Завдання вивчення навчальної дисципліни

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

- ознайомлення з основними положеннями зобов’язального права і його окремими інститутами;

- ознайомлення з науково-теоретичним надбанням науки зобов’язального права;

- аналіз та узагальнення судової практики в сфері права зобов’язань;

- розвиток навичок самостійного вирішення наукових та практичних проблем зобов’язального права;

 

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Дана дисципліна є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, що формують фахівця юридичного профілю в галузі приватного права.

 

1.4 Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

 

В результаті вивчення курсу “Цивільне право. Особлива частина” студент повинен:

знати:

- положення українського законодавства у сфері зобов’язального права;

- існуючі колізії національного та міжнародного цивільного законодавства

- основні доктринальні положення цивільного права;

вміти:

- самостійно аналізувати наукову літературу з дисципліни;

- самостійно ставити наукові проблеми і шукати шляхи їх вирішення;

- самостійно проводити прівняльно-правовий аналіз;

- самостійно аналізувати і узагальнювати судову практику.

 

1.5 Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчального модулю

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з шести навчальних модулів.

 

1.6 Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

Курс “Цивільне право. Особлива частина” базується на основі раніше отриманих знань, одержаних в курсах цивільного права (загальна частина), теорії права, при освоєнні навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” та „спеціаліст”. Курс “Цивільне право. Особлива частина” безпосередньо пов’язаний з дисциплінами „Цивільне право (загальна частина)”, „Господарське право”, „Право інтелектуальної власності” та іншими дисциплінами у сфері приватного права і направлений на вивчення проблематики зобов’язального права. Знання та вміння, отриманні під час вивчення даної навчальної дисципліни, спрямовані на забезпечення підготовки спеціалістів, які володіють ґрунтовними теоретичними знаннями та практичними навичками в сфері приватного права.

 

Тематичний план

І семестр

№ з/п Назва теми Всього Л/З С/З П/З І/Р С/Р МК
Змістовний модуль І. Загальні положення про зобов’язання
1. Тема 1. Поняття та загальна характеристика зобов’язань, підстави виникнення та припинення  
2. Тема 2.Виконання та забезпечення виконання зобов’язань. Відповідальність за порушення зобов’язань
3. Тема 3.Поняття, види та умови договору
4. Тема 4.Порядок укладення, зміна та розірвання договору 2+ +
Всього по змістовному модулю 1:
Змістовний модуль ІІ. Договір купівлі-продажу та його види
1. Тема 5.Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу. Роздрібна купівля-продаж. Поставка
2. Тема 6.Контрактація сільськогосподарської продукції. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Міна (бартер)    
3. Тема 7.Права споживачів та їх судовий захист
4. Тема 8.Договір дарування. Договір ренти. Договір довічного утримання (догляду) 4+ +
Всього по змістовному модулю 2:  
Змістовний модуль ІІІ. Система договорів найму
1. Тема 9.Поняття та характерні ознаки договору найму (оренди). Види договору найму
2. Тема 10.Поняття та загальна характеристика договору підряду. Види договору підряду 2+ +
Всього по змістовному модулю 3:  
Форма контролю   залік
Всього:  
                           

Змістовний модуль 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Терміни та поняття до змістовного модулю 1: кредитор, боржник, суброгація, цесія, відступлення права вимоги, переведення боргу, валюта зобов’язання, абсолютне цивільно-правове відношення, відносне цивільно-правове відношення, суб’єкт зобов’язання, об’єкт зобов’язання, зміст зобов’язання, альтернативне зобов’язання, факультативне зобов’язання, дольове зобов’язання, солідарне зобов’язання, субсидіарне зобов’язання, добросовісність, розумність, справедливість, регрес, зустрічне виконання зобов’язання, неустойка, штраф, пеня, акцесорний характер зобов’язання, застава, заставодержатель, заставодавець, іпотека, заклад, нерухоме майно, порука, гарантія, завдаток, при тримання, новація, відступне, прощення боргу, однорідні вимоги, зустрічні вимоги, зарахування вимог, прострочення боржника, прострочення кредитора, презумпція вини, субсидіарна відповідальність, індекс інфляції, збитки, моральна шкода, випадок, непереборна сила, договір, предмет договору, зміст договору, істотні умови, договір, предмет договору, зміст договору, оферта, акцепт, істотні умови, установчий договір, попередній дого­вір, основний договір, змішаний договір, договір односторонній та двосторонній, поіменовані і непоіменовані договори, реальні та консенсуальні договори, оплатні і безоплатні договори.; істотні, звичайні та випадкові умови договору; типові умови договору, публічний договір, договір приєднання, пролонгація, договір на користь третьої особи; укладення, зміна і розірвання договору; форма договору, строк договору.

