Параметри ультразвуку, що нормуються
3.3.1. Параметрами ультразвуку, що нормуються, утворюваного коливаннями повітряного середовища у робочій зоні, є рівні звукового тиску в дБ у третинооктавних смугах з середньогеометричними частотами 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 63,0; 80,0; 100,0 кГц.
3.3.2. Параметром ультразвуку, що нормується і передається контактним шляхом, є пікове значення віброшвидкості (м/с) у частотному діапазоні від в 0,1 МГц до 10 МГц, або його логарифмічний рівень у дБ, який визначається за формулою:
де: 
– пікове значення віброшвидкості, м/с;
– опорне значення віброшвидкості, що дорівнює 5х10 м/с.
Для ультразвуку при контактній передачі допускається застосовувати параметр, що нормується, інтенсивність у ватах на квадратний сантиметр (Вт/кв.см).
4. Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку
4.1. Вимірювання шуму проводиться на постійних робочих місцях у приміщеннях, на території підприємств, на промислових спорудах та машинах (в кабінах, на пультах управління і т.ін.).
4.1.1. Результати вимірювань повинні характеризувати шумовий вплив за час робочої зміни (робочого дня).
4.1.2. Встановлюється така тривалість вимірювання непостійного шуму:
– для переривчастого шуму, за час повного робочого циклу з урахуванням сумарної тривалості перерв з рівнем фонового шуму;
– для шуму, що коливається у часі, допускається загальна тривалість вимірювання – 30 хвилин безперервно або вимірювання складається з трьох циклів, по 10 хв. Кожний;
– для імпульсного шуму, тривалість вимірювання – 30 хвилин.
4.1.3. Вимірювання шуму в октавних смугах або рівня шуму проводиться за допомогою шумоміра, який відповідає діючим вимогам Держстандарту України і має посвідчення про перевірку.
Вимірювання еквівалентних рівнів шуму слід проводити інтегруючими шумомірами та шумоінтеграторами.
Допускається використовувати індивідуальні дозиметри шуму з параметром еквівалентності 
– число децибел, що додаються до рівня шуму, при зменшенні часу його дії у 2 рази для збереження тієї ж дози шуму.
Прилади повинні бути перевірені в органах Держстандарту.
4.1.4. До та після вимірювань проводять акустичну або електричну калібровку вимірювальних приладів. Різниця в калібровці не повинна перевищувати 1 дБ.
4.1.5. При проведенні вимірювань мікрофон слід розташовувати на висоті 1,5 м над рівнем підлоги чи робочого майданчика (якщо робота виконується стоячи) чи на висоті і відстані 15 см від вуха людини, на яку діє шум (якщо робота виконується сидячи чи лежачи). Мікрофон повинен бути зорієнтований у напрямку максимального рівня шуму та віддалений не менш ніж на 0,5 м від оператора, який проводить вимірювання.
4.1.6. При швидкості руху повітря більш ніж на 1 м/с на місці де проводяться виміри, мікрофон захищено й противоповітряним пристроєм.
4.1.7. При проведенні вимірювань октавних рівнів звукового тиску перемикач частотної характеристики пристрою встановлюють в положенні “фільтр”. Октавні рівні звукового тиску вимірюють у смугах з середньометричними частотами 31,6-8000 Гц.
При проведенні вимірювань рівнів звуку та еквівалентних рівнів звуку, дБА, дБАекв перемикач частотної характеристики пристрою встановлюють у положенні “А” чи “Аекв”.
4.1.8. При проведенні вимірювань рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску постійного шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положення “повільно”. Значення рівнів приймають за середніми показниками при коливанні стрілки пристрою.
4.1.9. Значення рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску зчитують зі шкали пристрою з точністю до 1 дБА, дБ.
4.1.10. Вимірювання рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску постійного шуму повинні бути приведені у кожній точці не менше трьох разів.
4.1.11. При проведенні вимірювань еквівалентних рівнів шуму, що коливаються в часі, для визначення еквівалентного (за енергією) рівня шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положення “повільно”. Значення рівнів шуму приймають за показниками стрілки пристрою в момент відліку.
4.1.12. При проведенні вимірювань максимальних рівнів імпульсного шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положенні “імпульс”. Значення рівнів приймають за максимальним показником пристрою.
4.1.13. Інтервали відліку рівнів шуму, що коливається в часі, при вимірюваннях еквівалентного рівня тривалістю 30 хвилин становлять 5-6 с при загальній кількості відліків 360.
4.1.14. Для наочного графічного зображення розподілу рівнів шуму у виробничих приміщеннях рекомендується складати карти шуму.
