Категорії якого античного філософа використовує Августин? Чим це використання принципово відрізняється від античного їх тлумачення?

"Якщо світ постає навіть створеним із якої-небудь матерії, сама ця матерія повинна бути створеною абсолютно із нічого, бо ж матерія, як те, що ще не отримало форми, здібною до форми може бути лише із божої благодаті".

(Августин Аврелій)

Аналізуючи ці вислови відомих авторитетів ранньої середньовічної філософії, зверніть увагу на:

- провідні особливості розуміння засад буття в епоху середньовіччя (на відміну від розуміння їх в попередню епоху);

- особливості розуміння Бога християнськими мислителями;

- особливості використання положень античної філософії у наведених твердженнях.

Проаналізуйте також і твердження християнської патристики про людину.

"Ми всі носимо образ Божий у живому та рухливому створінні − в людині, образ, що живе із нами, подає нам поради; образ, що нам співчуває та страждає за нас".

(Климент Олександрійський)

"Хоча й не людиною створені небесні тіла, проте для людини. І хай ніхто із вас не вклоняється сонцю, але Творцю сонця, хай обожнює не космос, але шукає Творця космосу".

(Климент Олександрійський)

"Створив Бог людину ніби деякий другий світ: малий у великому. Людина є мікросвіт, адже вона наділена як душею, так і тілом, і являє собою середину між розумом і матерією. Вона пов'язує видиме та невидиме, чуттєве та "розумоосяжне".

(Іоанн Дамаскін)

"Душа людська через посередництво розуму і знання, які незрівнянно перевершують чуття, підноситься, наскільки здатна, над тілом і більш охоче насолоджується тією насолодою, яка є у ній самій. А чим більше віддається відчуттям, тим більше робить людину схожою на худобу".

(Августин Аврелій)

"Про те, що тварини у своїх діях не керуються розумом, а одним лише природним бажанням (тобто − несвідомо), свідчить те, що тварини певного виду діють одноманітно в тих же самих випадках та не вміють урізноманітнювати свою діяльність... У людині ж цього не можна помітити: види людської діяльності нескінченно різноманітні. Адже розум є дещо вільне та довільне...

Хто може словами виразити переваги людини ? Вона перетинає моря, споглядає небо, осягає рух, відстані та величину зірок, користується плодами землі та моря, нехтує дикими тваринами та величезними рибинами; людина досягає успіхів в усякій науці, мистецтві та знанні...".

(Немезій Емеський)

Звертаючись до наведених текстів, продемонструйте, якими саме твердженнями окреслюється:

- місце людини у світі;

- найважливіші характеристики людини;

- життєве завдання людини;

- переваги людини та її життєві небезпеки.

Спробуйте також з'ясувати, досягнення яких античних філософів використані в наведених міркуваннях? Чим середньовічне бачення людини принципово відрізнялось від античного?

Спробуйте обґрунтувати, які із наведених характеристик людини зберігають своє значення і в наш час, чому та в якому сенсі.

Спираючись на наведені положення та використовуючи матеріал лекційного заняття поясніть причини та наслідки радикальних змін у світогляді при переході від античності до середньовіччя. Якими в загальному плані постали світ, природа, суспільство, історія в очах середньовічної людини? У чому полягають переваги середньовічного світогляду над античним?

Завдання 2. Місце філософії у духовному житті середньовіччя.

Уважно перечитайте наведені нижче положення, що характеризують місце філософії в середньовічних суспільних процесах, прокоментуйте їх, спробуйте пояснити їх сутність своїми словами.

"До вивчення наук веде подвійний шлях − авторитет та розум. У відношенні до часу (тобто в історичній традиції) панує авторитет, а у відношенні до суті справи розум. Авторитет буває частково божественний, частково людський, але істинний, міцний та найвищий авторитет є той, який зветься божественним".

(Августин Аврелій)