ІІІ. Операції у сфері освіти, культурної та наукової діяльності

Загальнодержавні податки та збори

З 1 січня 2011 року до загальнодержавних податків та зборів належать такі податки та збори:

1. податок на прибуток підприємств;

2. податок на доходи фізичних осіб;

3. податок на додану вартість;

4. акцизний податок;

5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6. екологічний податок;

7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9. плата за користування надрами;

10. плата за землю;

11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12. збір за спеціальне використання води;

13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14. фіксований сільськогосподарський податок;

15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

16. мито;

17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Місцеві податки та збори

З 1 січня 2011 року до місцевих податків та зборів належать:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. єдиний податок;

3. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

4. збір за місця для паркування транспортних засобів;

5. туристичний збір.

Але існують і деякі проблеми - українська система оподаткування є однією з найбільш обтяжливих у світі. Підприємцям в Україні доводиться платити 147 податків і зборів та витрачати на це більш ніж 736 годин. Таким чином, у рейтингу податкових систем Україна займає 181 місце із 183 (гірше справи йдуть тільки у Венесуелі та Білорусі).

На адміністрування податків український бізнес щорічно витрачає більше 4 млрд. гривень.

Дисбаланси податкової системи України створюють нерівномірні податкові навантаження та, як результат, призводять до збільшення тіньового сектору економіки, ухиленню від оподаткування, зменшенню податкових надходжень. Особливо гостро дисбаланси податкової системи почали проявлятися з початком фінансово-економічної кризи. Зменшення попиту на цільових ринках, неконтрольоване збільшення вартості базових ресурсів, хаос на валютному ринку поставили на межу виживання цілі галузі, які є бюджетоутворюючими.

 


11. Основні бюджетоутворюючі податки: новації в оподаткуванні

Державна податкова політика є складним і багатовекторним явищем, що діалектично поєднує в собі різні аспекти суспільного життя, які, в свою чергу, стали об’єктами дослідження багатьох суспільних наук. Питання державної податкової політики, зокрема, перебувають у полі зору досліджень представників таких наук, як філософія, політологія, економічна теорія, теорія державного управління, адміністративного та інших галузей права.

В Україні основними бюджетоутворюючими податками є: ПДВ, податок на прибуток, ПДФО, акцизний збір, мито.

Щодо новацій Податкового кодексу, який вступив в дію 1 січня 2011 року, спрямовані, у першу чергу, на удосконалення адміністрування податків, зниження податкового навантаження на бізнес, перенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категорію громадян та створення стимулів для інноваційно-технологічного розвитку вітчизняної економіки.

Зокрема, у ньому передбачено зменшення до 18 загальнодержавних податків і зборів (на сьогодні - 29) та до 5 місцевих податків і зборів (на сьогодні - 16), поступове зниження ставки податку на прибуток з діючої 25-відсоткової на 2 відсотки щорічно до рівня 16% та ставки податку на додану вартість до 17% в 2014 році.

З метою зменшення податкового навантаження на бізнес-середовище, Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання консалтингових, інжинірингових, адвокатських, бухгалтерських послуг, врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу, що дозволить надати нових стимулів цій формі інвестування, удосконалено амортизаційну політику. Для окремих груп основних засобів (машини, обладнання, транспортні засоби) може застосовуватися прискорена амортизація за методом прискореного зменшення залишкової вартості, який дозволяє удвоє скоротити мінімальні терміни корисного використання основних засобів.

Відносно нововведень в оподаткуванні фізичних осіб, то варто зауважити, що з 1 січня 2011 року вводиться прогресивне оподаткування доходів фізичних осіб. За ставкою 15% оподатковуватимуться доходи, що менші або дорівнюють десяти розмірам мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового періоду. Решта доходу перевищення оподатковуватиметься за ставкою 17%.

12. Підсистема податків на споживання: склад, структура, відмінність та спільні риси податків

До підсистеми податків на споживання входить мито, акцизний збір і ПДВ.