Література:[21, 22, 45, 48, 51,58, 59, 72, 77, 78, 84, 87, 88, 90, 94, 95, 97, 99, 106, 107, 119, 120, 121]

Лекція 1: „Поняття та загальна характеристика зобов’язань, підстави виникнення та припинення” – 2 години

Поняття зобов'язання. Засади, на яких має ґрунтуватись зобов'язання. Елементи зобов'язання. Суб'єкти зобов'язання. Множинність осіб у зобов'язанні. Заміна кредитора у зобов'язанні. Заміна боржника у зобов'язанні. Підстави виникнення зобов'язань. Система зобов'язань. Загальна характеристика підстав припинення зобов'язання. Припинення зобов'язання виконанням. Припинення зобов'язання переданням відступного. Припинення зобов'язання зарахуванням. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін. Припинення зобов'язання прощенням боргу. Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Припинення зобов'язання неможливістю його виконання. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи. Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи.

Семінарське заняття 1: „Поняття та загальна характеристика зобов’язань, підстави виникнення та припинення” – 2 години.

ПЛАН

1. Зобов’язальне право як підгалузь цивільного права. Система зобов’язального права.

2. Поняття зобов'язання. Відмінності зобов'язальних та речових правовідносин.

3. Елементи зобов'язального правовідношення.

4. Підстави виникнення зобов'язань,

5. Поняття припинення зобов'язань.

6. Способи припинення зобов'язань (загальна характеристика).

7. Особливості припинення зобов'язання зарахуванням.

8. Особливості припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи.

 

Запитання до самоконтролю:

1. Які основні риси цивільно-правового зобов’язання?

2. Які відмінності між зобов’язальними правовідносинами та правовідносинами власності та особистими немайновими правовідносинами?

3. Яка відмінність між матеріальним та юридичним об’єктом зобов’язання?

4. Що таке цесія?

5. Яка відмінність між суброгацією і регресом?

6. Які є класифікації способів припинення зобов’язань?

7. В яких випадках недопустимо зарахування зустрічних вимог?

 

Самостійна робота 1: „Поняття та загальна характеристика зобов’язань, підстави виникнення та припинення” -4 години.

Теми для самостійного вивчення:

Тема 1.: Порівняльно-правовий аналіз підстав виникнення зобов’язань за ЦК 2003 р. та ЦК УРСР 1963 р. – 2 години.

Тема 2.: „Новели ЦК 2003 р. стосовно інституту припинення зобов’язання у порівнянні з ЦК 1963 р”. – 2 години.

 

Лекція 2: „Виконання та забезпечення виконання зобов’язань. Відповідальність за порушення зобов’язань” – 2 години.

Поняття та принципи виконання зобов'язань. Загальні умови виконання зобов'язань. Поняття належного виконання зобов'язання. Суб’єкти виконання зобов'язання. Особливості виконання зобов'язань з множиною осіб. Місце виконання зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання. Предмет виконання зобов'язання. Спосіб виконання зобов'язання. Особливості виконання грошових зобов'язань. Підтвердження виконання зобов'язань. Поняття, загальна характеристика та види способів забезпечення виконання зобов'язань. Поняття, предмет, форми та види неустойки. Поняття та правова природа поруки. Договір поруки. Гарантія. Завдаток, Поняття, правова природа, предмет та підстави виникнення застави. Види застав. Іпотека. Загальна характеристика договору застави. Наступна застава. Звернення стягнення на предмет застави. Реалізація предмета застави. Припинення права застави. Притримання. Загальна характеристика правових наслідків порушення зобов'язання. Поняття та характерні ознаки цивільно-правової відповідальності. Види цивільно-правової відповідальності. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення. Форми вини у цивільному праві. Змішана вина. Поняття та види санкцій у цивільному праві. Міри захисту і міри відповідальності у цивільному праві (проблема співвідношення). Відшкодування шкоди (збитків) як загальна форма цивільно-правової відповідальності. Спеціальні форми цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.

