Ключові поняття та терміни. - експериментальна наука - деїзм
- експериментальна наука - деїзм
- емпіризм - сенсуалізм
- раціоналізм - онтологія
- субстанція - гідне мислення
- монізм - прогрес
- плюралізм - методологія
- метод - гносеологія
План семінарського заняття.
1. Особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового часу.
2. Розвиток методології та гносеології у філософії Нового часу. Провідні філософські позиції в тлумаченні пізнання.
3. Онтологія Нового часу про світобудову та місце в ній людини.
4. Антропологічні та соціальні ідеї у філософії Нового часу.
Завдання, вправи, тести
1. Загальні особливості соціальних та духовних процесів розвитку Європи в епоху Нового часу визначались:
а) переважно сільськогосподарським типом виробничої суспільної діяльності;
б) системою особистісної васальної залежності між членами суспільства;
в) розвитком промислового виробництва, перенесенням центру виробничої діяльності в міста;
г) географічними відкриттями нових земель;
д) перенесенням акцентів із зацікавлень природою на зацікавлення людиною.
2. Фігура літературного персонажа Робінзона була показовою для загальної атмосфери Нового часу тому, що:
а) в цю епоху люди захоплювались морськими подорожами;
б) вона символізувала собою нове становище окремого індивіда в системі соціальних зв’язків.
3. Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. Мислення “здорового глузду” характеризується наступними рисами:
а) воно передбачає цінування фактів;
б) воно передбачає посилання на авторитет Біблії;
в) воно передбачає ясну та чітку логіку;
г) воно віддає перевагу інтуїції, а не розсудковим міркуванням;
д) воно культивує принцип індивідуальної активності.
4. Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. До загальних особливостей розвитку філософії в епоху Нового часу слід віднести:
а) її підпорядкування теології у якості її прислужниці;
б) виникнення національних та регіональних філософій;
в) розвиток філософії в діалозі із іншими науками;
г) вихід філософського знання на новий рівень диференціації та систематизації;
д) її спрямованість у бік гуманітарних студій.
5. Питання про метод істинного пізнання постало одним із найперших та найважливіших питань для філософії Нового часу.
Так Ні
6. Емпіризм – це позиція у методології, що характеризується:
а) найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень;
б) наголошуванням найпершої та вирішальної ролі відчуттів у пізнанні;
в) рухом пізнавальної думки від фактів до ідей;
г) визнанням існування в людському розумі вроджених ідей;
д) прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів.
7. Засновником філософії Нового часу вважається:
A Ніколо Макіавеллі;
B М.Монтень;
C Жан-Поль Сартр;
D Леонардо да Вінчі;
E Френсис Бекон.
8. В період Нового часу багато вчених та філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:
A механіку
B хімію
C біологію
D генетику
E соціологію
9. Теза “Я мислю, отже я існую” є важливою вихідною тезою:
а) філософського монізму;
б) раціоналізму;
в) емпіризму;
г) для позиції визнання розуму “чистою дошкою”;
д) для скептицизму.
10. Теза “Я мислю, отже я існую” наголошує на важливій ролі самоусвідомлення в русі думки до правильного пізнання.
Так Ні
11. Теза “Я мислю, отже я існую” належить:
а) Наполеону;
б) Робінзону;
в) Вольтеру;
г) Паскалю;
д) Декарту.
12. Уважно перечитайте наступні міркування Р.Декарта, проаналізуйте їх: “…Ми доходимо до пізнання речей двома шляхами, а саме через досвід або через дедукцію. Додатково слід відзначити, що досвідні речі часто бувають помилковими, дедукція же або чисте виведення одного із іншого, хоча й може бути залишена поза увагою, якщо вона неочевидна, але ніколи не може бути неправильно здійснена розумом, навіть вкрай нерозсудливим…”
Спираючись на те, що дедукція – це розумове виведення часткових наслідків із деяких загальних ідей, спробуйте з’ясувати: 1. в чому, на вашу думку, полягають переваги дедукції над досвідом? 2. Чи згідні ви із тим, що дедуктивне виведення володіє властивістю бути безпомилковим? Наведіть приклади застосування дедуктивного логічного виведення.
13. Визначить позицію, яка в гносеології є протилежною щодо позиції визнання існування в розумі людини деяких вроджених ідей:
а) релятивізм;
б) скептицизм;
в) розум – це “чиста дошка”;
г) розум – це рівень інтелектуального споглядання;
д) агностицизм.
14. Згідно Дж.Локку, існують такі джерела наших знань:
а) відчуття і досвід;
б) досвід та розум;
в) чуття та рефлексія;
г) вроджені ідеї та дедукція;
д) уявлення первинні та вторинні.
15. Наполягання на відсутності прямого причинного зв’язку між відчуттями людини та ідеями її розуму було характерним для:
а) Дж.Локка;
б) Д.Юма;
в) Дж.Берклі;
г) Б.Паскаля;
д) Ж.-Ж.Руссо.
16. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:
а) бути – це значить бути сприйнятим;
б) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях;
в) сенс є лише в тому, що є корисним;
г) кожна річ має достатні підстави для того, щоби бути саме такою;
д) не треба приймати у пізнання те, що не видається ясним, чітким та виразним.
17. Найпершим поняттям онтологічних вчень у філософії Нового часу було поняття:
а) субстанції;
б) акциденції;
в) монади;
г) модусу;
д) атрибуту.
18. Р.Декарт розвивав вчення про існування двох самостійних субстанцій – протяжної (матеріальної) та мислячої (духовної), а Б.Спіноза подавав ці субстанції як атрибути однієї єдиної субстанції.
Так Ні
19. Спираючись на матеріал навчальної літератури спробуйте пояснити, чому основний твір Б.Спінози, в якому подавалось вчення про субстанцію як засаду світобудови, мав назву “Етика”.
20. Вчення Г.Лейбніця про світобудову отримало назву:
а) атомізм;
б) субстанціалізм;
в) монадологія;
г) монізм;
д) теорія достатньої підстави.
21. Хто із філософів, розробляючи вчення про необхідність і свободу зробив висновок про те, що свобода є пізнана необхідність?
А: Ф. Бекон
В: Р. Декарт
С: Т. Гобс
D: Б. Спіноза
E: Т. Лейбніц
22. Наведіть правильне закінчення відомої тези Б.Паскаля: “Вся наша гідність – у здібності мислити… Спробуємо ж мислити гідно: в цьому …”
а) основа нашої культури;
б) основа нашого пізнання;
в) основа нашої моральності;
г) основа нашої цивілізованості;
д) основа нашого добробуту.
23. Проведіть логічний зв’язок між вченням Б.Паскаля про серединне становище людини в світі та його визначення найпершого життєвого завдання людини.
24. Століття Просвітництва в історії Європи – це:
a) XVI ст.
б) XVII ст.
в) XVIII ст.
г) XIX ст.
25. Більшість просвітників вважали, що найпершою умовою людського буття постає розповсюдження знань, а серед усіх знань найпершу значущість мають знання моральних норм і принципів.
Так Ні
26. Однією із найперших проблем, що знаходилась в центрі уваги європейського просвітництва, була проблема:
а) пошуку засад світобудови;
б) обгрунтування найперших принципів правильного логічного мислення;
в) докладного розгортання вчення про субстанцію;
г) розроблення найбільш виправданого методу наукового пізнання;
д) дослідження глибинних, найперших зв’язків людини і суспільства.