4.2. Вимірювання інфразвуку проводять на постійних робочих місцях (біля органів керування машин, пультів, в кабінах і т.ін.) або в робочих зонах обслуговування при роботі обладнання у характерному режимі.
В кабінах самохідних та транспортно-технологічних машин вимірювання проводять при відчинених та зачинених вікнах, при цьому, мікрофон розміщують на відстані 15 см від вуха працюючого.
4.2.1. Вимірювання інфразвуку проводиться шумомірами 1 класу з частотною характеристикою від 1 Гц і октавними або третинооктавними фільтрами, а мікрофон повинен мати нижньочастотну межу 2-3 Гц. Дозволяється використання магнітографа з частотною характеристикою не менш ніж 2 Гц.
4.2.2. Для постійного інфразвуку вимірюють рівні звукового тиску у дБлін та рівні шуму дБА, а також спектр у октавних смугах з відліком показників за середнім положенням стрілки шумовимірювача на характеристиці “повільно”, або проводять магнітний запис інфразвуку, а для непостійного – визначають їх відповідні еквівалентні рівні.
Для непостійного інфразвуку у вигляді піків, що повторюються, або імпульсів проводять додатково відлік за характеристикою “швидко” шумоміра по максимуму показника.
4.2.3. Час спостереження при вимірюванні октавних рівнів звукового тиску повинен відповідати величинам, вказаним у таблиці 1.
Мінімальний та рекомендований час вимірювання при частотному аналізі інфразвуку
| Час вимірювання | Помилка оцінки рівнів, дБ | Час вимірювання (с) в октавних полосах середньогеометричних частот, Гц | |||
| Мінімальний | +3 | ||||
| Рекомендований | +1 |
4.3. Вимірювання ультразвуку у повітряному середовищі проводиться згідно із пунктом 4.1.6. на відстані 0,5 м від контуру устаткування та не менш ніж 2 м від оточуючих поверхонь. Вимірювання потрібно проводити не менш ніж у 4 контрольних точках по контуру устаткування; при цьому, відстань між точками вимірювання не повинна перевищувати 1 м.
4.4. Вимірювання ультразвуку, який поширюється контактним шляхом визначення пікового значення віброшвидкості на поверхнях, призначених для контакту з руками оператора.
4.4.1. Вимірювання повинно проводитися інтерферометром у точці максимального випромінювання. Рекомендований вимірювальний тракт повинен складатися з датчика з чутливістю, яка дозволяє реєструвати ультразвукові коливання з рівнем коливальної швидкості на поверхні не нижче 80 дБ, лазерного інтерферометра, схеми обробки сигналів, яка включає фільтри низької та високої частоти, мілівольтметра ВЗ-40, підсилювача частоти диференціального ланцюга та імпульсного мілівольтметра ВЧ-12.
4.4.2. Вимірювання рівнів ультразвуку слід проводити не менш трьох раз у кожній октавній смузі у кожній точці.
При вимірюванні непостійних рівнів звукового тиску відліки проводять при максимальних значеннях.
5. Нормативи виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
5.1. Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях наведені у таблиці 2.
Таблиця 2
| № п/п | Вид трудової діяльності, робоче місце | Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц | Рівні шуму та еквівалентні рівні шуму, дБА, дБАекв. | ||||||||
| 31,5 | |||||||||||
| Підприємства, установи, організації | |||||||||||
| Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання та проектування, програмування, викладання та навчання, лікарська діяльність; робочі місця у приміщеннях – дирекції, проектно-конструкторських бюро, розраховувачів, програмістів обчислювальних машин у лабораторіях для теоретичних робіт та обробки даних, прийому хворих у медпунктах | |||||||||||
| Висококваліфікована робота, що вимагає зосередження, адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні та аналітичні роботи у лабораторії: робочі місця у приміщеннях цехового керівного апарату, контор, лабораторій | |||||||||||
| Робота, що виконується з вказівками та акустичними сигналами, які часто находять, робота, що потребує постійного слухового контролю, операторська робота за точним графіком з інструкцією, диспетчерська робота: робочі місця у приміщеннях диспетчерської служби, кабінетах та приміщеннях спостереження та дистанційного керування з мовним зв’язком по телефону, друкарських бюро, на дільницях точного складання, на телефонних та телеграфних станціях, у приміщеннях майстрів, у залах обробки інформації на обчислювальних машинах без дисплея та у приміщеннях операторів-акустиків | |||||||||||
