Тема: РОЗРАХУНОК ПРИСТРОЇВ ЗАЗЕМЛЕННЯ

ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ

Мета заняття: Навчитися розраховувати пристрої заземлення

Сільських трансформаторних підстанцій напругою 35(110)/10 кВ

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Внаслідок появи на ізоляторах або між обмоткою й корпусом вологи й пилу на корпусах генераторів, трансформаторів, електричних машин, апаратів і приладів може виникнути напруга. Дотикання до такого корпусу може призвести до смертель­ного ураження.

Пристрій заземлення складається із заземлювачів (металевого стержня, кутника, проводу, штаби тощо) і заземлюючих провідників. Заземлю­вач безпосередньо стикається із ґрунтом, а заземлюючі провідники з’єд­нують із заземлювачами ті елементи електричних установок, що зазем­люються. Найчастіше використовують контур заземлення, який скла­дається з кількох заземлювачів, з’єднаних між собою штабою (смугою) або проводом.

Основною характеристикою контуру заземлювання єопір розті­канню струмуr3, який визначає опір ґрунту в об’ємі між заземлюва­чем і поверхнею нульового потенціалу:

, (14.1)

де Uз – напруга на заземлювачі відносно землі з нульовим потенціа­лом при проходженні струму розтікання Iз.

При дотику людини до струмопровідних частин електроустановки, які знаходяться під напругою, а також до металевих частин, які опиня­ються під напругою в результаті пошкодження ізоляції, може бути ураження людини електричним струмом у вигляді електричного удару або електричної травми (опік та ін.). В результаті електричного уда­ру у людини можуть настати судороги, втрата свідомості, зупинитися дихання і кровообіг. При 12 В і більше може настати смерть.

Щоб виключити випадковий дотик людини до неізольованих струмопроводів, необхідно встановити огорожу або розміщувати струмопроводи на певній висоті. Крім цього, в електричних установках безпека людей забезпечується спорудженням заземлення або занулення, які повинні задовольняти вимогам, що випливають з режиму роботи електромере­жі і захисту від перенапруги.

В мережах з глухим заземленням нейтралі здійснюютьзанулення, а в мережах з ізольованою нейтраллю –заземлення. В чотирипровідних мережах трифазного струму використовуютьглухе заземлення нейтралі.

· В електроустановках із глухозаземленою нейтраллю напругою понад 1000 В (від 110 до 750 кВ) заземлювальний при­стрій повинен мати опір не більше 0,5 Ом.

· При використанні заземлювального пристрою лише для електроустановок напругою вище 1000 В з ізольованою нейтраллю, а також у випадку використання його одночасно для електроустановок напругою до 1000 В, в яких N-, PEN- (PE-) провідники не виходять за межі цього заземлювального пристрою, опір заземлювального пристрою (Ом) визначають за виразом [1]:

. (14.2)

де Із – розрахунковий струм замикання на землю, А.

 

Але опір заземлювального пристрою не повинен перевищувати 10 Ом.

За розрахунковий струм замикання на землю Iз беруть найбільший можливий струм через заземлення. В установках з незаземленою нейтраллю беруть ємнісний струм однофазного замикання на землю.

Для повітряних ліній струм замикання на землю [1]:

.

 

· При використанні заземлювального пристрою одночасно для електроустановок напругою вище 1000 В із ізольованою нейтраллю та до 1000 В із глухозаземленою нейтраллю, в яких N-, PEN- (PE-) провідники виходять за межі цього заземлювального пристрою, а захист від замикання на землю в електроустановці напругою понад 1000 в з ізольованою нейтраллю діє на сигнал тоді [1]:

. (14.3)

 

У цьому випадку також необхідно виконувати вимоги, що висуваються до заземлення електроустановок напругою до 1000 В.

· В електричних установках напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю опір пристрою заземлення не повинен перевищувати 4 Ом при сумарній потужності генераторів або трансформаторів більше 100 кВА і не перевищувати 10 Ом при сумарній потужності 100 кВА і менше.

