Причини укладання Люблінської унії
1. Прагнення української, білоруської та литовської шляхти:
а) мати рівні привілеї з польською шляхтою;
б) тим самим обмежити сваволю магнатів і одержати право голосу в сеймі (мати вплив на політичні події)
в) полегшити свою військову повинність (краще платити податок на утримання війська ніж самим виступати в походи) – податок – „кварта”, військо – „кварцяне.”
2. Ослаблення ВКЛ через постійні війни з Московією (особливо після першого етапу Лівонської війни;
3. Прагнення Польщі інкорпорації Литви і її земель, не припиняючи свого проникнення в українські землі з допомогою підкупу посадових осіб, шлюбів, успадкувань маєтків;
4. Магнати виступали проти інкорпорації Литви, боячись втратити свій вплив і статки, але були зацікавлені в унії з Польщею у боротьбі з Росією і зміцнення свого становища в незалежній Литві.
Етапи підготовки і проведення унії.
1. 1563 р. – під час обговорення цього питання Родзивіл Чорний покинув зал засідань;
2. 1568 р. – таким чином поступив Родзивіл Рижий
3. 10. 01. 1569 р. – відкрилося засідання об”єднавчого сейму:
а) велися гострі суперечки між прихильниками і противниками унії;
б) магнати таємно залишили сейм (Микола Родзивіл, К. Острозький, Ян Ходкевич);
в) дрібна шляхта підтримала унію.
4. Березень 1569 р. Сигизмунд – Август (польський король) видав універсали ( поступово)
а) про приєднання до “корони Підляшшя та Волині – ослаблена війною Литва не могла чинити опору;
б) про приєднання до Польщі Київщини і Брацлавщини;
в) урівняв у правах литовську, українську і білоруську шляхту;
г) пригрозив конфіскувати землі неслухняних магнатів;
5. 1.07.1569 р. – була підписана унія, за якою утворилася нова держава Річ Посполита ( спільна справа).
Основні умови унії:
1. Король є виборним литовськими і польськими феодалами, обіймає два престоли: польський-королівський та литовський великокняжий;
2. Річ Посполита має спільний сейм, грошову систему, зовнішню політику;
3. ВКЛ зберігає державну автономію в тому числі: * окремі закони, * мову, * судову владу, * військо;
4.Українські землі переходять під юрисдикцію Польщі, на цій території утворено 6 воєводств: Белзьке, Руське (Львів), Волинське, Київське, Подільське, Брацлавське – новий адміністративний поділ:
а) Воєводства - воєвода довічно призначався з магнатів (кормління);
б) Повіти – старости – призначався королем і обіймав судово – адміністративну владу;
в) Інші: хорунжі - командували військом повіту; городничі - відповідали за будівництво;
мостівничі- за мости;
5. Польські феодали могли мати землі в Литві, а литовські в Польщі;
6. Державна релігія – католицька.
Ставлення української еліти до унії:
а) Українська шляхта * урівнена в правах з польською шляхтою; * гарантувалася свобода віросповідання; * збереження руської мови в діловодстві .
б) Українські магнати – володіли широкими правами і привілеями: * економічні – величезні підвладні території та резерви робочої сили; * політичні – можливість займати найвищі посади в державі; * юридичні – підлягали суду безпосередньо великого князя.
Наслідки: 1. Захоплення українських земель місцевою та польською шляхтою – перетворення їх у величезні магнатські землеволодіння (Заславські, Вишневецькі…) 2. Остаточне закріпачення селян-Литовські статути-1588 р. * введено 20 річний термін розшуку і повернення селян; * повне право шляхти над селянами. 3. Полонізація української знаті, яка переймала мову, традиції, релігію Польщі.
Значення: * Утворилася величезна європейська держава, відносний острівець миру на фоні кривавих світових конфліктів; * об”єднання сприяло перемозі в лівонській війні; * сприяла посиленню польської експансії на етнічні українські землі; * руйнівному наступу католицизму; * наростання полонізації та соціальної напруги; * возз”єднання українських земель; * вихід на західноєвропейську орбіту культурного розвитку; * могутній спалах культурно - освітнього руху; * започатковує народження українського народу, як усвідомленої спільноти.