| Робота, що вимагає зосередження, робота з підвищеними вимогами до процесів спостереження та дистанційного керування виробничими циклами: робочі місця за пультами у кабінетах нагляду та дистанційного керування без мовного зв’язку по телефону; у приміщеннях лабораторій з шумним устаткуванням, шумними агрегатами обчислювальних машин | |||||||||||
| Виконання всіх видів робіт (крім перелічених у пп.1-4 та аналогічних їм) на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях на території підприємств | |||||||||||
| Рухомий склад залізничного транспорту | |||||||||||
| Робочі місця у кабінах машиністів тепловозів, електровозів, поїздів метрополітену, дизель-поїздів | |||||||||||
| Робочі місця у кабінах машиністів швидкісних та приміських електропоїздів | |||||||||||
| Приміщення для персоналу вагонів поїздів дальнього слідування, службових відділеннях рефрежираторських станцій, вагонів електростанцій, приміщень для відпочинку у багажних та поштових відділеннях | |||||||||||
| Службові приміщення багажних та поштових вагонів, вагонів-ресторанів | |||||||||||
| Міські, річні, рибопромислові та інші суда | |||||||||||
| Робоча зона у приміщеннях енергетичного відділення | |||||||||||
| Робочі місця, які знаходяться за межами енергетичних відділень на відкритих палубах | |||||||||||
| Робочі зони у центральних постах керування суден (звукоізольовані), приміщень, які виділені з енергетичних відділень у яких встановлені контрольні прилади, засоби індикації, органи керування головною енергетичною установкою і допоміжними механізмами | |||||||||||
| Робочі зони у службових приміщеннях суден І-ІІ категорії | |||||||||||
| суден ІІІ-ІV категорії | |||||||||||
| на крилах ходового містка | |||||||||||
| Робочі зони промислово-технологічних приміщень та промисловій палубі суден рибної промисловості | |||||||||||
| Робочі місця у лабораторіях у рибних цехах на судах рибної промисловості | |||||||||||
| Трактори, сільськогосподарські, меліоративні, шляхово-будівельні, землерийні, транспортні та інші аналогічні види машин, автотранспорт | |||||||||||
| Робочі місця водіїв та обслуговуючого персоналу тракторів, сільськогосподарчих, меліоративних, шляхово-будівельних, землерийних, транспортних та інших аналогічних машин, водіїв вантажних машин | |||||||||||
| Робочі місця водіїв автобусів | |||||||||||
| Робочі місця водіїв легкових автомобілів | |||||||||||
| Пасажирські і транспортні літаки та вертольоти | |||||||||||
| Робочі місця екіпажу та бортпровідників |
5.2. Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях для тонального та імпульсного шуму слід приймати на 5 дБ менше за значення, що вказані у таблиці 2.
5.3. Для шуму, утворюваного у приміщенні установками кондиціонування повітря, вентиляції та повітряного опалення, допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні звукового тиску на робочих місцях встановлюються на 5 дБ менш ніж рівні шуму у приміщенні, якщо остальні не перевищують значень таблиці 2. Поправка для тонального та імпульсного шуму, при цьому, не враховується.
5.4. Максимальний рівень шуму, що коливається у часі та передається, не повинен перевищувати 110 дБА. Максимальний рівень для імпульсного шуму не повинен перевищувати 125 дБА.
5.5. При розробці відомчих нормативів допустимі рівні шуму для окремих видів трудової діяльності повинні встановлюватися з урахуванням важкості та напруженості праці згідно з таблицею 3.
Таблиця 3
| Класи, умови та характер праці | Допустима важкість | Шкідлива та небезпечна важкість праці | ||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | ||
| Рівень шуму, дБА | ||||
| Допустима напруженість | до 80 | до 75 | ||
| Швидкість та небезпечність напруженості | ||||
| 1 ступінь | до 70 | до 65 | ||
| 2 ступінь | до 60 | - | - | |
| 3 ступінь | до 50 | - | - |
5.6. Допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах з середньогеометричними частотами 12,5; 16; 25; 31,5 – 100 та вище кГц на робочих місцях від ультразвукових установок наведено у таблиці 4.
Таблиця 4
| Середньогеометричні частоти третинооктавних смуг, кГц | 12,5 | 31,5-100,0 | |||
| Допустимі рівні тиску, дБ |
Допустимий рівень ультразвукового тиску в октавних смугах з середньогеометричними частотами 16; 31,5; 63 та вище кГц наведено у таблиці 5.
Таблиця 5
| Середньогеометричні частоти третинооктавних смуг, кГц | 31,5 | 63 та вище | |
| Допустимі рівні тиску, дБ |
5.7. Максимальна величина ультразвуку у зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування, протягом 8-годинного робочого дня не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 6.