· В мережах із глухозаземленою нейтраллю напругою до 1000 В опір заземлювальних пристроїв, до яких приєднано нейтралі генераторів і трансформаторів, не повинен перевищувати: 2 Ом в установках напругою 660/380 В, 4 Ом для електроустановок напругою 380/220 В та 8 Ом для електроустановок напругою 220/127 В.

Цей опір необхідно забезпечити з урахуванням природних зазем­лювачів, а також повторних заземлень нульового проводу повітряних ліній напругою до 1000 В при кількості відхідних ліній не менше двох. При цьому опір заземлювача, до якого приєднують нейтраль генераторів і трансформаторів, не повинен перевищувати: 15 Ом для електроустановок напругою 660/380 В, 30 Ом для електроустановок напругою 380/220 В та 60 Ом для електроустановок напругою 220/127 В, якщо не вимагається меншого опору за умовами грозозахисту.

В кінці лінії напругою 380/220 В та на вводі в електроустановку або в приміщення рекомендується виконувати повторне заземлення PEN- (PE-) провідника. При цьому опір повторних заземлювачів не повинен перевищувати 30 Ом. Повторні заземлення виконуються лише у тому випадку, якщо на повітряній лінії відсутні заземлювачі, що призначені для захисту від атмосферної перенапруги або їх кількість недостатня для отримання нормованого опору заземлювачів лінії.

Загальний опір усіх заземлювачів, що приєднані до РЕN-провідника кожної лінії, у тому числі і природних заземлювачів, не повинен перевищувати 5, 10 та 20 Ом відповідно для лінійної напруги 660, 380 та 220 В трифазного струму.

Якщо питомий опір землі ρ > 100 Ом·м, то допускається збільшення опорів заземлювальних пристроїв в ρ/100 разів, але не більше ніж у десять разів.

Для електроустановок напругою понад та до 1000 В з ізольованою нейтраллю при питомому опорі землі ρ > 500 Ом·м допускається збільшення опору заземлення в 0,002ρ разів, але не більше ніж у 10 разів.

При розрахунку заземлення визначають опір розтіканню струму, вибирають тип заземлювача, схему контуру заземлення, його конструктивне виконання. Напругу на заземлювачі відносно землі для різних систем електропостачання вибирають різну.

Заземлювачі буваютьштучні і природні. Штучними заземлювачами можуть бути вертикально забиті в землю стержні з кутової сталі тов­щиною полички не менше 4 мм і завдовжки 2,5...З м або горизонтально прокладені круглі чи прямокутні стальні штаби, що призначені для з’єднання вертикальних заземлювачів. Використання стальних труб не рекомендується.

Заземлювачі залежно від плану електроустановки і їх кількості розміщують в ряд або по контуру їх забивають у ґрунт так, щоб верх­ній кінець був на 0,5...1,5 м нижче від поверхні землі. Чим глибше за­землювач в ґрунті, тим менше змінюється опір при сезонних змінах (промерзанні взимку і висиханні ґрунту влітку).

Останнім часом почали застосовувати глибинні заземлювачі з круглої стержневої сталі завдовжки 5...6 м. На великій глибині опір заземлення не залежить від атмосферних умов і буде стабільним.

Знаючи розрахунковий питомий опір ґрунту ρрозр, можна визначити опір одного заземлювача.

Опір розтікання струму вертикального заземлювача визначається за виразом:

, (14.4)

 

де ρрозр – розрахунковий питомий опір ґрунту, Ом×м;

kВ – коефіцієнт вертикального заземлювача: для круглих стержнів kВ = 2; для кутової сталі (кутників) kВ = 2,1;

lст – довжина заземлювача (електрода), м;

d – діаметр стержня або ширина полки кутника,м;

hс – глибина закладення, що дорівнює відстані від поверхні землі до середини заземлювача,м.