Соціально – економічний та суспільно – політичний розвиток України у другій половині ХУІ ст.
В 40- 50-х роках 16ст. проведенні на українських землях люстрації (ревізії) замків, староств. Цей захід сприяв уточненню складу староств та їх слуг. - ?
1557 р. – „Устава на волоки” відносила до шляхти лише „бояр старовинних
родів”, а решту повертала до стану селянства і міщанства. (поділ шляхти: дрібна,
середня, магнати)
1563 р. грамота ВКЛ затверджувала урівнення православної шляхти і католицької
– відбувається консолідація правлячої верхівки в шляхетський стан. Майже зникає
термін „бояри” поширюється назва „шляхта”.
Обов”язки шляхти:
1.Військова служба за власний кошт; 2.Сплата невеликого грошового збору;
Політичні і економічні права і привілеї:
1.* Свободи; * недоторканість особи; 2.Окремий суд; 3. Шляхетська корпорація – лицарське коло: право обирати і бути обраним до місцевого або державного (польний сейм) управління; 4. Право вільно розпоряджатися землями; 5. Привілеї у торгівлі; 6. Своєрідний кодекс честі шляхтича.
Духовенство: становище змінювалося в залежності від ставлення правлячих кіл до українського питання. Православне духовенство у ВКЛ виконувало консолідуючу роль. Після Брестської унії головна роль належить католицькому і уніатському духовенству.
Наслідки її впливу: * денаціоналізація; * насадження католицтва; * великий культурний доробок; * збагачення науковими і культурними цінностями Європи;
* володіли величезними матеріальними цінностями у вигляді феодальних маєтностей, що привело до боротьби за перерозподіл у ХУІІ ст.
Селянство: * „дворова челядь” – „дворові холопи” – напіврабське становище; 1588 р. Литовський статут наділив холопів землею і перетворив у залежних селян, тому поліпшилося їх матеріальне становище;
* Селяни – общинники (дим---дворище---волосна община); 1. існувала кругова порука; 2. Спільно користувалися угіддями; 3. Володіння успадковували.
* Данники (платили натуральну данину і грошову) – особисто вільні і економічно незалежні.
* Тяглі селяни – приписані до фільварків і виконували повинність на
користь пана (у другій половині 16 ст. вони зникли --- передані у підданство пана).
Феодальна залежність селянства поступово переростала у кріпосну (дедалі більше обмежувалася особиста свобода хлібороба і він прикріплювався до землі). Закріпачення почалося 1468 р. „Судебник”, Радомський сейм 1505 р., Литовські статути 1529 р., а третій Литовський статут 1588 р. завершив юридичне оформлення кріпосного права.
Міське населення : * патриціат – верхівка, * бюргерство – цехові майстри, торгівці, * плебс – ремісники. Міста були приватні, королівські, церковні. Тому населення вело боротьбу за право самоуправління. В зв”язку з географічними відкриттями і „революцією цін” виник великий попит на товари сільського
господарства. Для більш продуктивної роботи фільварків проводилась аграрна реформа відома під назвою „Устава на волоки” 1557 р. * перемірялася земля; * ділянки землі 16-21га – волока; * під фільварок відводилася найкраща земля і в одному місці; * селянам 3 смуги в різних місцях ( щоб платити данину, чинш, відробляти у фільварку, ремонт доріг, мостів)…
Значення „Устава”: 1. Остаточно ліквідовано право власності вільних селян на землю-володільники панських наділів; 2. Зв”язувало ініціативу на підприємництво; 3.Занепад селянських господарств; 4.Процвітання фільварків; 5.Україна-годувальниця Європи.
Берестейська унія (1596 р.) та її наслідки.
1. Причини Берестейської унії:
Ø Прагнення Ватикану підпорядкувати католицизму східну православну церкву;
Ø Бажання деяких православних священиків урівнятися в правах з привілейованим католицьким духовенством, та позбутися опіки братств;
Ø Прагнення відмежуватися від впливу московської метрополії, падіння авторитету укр. правслав”я;
Ø Ослаблення колиски православ”я і відсутність можливості одержати допомогу із Константинополя, який був загарбаний турками 1453 р.
