Структура уроку трудового навчання

Залежно від навчально-виховних цілей визначається структура уроку. На уроках, метою яких є виготовлення різнома­нітних виробів, основна увага приділяється практичному нав­чанню. Якщо ж на меті стоїть ознайомлення з властивостями матеріалу, особливостями його використання, то основна частина часу затрачається на проведення дослідів з виявлення тих чи інших властивостей.

Комбінований урок з трудового навчання може мати таку структуру:

1. Організація класу

Ця частина уроку розпочинається з підготовки і перевірки готовності учнів до уроку. Якщо в деяких учнів немає необхідних матеріалів чи інструментів, то вчитель має видати їх з резервних запасів. Урок можна розпочинати лише тоді, коли вчитель переконався, що всі учні мають необхідні для уроку матеріали та інструменти, Якщо учні користуються матеріалами, які знаходяться в робочій кімнаті, або інструментами загального користування, то доцільно підготовку робочих місць здійснювати до початку уроку.


2. Мотивація навчально-трудової діяльності

Учитель повідомляє тему і мету уроку, називає (де­монструє) об'єкт праці, його практичне застосування. Розуміння учнями мети уроку забезпечує свідому і цілеспрямовану трудову діяльність, навчальний, розливальний і виховний характер його змісту.

Інколи вчитель здійснює мотивацію трудової діяльності з допомогою учнів. Якщо, наприклад, заплановано виготовлення вітальних листівок чи подарунків для ветеранів війни, то вчитель запитує в учнів про свято, яке наближається, про ветеранів (родичів чи знайомих), про те, як діти можуть їх привітати. Після цього називає тему уроку, навчальну і розвивальну цілі, а виховну мету (вихованняповаги до ветеранів та виховання естетики під час виготовлення виробів) учні самі з'ясовують під керівництвом учителя.

3. Актуалізація знань учнів

На цьому етапі уроку вчитель з'ясовує опорні знання учнів, їх готовність до сприймання навчального матеріалу, вико­ристовуючи метод бесіди (запитання до учнів мають бути конкретної форми, точні, чіткі). Так, вивчаючи тему «Аплікація з кольорового паперу» (1-й клас), учні вже мають певні знання про цей вид роботи, тільки з рослинними формами. На запитання вчителя «Що таке аплікація?», «Для чого її застосовують?», «З якого матеріалу можна використати основу для аплікації?», - навіть першокласники із задоволенням дадуть відповідь.

4. Послідовність трудових дій

Планування послідовності роботи проводиться для ство­рення в учнів конкретного усвідомлення про об'єм і характер трудового завдання. Аналіз трудової діяльності можна проводити на основі зразка виробу, графічного зображення, (ескіза, інструкційної чи технологічної картки), самостійного творчого проекта (малюнка, ескіза).

Під час визначення послідовності трудових дій слід залучати дітей до аналізу об'єкта праці, визначення його величини, форми, конструкції, матеріалу, послідовності роботи, ставлячи запитання, наприклад:


- Яка загальна форма виробу?

- З яких основних частин складається виріб?

- Як з'єднані деталі в ньому: нерухомо, рухома, роз’ємна?

- З яких матеріалів виготовлений виріб?

- Які інструменти необхідні будуть для роботи?

- Які частини виробу спочатку виготовляти?

- В якій послідовності краще їх з'єднувати?

Під чаї, виконання творчих робіт учень самостійно аналізує створений ним образ спроектованого виробу.

На цьому етапі уроку вчитель повідомляє учням або по­вторює з ними правила безпечної роботи з конкретними ін­струментами, а також санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи з окремими матеріалами.

5. Самостійна робота учнів

Це найважливіша частина уроку, на яку відводиться

орієнтовно ЗО хвилин. Самостійна робота учнів над виготовленням виробу не виключає керівної ролі вчителя на уроці. Вчитель стежить за діяльністю всього класу п кожного окремого учня, слідкує за прийомами виконання завдання, додержуванням правил безпечної роботи і культури праці. Якщо неправильно виконує завдання один або декілька учнів, учитель дає інди­відуально додатковий інструктаж. При наявності помилок у більшій частині класу вчитель припиняє роботу і проводить інструктаж фронтально, пояснюючи допущені помилки і шляхи їх виправлення. Вказуючи на помилки, вчитель не виконує роботу за учнів, а тільки керує їх діями. Надмірна опіка вчителя заважає вихованню самостійності в учнів, тому індивідуальна допомога потрібна в разі необхідності, щоб вивести дитину знову на сходинку «самостійної стежини».

