На що потрібно з'ясувати перед співбесідою

1. Максимально можливі подробиці про те, чим займається дана організація. Якщо це приватна фірма, — то чи нема в неї кримінального минулого й теперішнього.

2. Прізвища, імена, по батькові основних керівників або принаймні тих, з ким вам доведеться бесідувати під час прийому на роботу. Стаж роботи керівників, їх вік, вік самої організації.

3. Які послуги надає фірма клієнтам, які товари та продукцію вона виготовляє, де, кому продає й перепродає?

4. Хто є конкурентами даної фірми, їх позиції на ринку?

5. Які основні проблеми фірми нині, з якими проблемами вона зіштовхувалася й що вирішувала раніше? Чи не загрожує їй банкрутство або перепродаж іншому власникові?

6. Які етичні й інші пріоритети фірми?

7. Які принципи взаємин персоналу, керівників? Чи відбувалися великі конфлікти, які саме? Чи існує профспілкова організація, соцстрах, їхня роль і соціальні гарантії від сваволі керівників.

Типові запитання

Запитання на інтерв'ю можуть ставитися найрізноманітніші та досить несподівані.

Розкажіть про себе. (Заздалегідь потрібно подумати, що відповідати на подібне запитання. Адже головне ви вже зазначили в резюме.)
Причини останнього й попереднього звільнень?
Що вам відомо про нашу фірму/організацію?
Охарактеризуйте свою діяльність на останньому місці роботи.
У чому полягають ваші переваги й як вони співвідносяться з даною посадою?
У чому ваші недоліки? Чи не вплинуть вони негативно на роботу на даній посаді?
Що вас зацікавило в нашій фірмі?
Звідки ви про нас дізналися?
Який ваш можливий вклад у майбутнє нашої фірми?
Які найсерйозніші проблеми ви вирішували на колишніх місцях роботи або в житті?
Вам можуть запропонувати ігрову ситуацію. Ви маєте прийняти та обґрунтувати певне рішення.
Що більше за все подобалося вам на останньому місці роботи?
А що більше за все не подобалося?
Якою мірою ви задоволені/не задоволені своєю кар'єрою?
Якщо судити з резюме, ваші можливості ширші за ймовірні обов'язки. Вас це влаштовує? Чому?
Яку заробітну плату ви б бажали отримувати? Скільки ви отримували на останньому місці роботи?
Коли б ви могли розпочати роботу?
Чи змогли б ви працювати в режимі ненормованого робочого дня?
З чого ви думаєте розпочати роботу на новому місці?

Уважно оцінюйте ситуацію, в якій ви опинилися на співбесіді. Наприклад, вас запросили, проте, прийшовши в призначений час, ви побачили десятки людей, зібраних у вестибулі чи залі якоїсь будівлі. На будівлі може взагалі не бути вивіски. Невідомо звідки з'являється людина, що називає себе менеджером з кадрів, і роздає всім анкети (можливо, платні). Вона може зібрати анкети і піти або розпочати співбесіду просто тут, зі всіма по черзі. У подібній ситуації краще не залишати анкети зі своїми даними невідомо кому і непомітно піти. Адже ви не маєте уявлення, звідки цей «інтерв'юер» з'явився, а за таких обставин він може називати себе ким завгодно.

Поведінка при співбесіді

Прийшовши на інтерв'ю, бажано:

• добре виглядати;

• упевнено триматися;

• цікаво спілкуватися;

• виявляти витримку, але також жвавість і енергію;

• стисло, виразно і логічно говорити;

• не соромитися, не тушуватися, не бути нахабним і невихованим.

Ви повинні винайти розумний логіко-інтуїтивний компроміс між природною правдою про себе й артистизмом у спектаклі, що зветься «інтерв'ю». Ваша скромність і спокій з одночасною елегантністю, відсутність при собі громіздких предметів, використання психологічних прийомів встановлення контакту зі співрозмовником, безумовно, здійснять позитивний вплив.

До прийомів встановлення психологічного контакту зі співбесідником можна віднести:

• усмішка;

• вітання;

• відрекомендування;

• звертання на ім'я та по батькові;

• потиск рук

До Психологічного контактування відносять:

• встановлення контактів очей (не дивитися вниз, убік або на стелю);

• урівноваження соціальної і фізичної дистанції.

• підстроювання під темп, тембр, швидкість мови співбесідника;

• підстроювання під міміку й жести;

• підстроювання під манеру розмови («у нас із вами...», «ми можемо разом із вами...»);

• засвідчення подяки (без підлесливості), хоча для вас нічого позитивного поки ще не зробили;

• виявлення усвідомленого інтересу до співрозмовника;

• демонстрація своєї підготовленості до зустрічі шляхом пропозиції співрозмовникові ознайомитися зі всіма необхідними та потрібними для розмови документами, які ви підготували й захопили із собою;

• продемонструвати обізнаність в інформації про справи фірми. Не рекомендується «ловити» роботодавця в коридорі або «курилці» для бесіди на цікавлячу вас тему.

Ваша мова має містити активні фрази, що визначають дії, а не співучасть у них. Так, наприклад, замість того, щоб сказати: «Я брав участь в розробці проекту...», краще використовувати активну форму: «Я займався розробкою...».

Під час співбесіди не можна:

• перепрошувати за свій вік, стан здоров'я, брак досвіду тощо;

• переривати співбесідника;

• негативно оцінювати особистість співрозмовника;

• підкреслювати відмінність у поглядах, соціальному стані і т. ін. між собою та співбесідником;

• різко змінювати темп бесіди;

• підводитися і відходити від співрозмовника, відводити очі; проте не слід «гіпнотизувати» співрозмовника своїм поглядом;

• не враховувати психологічний стан співбесідника, якщо він відверто чимось схвильований чи засмучений;

• говорити лише про власні інтереси, а тим більше, про проблеми;

• неуважно слухати, відволікатися;

• критикувати людей з попереднього місця роботи;

• поводити себе занадто фамільярно або самовпевнено;

• жартувати, вживати нецензурні вислови чи курити, навіть якщо це робить співрозмовник.

Коли вам самому запропонували поставити питання співрозмовнику, доречно буде запитати:

• про плани діяльності організації на найближчі роки та про очікуваний від вас внесок;

• ким працює/працював в організації інтерв'юер і як він сам оцінює її діяльність;

• які психологічні властивості і професійні навички, на думку співрозмовника, потрібні вам для успішної діяльності на даній посаді;

• якими є результати діяльності організації на ринку товарів і послуг, хто її основні конкуренти, які відносини з ними;

• чи виникали ситуації загрози банкрутства; внутрішніми чи зовнішніми причинами вони зумовлювалися.