2. Підготовка Берестейської унії:
¨ а) Ініціатива проведення собору і укладання унії належала Іпатію Потію, К. Острозькому, М. Рогозі;
¨ б) Поїздка Потія і Терлецького до Риму в 1595 р: Климент – УІІ (папи римського) затвердив 33 пункти „Статей унії” ;
¨ в) 1596 р. – собор у Бересті (Бресті).
3. Хід собору:
· Напередодні собору скликали нараду єпископів, на якій 5 єпископів і Рогоза прийняли католицьке „сповідання віри”;
· Противники унії запросили представників константинопольського патріарха;
· Гострі протиріччя між прибічниками унії та її противниками;
n прихильники: * вищі церковні ієрархи; * частина магнатів та шляхти; * частина міщанства;
n противники: * приходські священики; * селяни; * церковні братства.
· Прокляття один одного; Острозький знову відстоює православ”я;
· Спеціальним універсалом король заборонив іноземцям взяти участь у соборі тому засідали окремо.
4. Умови Берестейської унії:
Ø визнання зверхності папи римського;
Ø визнання католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога-Отця, - Сина;
Ø додержання візантійського обряду та юліанського календаря;
Ø богослужіння українською мовою.
5. Наслідки:
n уніатське духовенство урівнене у правах з католицьким;
n уніатське духовенство звільнялось від сплати податків і повинностей;
n єпископам обіцяні місця у сенаті Речі Посполитої (залишилося обіцянкою);
n шляхта і міщанство, які прийняли уніатство також урівнювалося у правах з католицизмом;
n розкол української церкви на уніатську і православну
n фактично заборона і переслідування православ”я
n розкол в українському суспільстві.
Виникнення українського козацтва. Життя та побут козаків.
Українське козацтво – суспільний стан в Україні ХУІ-ХУІІІ ст., який виник у процесі боротьби землеробського і кочового населення в зоні так званого Великого кордону, який розділяв європейську та азійську цивілізації.
Аналоги козакування в українських теренах відомі з давніх часів, але назва „козак” закріплюється за охоронцями прикордоння лише з другої половини ХУ ст. Слово „козак” з тюркської – „вільна людина”, воїн, вершник. Перша згадка про українських козаків 1489 р. знаходимо у польського літописця Бєльського.
Причини виникнення козацтва:
¨ Економічні – народна колонізація вільних земель Подніпров”я та Дикого поля (степи за Дніпровими порогами);
¨ Соціальні– посилення феодальної експлуатації українського населення з боку польських та литовських Магнатів (закріпачення);
¨ Політичні – прагнення польської влади поставити козаків на охорону кордонів від татарських набігів (за 63 р. ХУІ ст. – 69 набігів) – постійна небезпека з боку Кримського хана;
¨ Національно – релігійні – реакція українського населення на полонізацію, окатоличення.
Господарська діяльність:
Перший етап – ухідництво;
Другий етап – заняття на хуторі, при ньому всякі пожитки: луки, сіножаті, ниви, пасіки, гаї, ліси;
Третій етап – хутір переростав у великі земельні володіння.
Ці землі здобували козаки займаючи неосвоєні грунти, а збільшували їх за рахунок „диких полів”, вирубуючи ліси, засновуючи слобідки і нові хутори.
Ø Крім землеробства козаки займалися: * промислами, * будували млини, * заготовляли мед, * гнали горілку, * розводили худобу, * торгували продуктами.
Ø Найбільш розвинені такі галузі, які найменше могли зруйнувати під час набігів татари - конярство.
Ø Козаки чудово володіли зброєю, щоб захиститись від набігів.
Ø Диференціація ( новоприбулі наймалися до раніше прибулих, з них і формувалася старшина).
Ø Активно освоювали території Великого лугу - низинні береги Дніпра нижче порогів.
Господарство було багатогалузеве з використанням найманої праці це був новий тип відносин, який суттєво відрізнявся від фільварково – панщинного.