Таблиця 6
| Параметр, що нормується | Допустима величина |
| Віброшвидкість | 1,6 х 10-2 м/с |
| Логарифмічний рівень віброшвидкості | 110 дБ |
| Інтенсивність | 0,1 Вт/см |
5.8. Характеристиками інфразвуку на робочих місцях, що нормуються, є рівні звукового тиску в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами: 2; 4; 8; 16; Гц в дБ. Допустимі рівні наведені у таблиці 7.
Таблиця 7
| Допустимі рівні звукового тиску у дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами, гц | Загальний рівень звукового тиску, дБЛін | |||
Додаток 1
Визначення середнього рівня шуму або октавних рівнів звукового тиску
Середній рівень шуму LАсер. дБА та середні октавні рівні звукового тиску Lсер. дБ обчислюють за допомогою таблиці Д.1.1.
Таблиця Д.1.1
| Різниця двох рівнів, що додаються, дБА або дБ | |||||||||||||
| Додаток до більш високого рівня, дБ | 3,0 | 2,5 | 2,0 | 1,8 | 1,5 | 1,2 | 1,0 | 0,8 | 0,6 | 0,5 | 0,4 | 0,2 |
Додавання рівнів за таблицею проводять у такому порядку:
1) обчислюють різницю рівнів, що додаються;
2) визначають додаток до більш високого рівня відповідно до таблиці;
3) додають додаток до більш високого рівня;
4) аналогічні дії проводять з одержаною сумою та третім рівнем і т.д. Від одержаної суми “n” віднімають 10 lg n, одержуючи середній рівень.
Якщо різниця між найбільшим і найменшим виміряними рівнями не перевищує 5 дБ, то середнє значення LАсер. Lсер. дорівнює середньому арифметичному значенню всіх виміряних рівнів.
Додаток 2
Обчислення еквівалентного рівня переривчастого шуму
Обчислення еквівалентного рівня шуму, дБА (рівня звукового тиску, дБ) проводиться у такій послідовності.
1. Визначають поправки LАі, дБА, Lі, дБ до значень виміряних рівнів шуму LАі або октавних рівнів звукового тиску Lі в залежності від тривалості шуму відповідно до таблиці Д.2.1.
Таблиця Д.2.1
| Тривалість ступенів переривчастого шуму, хв/% за зміну | |||||||||||
| Поправка LдБА, LдБ | 0,6 | 1,2 | 2,0 | 3,0 | 4,2 | 6,0 | 9,0 | 12,0 | 15,1 | 19,1 |
2. Обчислюють різницю LАі - LАі, Lі - Lі для кожного ступеню шуму.
3. Додають енергетично одержані рівні шуму кожного ступеня за таблицею Д.1.1.
Ця сума і є еквівалентним рівнем переривчастого шуму.
Приклад розрахунку еквівалентного рівня перивчастого шуму:
Умова : L1А = 110 дБА на протязі 30 хв.
L2А = 98 дБА на протязі 130 хв.
L3А = 75 дБА на протязі 320 хв.
За таблицею Д.2.1 визначаємо LА для кожного найближчого значення рівня.
L1А = 12,0 дБА
L2А = 6,0 дБА
L3А= 2,0 дБА
Визначаємо величини LАі - LАі для кожного рівня.
110 дБА – 12, 0 дБА = 98,0 дБА
98 дБА – 6,0 дБА = 92,0 дБА
75 дБА – 2,0 дБА = 73,0 дБА
Визначаємо енергетичну суму рівнів за таблицею Д.1.1
98 дБА – 92,0 дБА = 6,0 дБА
При різниці рівнів 6,0 дБА додаток LА = 1 дБА, яку додаємо до більшого рівня:
98 дБА + 1,0 дБА = 99,0 дБА
Визначаємо різницю між сумою двох перших рівнів та третім рівнем.
99 дБА – 73,0 дБА = 26,0 дБА
При різниці рівнів 26,0 дБА додаток LА = 0, який додаємо до більшого рівня:
99 дБА + 0 = 99,0 дБА
Еквівалентний рівень – 99 дБА.
Додаток 3
Обчислення еквівалентного рівня шуму, який коливається у часі
Обчислення проводиться у такій послідовності.
1. Діапазон рівнів шуму, які вимірюються, поділяють на наступні інтервали; від 38 до 42; від 43 до 47; від 48 до 52; від 58 до 62; від 63 до 67; від 68 до 72; від 73 до 77; від 78 до 82; від 83 до 87; від 88 до 92; від 93 до 97; від 98 до 102; від 103 до 107; від 108 до 112; від 113 до 117; від 118 до 122 дБА.
