2 бали отримують студенти, які запитанням до доповідача кардинально та конструктивно змінюють хід обговорюваної теми

1 бал отримують студенти, які у запитанні до доповідача вимагають інформації щодо поглиблення знань з ключових проблем обговорюваної теми.

0 балів отримують студенти, які поставили запитання, що не стосується обговорюваної теми, і не можуть дати відповіді на поставлене питання.

Ведення опорного конспекту лекцій:

Опорний конспект лекцій (ОКЛ) – вид навчально-методичного посібника, в якому стисло і системно викладений основний теоретичний матеріал у формі основних структурно взаємопов’язаних положень. Ці положення є лише опорними, потребують пояснення і визначень, які студенти повинні записати під час лекції. Ведення ОКЛ сприяє глибокому засвоєнню навчального матеріалу, дає змогу простежити системні взаємозв'язки тем курсу.

Кожний студент повинен придбати ОКЛ і вести в ньому записи власноруч.

Під час аудиторної роботи студенти занотовують в ОКЛ розширені пояснення викладача. Під час самостійної роботи рекомендується лоповнити записи та завершити виконання завдань логічного характеру, що були сформульовані на лекції та зазначені в ОКЛ.

2 бали отримують студенти, які в повному обсязі заповнили в ОКЛ вільні поля для запису, додали нову інформацію під час самостійної роботи і вільно володіють заприсаною інформацією

1 бал отримують студенти, які формально заповнили в ОКЛ вільні поля для запису та не додали нової інформації під час самостійної роботи.

0 балів отримують студенти, які не заповнили в ОКЛ вільні поля для запису.

VI. Модульний контроль знань студентів:

проводиться з метою визначення стану поточної успішності студентів за певний період навчання (на конкретну дату).

Основними формами модульного контролю можуть бути: контрольна робота, тестування.

Сума балів, накопичених студентом за виконання всіх видів поточних навчальних завдань та на модульному контролі, свідчить про ступінь оволодіння ним програмою навчальної дисципліни на конкретну дату.

У сумі за перший модуль студент може отримати 50 балів, за другий – до 50 балів додатково 10 балів за участь у конференціях і олімпіадах.

Критерії модульного оцінювання знань студентів

Якщо студент за результатами підсумкового модульного контролю набрав 60 і більше балів, а на екзамені отримав менше 60 балів, то викладач має право з метою з’ясування повноти оволодіння програмою дисципліни, сформованості умінь та навичок, поставити додаткові питання в межах програми навчальної дисципліни. Підсумкова оцінка з дисципліни визначається викладачем з врахуванням балів, отриманих за відповіді на додаткові питання, але не повинна перевищувати 60 балів.

Критерії оцінки знань З НА екзамені

1. Виконання першого завдання потребує повної відповіді (оцінюється від 0 до 50 балів).

40-50 балів отримує студент, який правильно, повно та аргументовано розкрив основне теоретичне питання, продемонстрував вміння самостійно аналізувати матеріал, володіє політологічною термінологією і викладає матеріал чітко і логічно.

30-40 бали отримує студент, який достатньо повно розкрив суть питання, володіє політологічною термінологією, але назвав не всі риси, ознаки, або види явища, процесу, інституту, теорії, категорії, проблеми, не до кінця розкрив зміст понять, припустив деякі неточності, які не вплинули на їх правильне розуміння.

20-30 балів отримує студент, який в цілому розкрив суть питання, дає відповідь аргументовано і в цілому правильно, володіє політичною термінологією, але назвав не всі теорії, функції, риси політичного явища, інституту, процесу, допустив декілька помилок, які не вплинули на їх правильне розуміння.

10-20 балів отримує студент, який не до кінця розкрив основний зміст питання, деякі суттєві риси, явища, поняття, проблеми розкрив частково, припустив певні помилки та неточності, які свідчать про його не повне розуміння сутності питань. Студент достатньо не володіє політологічною термінологією.

50-10 балів отримує студент, який частково розкрив зміст питання, не повністю визначив істотні аспекти питання: риси, функції, види, форми і т.д., допустив деякі помилки принципового характеру.