На островах, у балках понад берегом закладали поселення (зимівники, які будувалися кількома господарями і складались з кількох хат і господарських приміщень-стайня, комора, льох, хлів і т.д.) потім вони розросталися і перетворювалися в села; будували мости, прокладали шляхи (тут проходили торгові шляхи Залозний і Соляний).
Військово – політична організація Запорозької Січі.
Запорозька Січ – українська козацька республіка. Виникла і розвинулась у Наддніпрянщині за дніпровськими порогами в перших десятиліттях ХУІ ст. (всього 12 порогів) У 1556 р. на острові Мала Хортиця черкаський староста Д. Вишневецький „Байда” заснував фортецю.( Деякі історики утверджують, що перша Січ заснована на о. Токмаківка і раніше Хортицької) (Січ - місто-фортеця, столиця) – було 8 січей;
Козаки створили струнку військову організацію на чолі якої стояв кошовий отаман, а пізніше – гетьман.
Січ являла собою суверенну, самостійну національно – військову, політичну силу. Основні риси суспільного і політичного устрою:
а) відсутність кріпацтва;
б) формальна рівність між всіма козаками ( в праві користування землею і іншими угіддями, брати участь у радах, де вирішували суспільні справи, вибирати старшину);
в) Запорозька Січ одночасно і військова організація: кожен козак був зобов”язаний за свій рахунок нести військову службу;
г) як політична організація Запорозька Січ була козацькою республікою, котрою керував кошовий отаман;
д) вищою законодавчою владою була загальновійськова рада (козацька рада);
Військовий устрій:
Ø Січ мала свої збройні сили – Запорозьке військо на чолі з кошовим отаманом пізніше гетьманом (військо ділилося на полки по 500-1000 чоловік їх очолювали полковники, полки ділилися на сотні з сотниками на чолі, сотні ділилися на десятки) козаки жили в куренях їх було 38.
Ø всі важливі питання вирішувалися на козацькій раді, яка збиралася 2 рази на рік (на Великдень і Покрову);
n рада провадила внутрішню і зовнішню політику ;
n укладала мир чи оголошувала війну;
n приймала і надсилала посольства, чинила суд;
Ø козацька рада обирала січову старшину: кошового отамана, суддю (вів судові справи ), писаря (відав канцелярією і зовнішніми зв”язками), осавула (відповідав за внутрішній порядок), обозного (відав артилерією).
n Кошовий отаман мав вищу військово – адміністративну та судову владу на Січі;
n під час військових походів його влада була необмеженою, але в мирний час всі питання вирішувала козацька рада, або старшинська;
n здійснював дипломатичні стосунки з іноземними державами;
n розподіляв військову здобич, прибутки від мита;
n узаконював поділ пасовищ, земель і угідь.
Отже, козаки утворили козацьку демократичну християнську республіку, оскільки мали свій уряд - козацьку старшину, військово - адміністративний устрій, власний суд з використанням звичаєвого права – сукупність правових звичаїв, які утвердилися у сфері козацьких суспільних відносин, вперше функції управління почали виконувати представники народу.
Організація реєстрового козацтва.
Причини утворення реєстрового козацтва:
¨ Прагнення Речі Посполитої приборкати непокірну козацьку вольницю;
¨ Бажання схилити на свій бік частину козаків і протиставити їх решті, як офіційне вояцтво;
¨ Посилити власні сили на українсько – татарському порубіжжі.
Етапи формування реєстрового козацтва:
Ø 1524 р. Сигизмунд Перший Старший доручив завербувати у Середньому Подніпров”ї 2тис. козаків; поставити залоги проти татар – не виконано;
Ø 1533 р. Черкаський староста Данкевич запропонував поставити на службу козацтво і організував з Лацькоронським перший полк;
Ø 1572р. Сигізмунд Август видав універсал про формування найманого загону – 300 чоловік, які мали перебувати на державному утриманні;
n їх записували у спеціальний список – реєстр;
n очолив реєстровців Ян Бадовський;
n скоро розпалося дане утворення.