2. Вимірювальні рівні шуму розподіляють по інтервалах, підраховують число відліків рівнів шуму у кожному інтервалі.
Результати відліків заносяться у графи 2 та 3 таблиці Д.3.1.
3. За таблицею Д.3.2 визначають часткові індекси в залежності від інтервалу та числа відліків у даному інтервалі рівнів шуму. Одержані значення записують у графу 4 таблиці Д.3.1.
4. Записані у графу 4 часткові індекси додають, а результат записують у графу 5 таблиці Д.3.1.
5. Еквівалентний рівень шуму LАекв. = 30 + LАі,
де LАі – поправка, дБА, яка визначається за таблицею Д3.3 в залежності від величини сумарного індексу.
Таблиця Д.3.1 Шум, що коливається у часі (тривалість вимірювання 30 хв.)
| Інтервали рівнів звуку, дБ | Показники відліків рівнів шуму в інтервалі | Число відліків рівнів шуму в інтервалі | Часткові індекси | Сумарний індекс |
| від 38 до 42 | ||||
| від 43 до 47 | ||||
| від 48 до 52 | ||||
| від 53 до 57 | ||||
| від 58 до 62 | ||||
| від 63 до 67 | ||||
| від 68 до 72 | ||||
| від 73 до 77 | ||||
| від 78 до 82 | ||||
| від 83 до 87 | ||||
| від 88 до 92 | ||||
| від 93 до 97 | ||||
| від 98 до 102 | ||||
| від 103 до 107 | ||||
| від 108 до 112 | ||||
| від 113 до 117 | ||||
| від 118 до 122 дБА |
∆ LАекв. = дБА
LАекв. = дБА
Таблиця Д.3.2
| Число відліків рівнів шуму в інтервалі | Інтервали рівнів шуму, дБА | |||||||||
| Від 38 до 42 | Від 43 до 47 | Від 48 до 52 | Від 53 до 57 | Від 58 до 62 | Від 63 до 67 | Від 68 до 72 | Від 73 до 77 | Від 78 до 82 | Від 83 до 87 | |
| Часткові індекси | ||||||||||
| 11-12 | ||||||||||
| 13-14 | ||||||||||
| 15-16 | ||||||||||
| 17-18 | ||||||||||
| 19-20 | ||||||||||
| 21-23 | ||||||||||
| 24-26 | ||||||||||
| 27-30 | ||||||||||
| 31-34 | ||||||||||
| 35-39 | ||||||||||
| 40-44 | ||||||||||
| 45-49 | ||||||||||
| 50-56 | ||||||||||
| 57-63 | ||||||||||
| 64-70 | ||||||||||
| 71-80 | ||||||||||
| 81-90 | ||||||||||
| 91-100 | ||||||||||
| 101-115 | ||||||||||
| 116-130 | ||||||||||
| 131-150 | ||||||||||
| 151-170 | ||||||||||
| 171-190 | ||||||||||
| 191-220 | ||||||||||
| 221-250 | ||||||||||
| 251-280 | ||||||||||
| 281-320 | ||||||||||
| 321-360 |
Продовження таблиці Д.3.2
| Число відліків рівнів шуму в інтервалі | Інтервали рівнів шуму, дБА | ||||||
| Від 88 до 92 | Від 93 до 97 | Від 98 до 102 | Від 103 до 107 | Від 108 до 112 | Від 113 до 117 | Від 118 до 122 | |
| Часткові індекси | |||||||
| 11-12 | |||||||
| 13-14 | |||||||
| 15-16 | |||||||
| 17-18 | |||||||
| 19-20 | |||||||
| 21-23 | |||||||
| 24-26 | |||||||
| 27-30 | |||||||
| 31-34 | |||||||
| 35-39 | |||||||
| 40-44 | |||||||
| 45-49 | |||||||
| 50-56 | |||||||
| 57-63 | |||||||
| 64-70 | |||||||
| 71-80 | |||||||
| 81-90 | |||||||
| 91-100 | |||||||
| 101-115 | |||||||
| 116-130 | |||||||
| 131-150 | |||||||
| 151-170 | |||||||
| 171-190 | |||||||
| 191-220 | |||||||
| 221-250 | |||||||
| 251-280 | |||||||
| 281-320 | |||||||
| 321-360 |
Таблиця Д.3.3
| Сумарний індекс | дБА | Сумарний індекс | дБА | Сумарний індекс | дБА | Сумарний індекс | дБА |
Додаток 4