На уроках трудового навчання використовуються різні форми практичної роботи учнів, зокрема: фронтальна, парна, групова, колективна (залежно від кількості учнів, задіяних у виконанні трудового завдання). Цікаві уроки проводяться у формі ділової гри чи змагання.

Під час виконання нескладних практичних завдань мето­дисти рекомендують використовувати музичний супровід, так


звану функціональну музику, яка виконує певну функцію - створює на уроці позитивний емоційний фон трудового процесу, підвищує настрій учнів, їх працездатність. Звичайно, музика має бути мелодійною і без надмірного звучання. Якщо вчитель бачить, що учні стомлюються, то проводить з ними фізкультхвилинку.

Школярам, які раніше всіх виконали завдання, вчитель радить ще додатково попрацювати над удосконаленням своєї роботи, наприклад, зміцнити виріб надійнішим кріпленням, оздобити виріб, придумати йому назву, а також в разі потреби допомогти своїм однокласникам.

6. Аналіз і оцінка учнівських робіт

За 4-5 хв. до кінця уроку вчитель вибирає кілька дитячих робіт для колективного обговорення, активно залучаючи учнів до аналізу й оцінки їх якості.

Підсумовує це обговорення, навчає учнів об'єктивно оцінювати якість виробу. Решті учням дає індивідуально свої схвалення чи зауваження, особливо відмічаючи тих, хто проявив творчу самостійність.

Об'єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє їх більш активній та пізнавальній діяльності. Контролюючи навчально-трудову діяльність, учитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач. Оцінки не поділяються на позитивні й негативні.

Критерії оцінювання з трудового навчання носять ком­плексний характер. До них належать:

- рівень передбачених програмою теоретичних знань, а
також умінь застосовувати ці знання в практичній роботі;

- рівень навичок роботи з ручними інструментами;

- дотримання якості виробу;

- рівень економності, раціональності у використанні
матеріалів;

- рівень самостійності, творчості в процесі організації і
виконання роботи;

-дотримання правил безпеки та культури праці.
(Рівень навчальних досягнень учнів у дванадцятибальній

системі дається в додатку № і)


7. Прибирання робочих місць

Після з'ясування вчителем про те, що навчилися і пізнали учні на уроці, дається завдання прибрати свої робочі місця (ко­жен учень прибирає своє робоче місце). Інструменти інди­відуального користування діти складають у папки, а інструменти загального користування здають черговим для зберігання їх у шафі. Рештки матеріалів також складають у папки або шафи. Чергові перевіряють чистоту робочих місць і прибирають кімнату

Запитання і завдання

1. Назвіть особливості і типи уроків трудового навчання.

2. Які психолого-педагогічні вимоги до уроків трудового
навчання?

3. Як. має готуватися вчитель до уроків праці?

4. У чому виявляються навчальні, розвивальні та виховні
функції уроку трудового навчання?

5. Дайте аналіз структури комбінованого уроку.

6. За якою послідовністю, враховуючи які вимоги, має
проводитися аналіз уроку трудового навчання?

Додаток 1. Система контролю і оцінювання досягнень учнів

Поточний контрольздійснюється на всіх етапах нав­чального процесу. Результати перевірки оцінюються з різних видів діяльності учнів відповідно визначених критеріїв у словесних судженнях (за бажанням учителя можуть частково фіксуватися у його щоденнику-записнику).

Тематичне комплексне оцінюванняпроводиться у 3-4 класах після вивчення цілого розділу програмного матеріалу або кількох споріднених тем.

Підсумкове узагальнююче оцінюванняздійснюється в кінці семестру і навчального року.