 

Ґрунт, що оточує заземлювач, неоднорідний. Ґрунтові води дуже впливають на його опір. Правила влаштування електроустановок рекомендують визначати питомий опір ґрунту безпосереднім вимірюванням в тому місці, де розміщуватиметься заземлення. При цьому необхідно врахувати сезонні коливання опору ґрунту. Навесні й осінню він менший, ніж взимку і літом. Це коливання враховують введенням коефіцієнта сезонності kс та коефіцієнта kі (додаток Н), що враховує стан ґрунту при виконанні замірів.

В розрахунках можна користуватися спрощеними формулами: для електрода із кутової сталі 50´50´5 мм завдовжки 2,5 м RВ.К.= 0,34ρрозр.; для стального електрода круглого перерізу діаметром 16 мм завдовжки 5 м RВ.Кр. = 0,227ρрозр.; де rрозр. виражено в омах на метр (Ом·м).

Розрахунковий опір ґрунту визначають за виразом:

 

. (14.5)

 

де – виміряний опір ґрунту;

 

Питомий опір ґрунту можна визначити за допомогою вимірювача заземлення типу МС-0,8, М-416, ИС-10, Fluke-1625 та ін.

Якщо опір вертикальних заземлювачів більший від опору, що визначається за нормами, то слід врахувати опір горизонтальних з’єднувальних штаб (смуг зв’язку):

 

, (14.6)

 

де lсм – довжина смуги зв’язку, м;

dсм – діаметр круглої сталі або ширина смуги прямокутного перерізу, м

hсм – глибина залягання горизонтального заземлювача (смуги), м;

– коефіцієнт горизонтального заземлювача; для круглого перерізу , а для прямокутного .

 

Провідність з’єднувальної штаби (смуги) враховують лише при великих контурах заземлення.

Опір заземлення одного забитого в землю заземлювача здебіль­шого становить 20...50 Ом. Для одного контуру заземлення беруть не менше двох електродів. Між собою їх з’єднують приварюванням до стальної штаби на глибині не менш 0,3 м від поверхні землі. На загальний опір заземлювачів впливає їх взаємне екранування, яке враховується в розрахунках коефіцієнтом використання заземлювачів h. Цей коефіцієнт завжди менший від одиниці і визначається за кривими або за таблицями [2], (додаток Н).

Для n заземлювачів з однаковими опорами заземлення при їх паралельному з’єднанні загальний опір контуру заземлення:

 

. (14.7)

 

Слід широко використовувати природні заземлювачі: металеві оболонки кабелю (крім алюмінієвих), обсадні труби артезіанського колодязя тощо.

Якщо опір природного заземлювача Rприр. більший від розрахункового Rз, то треба додати штучне заземлення, опір якого Rштучн. визначають за формулою:

 

. (14.8)

 

Для електроустановок напругою до 1000 В із глухим заземленням нейтралі, якщо не використовуються природні заземлювачі,

 

, (14.9)

 

де – загальний опір повторних заземлювачів, Ом.

 

Необхідну кількість вертикальних заземлювачів (теоретичне число) знаходять так:

. (14.10)

 

Дійсне число заземлювачів (електродів) із врахуванням смуги зв’язку визначають за виразом:

 

. (14.11)

 

Якщо за виразом (14.11) отримують , то для виконання пристрою заземлення приймають кількість стержнів (електродів), що дорівнює . Якщо ж отримують , то для виконання пристрою заземлення приймають стержнів.

Якщо опір смуги зв’язку не враховують, то визначають за виразом:

. (14.12)

 

Далі за значенням визначають уточнене значення і визначають розрахунковий опір заземлювального пристрою:

 

. (14.13)

 

Якщо , то на цьому розрахунок закінчується. Якщо , то збільшують кількість стержнів.

