Загальномовні семантичні процеси в термінології. Полісемія (багатозначність) терміна. Синонімія. Дублетність. Антонімія

Способи утворення термінів для понять

Як зазначалося вище, найбільш поширеним шляхом утворення терміна є використання загальновживаних слів у його функції, який базується як на узагальненій природі слова, так і на його смислотвірних можливостях. Терміни відрізняються від загальновживаних слів тим, що мають дефініцію, яка розкриває найбільш суттєві ознаки спеціальних понять.

Термінотворення здійснюється тими самими способами словотворення, що обслуговують мову в цілому: морфологічним (суфіксальний, префіксальний, складання основ), синтаксичним (утворення словосполучень), морфолого-синтаксичним (конверсія), семантичним (переосмислення слів загальнонаціональної мови на основі когнітивних процесів метафоризації та метонімізації). Окрім основних способів словотвору, в кожній мові існують так звані другорядні або нерегулярні типи словотвору, з яких у термінології оподаткування нами досліджено скорочення термінологічних одиниць

Полісемічні відношення – це відношення внутрішньо пов’язаних значень однієї термінологічної одиниці, які, передаючи істотні ознаки двох або більше понять певної галузі пізнання (або кількох близьких), мають спільні спеціальні семи. Значення терміна інвертор мають спільні семи “пристрій”, “призначення – перетворення одного фізичного явища на інше”, відмінні семи – “сфера застосування”, “тип фізичного явища”. Полісемічні відношення простежуються як в окремих галузевих терміносистемах (буксир /транспорт./, завантаження /обчисл. техн./), так і в межах близьких терміносистем УНТТ (комутатор /електр., телеграф./, рефлектор /електр., радіотехн., теплотехн./. Іноді в семантичних структурах багатозначних термінів можна визначити первинне і вторинне значення (у терміна ізолятор первинним є значення “речовина, що не проводить електричного струму; діелектрик”, а вторинним – “пристрій, виготовлений з діелектрика”). Семантичну структуру полісемічних термінів, як і загальновживаних слів, можна схарактеризувати за кількома параметрами: 1) за характером семантичної мотивації між прямим і похідними значеннями: між значеннями термінів-полісемантів установлюються, як правило, радіальні зв’язки, на відміну від загальновживаної мови, де зустрічаються радіальні, ланцюжкові та радіально-ланцюжкові зв’язки (транзистор /прилад і радіоприймач, сконструйований на цих приладах/); 2) за співвідношенням спільних і відмінних сем: між значеннями полісемічних термінів спостерігаються, як правило, відношення перетину (радіометр, усі його значення об’єднані семою “пристрій для вимірювання випромінювання”, різняться ж семою “вид енергії, що випромінюється”) і включення (електрозварювання – “зварювання металів за допомогою електричної енергії” і “галузь науки, що займається вивченням зварювання металів за допомогою електричної енергії”, тут перше значення є складовою частиною другого й не має відмінної семи). Аналіз семантичних структур термінів-полісемантів дає підставу твердити, що відношення між ЛСВ звичайних слів різноманітніші і складніші за відношення між семемами полісемічних термінів[5, c. 134-135].

Виділено такі типи термінів-полісемантів в УНТТ: 1) за структурним складом: терміни-слова (оператор, цементування) і терміни-словосполучення (критична маса, програмна підтримка). Складених полісемічних термінів значно менше, оскільки кожен член словосполучення конкретизує значення всієї термінологічної одиниці. Серед термінів-абревіатур полісемічних одиниць не виявлено; 2) за кількістю значень: двозначні (декодер, емульгувати, обчислювальна техніка), тризначні (електрод, клінкер) і рідше – чотири- (галтель) і п’ятизначні (шпиндель). Полісемічні науково-технічні терміни мають обмежену кількість значень, на відміну від загальновживаних слів.