ПДВ — непрямий багатоступінчастий податок, що збирається з кожного акту продажу, починаючи з виробничого та розподільчого циклів і закінчуючи продажем споживачеві. Ряд товарів, послуг, видів діяльності частково або повністю звільняється від податку на додану вартість. Платники: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності.

Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів і послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів і послуг.

ПДВ= Податок на додану вартість

Ставка 17% з 2014р. На даний час 20% і 0%

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Акцизний збір обчислюється: а) за ставками у процентах до обороту з продажу.

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

г) комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції)

Акцизний збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах:

- у твердих сумах з одиниці реалізованого товару;

- за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів.

Акцизний збір за алкогольні напої та тютюнові вироби сплачується шляхом придбання акцизних марок (знак, що наклеюється на продукт і свідчить про сплату акцизу).

Державне мито - це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами.

Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:

1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів

2. із позовних заяв немайнового характеру, 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян

3. із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 неоподаткованого мінімуму доходів громадян

4. із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 5 відсотків ціни позову

5. із позовних заяв про відшкодування моральної(немайнової)шкоди з ціною позову понад 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 10 відсотків ціни позову

6. та ін..


13. ПДВ як елемент податкової системи: сутність, фіскальна і регулююча роль, методи обчислення

ПДВ – непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості, створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, послуг.

Переваги по ПДВ:

· Платниками податку є всі учасники руху товару від виробника до роздрібного продавця;

· Відсутність подвійного оподаткування і кумулятивного ефекту;

· Як правило, рівні умови серед виробників та продавців щодо сплати податку;

· Ритмічність податкових надходжень;

· Дає можливість стримувати зростання цін;

· Стримує кризу перевиробництва, вирівнює можливість створення надприбутку та регулює процеси споживання.

Недоліки:

· Складний механізм нарахування та сплати;

· Ухилення від сплати податку в т.ч. за рахунок неузгодженості законодавчих актів з податкування, недосконалої системи податкового обліку;

· При відсутності прозорої системи надходжень до бюджету можлива наявність бюджетної заборгованості;

· Регресивний вплив на малозабезпечені верстви населення.

Фіскальна роль ПДВ можна визначити як частка цього податку в податкових надходженнях країни, а у нас ПДВ становить близько 40%. Регулююча полягає у впливі податку на платників податку, а єдина для всіх ставка ПДВ знижує його регулюючу роль (але існують пільги по оподаткуванню даного податку).

Особливості ПДВ: найпоширеніша форма універс. акцизу; дискусійний податок, ставки по ПДВ (єдина, диференційована), пільги по ПДВ, схеми мінімізації сплати, проблема відшкодування ПДВ, методи нарахування, особливості адміністрування.

Методи обчислення: прямий (сальдовий метод) (ДВ=Виручка-МатерЗатрати) та непрямий метод (кредитний метод) (ПДВ=ПЗ-ПК). Переваги кредитного методу: 1) немає необхідності в обчисленні величини доданої вартості, завдяки чому полегшується контроль не тільки податкових органів, але й самих платників за правильністю обчислення ПДВ; 2) дає змогу встановити менший інтервал між термінами сплати податку, а в платників виникає зацікавленість у правильному визначені суми ПДВ, яку вони сплачують постачальникам та виконавцям.

14. Платники та ставки ПДВ

ПДВ – непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості, створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, послуг.

Платниками податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України;

4)особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків (з 1 січня 2014 року — 17 відсотків); б) 0 відсотків.

Ставка 20% застосовується до: постачання товарів, послуг місце надання яких знаходиться на митній території України; ввезення товарів/супутніх послуг у митному режимі імпорту (реімпорту); спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового гос-ва та рибальства. Нульова ставка полягає у звільненні платника ПДВ від нарахування податкових зобов’язань з ПДВ зі збереженням права платника на відшкодування под. кредиту.

 


15. Об’єкт оподаткування ПДВ, операції, що не є об’єктом оподаткування

ПДВ – непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості, створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, послуг.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, послуг місце постачання яких розташоване на митній території України;
б) ввезення товарів (супутніх послуг) в митному режимі імпорту або реімпорту;

в) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;

г) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Об’єкт оподаткування ПДВ – додана вартість. Додана вартість – вартість, яка плюсується в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива. Додана вартість є часткою повної вартості товарів чи послуг.