 

Контур заземлення розміщують навколо будівлі так, як показано на рисунку 14.1. Для зниження напруги дотику і крокової напруги через кожні 8...10 м прокладають додаткові заземлюючі штаби, які внаслідок взаємного впливу електродів підпирають потенціал, забезпечуючи його рівномірне зниження. У зовнішній частині контуру заземлення додаткові заземлювачі закладають на різну глибину. Окремі елементи контуру заземлення з’єднують зварюванням, а корпуси апаратури і металеві конструкції приєднують до заземлювальних проводів болтами.

 
 

 

 


Рисунок 14.1 – Контур заземлення підстанції

Кожен елемент установки, який заземлюється, приєднують до заземлення або до заземлювальної магістралі окремим провідником. Зазем­лювальними провідниками при відкритій прокладці можуть бути голі мідні провідники перерізом не менше 6 мм2, алюмінієві перерізом не менше 16 мм2 та перерізом не менше 50 мм2 для сталі.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Чим забезпечується захист людини від ураження струмом під час роботи електроустановки?

2. Що називається захисним заземленням?

3. Що таке робоче заземлення?

4. Що називається опором розтікання струму в контурі заземлення?

5. Що називається напругою дотикання і напругою кроку?

6. Як обчислюють опір контуру заземлення і як вибирають кількість заземлювачів?

7. Як виконується мережа заземлення?

 

Задача 14.1

 

Розрахувати заземлювальний пристрій трансформаторної підстанції напругою 35/10 кВ із одним трансформатором потужністю 2500 кВА. Сумарна довжина електрично зв’язаних ліній напругою 35 кВ – 90 км. Від РП 10 кВ підстанції відходить три повітряні лінії напругою 10 кВ сумарною довжиною 44, 33 та 38 км. До шин 10 кВ приєднано трансформатор власних потреб напругою 10/0,4 кВ, нейтраль якого приєднана до контуру заземлення підстанції. Заземлювальний контур підстанції виконати у вигляді прямокутника 20 ´ 13 м. Значення питомого опору ґрунту, що виміряне в дощовий осінній період, становить Ом×м.

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

 

Довідкові дані для розв’язання задачі наведено в додатку В.

1. Загальна довжина електрично зв’язаних ліній напругою 10 кВ:

; км.

2. Визначаємо розрахунковий струм замикання на землю:

;

– для ПЛ 35 кВ: А;

– для ПЛ 10 кВ: А.

Приймаємо для розрахунку більше із отриманих значень А.

 

3. Так як заземлювальний пристрій виконують спільним для електрообладнання підстанції напругою до та понад 1000 В то опір заземлення:

; Ом.

Так як до контуру заземлення підстанції приєднано нейтраль трансформатора власних потреб, опір контуру заземлення не повинен перевищувати 4Ом. Для подальших розрахунків приймаємо Ом.

4. Заземлювальний пристрій підстанції виконуємо електродами із кутової сталі 50´50´4 мм, довжиною 2,5 м, що заглиблені на 0,7 м від поверхні землі і зв’язані між собою стальною смугою перерізом
40´4 мм на глибині 0,8 м.

 

5. Розрахунковий питомий опір ґрунту із врахуванням коефіцієнта сезонності (таблиця Н.2) та коефіцієнта (таблиця Н.3):

;

Ом×м.

6. Визначаємо опір вертикального заземлювача (кутника):

;

Ом.

7. Визначаємо опір смуги зв’язку (горизонтального заземлювача):

;

Для горизонтального заземлювача , та (таблиця Н.3), тоді Ом×м.

 

 

Ом.

 

8. Визначаємо теоретичне число стержнів (кутників):

; шт.

 

9. Відстань між стержнями (кутниками) при lперим. = 66 м (2´ (20+13):

; м.

10. Находимо дійсне число кутників.

При та находимо за таблицями (таблиця Н.4), (таблиця Н.6):

 

;

 

шт.

Приймаємо остаточно для пристрою заземлення 10 електродів (кутників).

 

11. Визначаємо розрахунковий опір заземлювального пристрою при
n = 10; а = 66/10 = 6,6 м; а/l =6,6/2,5 =2,64; , .

