Використання першоджерел в опрацюванні теми. Завдання 1. Поняття культури та її суттєві ознаки
Завдання 1. Поняття культури та її суттєві ознаки.
“Абсолютно невідомо, коли виникла людина. І вона поза сумнівом була на протязі незчисленного часу просто природним, а не культурним єством… (Під природою) слід розуміти не лише фізичний світ, а закономірно даний та існуючий світ – на відміну від культури, що виникає на основі належного та індивідуальних ціннісних утворень” (Е.Трьольч).
Спробуйте прояснити, які стосунки між природою та культурою окреслені в наведеному фрагменті? В чому полягають відмінності між ними? Як тут подаються засади культури? Чи згідні ви із таким її тлумаченням?
“… Термін “культура” позначає усю сукупність досягнень та інституцій, що відрізняють наше життя від життя наших предків із тваринного світу та що служать подвійній меті: захисту людини від природи та врегулюванню відношень між людьми… Зазирнувши досить далеко у минуле, можна сказати, що найпершими діяннями культури були: застосування знарядь, приборкання вогню, побудова житла… За допомогою усіх своїх знарядь людина вдосконалює свої органи… та розширює рамки своїх можливостей” (З.Фрейд).
Які два вектори культурного впливу виділяє З.Фрейд в якості найважливіших? Які би ви ще додали до них? Яку функцію культури висуває тут автор на перший план: духовну, моральну, компенсаторну? – Прокоментуйте дане положення і дайте йому аргументовану оцінку.
“Філософія не може задовольнятись аналізом індивідуальних форм людської культури. Вона прагне універсальної синтетичної точки зору, що включає й індивідуальні форми… Найголовніша характеристика людини, її відмінна ознака – це не метафізична або фізична природа, а її діяльність. Саме праця, система видів діяльності і визначає сферу “людськості”. Мова, міф релігія, мистецтво, наука, історія – складові частини, різні ділянки даної сфери… Поза сумнівом є те, що людську культуру утворюють різні види діяльності… Міф, релігія, мистецтво, мова і навіть наука постають тепер як множина варіацій на ту ж саму тему…” (Е.Кассірер).
Якою мірою ви поділяєте позицію автора щодо засад людськості та культури? Які складові культури виділені в якості найперших в даному фрагменті? Який аспект культури – технологічний, ціннісний, нормативний, духовний – поданий в даному уривку як основний? Обгрунтуйте свої твердження.
“В наш час можна окреслити три основні концепції трактування терміну “культура”. Перша концепція тлумачить культуру як сукупність матеріальних та духовних цінностей… Друга концепція розглядає культуру як процес творчої діяльності людини і висуває у культурі на перший план роль творчої особистості… У третій концепції культура трактується… як “усе, вироблене людиною, а не надане природою”, “як сукупність надбіологічних засобів та механізмів адаптації суспільної людини до навколишнього середовища” (З.Удальцова).
Спираючись на наведені концепції культури спробуйте їх критично оцінити, тобто виділити їх очевидні позитивні сторони, але також і негативні, тобто їх недоліки. Які суттєві риси культури не фігурують у наведених тут концепціях?
У 1952 році американські культурологи А.Кребер та К.Клакхон систематизували понад 250 визначень культури та класифікували їх на антропологічні, соціологічні та філософські. Уважно перечитайте деякі з таких визначень:
А. Антропологічні визначення культури:
“Культура – це уся повнота діяльності суспільної людини” (А.Кребер); “Культура – це загальний спосіб життя, специфічний спосіб пристосування людини до її природного оточення та економічних потреб” (К.Даусон); “все матеріальне та нематеріальне, створене людиною” (Е.Рейтер); “соціальна структура або, якщо хочете, соціальний організм” (Л.Уорд); “все, що створене або модифіковане в результаті свідомої або несвідомої діяльності двох або більшого числа індивідів, що взаємодіють між собою та взаємно обумовлюють свою поведінку” (П.Сорокін); “загальний та прийнятий спосіб мислення” (К.-Г.Юнг); “винаходи, речі, технічні процеси, ідеї, звичаї та цінності, що успадковуються людиною” ((Б.Малиновський); “культура складається із знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв та будь-яких інших здібностей та звичок, що засвоюються людиною як членом суспільства” (Е.Тейлор).
Б. Соціологічні визначення культури.
“Ми можемо сказати, що культура – це система символів, що розподіляються та передаються групами людей з покоління у покоління” (Д.Даунс); “культура складається із усталених вірувань, цінностей та норм поведінки, що організують соціальні зв’язки та роблять можливою інтерпретацію життєвого досвіду” (У.Л.Бенет); “культура – це складна даність цінностей, думок, знань та основних норм поведінки в суспільстві” (Н.Рейдерс, Х.Боуман).
