Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет

Для розгляду даного питання, спочатку вияснемо що означають такі поняття як податки та державний бюджет. Отже, податки – це обов’язкові платежі, які держава стягує з окремих осіб, установ, організацій у центральний та місцевий бюджет.

Державний бюджет – це фінансовий план доходів і видатків держави за певний проміжок часу (рік). Уряд розробляє проект державного бюджету і звітує за його виконання. Затверджує бюджет ВРУ.

Важливою ланкою податкової політики держави є критерії оподаткування. В якості першого критерію економісти називають справедливість (рівність), в якості другого – ефективність. Але основним в системі справедливості є критерій платоспроможності. У відповідності з ним податки повинні зростати по мірі зростання доходів, в результаті чого нерівність у матеріальному положенні скорочується.

Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет:

- низька платоспроможність суб’єктів господарювання

- «тіньова» економіка в державі

- недостатня ефективність системи оподаткування

- протизаконне ухилення від податків.

 

44. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.

Попит на гроші – це потреба у певному запасі грошей. Він визначається як кількість платіжних засобів, які населення та фірми хочуть держати в ліквідній формі, тобто в формі готівки та чекових депозитів (каси).

Неокласики.Попит на гроші пред’являють ті, кому вони потрібні для розрахунків. Сукупний попит складається з кількох частин: трансакційний попит, попереджувальний попит, спекулятивний попит. Неокласики попит на гроші зводили до трансакційного попиту. Операції, що пов’язані з реалізацією ВНП є трансакційними,а попит на гроші для цих операцій є трансакційним попитом.

Кейнсіанці

Кейнсіанська теорія переваг ліквідності намагається дати відповідь на вказані проблеми, виходячи із мотивів економічного суб'єкта, які спонукають його зберігати частину свого багатства у формі ліквідних грошових активів. Дж. М. Кейнс виділяє мотиви: трансакційний, спекулятивний, перестороги, відмічаючи при цьому, що суб'єкт не завжди може визначити, якими саме мотивами він керується. Трансакційний - мотив збереження грошей, що виникає із зручності їхнього використання як засобу платежу.

Перестороги - мотив збереження грошей як корисного ресурсу купівельної спроможності, який у майбутньому дає можливість здійснювати незаплановані витрати.

Спекулятивний - мотив збереження грошей, що виникає з невизначеності майбутньої вартості інших фінансових активів і бажанням уникнути витрат. Кейнс розглядав попит на гроші як функцію від номінального доходу і норми позичкового процента. За його теорією номінальний доход прямо пропорційно впливає на грошовий попит (під впливом трансакційного мотиву і мотиву перестороги), a норма позичкового процента обернено пропорційно (залежно від спекулятивного мотиву).

 

 

45. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші.

Реальний попит на гроші – це потреба у певному запасі грошей. Він визначається як кількість платіжних засобів, які населення та фірми хочуть держати в ліквідній формі, тобто в формі готівки та чекових депозитів (каси). Є цінові і нецінові фактори попиту на гроші.

Цінові фактори:

- рівень цін

- обсяг товарної маси

- швидкість обігу грошових одиниць

- ефект відсоткової ставки (зростання рівня цін, яке призводить до збільшення попиту на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни)

- ефект реального багатства (підвищення рівня цін, що викликає зниження реальної вартості фінансових активів із фіксованою ціною (акції, облігації, строкові депозити))

Нецінові фактори:

- зміни в державних видатках (монетарна політика НБУ)

- зміни в світовій економіці (динаміка і рівень валютного курсу національної грошової одиниці)

46. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.

Пропозиція грошей - кількість грошей, яка може бути запропонована населенню і фірмам для користування у певний період часу. Особливості пропозиції грошей:

1)виготовлення грошей – це монополія держави;

2)всі країни світу мають одну офіційну валюту;

3)велика роль цін і інфляції в економіці.

4)при наявності інфляції слід розрізняти два поняття % ставки – номінальну і реальну.

Фактори, що визначають пропозицію грошей:

* грошова база

* норма обов'язкових мінімальних банківських резервів

* резерви комерційних банків

* частка готівкових грошей у загальній сумі платіжних засобів населення

* характер реальної поведінки економічних суб’єктів

* зміни в структурі ринку

47. Пропозиція грошей. Грошовий агрегат: М1, М2, М3. Грошовий мультиплікатор.

 

Пропозиція грошей - кількість грошей, яка може бути запропонована населенню і фірмам для користування у певний період часу.

Для виміру грошової маси використовують грошові агрегати (в порядку зменшення ліквідності).

Складові частини кожного грошового агрегату:

Агрегат М1 – „гроші для угод”. До них відносять металеві та паперові гроші, поточні рахунки в банку, акредитиви, депозити, а частка готівкових грошей в обігу складає не більше 5%, акредитивів – 15%.

Агрегат М2 – „гроші в широкому розумінні слова”. Це гроші М1, до яких додаються заощаджувальні рахунки, тимчасово вилучені з обігу та строкові депозити розміром до 0,5 млн. грн.

Агерагат М3 – великі строкові депозити (більш 0,5 млн. грн.), які є довгостроковими, додані до агрегату М2.

Поряд із агрегатами М1, М2 та М3 використовується агрегат L, який враховує в складові грошової маси різні види цінних паперів з довгостроковим (більше 18 міс.) терміном погашення. Грошові агрегати характеризують пропозицію грошей, тобто вся грошова маса, яка знаходиться в обігу, і складає грошову пропозицію.

