Суть, функції та структура фінансового ринку

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави.

Фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності.

Об’єктивною передумовою функціонування фінансового ринкує незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Тобто, кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають у інших. Саме фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів.

Об'єктами відносин на фінансовому ринку є грошово-кредитні ресурси, цінні папери та фінансові послуги, суб'єктами відносин – держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни.

Сутність фінансового ринку проявляється у його функціях:

· мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів;

· розподіл акумульованих вільних коштів між численними кінцевими споживачами;

· прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі;

· забезпечення умов для мінімізації фінансових ризиків.

До органів, що здійснюють регулювання фінансового ринку в Україні, належать:

- Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг;

- Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Фінансові ринки класифікують за різними ознаками.

1. За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:

· кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу), на якому об'єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах повернення, строковості, платності і забезпеченості;

· ринок цінних паперів (фондовий ринок), на якому об'єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів (фондових інструментів), емітованих підприємствами, різними фінансовими інститутами, державою;

· валютний ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступають іноземна валюта і фінансові інструменти, що обслуговують операції з нею;

· страховий ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист у формі різноманітних страхових продуктів;

· ринок золота (та інших дорогоцінних металів: срібла, платини), на якому об'єктом купівлі-продажу виступають дорогоцінні метали. В Україні ринок золота є найменш розвинутим сегментом фінансового ринку через відсутність його правового регламентування;

· ринок фінансових послуг. Фінансові послуги можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди та страхування, проте всі вони спрямовані на мобілізацію й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання.

· ринок нерухомості – галузь вкладення капіталу в об’єкти нерухомості з метою отримання прибутку або ж з метою придбання нерухомості в особисту власність. Основними операціями на ринку нерухомості є іпотека, купівля-продаж нерухомості, надання об'єктів нерухомості в довірче управління, найм, надання послуг з оцінки майна тощо.

2.За періодом обертання фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:

· ринок грошей, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг усіх фінансових ринків із терміном обертання до одного року. Фінансові активи, що обертаються на ринку грошей, є найліквіднішими, їм притаманний найменший рівень фінансового ризику. Об'єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні кошти;

· ринок капіталів, на якому здійснюються операції купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг з терміном обертання більше одного року. Фінансові активи, як обертаються на ринку капіталів, як правило, менш ліквідні, їм притаманний найбільший рівень фінансового ризику і відносно високий рівень доходності.

3.За регіональною ознакою фінансовий ринок поділяється на:

· місцевий фінансовий ринок, представлений, в основному, операціями комерційних банків, страхових компаній, неорганізованих торговців цінними паперами з їх контрагентами – місцевими господарюючими суб'єктами і населенням;

· регіональний фінансовий ринок, який функціонує в межах області (республіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками включає систему регіональних фондових і валютних бірж;

· національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм;

· світовий фінансовий ринок як складову частину світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.

4. За швидкістю реалізації угод на фінансовому ринку розрізняють:

· ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод (ринок «спот»), на якому угоди здійснюються за короткий термін (як правило, до трьох днів);

· ринок з реалізацією угод в майбутньому (строкові ринки: форвардний, ф'ючерсний, опціонний і ринок свопів). Предметом обігу на цьому ринку є, як правило, фондові, валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).

5. За умовами обігу фінансових інструментів фінансовий ринок поділяють на:

· первинний ринок, який характеризує ринок перших та повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення;

· вторинний ринок, на якому обертаються цінні папери, продані на первинному ринку.

Операції на фінансовому ринку здійснюються за допомогою фінансових інструментів. За видами фінансових ринків фінансові інструменти поділяються на:

· інструменти грошового та кредитного ринку: гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку;

· інструменти фондового ринку: цінні папери, які обертаються на цьому ринку;

· інструменти валютного ринку: іноземна валюта, розрахункові валютні документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;

· інструменти страхового ринку: страхові послуги, які пропонуються до продажу (страхові продукти), а також розрахункові документи і окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;

· інструменти ринку золота (срібла, платини): названі види цінних металів, які використовуються з метою формування фінансових резервів, і цінні папери, які обслуговують цей ринок.