ДВ= Вир.реал. – Витрати придб.сировини

Не є об'єктом оподаткування операції з:

1) випуску (емісії), розміщення за кошти цінних паперів та корпоративні права, виражені в інших, ніж ц. п., формах;

2) передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а
також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

3) надання послуг із страхування, співстрахування або
перестрахування;

4) обігу валютних цінностей, банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей;

5) надання послуг з інкасації, розрахунково-касового
обслуговування;

6) виплат у грошовій формі заробітної плати,

7) реорганізації юридичних осіб

8) постачання позашкільним навчальним закладом

9) вивезення товарів за межі митного кордону України у митному режимі тимчасового вивезення та у митному режимі відмови на користь держави.

16. База оподаткування ПДВ, особливості її визначення для різних видів операцій

Базою оподаткування ПДВ є вартість товарів, послуг, операції з якими визнано об’єктом оподаткування.

Для постачання товарів, послуг базою оподаткування є договірна вартість товарів, послуг з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім ПДВ), але не нижче звичайних цін.

Для постачання ввезених на територію України товарів база – договірна контрактна вартість, але не нижче митної вартості товарів+АП+мито. Вартість товарів перераховується в грн. по курсу НБУ, що діє на день подання митної декларації, а якщо декларація не подавалась, то на день визначення податкового зобов’язання. До митної вартості входить договірна вартість зазначена в рахунках фактурах + витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, оплату страхових послуг, брокерських і комісійних.

Для безоплатної передачі товарів, робіт, послуг; передачі з частковою оплатою; бартеру; передачі товарів, послуг в рахунок оплати праці; передачі товарів для невиробничого використання у межах діяльності платника; постачання пов’язаним особам і суб’єктам господарювання неплатникам ПДВ база – фактична ціна операції, але не нижча за звичайну ціну.

Для постачання необоротних активів – їх балансова вартість на момент постачання.

Для постачання товарів за договорами фінансового лізингу – договірна вартість, але не нижче ціни придбання об’єкту лізингу.

Для комісійної торгівлі – комісійна винагорода.

Для постачання товарів, придбаних у неплатників ПДВ – позитивна різниця між ціною продажу і ціною придбання.

Для неповернення у строк понад 12 місяців зворотної тари – вартість зворотної тари.

17. Операції, звільненні від ПДВ

Операції, що звільняються від сплати ПДВ можна поділити на такі групи:

І. Операції соціального призначення (щоб ціни були доступними)

1. постачання продуктів дитячого харчування

2. постачання товарів та послуг для інвалідів

3. харчування дітей в освітніх закладах

4. харчування та облаштування на нічліг (послуги для безпритульного)

5. утримання осіб в будинках-інтернатах

6. послуги з ремонту об’єктів соціально-культурної сфери, але в сільській місцевості с/г підприємствами. (поліклініка, школа)

7. надання благодійної допомоги і постачання товарів та послуг благодійним організаціям

8. послуги з доставки пенсій, грошових допомог, інших виплат населенню

9. послуги з перевезення пасажирів міським і міжміським транспортом, якщо тарифи встановлено в законодавчому порядку.

ІІ. Послуги у сфері охорони здоров’я:

1. Послуги, що надаються закладами охорони здоров’я, але не всі (Оподатковуються: косметологічні послуги, масаж, медогляд за своїм бажанням, довідка для володіння зброєю)

2. Постачання лікарських засобів і виробів медичного призначення

3. Постачання путівок на лікування на території України фізичних осіб до 18 років.

ІІІ. Операції у сфері освіти, культурної та наукової діяльності

1. Послуги із здобуття вищої, початкової, середньої освіти

2. Послуги бібліотек

3. Оплата вартості фундаментальних досліджень, що здійснюються за рахунок бюджету

4. Роботи та послуги у видавничій діяльності(до2015р)

5. Постачання періодичних видань, друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, книжок, зошитів, підручників.