; Ом.

2,7 Ом < 4 Ом. Умова виконується.

 

Задача 14.2(самостійно)

 

Розрахувати заземлювальний пристрій трансформаторної підстанції напругою 35/10 кВ із одним трансформатором потужністю , кВА. Сумарна довжина електрично зв’язаних ліній напругою 35 кВ – , км. Від РП 10 кВ підстанції відходить Nлін 10, шт., повітряних ліній напругою 10 кВ сумарною довжиною , км. До шин 10 кВ приєднано трансформатор власних потреб підстанції напругою 10/0,4 кВ, нейтраль якого приєднана до контуру заземлення підстанції. Заземлювальний контур підстанції виконати у вигляді прямокутника а ´ в, м. Значення питомого опору ґрунту, що виміряне в певний період року, становить , Ом×м. Вихідні дані для розрахунку за варіантами наведено в таблиці 14.1.

 

Таблиця 14.1 – Вихідні дані для розрахунку

Варіант , кВА , км Nлін 10, шт , км а ´ в, м Стан ґрунту Ом×м
18 ´ 14 сильно волог.
20 ´ 14 вологий
22 ´ 14 сухий
22 ´ 16 сильно волог.
24 ´ 18 вологий
25 ´ 18 сухий
18 ´ 14 сильно волог.
20 ´ 14 вологий
22 ´ 14 сухий
22 ´ 16 сильно волог.
24 ´ 18 вологий
25 ´ 18 сухий
18 ´ 14 сильно волог.
20 ´ 14 вологий
22 ´ 14 сухий
22 ´ 16 сильно волог.
24 ´ 18 вологий
25 ´ 18 сухий
18 ´ 14 сильно волог.
20 ´ 14 вологий
22 ´ 14 сухий
22 ´ 16 сильно волог.
                   

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам: ГОСТ 2.105-95. – [введен в Украине с 1997–07–01]. – Минск.: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 2001. –25с. – (Межгосударственный стандарт).

2. Правила устройства электроустановок. – Х.: Издательство «ИНДУСТРИЯ», 2007. – 416с.

3. Будзко И. А. Электроснабжение сельского хозяйства: (Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений) / И.А. Будзко, Н.М. Зуль. – М.: Агропромиздат, 1990. – 496 с.

4. Будзко И. А. Электроснабжение сельского хозяйства: (Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений) / И.А. Будзко, Т.Б. Лещинская, В.И. Сукманов. – М.: Колос, 2000. – 536 с.

5. Притака І.П. Електропостачання сільського господарства – 2-е вид. перероб. та доп./І.П. Притака. - К.: Вища школа. Головне вид-во, 1983.– 343с.

6. Притака І.П. Електропостачання сільського господарства /
І.П. Притака, В.В. Козирський. – К.: Урожай, 1995.– 304с.

7. Єрмолаєв С.О. Проектування систем електропостачання в АПК/ С.О. Єрмолаєв, В.Ф. Яковлєв, В.О. Мунтян та ін. – Мелітополь: Люкс, 2009. – 568 с.

8. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства / под ред. И.А. Будзко. – М.: Колос, 1982. – 319с.

9. Каганов И. Л. Курсовое и дипломное проектирование / И.Л. Каганов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 351с.

10. Харкута К.С. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства: (Учебники и учеб. пособия для учащихся техникумов) / К.С. Харкута, С.В. Яницкий, Э.В. Ляш. – М.: Агропромиздат, 1992. – 223с.

11. Довідник сільського електрика. – 3-є видання, перероб. і доповн./ за ред. В.С. Олійника. – К.: Урожай, 1989, – 264с.