У 1-2 класах учитель здійснює словесне (без бальне) оці­нювання, у 3-4 класах - за 12-бальною системою (за рішенням педагогічної ради школи навчальні досягнення учнів 2 класу також можуть оцінюватися в балах).


Рівні навчальних досягнень Бали Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів
І Початковий Учень володіє навчальним мате­ріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих об'єктів, елементів. 3 постійною допомогою вчителя виконує тільки фрагменти прак­тичних завдань. Виготовлений виріб (виконана робота) повніс­тю не відповідає якісним показ­никам. Учень допускає значну перевитрату матеріалів. Систе­матично порушує правила безпе­ки та культури праці.
  Учень має поверхневі уявлен­ня про об'єкт вивчення, володіє знаннями на рівні окремих фак­тів. Виконує роботу з допомо­гою вчителя, застосовуючи най­простіші прийоми обробки ма­теріалів. Зовсім неякісно виго­товлений виріб. При вигото­вленні виробів учень допускає псування матеріалу. Періодич­но порушує правила безпеки такультури праці.
  Учень володіє елементарними теоретичними знаннями, част­ково вміє застосовувати їх на практиці. Практичні завдання виконує з допомогою вчителя. Виріб виготовлений неякісно. При виконанні робіт учень пере-

 
  витрачає матеріали. Періодично допускає порушення правил без­пеки та культури праці.
ІІ Середній Учень володіє теоретичним ма­теріалом на початковому рівні. Роботу виконує лише в межах визначених учителем, під його постійним контролем. Виго­товлений виріб містить бага­то суттєвих відхилень від якісних показників і потре­бує доробки. Учень періодич­но допускає перевитрату ма­теріалів. В окремих ви­падках порушує правила без­пеки і культури праці.
  Учень володіє теоретичним ма­теріалом на рівні вищому за по­чатковий, здатний за допомогою вчителя відтворити план вико­нання робіт. Уміє повільно ви­конувати трудові дії, хоча потре­бує допомоги вчителя. Допускає неточності, неохайність у виго­товленні виробу, але виріб мо­же бути використаний за приз­наченням. Інколи учень викори­стовує більше матеріалів, ніж не­обхідно для виробу. В окремих випадках допускає незначні пору­шення правил безпеки і культури праці.
  Учень виявляє знання І розумін­ня з основних положень навчаль­ного матеріалу. Трудові дії ви-

  конує самостійно, допускаючи окремі помилки, які здатний ви­правляти з допомогою вчителя. Виготовлений виріб має окремі відхилення від якісних показни­ків. Учень не допускає переви­трати матеріалів, під керівниц­твом учителя раціонально його використовує. Як виняток допус­кає незначні порушення правил безпеки і культури праці.
ш Достатній Учень володіє переважною більшістю навчального матері­алу, знаннями початкової гра­фічної грамоти. Здатний за­стосувати набуті знання під час складання плану вигото­влення виробу. Трудові прийо­ми в основному засвоїв пра­вильно. В цілому якісно виго­товляє вироби, хоча з окреми­ми відхиленнями від встановле­них вимог. Часто здійснює ра­ціональний підхід до викорис­тання матеріалу. Дотримуєть­ся правил безпеки і культури праці.
  Учень вільно застосовує вив­чений матеріал у стандартних ситуаціях. Під час планування і виконання трудових завдань використовує знання з по­чаткової графічної грамоти. Володіє прийомами роботи з різними матеріалами та ін­струментами. Виготовлений

  виріб хорошого рівня якості, але є незначні відхилення від встановлених вимог. Учень в цілому здійснює раціональ­ний підхід до використання матеріалів. Дотримується правил безпеки і культури праці.
  Учень вільно володіє теоретич­ним матеріалом, здатний засто­совувати його у практичній ро­боті. Вміє аналізувати, робити висновки. Користується різни­ми видами початкової грамоти, пю передбачена програмою. Дос­татньо володіє трудовими при­йомами. Виготовлений виріб хо­рошого рівня якості, але є не­суттєві відхилення від встано­влених вимог. Раціонально вико­ристовує матеріали. Дотриму­ється правил безпеки і культури праці.
IV Високий Учень володіє міцними знання­ми і здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях.. Виявляє елементи творчого під­ходу в плануванні послідовнос­ті трудових дій, конструюванні, моделюванні та виготовленні виробів. Вміло користується руч­ними інструментами. .Якісно ви­готовляє вироби. Раціонально використовує матеріали. Зразко­во дотримується правил безпе­ки і культури праці.