Ø 1578 р. Стефан Баторій взяв на службу 600 чоловік, наділивши їх привілеями та вручив клейноди.
Права і привілеї реєстрового козацтва: (Перший гетьман – Оришевський)
· Реєстровці звільнялися від різних податків;
· Одержували землю на правах рангового володіння;(землі від Трахтимирова до Чигирина);
· Мали військово – адміністративну незалежність від місцевої влади;
· Користувалися судовим імунітетом;
Двоїстість становища реєстрового козацтва:
ü Реєстр складався з місцевого населення, тому не могли стояти осторонь всіх проблем;
ü Накази Речі Посполитої інколи були несумісні з переконаннями реєстровців.
Устрій реєстрового козацтва: * полки (6), сотні; * зростав вплив козацької старшини.
Отже, реєстрове козацтво було у прихованому протиборстві з центральною владою, чітко простежувалася тенденція до незалежності козацького краю від Речі Посполитої.
Боротьба українського козацтва з іноземними загарбниками.
З початку існування Запорозька Січ перебрала на себе функцію захисту України, дуже часто не при допомозі Речі Посполитої а всупереч її рішенням, оскільки втрата решток державності відбувалася за умов постійної загрози нападів із боку Туреччини і Кримського ханства, а також посиленого польського наступу на
права українців. Український народ опинився перед небезпекою знищення. Єдиним реальним захисником українського народу були козаки, які перетворювалися в провідну верству українського суспільства і зуміли набрати певного військового досвіду, удосконалили свою організаційну структуру.
§ Козаки допомагали Молдавії у боротьбі з турками: * 1577 р. І. Підкова з козаками переміг турок; * на рік стає Підкова господарем Молдавії оскільки був двоюрідним братом убитого турками Івоні - господаря Молдавії; * проти правління Підкови були поляки і турки ; * поляки підступно схопили Підкову і стратили.
§ Для боротьби з татарами і турками створили власний чорноморський флот:
* трофейні кораблі; * „чайки” – 20 м - довжина; 4м - ширина; 15 км/год –швидкість; 20 гребців, 70-бойовий екіпаж, 4-6 гармат; всього 80 -150 „чайок” в одному бою. (деякі історики вважають, що „чайок” було до 300).
Ø 1575р. –похід Богдана Ружинського (“Богданко” – улюбленець козацтва) – князя з династії Гедіміновичів, через весь Крим, взяли Трапезунд, Синоп, зруйнував фортецю Іслам Кермен, визволив велику кількість полонених турками українців.
Ø 1576 р. – успішні походи Верьовкіна, який захопив Очаків;
Ø Особливо вдалі морські походи козаків на турецько-татарські фортеці – перші 2 десятиріччя ХУІІ ст.
· 1606 р. – козаки нанесли удари на фортеці – Акерману, Кілії, Варні;
· 1608 р. – запорожці здобули Перекоп, а через зиму Ізмаїл, Кілію, Акерман;
· 1614 р. – козаки висадилися під Трапезундом, пройшли переможним походом турецьким узбережжям, захопили Синоп, знищили гарнізони, фортеці, спалили турецькі кораблі;
· 1616 р. – здобули найбільший невільницький ринок Криму – Кафу.
Ø Успішні дії козаків привернули увагу Росії і в 90-х роках робляться неодноразові спроби залучити козаків на свій бік, але далі координації дій справа не зрушила;
Ø Козаки брали активну участь у Тридцятилітній війні в Європі 1618-1648 рр. на боці Католицької ліги;
Ø Особливу сторінку в цих походах було вписано Сагайдачним.
Отже: переможні походи козаків викликали подив і захоплення в Європі, але остаточно звільнитися від постійних набігів татар не змогли
Козацькі повстання 90-х років ХУІ ст.
План.
1. Причини козацьких повстань.
2. Повстання під керівництвом К. Косинського.
3. Повстання на чолі з С. Наливайком.
4. Наступ польських військ проти повсталих.
5. Причини та наслідки поразки козацьких повстан.