В. Філософські визначення культури.
“Культура є відносно постійний нематеріальний зміст, що передається в суспільстві за допомогою соціалізації” (Г.Беккер); “якщо визнати, що суспільство є сукупністю суспільних відносин, тоді культура є змістом цих відносин” (Р.Ферт); “культура – це є вираз суспільства у формах літератури, мистецтва або мислення” (Д.Реджин).
Спираючись на наведені визначення, спробуйте окреслити коло тих найперших характеристик, поза якими культура неможлива. У яку систему зв’язків та стосунків вводять культуру наведені тут визначення? Як ви вважаєте, які із даних визначень є найбільш вдалими? Найбільш практичними? Прийнятними? Спробуйте застосувати їх для пояснення певних ситуацій життя.
Завдання 2. Поняття цивілізації. Співвідношення культури та цивілізації.
Познайомтесь із класичним виділенням основних періодів історії розвитку людства; прочитайте уважно виділений фрагмент та дайте відповіді на питання до нього:
“…Розвиток людської культури йшло повсюдно майже однаковим шляхом… Зародки найперших інституцій та технічних мистецтв розвинулись вже у той час, коли люди були ще дикунами. Досвід наступних періодів варварства та цивілізації був спрямований у вельми значній мірі на розвиток цих початкових понять… Період (дикунства) починається станом дитинства і закінчується споживанням риби та використанням вогню, винаходом луку та гончарного мистецтва… Використання гончарного мистецтва… є точною ознакою для встановлення межі між дикунством і варварством… Приручення диких тварин у східній півкулі, культивування рослин за допомогою зрошення у західній, а також використання для будівлі домів неопаленої цегли та каменя – середня стадія варварства… Обробка заліза, винахід звукової абетки та використання шрифту для літературних творів, - цим починається цивілізація…” (Л.Морган).
Які стадії історичного процесу виділяє автор? Які критерії для їх характеристики він обирає? Наскільки ці критерії можна вважати виправданими? Які би інші ознаки історичного прогресу ви могли би додати до наведених?
“Латинське слово цивілізація вказує на соціальний характер зазначеного процесу. Культура - процес більш індивідуальний, що йде в глибину. Цивілізація заснована на техніці, яка руйнує культуру” (М.О.Бердяєв).
Чи згідні ви з тим, що цивілізація має соціальний характер, а культура індивідуальний? Чи дійсно технічний прогрес може негативно впливати на розвиток культури? Наведіть приклади, які підтверджують або спростовують це твердження.
“Наші душі розбещувалися по мірі того, як вдосконалювалися наука та мистецтво. Вони обвивають гірляндами квітів окови, що накладаються на людей, заглушають природне почуття свободи” (Ж.-Ж.Руссо).
Як ви вважаєте, чим могла бути викликана така негативна оцінка культури відомим французьким просвітником? Чи згідні ви з тим, що розвиток науки і мистецтва негативно позначається на стані культури та моралі? Чи погоджуєтесь ви також з тим, що науковий прогрес обмежує свободу людини?
“Історія - це духовна форма, у якій культура віддає собі звіт про своє минуле” (Й.Хьойзінга)
Як можна проінтерпретувати цю думку? Чи можна побачити в цій позиції виключно позитивне трактування культури? Чи дійсно історія відбирає найкраще, що містилося у культурі?
Уважно перечитай відомі твердження М.О.Бердяєва, навіяні працею О.Шпенглера “Занепад Європи”, спробуйте дати їм свою інтерпретацію та оцінку.
“В кожній культурі після розквіту, ускладнення та витонченості починається вичерпування творчих сил, віддалення та згасання творчого духу. Змінюється усе спрямування культури. Воно спрямовується до практичного здійснення могутності, до практичної організації життя в напрямі все більшого її розширення по поверхні землі. Цвітіння “наук та мистецтв”, поглиблення та витончення думки, вищі злети художньої творчості, споглядання святих та геніїв – все це вже не відчувається як істинне, реальне життя, все це вже не надихає. Народжується напружена воля до самого життя, до практики життя, до могутності життя, до насолоди життям, до панування над життям. І ця занадто напружена воля до життя губить культуру, несе за собою смерть культури… Існує ніби протилежність між культурою та життям. Усі досягнення культури символічні, а не реалістичні. Цивілізація ж намагається здійснити життя… Культура пов’язана із культом, вона із релігійного культу розвивається, є результатом диференціації культу, розгортанням його змісту… Цивілізація є перехід від культури, від споглядання, від творення цінностей до самого життя, шукання життя, віддання себе її стрімкому потокові, організації життя, зачарування життям…” (М.О.Бердяєв).