  Учень дуже добре володіє теоре­тичним матеріалом. Виявляє творчий підхід у складанні пла­ну робіт, конструюванні, моде­люванні та виготовленні виро­бів. Користується всіма видами початкової графічної грамоти. Вміло і впевнено виконує трудо­ві прийоми. Виготовлений виріб високого рівня якості. Із знач­ною економією, раціонально ви­користовує матеріали. Зразково дотримується правил безпеки і культури праці.
  Учень має системні знання, вияв­ляє особливі творчі здібності, само­стійно розвиває власні обдаруван­ня і нахили. Користується всіма ви­дами початкової графічної грамо­ти і може окремі з них розробля­ти (ескізні дитячі проекти). Бездо­ганно володіє прийомами роботи з різними матеріалами та інструмен­тами. Ь значною економією, раці­онально використовуючи матеріа­ли, на високому естетичному рівні виготовляє вироби. Зразково до­тримується правил безпеки і куль­тури праці.

Додаток 2. Орієнтовна схема аналізу уроку

Трудового навчання

І. Організація класу

1. Наявність матеріалів, інструментів на кожному робочому місці.

II. Мотивація навчально-трудової діяльності

1. Доступність у формуванні вчителем мети уроку.

2. Практична значимість об'єкта праці.

III. Актуалізація знань учнів

1.Чіткість І актуальність запитань.

2. Раціональне використання часу.

IV. Послідовність трудових дій

1. Володіння вчителем термінології з даної теми.

2. Залучення учнів до планування трудового процесу.

3. Використання наочності (зразків виробів, ескізів, схем,
технологічних карток).

4. Пояснення або повторення правил безпеки та культури праці.

V. Самостійна робота

1. Діяльність учителя протягом практичної роботи (спо­-
стереження за діяльністю всього класу й кожного окремого учня,
надавання допомоги при потребі).

2. Вміння і навички учнів під час виконання трудових операцій.

3. Самостійність і творчість молодших школярів у трудовому
процесі.

4. Дотримання учнями правил безпеки та культури праці.

VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт

1. Колективне обговорення якості окремих виробів.

2. Мотивація оцінки учнівських виробів.

3. Підведення підсумків уроку.

VII. Прибирання робочих місць

1.Вміння і навички учнів під час наведення порядку на
робочому місці.

2. Роль чергових на кінцевому етапі уроку.

 


Висновки

1. Міжпредметні зв'язки в процесі навчання.

2. Обладнання уроку, його якість І використання.

3. Методи і форми, задіяні вчителем під час проведення
заняття.

4. Професійні здібності вчителя, його майстерність, такт у
взаємозв'язку з молодшими школярами.

5. Мова вчителя і мова учнів.

6. Трудова дисципліна на уроці.

7. Досягнення навчальної, розвивальної І виховної мети.

§ 9. Екскурсії в трудовому навчанні. Елементи профорієнтації

Екскурсія як форма організації навчання

Екскурсії в трудовому навчанні початкової школи розгля­даються як форма організації навчально-виховного процесу. Проведення екскурсії на виробництво сприяє зміцненню зв'язків з життям, так як учні знайомляться з працею дорослих не з книг, не з розповіді вчителя, а безпосередньо в робочій обстановці. Спостереження, які проводять учні в ході екскурсії, поглиблюють зацікавленість їх до праці, розширюють політехнічний світогляд. Школярі знайомляться з різними професіями та працею людей цих професій, а це, певним чином, сприяє професійній орієнтації їх до свідомого вибору життєвого шляху.

Основна мета екскурсії - збагатити (розширити, погли­бити) чуттєве й логічне пізнання дітей., їхній соціальний досвід,сприяти розвитку мислення, уяви.