 

Семінарське заняття 2: „Виконання та забезпечення виконання зобов’язань. Відповідальність за порушення зобов’язань” – 2 години.

 

ПЛАН

1. Поняття та принципи виконання зобов’язання.

2. Суб’єкти виконання зобов’язання. Множинність осіб у зобов’язанні.

3. Місце, строк та спосіб виконання зобов’язання.

4. Поняття та значення способів забезпечення виконання зобов’язань.

5. Класифікація способів забезпечення виконання зобов’язань.

6. Неустойка, її види та форми.

7. Порука та її характерні ознаки.

8. Гарантія: поняття, особливості та відмінність від поруки.

9. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання. Відмінність завдатку від авансу.

10. Поняття та види застави. Правове регулювання.

11. Право притримання. Відмінність притримання від застави.

Запитання до самоконтролю:

1. В чому різниця між частковим, солідарним та субсидіарним обов’язком?

2. В яких випадках сторона правомірно може за власним бажанням зупинити виконання взятого на себе обов’язку?

3. Які правові наслідки виконання обов’язку боржника третьою особою?

4. Яка правова роль місця виконання зобов’язання?

5. Що являє собою акцесорний характер забезпечувального зобов’язання?

6. Яке співвідношення понять „неустойка”, „штраф”, „пеня”?

7. Що таке залікова, штрафна, виключна, альтернативна неустойка?

8. Що таке „принцип старшинства” в заставному праві?

9. Яке співвідношення понять «відповідальність» і «санкція»?

10. Які функції цивільно-правової відповідальності?

11. Яке співвідношення збитків і неустойки?

12. Що включається у збитки?

13. Які обставини можуть змінити відповідальність боржника?

14. Що таке вина як підстава відповідальності за порушення зобов’язання?

 

Практичне заняття 2: „Виконання та забезпечення виконання зобов’язань. Відповідальність за порушення зобов’язань” –4 години.

Практичне заняття № 1

Завдання № 1

Петров надав Євсеєву довіреність на придбання мотоциклу. Євсеєв захворів та не міг особисто виконати прохання Петрова. Він видав в порядку передоручення довіреність Волкову. Ця довіреність була посвідчена заступником головного лікаря з господарської частини лікарні, в якій знаходився Євсеєв. Ніяких відомостей про свої дії Євсеєв Петрову не надавав. Волков придбав мотоцикл для Петрова, але за ціною, що перевищувала встановлену в довіреності. Крім того, з’ясувалось, що мотоцикл належав Котову, від якого Волков мав довіреність на продаж. Петров відмовився прийняти придбаний для нього мотоцикл. Тоді Волков звернувся до суду з вимогою зобов’язати Петрова прийняти мотоцикл та відшкодувати витрати, що пов’язані з доставкою.

Проаналізуйте правомірність дій учасників. Які правовідносини виникли між Петровим, Волковим та Євсеєвим? Чи є Котов учасником цих правовідносин? Які правовідносини є договірними? Між ким були встановлені договірні правовідносини?

 

Завдання № 2

За рішенням обласної державної адміністрації земельна ділянка, яка належала на праві власності Кучеренку підлягає вилученню для державних потреб. Кучеренку та його родині у якості компенсації була запропонована квартира з оплатою вартості будинку та плодово-ягі­дних насаджень. Кучеренко з цим рішенням не погодився, наполягав на зведенні житлового будинку на рівноцінній земельній ділянці. Ад­міністрація стверджувала, що не має можливості побудувати новий дім, оскільки у неї нема будматеріалів та коштів, а також тому, що у цій місцевості вільних земельних ділянок нема. Якщо ж Кучеренко не погодиться на пропозицію, то його будинок буде відключений від ме­режі енерго- та водопостачання, а потім знесений. Кучеренко звернувся до суду.

Чи породжує рішення облдержадміністрації обов’язок для Кучеренка та його родини? Проаналізуйте правомірність вимог сторін одна до одної. Яке рішення повинен винести суд?

 

Завдання № 3

Баженов, Солодов і неповнолітній Шабан були засуджені за здійснення ряду крадіжок майна громадян. Розглянувши позов потерпілих про відшкодування шкоди, заподіяної крадіями, районний суд виніс рішення про стягнення всієї суми з Баженова, оскільки за матеріалами кримінальної справи він спроможний його забезпечити. Баженов таке рішення оскаржив і просив притягнути до відшкодування шкоди своїх співучасників.