 

 

Додаток А

Таблиця А.1 – Економічні інтервали навантаження силових

трансформаторів ТП 10/0,4 кВ

 

Вид навантаження Номінальна потужність трансформатора, кВА
Виробниче до 45 46-85 86-125 126-160 161-320 321-355 356-620 621-630
Комунально-побутове до 45 46-75 76-120 121-150 151-315 316-345 346-630 631-840
Змішане до 50 51-85 86-115 116-150 151-295 296-330 331-565 556-755

 

 

Таблиця А.2 – Коефіцієнт допустимих систематичних навантажень трансформаторів 10/0,4 кВ

 

Вид навантаження Sн.тр, кВА tn.m, °С kc.m a×10–2, 1/°С
Виробниче до 63 100 і більше –10 1,65 1,59 0,92
Комунальне до 63 100 і більше –10 1,68 1,65 0,90
Житлові будинки до 63 100 і більше –10 1,70 1,68 0,98
Змішане навантаження до 63 100 і більше –10 1,58 1,77 1,0

 

Додаток В

Таблиця В.1 – Інтервали економічних навантажень для основних та додаткових перерізів проводів ПЛ 0,38 кВ (для усіх матеріалів опор)

 

Інтервал потужності, кВА Марки та переріз основних проводів Розрахункове навантаження, кВА Марка та переріз додаткових проводів Інтервал потужності, кВА   Марки та переріз основних проводів Розрахункове навантаження, кВА Марка та переріз додаткових проводів
ОЖЕЛЕДЬ 5 мм ОЖЕЛЕДЬ 10 мм
0 - 3,1 А16+А16 2А16+А16 0 - 3,1 А16+А16 2А16+А16
3А16+А16 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
2А16+А16 2А16+А16
3А16+А16 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
2А16+А16 2А16+А16
3А16+А16 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
3,1 - 5,6 2А16+А16 3,5 3А16+А16 3 - 5,8 2А16+А16 3,5 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
4,5 3А16+А16 4,5 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
5,5 3А16+А16 5,5 3А16+А16
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
5,6 - 8 3А16+А16 6,0 3А25+А25 5,8 - 13,5 3А16+А16 7,0 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
7,0 3А25+А25 3А50+А50
3А35+А35 11,0 3А25+А25
8,0 3А25+А25 3А35+А35
3А35+А35 3А50+А50
8 - 20,5 3А25+А25 9,0 3А35+А35 13,5 3А25+А25
3А50+А50 3А35+А35
12,0 3А35+А35 3А50+А50
3А50+А50 13,5 - 25,4 3А25+А25 14,0 3А35+А35
18,0 3А35+А35 3А50+А50
3А50+А50 18,0 3А35+А35
20,5 3А35+А35 3А50+А50
3А50+А50 20,0 3А35+А35
20,5 - 26,4 3А35+А35 22,0 3А50+А50 3А50+А50
24,0 3А50+А50 25,4 3А35+А35
26,0 3А50+А50 3А50+А50
понад 26,4 3А50+А50 3А50+А50 понад 25,4 3А50+А50 3А50+А50
                   

Продовження додатку В

Продовження таблиці В.1

ОЖЕЛЕДЬ 15 мм ОЖЕЛЕДЬ 20 мм
0 - 6,6 А25+А25 2А25+А25 0 - 4,4 А25+А25 2А25+А25
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
2А25+А25 2А25+А25
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
2А25+А25 2А25+А25
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
2А25+А25 2А25+А25
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
2А25+А25 4,4 - 13 2А25+А25 3А25+А25
3А25+А25 3А35+А35
3А35+А35 3А50+А50
6,6 - 11,8 2А25+А25 3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
3А25+А25 3А25+А25
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
11,8 - 25,1 3А25+А25 3А35+А35 13 - 17,7 3А25+А25 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
3А35+А35 17,7 - 26,4 3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
3А35+А35 3А35+А35
3А50+А50 3А50+А50
3А35+А35 понад 26,4 3А50+А50 3А50+А50
3А50+А50
понад 25,1 3А25+А25 3А50+А50  
                 

Продовження додатку В

 

