Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії? Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування?
"Мета чи призначення філософії полягає у тому, що завдяки їй ми можемо використовувати для своєї користі плановані нами дії, і на основі наших знань та в міру сил та здібностей планомірно викликати ці дії для примноження життєвих благ... Знання є лише шлях до сили... І будь-яке розумоспоглядання кінцевою метою мас певну дію чи практичний успіх".
(Т.Гоббс)
Завдання 7. Особливості виникнення філософії.
Уважно перечитайте наведеш нижче пояснення причин та умов виникнення філософії. Аргументуйте своє їх розуміння, а також прокоментуйте наведені тексти. Які саме причини виникнення філософії ви вважаєте найпершими? Який із наведених фрагментів видається вам найбільш доречним?
"Допитливість звільненого від життєвої злиденності культурного духу, який у благородному спокої починає досліджувати, щоб отримувати знання заради самого знання, без будь-якої практичної цілі... і насолоджуватися цим знанням, як абсолютною, від усього іншого незалежною цінністю, − цю чисту жадобу знання вперше виявили греки, і завдяки цьому вони стали творцями науки".
(В.Вільденранд)
"І тепер, і дотепер подив спонукає людину філософствувати, до того ж спочатку вони (давні греки) дивувались тому, що безпосередньо викликало нерозуміння, а потім помалу змінюючись таким чином, вони задумувались над питаннями про більш значуще... Якщо таким чином почали філософствувати, щоб позбавитись від незнання, то, очевидно, до знання стали прямувати заради розуміння, а не заради будь-якої вигоди... Ця наука є єдино вільною, бо вона одна існує заради самої себе".
(Арістотель)
"Філософія починається лише там, де є особиста та політична свобода, де суб'єкт відносить себе до об'єктивної волі, яку пізнає як свою особисту волю. ...до загального таким чином, в єдності з яким він отримує своє Я, свою самосвідомість. А це присутнє не на Сході, де вищою ціллю є несвідоме занурення у субстанцію, а лише у грецькому та германському світі".
(Л.Фейєрбах)
Завдання 8. Історична зміна предмета філософії.
Спробуйте визначити, до яких історичних епох найбільше підходять перераховані нижче її характеристики, аргументуйте свої твердження.
"Філософія ...назвалася або життєвою мудрістю, або наукою про принципи, або вченням про абсолютне, або самопізнанням людського духу".
(В.Вільденбанд)
Виділіть у наведеному нижче положенні ті чинники, що впливають на історичні зміни філософії; наскільки ви з ними згідні?
"Філософія... є деякий культурний жанр, деякий "голос" у розмові людства", який концентрується переважно на певній темі не через діалектичну необхідність, а в результаті різноманітних подій, які відбиваються десь в цій "розмові" (нова наука, французька революція, сучасний роман), або ж внаслідок того, що окремі геніальні люди починають думати про щось нове..., або, може бути, внаслідок дії кількох таких сил. Цікава зміна у філософії відбувається не тоді, коли знаходять новий спосіб поводитися із старою проблемою, а коли з'являється новий набір проблем, а старі починають відмирати".
(Р.Рорті, "Філософія і дзеркало природи")
Ознайомтесь із підходом Г.Гегеля до визначення особливостей історичного розвитку філософії. Чи згідні ви із таким підходом? Що в ньому видається вам найбільш правильним та цінним? Завдяки чому історія філософії не переходить у музейні реліквії, а залишається важливою та актуальною і в майбутньому?
"Кожна система філософії існувала необхідно і продовжує ще і тепер необхідно існувати: ні одна з них тому не зникла, а всі вони збереглись у філософії як моменти одного цілого... Принципи збереглись, найновіша філософія є результатом усіх попередніх принципів, ні одна система філософії не заперечена, а відкинуто лише припущення, що даний принцип є конечним абсолютним визначенням".
(Г.Гегель)
Порівняйте наведене вище положення Г.Гегеля із твердженнями О.Шпенглера. В чому вони співпадають, а в чому протистоять одне одному? Чи можливо розвинути їх так, щоби вони були взаємно узгоджені? Спробуйте це зробити.
"Кожна філософія є відображенням свого і лише свого часу... Відмінність філософських вчень полягає не в тому, що одні з них безсмертні, а інші швидкоплинні, а в тому, що одні із них були життєвими протягом певного часу, а інші ніколи не були життєвими. Вічні філософські істини − це ілюзія. Суттєві не вони, а людина, яка була, відображена в них. Чим повніше це відображення людини, тим більш істинною є філософія, − в тому смислі, як ми говоримо про внутрішню істину великого витвору мистецтва, істину, яка не залежить від обґрунтованості, від відсутності суперечностей між окремими положеннями".
(О.Шпенглер)