В ухвалі колегії по цивільних справах обласного суду зверталась увага на те, що в інтересах потерпілих доцільно притягти до відшкодування шкоди всіх співучасників. Проти такої позиції заперечувала мати Шабана, яка вихову­вала сина одна і якого Баженов заставив брати участь у злочинах. Крім цього, вона просила врахувати і те, що в її сина є батько, який вихованням сина не займався, аліментів не платив, але матеріально добре забезпечений,

Які підстави і характер цивільних правовідносин, що виникли в описаній ситуації? Зробіть аналіз зобов'язальних відносин. Хто і в якій мірі повинен відшкодувати заподіяну крадіями шкоду?

 

Завдання № 4

Раков уклав з Щербиною договір підряду на виконання робіт по ремонту і фарбуванню автомобіля марки “Фіат”, що належав йому на праві власності. Але у зв'язку з хворобою Щербина не зміг виконати свої зобов'язання особисто і тому попросив зробити це свого сина, який також мав необхідні знання та досвід для виконання обумовленої договором роботи. Проти цього заперечував Раков. Він наполягав на розірванні укладеного договору та вимагав повернути передані за ремонт і фарбування гроші, а після відмови в цьому Щербина подав до суду позов з вказаними вимогами.

Яке рішення прийме суд? Поясніть на цьому прикладі порядок покладення виконання зобов'язання на третю особу.

 

Завдання № 5

За договором позики Кирилов передав Ткачуку 1500 грн. зі стро­ком повернення до 1-го вересня 2006 року. На момент виникнення зобов'язання сторони проживали у м. Києві. На початку жовт­ня 2006 року Кирилов виїхав на постійне місце проживання в м. Курськ, про що письмово повідомив Ткачука. В листі Кирилов та­кож просив Ткачука повернути йому борг в російських рублях за но­вим місцем проживання, на що Ткачук відповів відмовою. Він запро­понував Кирилову з'явитися за одержанням боргу особисто в м. Київ, оскільки договір між ними був укладений саме там.

Допоможіть сторонам з'ясувати стосунки між собою. Які правила відносно місця виконання зобов’язання містить цивільне законо­давство України?

Завдання № 6

15 грудня Мальцев здав до телевізійного ательє телевізор і вніс аванс за ремонт. Строк отримання телевізора з ремонту у виданій Мальцеву квитанції був визначений 20 грудня. Ательє відремонту­вало телевізор в обумовлений строк. 22 грудня Мальцев відправився отримати телевізор, але по дорозі впав і зламав ногу. 17 січня після виходу з лікарні Мальцев прийшов в ательє за телевізором, але йому повідомили, що в ніч на 2 січня в сусідньому з ательє жилому будин­ку з вини одного з жителів трапилася пожежа, яка переметнулася на ательє; і значна частина майна, що знаходилося в ательє, згоріла, в тому числі й телевізор Мальцева. Мальцев відмовився віл відшкодування йому вартості телевізора і отримання грошей, які були ним внесені авансом, вимагаючи надати йому інший справний телевізор.

Чи правомірні вимоги Мальцева?

 

Завдання № 7

Громадянин Васильков мав у власності мотоцикл „Ява”. По до­розі додому, на перехресті вулиць Кірова та Гагаріна, порушивши правила дорожнього руху, на пішохідному переході він збив велоси­педиста Сухова.

В результаті дорожньої пригоди велосипедист одержав тяжкі ушкодження та перелом правої руки. Крім того, велосипед був по­шкоджений і непридатний до подальшого використання. Сухов був доставлений у лікарню, де пролежав 10 днів, а потім місяць не в змозі був виконувати трудові обов'язки, оскільки був непрацездатний. Сухов подав позов до суду про відшкодування шкоди за розбитий велосипед, а також затрат на відновлення здоров'я (посилене харчу­вання, побічний догляд, придбання ліків ). Суд позов задовольнив. Відповідач оскаржив рішення суду.

Чи правильно вирішив спір суд? Які підстави для виникнення зобов’язання передбачає закон? Які збитки належить стягнути з відпо­відача?