Спираючись на міркування філософа, чітко проясніть, в чому та чому між культурою та цивілізацією виникає суперечність. Чим саме культура відрізняється від цивілізації? Наскільки ви вважаєте виправданими дані міркування філософа?
Ознайомтесь із іншими підходами до співвідношення культури і цивілізації.
“Я розглядаю цивілізацію як культурну спільність найвищого рангу, як найширший рівень культурної ідентичності людей… Цивілізація визначається наявністю загальних рис об’єктивного порядку, таких як мова, історія, релігія, звичаї, інститути, а також суб’єктивна самоідентифікація людей” (С.Хантингтон).
“Цивілізація – це перш за все духовне здоров’я науки… Цивілізація передбачає формальні механізми упорядкованої, правової поведінки, а не засновані на чиїйсь милості, ідеї чи доброї волі. Це і є умовою соціального, громадянського мислення” (М.Мамардашвілі).
Порівняйте позитивні оцінки цивілізації із негативними, спробуйте зробити самостійні, але аргументовані висновки.
“Треба вести мову про етичну чи неетичну культуру, або про етичну чи неетичну цивілізацію, а не про культуру та цивілізацію” (А.Швейцер).
Як ви оцінюєте таке трактування проблеми співвідношення культури та цивілізації? Чи згідні ви із тим, що наведені раніше трактування певного протистояння культури та цивілізації є помилковими? – Обгрунтуйте свою позицію.
Завдання 3. Національні культури та світова культура. Культура та людина.
Проаналізуйте наведенні нижче висловлювання Папи Римського – Іоанна-Павла ІІ. Зробіть належні висновки щодо співвідношення загального та особливого у різних культурах.
“Бути людиною - значить завжди жити у визначеній культурі. Кожна людина сформована культурою, яку присвоює собі контактом з родиною і громадськістю, здобуттям освіти і завдяки найрізноманітнішим впливам середовища, а також своїм фундаментальним зв’язком з територією, на якій живе. У цьому немає жодного детермінізму, однак простежується діалектика між чинниками, що обумовлюють, і динамікою свободи. Любов до батьківщини є цінністю, яку необхідно культивувати, однак без духовної тісноти. Люблячи свою людську родину, слід запобігати патологічного вигляду, який з’являється тоді, коли почуття приналежності веде до піднесення себе над іншими, тобто набуває форми націоналізму, расизму і ксенофобії. З одного боку, при цьому важливо оцінити цінності власної культури, з другого - необхідно розуміти, що кожна культура, будучи типовим витвором людини, зумовленим історично, неминуче має певні обмеження. Результативним запобіжним засобом, який не допускає, щоб почуття приналежності до культури вело до негативних наслідків є об’єктивні знання про інші культури. Досить часто уважний проникливий аналіз різних культур показує, що під їх зовнішніми ознаками приховані істотні спільні елементи. Ці ж ознаки простежуються і в процесі історичного розвитку культур і цивілізацій… Отже, культурні відмінності слід вбачати в перспективі фундаментальної єдності людського роду, того першочергового історичного і онтологічного факту, у світлі якого можна зрозуміти глибоке значення самих відмінностей. По суті тільки розміщення у відповідному контексті елементів єдності і відмінності дозволяє зрозуміти кожну людську культуру” (Іоанн Павло ІІ).
Яку форму взаємин між різними культурами автор даного фрагменту вважає найбільш доцільною та виправданою? Яке значення для окремої культури та окремої людини мають культурні зв’язки? – Спробуйте навести конкретні приклади взаємин між культурами із різними для них наслідками – як позитивними, так і негативними.
“…Людське суспільство можливе лише тому, що є різноманітність і різнобарвність типів і психологічних осіб окремих людей, бо ніяке суспільство не склалося б із цілком однотипних індивідуумів. Так само обстоять справи і в історії, і в культурі, … не тільки в мистецтві, а в інших формах культурного життя – в релігії, філософії, науці… В повноті історичного життя реалізуються окремі боки, форми вічної краси… Вселюдське значення, вічність окремих культурних форм (у тому числі – і форм національного життя) є те ж саме, як абсолютне значення окремих однобічних “напрямків”, “шкіл”, течій та стилів у мистецтві. Це різні прояви, різні реалізації, здійснення тих самих – абсолютної правди, краси, святості, справедливості. І цінність їх якраз полягає в їх індивідуальності, окремішності, бо якраз те, що в усіх них є індивідуальне і доповнює інші вияви, освітлює абсолютні цінності з інших сторін, ще не виявлених в інших здійсненнях історії… Тому кожна нація якраз в своєму своєрідному, оригінальному, у своїй “однобічності! І обмеженості має вічне, загальне значення” (Д.Чижевський).