0-10 балів отримує студент, який не достатньо розкрив зміст питання, не вміє його аналізувати, не може його послідовно та логічно викласти. Допустив суттєві помилки.

2.Друге завдання охоплює питання, що має проблемний характер і стосується аналізу першоджерел та розкриття понять, фактів, подій, (оцінка 0-20 балів).

15-20 балівотримує студент, який повністю розкрив зміст питання, правильно розуміє його сутність, демонструє вміння та навички аналізу й самостійного мислення, знає основну джерельну базу з даної проблематики – наукові праці, політико-правові документи держави.

12-14 балів отримує студент, який розкрив основний зміст питання, правильно розуміє його сутність, демонструє навички аналізу, знає, але не повністю джерельну базу з даної проблематики – наукові праці, політико-правові документи держави.

10-12 балів отримує студент, який демонструє знання основ питання, в цілому і правильно розуміє його сутність, але йому бракує аргументованості та вміння самостійно мислити, знає частково джерельну базу з даної проблематики – наукові праці, політико-правові документи держави.

0-10балів отримує студент, що виявив незнання сутності питання, та зміст першоджерел.

3. Третє завдання складається з 2 тестів і оцінюється від 0 до 30 балів (кожна вірна відповідь – 15 балів).

Список рекомендованих джерел

Основний

1. Бадах Ю.Г., Притуляк П.П. Історія України. Навчальний посібник / Ю.Г.Бадах, П.П.Притуляк (відп. ред.), Л.В.Губицький, І.О.Кизименко, Н.М.Литвин. – К.: КНТЕУ, 2010. – 547 с.

2. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник / О.Д.Бойко. – 2-ге вид. – К., 2002.-655с.

3. Ефименко А.Я. История украинского народа / А.Я.Ефименко. – К.: Лыбидь, 1990. 495с.

4. Історія України / Під ред. В.А. Смолія. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2002. - 472с.

5. Литвин В.М. Історія України: Підручник / В.М.Литвин. – К.: Наукова думка, 2006. – 728 с. 728с

6. Історія України. Хрестоматія у 2-х ч. Нвчальний посібник. К.: КНТЕУ, 2004. – Ч.1. – 573с., Ч.2 – 589с.

Додатковий

1. Баран В.Д. Давні слов’яни: Науково-популярне видання у 15-ти т. «Україна крізь віки». – Т. 3. / В.Д.Баран. – К.: Альтернатива, 1998. – 336с.

2. Баран В.Д., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-ті рр.): Науково-популярне видання у 15-ти т. «Україна крізь віки». – Т. 13. / В.Д.Баран, М.В.Даниленко. – К.: Альтернатиа, 1999. – 304с.

3. Брайчевський М.Ю. Приєднання чи воз’єднання? (Критичні замітки з приводу однієї концепції) // Україна / М.Ю.Брайчевський. – 1991. – № 17.

4. Бунтяк К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанні історії: Науково-популярне видання у 15-ти т. «Україна крізь віки». – Т. 1. / К.П.Бунтяк, В.Ю.Мурзін, О.В.Симоненко. – К.: Альтернатива, 1998. – 336с.

5. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. Навчальний посібник / В.Голобуцький. – К.: Вища школа, 1994. – 539с.

6. Грушевський М.С. Звичайна схема "русскої" історії і справа раціонального укладу східнього слов’янства // Пам’ятки України / М.С.Грушевський. – 1991. – №3.

7. Гуржій О.І. Іван Скоропадський / Під заг.ред. В.А.Смолія / О.І.Гуржій. – К.:Альтернативи,2004. – 312с.

8. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна: науково-популярне видання у 15 т. «Україна крізь віки». – Т. 8. / О.І.Гуржій, Т.В.Чухліб. – К.: Альтернатива, 1999. – 304с.

9. Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). НАН України. Інститут історії України / Ю.Данилюк, О.Бажан. – К.: Рідний край, 2000. – 616с.

10. Коваль М.В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.): Науково-популярне видання у 15-ти т. «Україна крізь віки». – Т. 12. / М.В.Коваль. – К.: Альтернатива, 1999. – 336с.

11. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь: науково-попурярне видання у 15-ти Т. «Україна крізь віки». – Т. 5. / М.Ф.Котляр. – К.: Альтернативи, 1998. – 336с.

12. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу./Критика історичного досвіду. / В.Кремень, Д.Табачник, В.Ткаченко. – К.: »АРС – UKRAINE», 1996. – 793с.

13. Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Античні держави Північного Причорномор’я: науково-популярне видання у 15-ти Т. «Україна крізь віки». – Т. 2. / С.Д.Крижицький, М.В.Зубар, А.С.Русяєва. – К.:Альтернативи, 1998. – 336с.

14. Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: Перше десятиріччя (1919–1928). / С.В.кульчицький. – К.: основи, 1996. – 396с.

15. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921–1939 рр.): науково-популярне видання у 15-ти Т. «Україна крізь віки» Т.11. / С.В.Кульчицький. – К.:Альтернативи, 1999. – 336с.

16. Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991–2000 рр.): науково-популярне видання у 15-ти Т. «Україна крізь віки». – Т. 14. / В.М.Литвин. – К.: Альтернативи, 2000. – 360с.

17. Пиріг О.А. НЕП: більшовицька політика імпровізації. / О.А.Пиріг. – К.: КНЕТЕУ, 2001. – 273с.

18. Реєнт О.П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // Укр. іст. журн. / О.П.Реєнт. – 1999. – №3–4.

19. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання. 1917–1921 рр.: науково-популярне видання у 15-ти т. «Україна крізь віки». – Т. 10. / О.С.Рубльов, О.П.Реєнт. – К.: Альтернативи, 1999. – 320с.

20. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою: науково-популярне видання у 15-ти Т. «Україна крізь віки». – Т. 6. / О.В.Русина. – К.: Альтернативи, 1998. – 320с.

21. Сарбей В.Г. Національне відродження України: науково-популярне видання у 15-ти Т. «Україна крізь віки». – Т. 9. / В.Г.Сарбей. – К.: Альтернативи, 1998. – 320с.

22. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція (1648–1676 рр.): науково-популярне видання у 15-ти Т. «Україна крізь віки». – Т. 7. – К.:Альтернативи, 1999. – 352с.

23. Солдатенко В.Ф. Українська революція: концепція та історіографія. – К., 1997. / В.Ф.Солдатенко. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 1999. – 411с.

24. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь: науково-популярне видання у 15-ти Т. «Україна крізь віки». – Т. 4. / О.П.Толочко, П.П.Толочко. – К.: альтернативи, 1998. – 352с.

25. Чайковський А.С. Невідома війна: Партизанський рух на Україні1941-1944 рр. мовою документів, очима історика. / А.С.Чайковський. – К.: Україна, 1994. – 256с.

26. Шаповал Ю.І. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії. /НАН України. / Ю.І.Шаповал. – К.:Ґенеза, 2001. – 557с.

27. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. / Д.І.Яворницький. – К., 1990–1993. – Т.1 – 585с; Т-2. - 560с; Т-3. – 592с.

28. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця ХІV до середини
ХVІІ ст. (Волинь і Центральна Україна). / Н.М.Яковенко. – К.: Наукова думка, 1993. – 416с.

Інтернет-ресурси

1. enbv.narod.ru/text/ekonom_thtori/lanovik_ek-ist/indeks.html – 14k (Історія господарства України та провідних держав світу).

2. www.vesna.org.ua/txt/polonsra/isturg/indeks.html - 8k (Краєзнавство, народознавство, історія. Полонська-Василенко Наталія).

3. www.uahistory2006.narod/ru/indeks.htm - 30k - (Сайт з повною історією України – від найдавніших часів до наших днів. Щотижневе оновлення бази).

4. www.ukrainref.com.ua/indeks.php?go=cat&id=20 – 35k (Народно-визвольна війна 1648 1654 рр. та історичні передумови входження України до складу Російської держави).

Ознайомитися з загальною схемою вивчення «Історії України» студент може на сайті кафедри філософських та соціальних наук за адресою: www.kf.rnteu.riev.ua – Загальна схема вивчення навчальної дисципліни.