 

Завдання № 8

Маресов звернувся до суду про стягнення неустойки в сумі 3730 грн. і збитків у розмірі 5460 грн. з будівельно-ремонтної фірми «Спецремонтстрой». У позовній заяві він зазначив, що 14 вересня 2006 року він уклав із відповідачем договір підряду на ремонт квартири, згідно з яким термін закінчення робіт був визначений 30 грудня 2006 р. Але до зазначеного терміну ремонт не був закінчений, а частина робіт взагалі була зроблена не якісно. Суд задовольнив позов частково і стягнув з відповідача тільки неустойку. У стягненні збитків позива­чу було відмовлено на тій підставі, що це не було передбачено умо­вами договору. Маресов не погодився з таким рішенням суду й ос­каржив його в касаційному порядку. На його думку, суд повинен був стягнути з відповідача як неустойку, так і збитки.

Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції? Які види неустойки передбачені чинним законодавством ?

 

Практичне заняття № 2

 

Завдання № 1

Фермер Герасименко уклав кредитний договір з банком „Монетарний”, за яким банк надавав фермеру кредит на півтора роки в сумі 150 000 грн. для придбання комбайну та трактору.

Забезпеченням виконання зобов'язання по поверненню креди­ту стала застава майна Герасименка, серед якого були: житловий будинок з господарськими будівлями, автомобіль „Газель” та ово­чесховище. На момент настання строку повернення кредиту Герасименко його не повернув. Банк намагався реалізувати заставлене майно, щоб задо­вольнити свої вимоги, але адвокат Герасименко заявив, що звернути стягнення на майно неможливо, так як Герасименко з сім'єю постійно проживають у будинку, автомобіль „Газель” є необхідним родині Ге­расименка, тому що громадянського транспорту поблизу немає, а без овочесховища зіпсується весь зібраний врожай. Крім того, стягнути з Герасименка це майно не можна на підставі того, що у договорі заста­ви було зазначено, що реалізація майна проводиться за рішенням тре­тейського суду, а це не передбачено законом „Про заставу”.

Чи правий адвокат ? Яке рішення треба прийняти по справі?

 

Завдання № 2

15 травня 2007 року науково-виробничий кооператив звернувся до заводу точного обладнання з проханням поставити йому в цьому місяці 50 трансформаторів, вказавши свій банківський рахунок. В листі, підписаному одним з юрисконсультів кооперативу, гарантувалася своєчасна оплата за поставку. 25 травня 2007 року завод відвантажив обладнання до кооперативу, втім на претензію заводу щодо оплати кооператив не відповів. Завод звернувся до господарського суду щодо стягнення заборгованості за отриману кооперативом продукції. Кооператив відмовився погодитися з вимогами позивача, оскільки вважав, що договір між кооперативом та заводом укладений не був, а лист вони розглядали лише як пропозицію щодо укладення такого договору. Крім того, представники кооперативи погодились віддати продукцію заводу назад.

Як слід вирішити цей спір? Чи був укладений договір між сторонами?

 

Завдання № 3

Іванов прочитав у рекламі місцевої газети про продаж Марковим комплекту крил для автомобіля ВАЗ - 2107. Оглянувши крила та інші запасні частини, він погодився їх купити і дав завдаток. Але оскільки в нього не вистачало грошей, він попросив почекати їх сплати тиждень. Через кілька днів Іванов захворів, про що сповістив Маркова, і попросив його почекати ще 14 днів. Однак у зв'язку з загостренням хвороби це також зробити не міг. Не дочекавшись покупця, Марков, якому терміново потрібні були гроші, продав комплект крил Костюку, а одержаний завдаток телеграфним поштовим переказом надіслав Іванову і в ньому повідомив про відмову від угоди. Не одержавши переказ Іванов приїхав за покупкою.

Чи виникло зобов'язання між Івановим і Марковим? Який порядок і особливості укладання договорів? Як необхідно вирішити справу?

 

Завдання № 4

Остапчук, збираючись їхати в довгостро­кове службове відрядження до однієї з країн Центральної Африки, 20 вересня 2005 року за півціни продав всі свої зимові речі Соколь­ському. Але через складні політичні умови в тій країні, куди мав по­їхати Остапчук. відрядження було відмінено 4 листопада 2005 року.