Причини повстань:
§ Скорочення реєстрового козацтва після закінчення Лівонської війни 1583 р. до 6 тис., інші – „випищики”: а) втрата привілеїв; б) повернення до поміщиків;
¨ Запровадження системи покарань: а) козаків за організацію спроби походів на сусідні держави; б) нагляд місцевих урядів за населенням і реєстровцями; в) заборона постачання нереєстровим козакам зброї, продовольства, пороху;
¨ Порушення прав реєстрового козацтва: а) несвоєчасне надання платні; б) порушення майнових прав;
¨ Роздача польській шляхті і магнатам „українських пусток” - землі за Білою Церквою, якими здавна володіли козаки.
¨ Заборона збільшення козацького стану ( що відбувалося за рахунок покозачення селян і міщан).
Хід повстання під керівництвом К. Косинського, приводом до якого була суперечка за землю з В.Острозьким. (Перший етап)
Ø 
1591 р.- Косинський очолив повстання проти магнатів і шляхти. Перші міста захопленні Пиків, Чуднів; * козакам допомагали селяни і міщани; (Косинський звертався з листами до козаків про об”єднання) * палили документи про власність; * оволодівали містами і замками: Косинському склали присягу жителі Богуслава, Корсуня, Переяслава, Канева, Черкас територія козацької вольності поширилася до прикордонних волинських міст - давнього центру магнатського землеволодіння тому король видав універсал про скликання шляхетського ополчення.
* 23-31.01.1593р.— шляхетське військо, очолене К. Острозьким прибуло до міста П”ятки на Житомирщині;* перемога козаків змінилася поразкою у вирішальній битві через морози, нестачі харчів, зброї, тому розпочалися переговори і підписання миру: * припинення повстання; * зобов”язання визнати владу короля, зняти з гетьманства Косинського, підкоряючись , козаки склали присягу королю і відійшли на Запоріжжя.
Ø травень 1593 р. – другий похід К. Косинського;
* похід з 2 тис. військом на Черкаси; * трагічний для Косинського, котрого підступно вбили. Вишневецький (черкаський староста ) підписав угоду з козаками, яка розширювала козацькі привілеї; * повстання поширювалося, лише загроза нападу татар змусила козаків повернутися на Січ.
Значення: 1) Дане повстання стало свідченням військової потужності і організованості козаків; 2) Свідчення про авторитет козацького стану, масове покозачення, запровадження козацького ладу: * скликалися ради з обрання отаманів і суддів * розподілялися землі, * скасовувалися повинності;
3) Збагатило досвід у боротьбі за свої права; 4) козацький рух набрав розмаху перетворився на масовий
ІІ. Другий етап повстання під керівництвом Северина ( Семена) Наливайка
(Загроза війни з Туреччиною вимагала великих військових сил в боротьбі з турками і татарами, які спішили на зустріч з турками через південні території, тому Річ Посполита дозволила утворити добровільні війська для захисту – це утворення очолив С. Наливайко).
Ø Біографічні дані: * Син ремісника з Гусятина; * навчався в Острозькій академії; * слуги Калиновського розгромили його дім і убили його батька; * був сотником у Островського.
Ø 1594р. Наливайко очолив добровольців і здійснював походи по розгрому татар на території Молдови (цим скористалися поляки і посадили на престол свого ставленика Єремію Могилу)
Ø Після молдавського походу Наливайко повернувся на Брацлавщину, налагодив відносини з Запорожжям,
Ø оволодів Баром і поширив козацький стан на значну територію Поділля і виношував наміри створити на визволеній території незалежну від Польщі Українську республіку на чолі з князем.;
Ø 1595 р.- весною здійснив похід на Волинь, взяв контрибуцію з Луцька, зробив рейд на Білорусь і знову повернувся на Волинь і став на постій в Степані:
ü в цей час запорозький гетьман Лобода захопив частину Пн. Київщини;
ü частина козаків на чолі з отаманом Шаулою пішли на з”єднання з Наливайком в Білорусь, але не застали його, бо Наливайко вже був на Волині.
Отже, повстаннятериторію охопило велику, тому називають війною, а організованість відсутня як і відсутнє єдине керівництво.