Як би ви передали своїми словами окреслену вище особливість зв’язків загальнолюдських культурних цінностей із цінностями окремих культур? Спробуйте визначити: а) чи співпадають національні культурні та загальнолюдські культурні цінності? б) чи вони доповнюють одна одну? в) чи загальнокультурні цінності є зібранням (сукупністю) національних культурних цінностей? г) чи вони перебувають у суперечностях та протистоянні? – Дайте свою оцінку наведеним міркуванням; чи згідні ви із ними? Чи можете зробити аргументовані заперечення?
Тепер ознайомтесь із протилежним поглядом на взаємини між різними культурами:
“Не географічне положення гетьманщини спричинило упадок козацького панства, ні те, що було воно замало демократичне… лише якраз те, що стало це панство занадто демократичним… Козацька нація жила окремими вищими цілями, волею та ідеалами, … з культом отчизни, традиції і своєї місії… Як щось, що завжди протиставляється чужині, і відривним забаганкам, і вигодам окремих членів нації” (Д.Донцов).
Яке відношення до іншого культурного укладу проводиться автором? Порівняйте твердження Д.Донцова із твердженнями Д.Чижевського і зробіть аргументовані висновки щодо виправданого типу відносин між національними культурами та світовою культурою.
Уважно перечитайте наведений нижче фрагмент, що окреслює особливості саме сучасних – на початку ХХІ століття – тенденцій в галузі взаємин між культурами в рамках світових історичних процесів:
“Практично кожна людина в будь - якій частині світу сьогодні має або принаймні може мати доступ до точної та актуальної інформації. Вільний приплив образів і слів з усього світу змінює не тільки відносини між народами в політичній і економічній площинах, а й саме розуміння світу. Така ситуація відкриває різноманітні можливості раніше недоступні, але має також певні негативні і небезпечні аспекти. Той факт, що невелика кількість держав посідає монополію в галузі культурної промисловості і розповсюджує її продукцію в усіх частинах світу, доходячи до щораз ширших кіл споживачів, може стати серйозною загрозою для специфіки різних культур. Ця продукція передбачає безпосередньо вписані в неї системи цінностей, які можуть викликати у споживачів викорінення і втрату ідентичності” (С.Хантінгтон).
Як ви оцінюєте наведені міркування? Чи згідні ви із ними? Якими, на вашу думку, повинні бути міжкультурні зв’язки за умов глобалізації сучасного культурно-історичного процесу? Чи вважаєте ви, що можна нівелювати негативні тенденції процесів глобалізації? Яким чином?
“…Ледве побачивши світ, ми занурюємося в океан звичаїв, оскільки вони являють собою первинну і наймогутнішу реальність, з якою ми зустрічаємось: вони і є наше оточення, соціальний світ, тобто суспільство, в якому ми живемо. І ми бачимо світ людей та речей, бачимо Всесвіт крізь призму цього соціального світу – світу звичаїв” (Х.Ортега-і-Гасет).
Враховуючи те, що автор уривку вважає звичаї одним із породжень соціальної культури, з’ясуйте, як впливає культура на людину, в якому напрямі вона її формує, куди спрямовує?
“Остання мета культури – перетворення людства. В цій останній меті культура стикається із останніми цілями мистецтва і моралі. Культура перетворює теоретичні проблеми у практичні: вона змушує розглядати продукти людського прогресу у якості цінностей… Культура ставить завдання самому людському волінню; начало культури вкорінене у зростання людської індивідуальності. Продукти культури – багатоманітність релігійних, естетичних, пізнавальних та етичних форм. Начало, що пов’язує ці форми, - творча діяльність окремих особистостей…” (А.Білий).
Як ви думаєте, чи можна поінтерпретувати наведений уривок так, щоби подати культуру у якості людиноутворюючого чинника? Спробуйте чітко окреслити ті основні аспекти впливу культури на людину, які присутні у наведеному фрагменті.
Завдання 4. Особливості та глобальні проблеми сучасної цивілізації.