Таблиця В.2 – Інтервали економічних навантажень для основних та додаткових перерізів проводів ПЛ 10 кВ

 

 

Інтервал потужності, кВА   Марки та переріз основних проводів Інтервал потужності, кВА   Марки та переріз основних проводів Інтервал потужності, кВА   Марки та переріз основних проводів Інтервал потужності, кВА   Марки та переріз основних проводів
ОЖЕЛЕДЬ 5 мм ОЖЕЛЕДЬ 10 мм
Дерев’яні опори на з/б приставках Залізобетонні опори Дерев’яні опори на з/б приставках Залізобетонні опори
0 - 385 АC 25 0 - 440 АC 25 0 - 250 АС 25 0 - 270 АС 35
385 - 485 А 35 440 - 750 А 50 250 - 640 АС 35 270 - 825 АС 50
485 - 800 А 50 750 - 1225 А 70 640 - 750 А 50 825 - 980 А 70
800 - 1075 А 70 понад 1225 А 95 750 - 1185 А 70 понад 980 А 95
понад 1075 А 95 понад 1185 А 95
ОЖЕЛЕДЬ 15 мм ОЖЕЛЕДЬ 20 мм
Дерев’яні опори на з/б приставках Залізобетонні опори Дерев’яні опори на з/б приставках Дерев’яні опори
0 - 620 АС 35 0 - 380 АС 35 0 - 325 АС 35 0 - 600 АС 35
620 - 1350 А 70 380 - 740 А 50 325 - 805 А 50 600 - 785 А 50
понад 1350 А 95 740 - 1000 А 70 805 - 1420 А 70 785 - 1175 А 70
понад 1000 А 95 понад 1420 А 95 понад 1175 А 95
                     

Додаток Е

Таблиця Е.1 – Питомі втрати напруги в ПЛ - 0,38кВ,% / (кВА×км)

 

Характер виконання лінії 1 фаза + 0; 220 В 2 фази + 0; 220 В
сos j 1,0 0,95 0,9 0,95 0,9
Марка та переріз провода А 16 А 25 А 35 4,00 2,70 1,90 8,20 5,50 4,00 7,80 5,35 3,90 3,10 2,05 1,52 3,00 1,95 1,48
Характер виконання лінії 3 фази + 0; 380/220 В
сos j 0,98 0,95 0,90 0,85 0,80 0,75 0,70
Марка та переріз провода А 16 1,390 1,375 1,325 1,300 1,240 1,190 1,150
А 25 0,924 0,915 0,905 0,880 0,850 0,820 0,810
А 35 0,675 0,670 0,665 0,670 0,595 0,595 0,620
А 50 0,480 0,495 0,490 0,490 0,490 0,480 0,475
А 70 0,360 0,375 0,380 0,385 0,390 0,375 0,380
А 95 0,277 0,280 0,300 0,320 0,315 0,315 0,320
А 120 0,224 0,240 0,250 0,270 0,265 0,275 0,280
                       

 

Таблиця Е.2 – Питомі втрати напруги в ПЛ - 10 кВ, % /(кВА×км)

 

Марка провода А АС
сos j 0,9 0,8 0,9 0,8
Переріз проводу 0,00192 0,00176 0,00200 0,00184
0,00130 0,00124 0,00170 0,00130
0,00098 0,00095 0,00100 0,00096
0,00074 0,00074 0,00074 0,00074
0,00056 0,00060 0,00056 0,00060
0,00045 0,00050 0,00046 0,00051

Додаток К

Таблиця К.1 – Розрахункові дані алюмінієвих неізольованих проводів марок А, АН, АЖ

 

