Історія виникнення і етимологія поняття потенціалу
Тема 1 Основи управління формуванням і розвитком потенціалу підприємства
План
1 Історія виникнення і етимологія поняття потенціалу
2 Поняття “ економічний потенціал підприємства”
3 Сутність виробничого потенціалу підприємства і його відмінність від економічного потенціалу
4 Ознаки потенціалу підприємства
Історія виникнення і етимологія поняття потенціалу
Становлення ринкових відносин в Україні забезпечило самостійність підприємств як у формуванні їхнього потенціалу, так і в управлінні ним та його розвитком. Діяльність будь-якого підприємства спрямована на досягнення певних результатів. Однак не всі досягають поставленої мети. Тому дослідження економічних процесів на рівні підприємства, що є основною ланкою національної економіки, має ключове значення. Саме на цьому рівні управління необхідно з’ясувати, які можливості є у кожного підприємця по досягненню й підтримці стійкого та ефективного розвитку економіки.
Ефективність діяльності підприємства насамперед визначається початковими умовами, тобто, забезпеченістю матеріальними, фінансовими, кадровими, інформаційними й іншими ресурсами та раціональним управлінням ними. Тому в якості об’єкта управління підприємством може виступати його економічний потенціал.
Дотепер в Україні процесам формування потенціалу підприємства не приділялося належної уваги. Кризовий стан національної економіки та окремих підприємств, що супроводжується недовикористанням виробничих потужностей, скороченням чисельності працівників, зниженням їх кваліфікаційного рівня та продуктивності праці й іншими негативними явищами, закономірно призводить до втрати потенціалу.
Хаотичність процесів розвитку і не контрольованість кризових тенденцій на макрорівні спричинили руйнацію структури потенціалу, що проявилося у порушенні пропорцій між основними елементами соціально-економічних систем сучасних підприємств. У свою чергу, втрата потенціалу окремих підприємств, будь-яких галузей, зумовлює мультиплікативність дезорганізації та ініціює наступний виток кризових загальносистемних змін. Тому вельми актуальним є дослідження сутності економічного потенціалу підприємства та шляхів його нарощування й підвищення ефективності використання.
Поняття „економічний потенціал” у сучасних умовах стає найважливішою економічною категорією, але в сучасній економічній науці відсутній єдиний підхід до його визначення.
Термін „потенціал” з'явився науковій економічній літературі наприкінці 70-х початку 80-х років 20 ст. Походить від латинського “potentia”, що означає приховані можливості, потужність, силу.
У Великій Радянській енциклопедії поняття “потенціал” – це засоби, запаси, джерела, що маються в наявності і здатні бути мобілізованими, приведеними в дію, використаними для досягнення визначеної мети, здійснення плану, рішення будь-якої задачі, можливості окремої особи, суспільства, держави у визначеній галузі.
Термін “потенціал”, “потенційний” означає наявність у кого-небудь (окремої людини, трудового колективу, суспільства) можливостей, що не виявляються, або здібностей у відповідних сферах і життєдіяльності.
Поняття “потенціал” і “ресурси” не слід протиставляти. Потенціал (економічний, похідний, науково-технічний) являє собою узагальнену, збірну характеристику ресурсів, прив'язану до місця і часу. Принциповою відмінністю між поняттями “ресурси” і “потенціал”, є те, що ресурси існують незалежно від суб’єктів економічної діяльності; потенціал окремого підприємства, галузі неможливо відокремити від таких суб’єктів
Різниця між резервами і потенціалом полягає в тому, що резерви містять лише невиробничі можливості, а потенціал – і наявні ресурси, і невикористані можливості. Тобто, поняття „потенціал” ширше, ніж поняття „резерви”.
З методологічної точки зору потенціал поєднує в собі три рівні зв'язку і відносин.
1 Відбиває минуле – тобто, являє собою сукупність властивостей, накопичених системою в процесі її становлення і обумовлюючих її здатність до функціонування і розвитку. У цьому плані потенціал дорівнює ресурсам.
2 Характеризує сьогодення – тобто, практичне застосування і використання наявних можливостей. Це дозволяє провести розмежування між реалізованою і нереалізованою можливостями. У цій характеристиці потенціал почасти збігається з резервом.
3 Орієнтує на майбутній розвиток – тобто, в процесі трудової діяльності працівник не тільки реалізує свої наявні здібності, але і здобуває нові сили і здібності. Тобто, потенціал містить у собі елемент майбутнього розвитку.