“Незважаючи на те, що людина, завдячуючи культурі, забезпечує себе їжею та вогнем для її приготування, одягом і житлом, що оберігає її від зовнішніх несприятливих впливів, богами та міфами, що вводять її в оману, іграми й танцями для розваги, але водночас за допомогою засобів культури людина знищувала мільйони чоловіків, жінок і дітей у війнах, їх убивали та спалювали в часи інквізиції, їх знищували тоталітарні режими. Забезпечуючи своє життя, люди за допомогою засобів культури стирали з лиця землі різноманітні види тварин та птахів. Розвиток сільського господарства перетворив на пустелю значні за обсягом території Землі. Величезні ресурси океанів теж перебувають під загрозою індустріальної та комерційної практики. Все більше забруднюється атмосфера планети. Тому, культура є цілком незалежною від волі людини, фатальною некерованою силою, розвиток якої стосовно людини виконує ту ж роль, що й геологічні та космічні процеси. На основі цього можна зробити висновок: культурні системи інтенсивно прямують до того, щоб зробити планету безлюдною” (Л.Уайт).
Які аспекти культурного розвитку позначені у наведеному міркуванні в якості найважливіших? В яких своїх характеристиках культура набуває руйнівного спрямування? Що, на вашу думку, є причиною такого спрямування? Чи можна його нейтралізувати?
“Я не заперечую того, що розвиток цивілізованого суспільства приніс із собою колосальні досягнення. Але ці досягнення були здійснені ціною величезних втрат, розмір яких ми навряд чи вже почали оцінювати” (К.-Г.Юнг).
В чому, на вашу думку, присутній новий наголос останнього твердження у порівнянні із попереднім?
“Серед основних досягнень сучасної цивілізації виразно виділяються два. Перше досягнення полягає в тому, що, опанувавши додатковими джерелами енергії та побудови техносфери, людство спромоглося суттєво зменшити тиск на себе природного відбору і практично повністю виключити вплив біологічних чинників… Друге вражаюче “досягнення”, що безпосередньо випливає із першого, полягає в тому, що в процесі розвитку цивілізації Земля була перетворена у гігантський смітник, причому не простий, але й радіоактивний, насичений хімічно небезпечними речовинами…” (І.Алексеєнко, Л.Кейсевич).
Доповніть наведене міркування іншими прикладами суперечливого характеру розвитку сучасної цивілізації.
Важливо звернути увагу й на те, що науково-технічний прогрес змінив не лише довкілля, але й людське становище в світі і людське самовідчуття:
“Техніка радикально змінила повсякденне життя людини, насильницькі змістила трудовий процес і суспільство в іншу сферу – у сферу масового виробництва… Тим самим відбувся відрив людини від його природного грунту. Людина стає мешканцем землі без батьківщини, втрачає традиції… Ця епоха перетворень носить переважно руйнівний характер. Сьогодні ми живемо, відчуваючи неспроможність знайти потрібну нам форму життя. Світ пропонує нам тепер небагато істинного та надійного, на що окрема людина могла би спертися у своїй самосвідомості” (К.Ясперс).
Чи згідні ви із тим, що руйнування життєвого середовища супроводжується також руйнуванням надійних засад життя та самоусвідомлення? Наведіть аргументи на користь своєї відповіді на це питання, спробуйте додати до наведених міркувань свої приклади та доведення.
Роздумуючи над долею сучасного цивілізаційного процесу, ознайомтесь із твердженнями відомого сучасного американського антрополога.
“Ідеї, котрими в даний час заражена наша цивілізація в своїй вихідній формі відносяться до індустріальної революції. Їх можна резюмувати у такий спосіб: а) ми проти довкілля; б) ми проти інших людей; в) найперше значення має індивідуум (індивідуальна компанія чи індивідуальна нація); г) ми можемо в односторонньому порядку контролювати довкілля і повинні прагнути до такого контролю; д) межи середовища нашого проживання можуть нескінченно розширюватись; е) здоровий глузд полягає у економічному детермінізмі (у прагненні доходів); ж) технологія дасть нам усе. Ми свідчимо, що величні, проте у кінцевому підсумку – руйнівні досягнення нашої технології за останні 150 років довели, що ці ідеї є хибними. Подібним же чином вони виявились хибними у світлі сучасної теорії екології. Істота, що перемагає своє життєве середовище, руйнує себе” (Г.Бейтсон).
Прокоментуйте кожний пункт із наведених у даному фрагменті і дайте йому аргументовану оцінку. Зробіть загальний висновок відносно ідей даного автора, обгрунтуйте своє до них ставлення. Як ви вважаєте, чи може існувати людина і суспільство поза тим, щоби впливати на середовище, змінювати його? Якими на вашу думку, можуть бути заходи, що сприяли би уникненню найперших екологічних загроз сучасному людству?
Спробуйте підвести загальний підсумок вивченню теми на основі наведених уривків із першоджерел і ще раз пояснити своє розуміння культури, цивілізації, особливостей їх взаємодії, впливу на людину та природу.