Розвиток пізнавального інтересу до фізики під час використання комп'ютерних технологій
Найбільш ефективними засобами розвитку інтересу учнів основної школи до навчання фізики у позакласній роботі є використання низки дидактичних засобів у поєднанні з комп'ютерними технологіями:
v цікаві досліди та фізичний експеримент;
v фізичні парадокси, історичні факти та легенди, представлені в різних формах;
v найрізноманітніші види ігрової діяльності;
v складання та розв'язання цікавих задач;
v використання інформаційно-комунікаційних технологій тощо.
У процесі дослідження доведено, що при використанні дидактичних засобів на основі мультимедійних технологій у позакласній роботі з метою розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики необхідно дотримуватися загальних педагогічних вимог, а саме: включення школярів в цілеспрямовану навчальну діяльність, стимулювання необхідних пізнавальних мотивів, з'ясування життєвого сенсу вивчення фізики, забезпечення емоційного задоволення від пізнання нового та реалізації можливостей, формування позитивного ставлення до навчального процесу [10, c. 104].
Використання різноманітних дидактичних засобів у позакласній роботі має забезпечити основні функції навчання: підвищення пізнавальної активності кожного учня, розвиток його творчих здібностей, підвищення ефективності навчально-виховної роботи в школі.
Розвиток нових технологій полягає у розробці принципово нових підходів до організації та проведення навчально-виховного процесу при навчанні фізики не заради самої проблеми, а з метою розвитку пізнавальної активності учнів. Саме тому у роботі розглядається інноватика педагогічних технологій у нерозривній єдності з основним завданням сучасної педагогіки – формування в учнів стійкого інтересу не лише до вивчення конкретного навчального предмету, а й до процесу пізнання в цілому. Проте на сьогодні ще недостатньо розроблені такі методи і технології навчання фізики, які б гарантували постійну підтримку стійкої зацікавленості учнів у досконалому оволодінні предметом. Комп'ютер може стати ефективним засобом навчально-виховного процесу, бути інструментом обробки та аналізу педагогічної інформації, інструментом управління та організації навчально-виховної діяльності [13, c. 44].
Ці концептуальні позиції було покладено в основу експериментальної роботи, яка полягала в розробці комплектів дидактичних, методичних, інформаційних матеріалів (портфоліо навчального проекту).
Структура портфоліо навчального проекту містить такі складові:
§ план проекту (з урахуванням вимог державних освітніх стандартів та державних програм),
§ приклади учнівських робіт (виконані автором у ролі учня: учнівська мультимедійна презентація, публікація та веб-сайт),
§ форми та критерії оцінювання діяльності учнів (по створенню презентації, публікації та веб-сайту),
§ дидактичні матеріали для учнів (роздавальні матеріали, тести та шаблони документів),
§ методичні матеріали для вчителя (вчительська мультимедійна презентація, публікація або веб-сайт; інструкції щодо організації роботи в проекті; правила роботи з різним обладнанням тощо),
§ план реалізації проекту,
§ список інформаційних джерел.
Кожна складова маю свою певну папку, в якій розміщено файли з відповідними назвами [18, c. 261].
Навчальний проект є організаційною формою роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмета або кількох предметів. У школі таку форму роботи можна розглядати як спільну навчально-пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову), що мають спільну мету, застосовують одні й ті ж методи і способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, необхідного для розв'язання деякої навчальної проблеми.
Портфоліо навчального проекту розробляється з метою залучення учнів до пошукової, дослідницької діяльності з метою більш поглибленого вивчення курсу. Ці матеріали створюються спільно вчителями та учнями з використанням комп'ютерних технологій (засобів створення мультимедійних комп'ютерних презентацій, текстового та графічного редакторів, табличного процесора, комп'ютерних програм для створення публікацій і веб-сайтів, здійснення пошуку інформації в Інтернеті, роботи з електронною поштою тощо).
Обов'язковою умовою для залучення всіх учнів до активної роботи з вивчення курсу фізики є, насамперед, зацікавлення їх матеріалом, який вивчається, і добре розуміння поставленого перед ними завдання. Це виникає лише тоді, коли учні чітко розуміють зміст проблемного завдання. З цією метою доцільно використовувати цікаві досліди. Цікаві досліди у шкільному курсі фізики – це відображення наукового методу дослідження, властивого науці фізиці. Пояснення явищ на основі цікавих дослідів сприяє формуванню наукового світогляду учнів, більш глибокому засвоєнню фізичних законів, підвищує інтерес школярів до вивчення предмета. Цікаві досліди та спостереження дозволяють поєднувати теорію з практикою, привчати учнів до самостійної дослідницької роботи, розвивати в них інтерес до фізики і техніки, подолати помилкові уявлення окремих із них про те, що фізичні явища можна спостерігати лише за допомогою спеціальних приладів [3, c. 11].
Велику зацікавленість викликають не лише гарно підготовлені демонстраційні досліди, самостійні експерименти, виконання домашніх дослідів і спостережень, а також розв'язування цікавих задач, особливо тих, що ілюструють застосування на практиці знань, які вони отримують під час уроків.
Для ефективного розвитку творчого мислення учнів, підвищення інтересу до фізики, винахідницької діяльності та наукового рівня в цілому, необхідно постійно знайомити їх з фізичними явищами, закономірностями, фактами, які можуть бути використані в основі цікавої фізичної задачі.
Одним з ефективних шляхів виховання в учнів інтересу до вивчення фізики є застосування різноманітних ігрових форм у позакласній роботі. Характерним для кожної гри є, з одного боку, розв'язання різноманітних цікавих задач: уточнення уявлень про предмет чи явище в цілому і про його суттєві особливості, розвиток здібностей підмічати подібність і відмінність між ними. У цьому розумінні гра має навчальний характер. З іншого боку, невід'ємним елементом гри є ігрова дія. Увага учнів спрямована саме на неї, і непомітно для себе вони вже у процесі гри виконують навчальне завдання.
Розроблені теми уроків, навчальні проекти та їх методичні основи ґрунтуються на ряді визначених педагогічних технологій з метою формування інтересу учнів до вивчення фізики.
При використанні інноваційних дидактичних засобів у навчальному процесі належить керуватися такими методичними принципами:
§ підпорядкування використання дидактичних засобів педагогічній задачі, а не навпаки;
§ оптимальне дозування використання дидактичних засобів на основі мультимедійних технологій у сполученні з традиційними методами навчання;
§ поєднання можливостей традиційних і нових видів технічних засобів, таких як інтерактивні мультимедійні технології;
§ вибір такого варіанту застосування дидактичних засобів, завдяки якому роль учителя підвищується.
Розглядаючи питання доцільності використання таких дидактичних засобів, учитель повинен завжди виходити з того, що дидактичні засоби не є самоціллю, а лише засобом, який дає змогу якнайефективніше розв'язувати освітньо-виховні завдання [8, c. 25].
Для визначення доцільності використання дидактичних засобів на позакласних заняттях слід враховувати численні фактори: педагогічну і наукову якість інтерактивних навчальних елементів, інтереси й вік учнів, зміст матеріалу, що подається, методичну зрілість самого педагога.
Залежно від дидактичної доцільності методика використання таких засобів може змінюватися. Загалом, їх використання сприяє підвищенню інтересу учнів до знань, стимулює та вмотивовує застосування проблемної, дослідницької діяльності учнів, формує стійкий інтерес до предмету, розвиває творчі, практичні життєві навички учнів.