  Номінальний переріз, мм2   Діаметр проводу, мм   Число дротів, шт.   Номінальний діаметр дротів, мм   Питомий електричний опір постійному струму при 20 0С, Ом/км   Розривне зусилля, кН   Питома маса проводу, кг/км
А
5,1 1,70 1,800 2,87
6,4 2,13 1,140 4,29
7,2 2,50 0,830 5,86
9,0 3,00 0,585 8,46
10,7 3,55 0,418 11,5
12,3 4,10 0,315 14,9
14,0 2,80 0,251 20,0
15,8 3,15 0,197 24,6
17,5 3,50 0,161 30,4
20,0 4,00 0,123 38,6
22,1 3,15 0,102 47,9
25,6 3,66 0,075 63,9
АН
5,1 1,70 1,980 3,55
6,4 2,13 1,280 5,11
7,2 2,50 0,902 7,03
9,0 3,00 0,624 10,14
14,0 2,80 0,266 23,97
15,8 3,15 0,211 30,33
17,5 3,50 0,171 37,45
АЖ
7,2 2,50 0,978 9,6
9,0 3,00 0,676 13,83
14,0 2,80 0,288 32,69
15,8 3,15 0,229 41,36
17,5 3,50 0,185 51,06

Таблиця К.2 – Розрахункові дані сталеалюмінієвих неізольованих проводів АС та АСК

  Номінальний переріз (алюміній/сталь), мм2 Переріз, мм2 Діаметр, мм Питомий електричний опір постійному струму при 20 0С, Ом/км   Розривне зусилля, кН     Питома маса проводу, кг/км  
алюмінію сталі проводу стального осердя
35/6,2 36,9 6,15 8,4 2,8 0,773 12,7
50/8,0 48,2 8,04 9,6 3,2 0,592 16,32
70/11 68,0 11,3 11,4 3,8 0,420 22,98
70/72 68,4 72,2 15,4 11,0 0,420 93,25
95/16 95,4 15,9 13,5 4,5 0,299 31,85
95/141 141,0 19,8 15,4 0,316 174,9
120/19* 18,8 15,2 5,6 0,245 40,64
150/19 18,8 16,8 5,5 0,195 45,00
150/24* 24,2 17,1 6,3 0,194 51,08
185/29* 29,0 18,8 6,9 0,159 60,81
185/43 43,1 19,6 8,4 0,156 76,52
240/32 31,7 21,6 7,2 0,118 74,09
240/39* 38,6 21,6 8,0 0,122 80,13
240/56 56,3 22,4 9,6 0,120 97,78
300/39 38,6 24,0 8,0 0,096 89,35
300/48* 47,8 24,1 8,9 0,098 99,69
300/66 65,8 24,5 10,5 0,100 121,9
400/22 22,0 26,6 6,0 0,073 89,10

 

* Провід АСК виготовляється для вказаних перерізів

 

Таблиця К.3 – Наближені значення індуктивних опорів повітряних ліній з прово­дами з міді, алюмінію і сталі, Ом/км

Dср, мм Переріз проводів в мм2
0,320 0,308 0,300 0,280 0,270 – –
0,345 0,336 0,325 0,300 0,300 0,292 0,287
0,380 0,366 0,355 0,341 0,332 0,324 0,305
0,391 0,38 0,369 0,355 0,346 0,338 0,319
0,402 0,391 0,380 0,366 0,257 0,349 0,333
0,421 0,410 0,398 0,385 0,376 0,368 0,344
0,435 0,424 0,413 0,399 0,390 0,382 0,363
0,446 0,435 0,423 0,410 0,401 0,393 0,377

Додаток Л

Таблиця Л.1 – Повні опори трансформаторів струму замикання на корпус

Тип трансформатора Потужність трансформатора, кВА Опори , приведені до напруги 400 В, Ом
ТМ 4,62
ТМ 3,60
ТМ 2,58
ТМ 1,63
ТМ 1,07
ТМ 0,70
ТМ 0,43
ТМ 0,318
ТМ 0,246
ТМА 1,67
ТСМА 1,20
ТМФ 0,473
ТМФ 0,352
ТМФ 0,273

 

 

Додаток М

Таблиця М.1 – Значення Ін.в. запобіжників, які рекомендуються для захисту трансформаторів споживчих ТП