Грошовий мультиплікатор - частина надлишкових резервів, яку система комерційних банків може використати для збільшення кількості грошей в обігу. Він разом з грошовою масою впливає на грошову пропозицію.

MULT = 1/r*r; де r*r – норма обов’язкового банківського резервування.

Грошова маса – сукупний обсяг готівки (паперових грошей та монет) і поточних чекових рахунків.

48. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.

Якщо поєднати на графіку попит та пропозицію, то отримуємо рівноважну ставку позичкового відсотку (r).

SM = DM

DM = R* Уn

DM = R* Уn - αr

де: α – коефіцієнт чуттєвості зміни попиту на гроші в залежності від зміни r.

SM = M / P

R * Уn – hr = M / P.

Зміна рівноваги на грошовому ринку обумовлена умовами: SM = const. _

r1 > r

 

 

SM зростає.

 

 

 


 

_ _

r1 < r

SM < DM

 

 

Рівновага на грошовому ринку формується в точці перетину попиту та пропозиції.

SM=М / Р DM = R*УНД – nr

SM = DM

49. Кредитно – грошова (монетарна) політика, мета, види та засоби.

Кредитно – грошова (монетарна) політика – це регулювання розмірів емісії грошей, величини і структури грошової маси в цілях стабілізації національної економіки, підтримання рівня зайнятості, контролю над інфляцією та стимулювання економічного зростання. Основні засоби грошово – кредитної політики:

- регулювання офіційної облікової ставки по кредитах, які надає НацБанк

- установлення обов’язкової резервної норми Національним Банком для комерційних банків.

- операції на відкритому ринку (ринку цінних паперів)

В деяких країнах державні банки вдаються до таких методів:

- встановлення кредитних обмежень

- лімітування рівня відсоткової ставки по депозитах і кредитах комерційним банкам

- портфельні обмеження

Вибір та поєднання грошово – кредитних інструментів залежить від завдань, які вирішує НацБанк на тому чи іншому етапі економічного розвитку національної економіки.

Види:

- Стимулююча (полягає у купівлі цінних паперів, зниженні норми резервних вимог, зниженні відсоткової ставки). Всі ці заходи призводять до зростання пропозиції на ринку грошей, а тому ця політика отримала назву „політики дешевих грошей”. Результатом політики дешевих грошей буде збільшення пропозиції грошей і зниження ставки позичкового процента, збільшення ВВП.

- Стримуюча „політика дорогих грошей” (використовує продаж цінних паперів, зростання норми резервних вимог, підвищення облікової ставки). Результатом політики дорогих грошей буде зменшення пропозиції грошей і збільшення облікової ставки, зменшення інфляції.

 

50. Модель „IS” як модель рівноваги на товарному ринку. ЇЇ графічна побудова та алгебраїчне доведення.

Модель “IS” – це геометричне місце точок рівноваги на товарному ринку, Кожна з цих точок відображає зв’язок обсягу НД та ставки позичкового відсотку (r) при рівновазі на товарному ринку.

Модель “IS”

О1 та О3 показують рівновагу на товарному ринку.

IS має від’ємний кут похилу.

Якщо r зростає, тоді інвестиції зменшуються.

Якщо r зменшується, тоді інвестиції зростають, ∆УНД зростає через MULT.

Алгебраїчне виведення ф-ції IS:

АЕ = УНД

С + І + G + NX = УНД

С = Са + МРС * УНД (1-t)

І = Іа – nr = Ia – αr

G = Ga

NX = NXa – MPM * УНД – dr

де: α – коефіцієнт відчуття зміни інвестицій під впливом зміни r;

МРМ – гранична схильність до імпорту;

D – коефіцієнт відчуття зміни NX під впливом зміни r.

Са + МРС * УНД (1-t)+ Ia– αr +Ga +NXa –MPM * УНД –dr = УНД

(Ia +Ca +Ga+NXa) – r *(α+d)= УНД[1- MPC (1-t)+MPM]

Ia +Ca +Ga+NXa- УНД[1- MPC (1-t)+MPM] = r *(α+d)

_

r = Ia +Ca +Ga+NXa / (α+d) - УНД * 1- MPC (1-t)+MPM / (α+d)

IS буде пологою, якщо: α – великий, d – великий, МРС – велика, МРМ – мала, t – мале.

IS буде крутою, якщо: α – малий, d – малий, МРС – мала, МРМ – велике, t – велике.

IS буде зміщуватися вправо при умові, якщо її складові частини планових витрат будуть зростати (через MULT).

 

51. Модель „LM” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „LM”.

LM – це геометричне місце точок рівноваги на грошовому ринку. Кожна з цих точок відображає взаємозв’язок ставки позичкового відсотку (r) та обсягу НД, при якій досягається рівновага на грошовому ринку.

LM має додатній кут нахилу (гострий).

Аналітична специфікація LM.

SM = DM SM = SMa = M / P

де: SM – пропозиція грошей, яку визначає НБУ.

DM = R* Уп

DM = R* Уп – nr

M / P = R* Уп – nr

М = (R* Уп – nr) * P

r = P *R* Уп – М / P*n

r = P *R* Уп / P*n – М / P*n

LM = r = R / n * Уп – 1 / n * М / P

де: - n – коефіцієнт чуттєвості зміни попиту на гроші під впливом зміни r;

- R / n – кут нахилу LM;

- R – коефіцієнт зберігання в касах.

Якщо R великий, то LM крута.

Якщо R малий, то LM полога.

LM крута: R - великий, n – мала.

LM полога: R - малий, n – велике.