Отже, рівень потенціалу характеризує наявний стан системи, обумовлений взаємодією всіх трьох перерахованих характеристик, що і відрізняє його від таких, на перший погляд, близьких понять, як ресурс і резерв.
Управляти потенціалом підприємства – означає створювати і формувати передумови, використовувати всі наявні ресури, резерви та можливості для розвитку підприємства.
2 Поняття “економічний потенціал підприємства”
Поняття “економічний потенціал підприємства” сучасною економічною наукою трактується неоднозначно.
Довгий час у вітчизняній економічній науці економічний потенціал підприємства ототожнювався з масштабом діяльності об'єкта, а для його характеристики використовувалися поняття розмір підприємства та його виробнича потужність. При цьому під розміром розумілися: виробнича площа, кількість робочих місць, загальна чисельність персоналу, обсяг продукції, сумарна вартість основних фондів, а під потужністю - обсяг продукції в натуральному вимірі. Однак і розмір, і потужність дають лише орієнтовне уявлення про можливості підприємства, тому що:
- не знаходяться в прямому взаємозв'язку з умовами й інтенсивністю використання ресурсів підприємства за призначенням;
- не відбивають ступінь ефективності використання ресурсів для оптимізації можливостей підприємства.
На думку більшості дослідників, економічний потенціал є узагальнюючим терміном, у якому поєднуються природні, виробничі, науково-технічні, соціально-культурні властивості економічної системи. Величина економічного потенціалу підприємства визначається масштабом, ступенем досконалості і структурою продуктивних сил. Разом з цим наявні значні розходження у визначеннях економічного потенціалу, розумінні його сутності, складу структурних елементів, його взаємозв'язку з категоріями “національне багатство”, “виробничі сили” та ін. (див. табл. 1.1).
Таблиця 1.1 - Порівняльний аналіз теоретичних підходів до визначення сутності поняття “економічний потенціал”
| Теоретичні підходи | Вчені | Обмеження |
| Визначення сукупної здатності галузей економіки і окремих підприємств | Мочалов Б., Мосін В., Крук Д. | Виділяється і оцінюється лише одна складова економічного потенціалу – здатність виконувати виробничу функцію. Це важлива, але не єдина складова економічного потенціалу виробничої системи |
| Ресурсний (визначення сукупності наявних ресурсів) | Ігнатовський П., Плишев-ський Б., То-досейчук А., Цигичко А. | Не відділяються суттєві відмінності поняття “економічний потенціал” від інших економічних понять, таких, як “національне багатство”, “ресурси”, “матеріально-технічна база”. |
Продовження табл. 1.1
| Результатний (визначення результатів економічних і ви-робничих відно-син між суб’єк-тами господар-ської діяльності) | Самоукін Л., Герасимчук В. | Враховується лише досягнутий рівень результатів економічної діяльності, тоді як економічний потенціал, на нашу думку, характеризує реальну, фактичну здатність створювати максимальний обсяг матеріальних благ з урахуванням відповідних ресурсних обмежень |
| Ототожнення сутності понять “економічний по-тенціал”, “еконо-мічна міць” і “на-родногосподарсь-кий потенціал” | Горбунов Є., Фігурнов Є., Задоя А. | Неможливо виділити характерні ознаки та структурні елементи названих понять. Відсутні відповідні підходи до субординації понять |
Такі розходження у визначеннях обумовлюються тим, що кожен з дослідників виділяв ті риси економічного потенціалу, які вважав найбільш значущими. В одних визначеннях робиться акцент на умови і фактори, що визначають величину потенціалу, в інших – на характер суспільно-економічних відносин, у третіх – на результат використання потенціалу.
На нашу думку, найбільш адекватними є наступні визначення Є. В. Лапіна. Економічний потенціал – це сукупні можливості суспільства формувати і максимально задовольняти потреби в товарах і послугах на основі оптимального використання існуючих у наявності ресурсів і можливостей в умовах конкретних соціально-економічних відносин.
Економічний потенціал підприємства– це сукупні можливості підприємства визначати, формувати і максимально задовольняти потреби споживачів у товарах і послугах у процесі оптимальної взаємодії з навколишнім середовищем і раціональним використанням ресурсів і можливостей.
Поняття «економічний потенціал» стосовно окремого виробництва характеризує не стільки виробничі можливості (виробничу потужність), скільки інтегральні здібності виробництва максимально задовольняти потреби споживачів та інтереси держави при оптимальному використанні наявних ресурсів і можливостей.