Зважаючи на те, що поновити свій гардероб усіма необхідними зимовими речами до початку зими Остапчук був матеріально неспроможний, він звернувся до суду з позовом про визнання угоди купівлі-продажу речей між ним та Сокольським недійсною, як укладеної внаслідок помилки. Сокольський заперечував проти позову, пояснивши, що такі обставини не можуть впливати на дійсність угоди. Крім того, як пояснив Сокольський, частину речей він вже подарував своєму батькові.

Яке рішення має прийняти суд? Розберіть доводи сторін.

 

Завдання № 5

Левшенков та Ананьєв, який мав дачу на праві власності у селі Красне, 20 травня усно домовились, що Ананьєв передасть у найм Левшенкову кімнату та веранду на період з 25 травня по 30 червня, а Левшенков зобов’язується сплатити відповідну плату за найм. При цьому Ананьєв отримав від Левшенкова 200 грн. як задаток. Отримання цієї суми було оформлено розпискою. Цей правочин був здійснений в присутності свідків – Євсеєва та Янкова, які також мали намір відпочивати влітку в цьому населеному пункті.

Відповідно до досягнутої домовленості Левшенков замовив вантажне таксі та приїхав з родичами в село Красне. Втім, як з’ясувалось, його кімната та веранда вже були зайняті членами родини Петрова, який запропонував Ананьєву вдвічі вищу ціну за найм. Левшенков був вимушений повернутися знову у місто.

Наступного дня Левшенков став вимагати, щоб Ананьєв повернув йому 200 грн. та відшкодував всі його витрати на вантажне таксі. Ананьєв відмовився виконувати ці вимоги та заявив, що оскільки договір між ними не був оформлений відповідним чином, цей правочин є недійсним, а таксі не підлягає оплаті, оскільки Левшенков має свій власний автомобіль і міг приїхати в село на ньому. Левшенков звернувся з позовом до суду.

Яке рішення, на ваш погляд, повинен прийняти суд?

 

Завдання № 6

Фірма “Граніт” уклала договір з АТ “Світ кави” щодо зберігання у своїх складських приміщеннях для прибуваючої із-за кордону кави, яку АТ “Світ кави” реалізовувало в Україні. Різке подорожчання високосортної кави призвело до зниження об'ємів продажу, збільшення термінів зберігання кави на складі та утворення заборгованості за послуги зберігання.

Коли представник орендаря (АТ “Світ кави”) прибув для отримання чергової партії кави, орендодавець відмовив йому в цьому, заявивши, що не видасть жодній коробки кави до погашення заборгованості по орендних платежах. Орендар заперечував цьому і направив орендодавцеві лист, указав в ньому, що вартість кави, що знаходиться на складі, в сотні разів перевищує суму заборгованості по орендній платі приміщень, і що своїми неправомірними діями орендодавець завдає орендарю значно більші збитки порівняно з розміром наявної заборгованості.

Керівництво фірми „Граніт” звернулося за консультацією до юридичної фірми щодо правомірності своїх дій. Останні вважали дії орендодавця неправомірними і рекомендували залишити у себе лише той розмір кави, який відповідає розміру заборгованості орендаря. Втім, розуміючи, що цей крок не змусить орендаря повністю погасити заборгованість, керівництво фірми „Граніт” вирішило все ж таки не видавати продукцію орендаря взагалі до сплати всієї заборгованості.

АТ “Світ кави” звернулося з позовом до суду щодо неправомірності дій орендодавця.

Дайте правовий аналіз ситуації. Вирішить спір.

 

Завдання № 7

Петров, Бузов та Нікітін підписали договір на будівництво підсобних приміщень для Оленіна. Останній за договором сплатив аванс у розмірі 3000 грн. Гроші отримав Петров, однак розписка про отримання коштів була підписана усіма трьома учасниками договору. Протягом місяця вказані особи до роботи так і не приступили. Тоді Оленін подав до суду на Петрова позовну заяву з вимогою або розпочати будівельні роботи або повернути суму авансу у подвійному розмірі. Петров не погоджувався з позовними вимогами, вказуючи на те, що гроші отримувалися будівельниками у рівних частинах і він не повинен відповідати за Бузова та Нікітіна, які зараз перебувають на строковій військовій службі. Отож, він може повернути лише 1000 грн.

Чи правомірні вимоги та доводи сторін? Як вирішити спір?