Кожна екскурсія має бути пов'язана зі змістом програмного матеріалу, мати конкретне навчальне завдання. Програма з трудо­вого навчання в початкових класах має політехнічну направленість, з її змістом пов'язані екскурсії на ряд виробництв: парк сільсько­господарських машин, ферму, сад, город; швейну фабрику або майстерню з пошиття одягу; будівельний майданчик; друкарню;


столярну та слюсарну майстерні.

Залежно від змісту теми й підготовки учнів екскурсію можна провести як підготовчу до вивчення теми, в процесі вивчення матеріалу і як завершальний етап його засвоєння. Екскурсії в молодших класах доцільніше проводити тоді, коли вже набудуться знання з технології обробки матеріалів, інакше побачене на екскурсії вимагатиме ґрунтовного пояснення. Природно, що всебічне вивчення всіх сторін виробничої діяльності підприємства неможливе для учнів молодших класів. Екскурсія принесе їм реальну користь у тому випадку, коли вона ретельно продумана, підготовлена вчителем і буде визначено певне коло питань.

В екскурсії можна виділити такі основні етапи: підготовка вчителя і учнів до екскурси, проведення екскурсії, підведення підсумків.

Організаціяї проведення екскурсії

Учителеві важливо якнайбільше дізнатися про об'єкт екскурсії, уважно оглянути місцевість, визначити, на що слід звер­тати особливу увагу дітей, які виробничі об'єкти, терміни пояснити.Ознайомитися з маршрутом. Він має бути безпечним і пролягати на невеликій відстані від школи.

Якщо екскурсію буде проводити працівник виробництва, то вчитель ознайомлює його із завданням екскурсії, обговорює пи­тання методики її проведення.

Учитель складає план екскурсії. Орієнтовно він може бути таким:

1. Мета екскурсії.

2. Підготовча бесіда. Інструктаж до пішохідного маршруту.

3. Вступна бесіда на виробництві.

4. Порядок знайомства з виробництвом: розповідь учителя,
спостереження учнів, пояснення спеціаліста виробництва.

5. Збирання ілюстрованого матеріалу, зразків сировини,
напівфабрикатів.,

6. Зустріч і бесіда з новаторами виробництва, людьми різних
професій.

7. Підсумок екскурсії.

У підготовчій бесіді вчитель пояснює мету екскурсії, зна-


йомить із об'єктом спостереження. Для активізації учнів можна запропонувати два-три запитання, на які вони дадуть відповідь після проведення екскурсії. Це сприятиме спостереженню в певному напрямку. Наприклад: «Як машини полегшують працю людей?» «Як залежить якість і кількість продукції від майстерності рук?». Учитель роз'яснює учням, що на екскурсії потрібно дотримуватися вимог, які ставлять до уроку: уважно слухати, не розмовляти, організовано задавати питання. На виробництві триматися всім разом, переходити з одного приміщення в Інше спокійно, організовано. Під час спостереження ставати так, щоб було добре видно необхідний об'єкт.

Учитель проводить інструктаж до пішохідного маршруту від школи до об'єкта екскурсії і навпаки, з'ясовуючи з учнями правила дорожнього руху.

Екскурсії, як правило, розпочинаються з проведення короткої вступної бесіди про порядок огляду виробництва. Так як увага учнів молодших класів нестійка, екскурсоводу доцільно звертати її на конкретний об'єкт спостереження, інколи ставлячи навідні запитання, які б сприяли зацікавленості дітей до об'єкту. Молодші школярі не можуть одночасно слухати і спостерігати дії працюючого або роботу машини. Тому коротке пояснення екскурсовода має чергуватися зі самостійним спостереженням.

У процесі екскурсії вчитель і екскурсовод ознайомлюють учнів з різними професіями. Є можливість безпосередньо показати учням, що для оволодіння тією чи іншою професією необхідно наполегливо і старанно вчитись, оволодіти знаннями з усіх предметів, що вивчаються в школі.

У ході екскурсії учні за завданням учителя можуть збирати матеріал для колекцій або для виготовлення виробів. Але вчитель повинен попередити їх, що самовільно брати що-небудь не можна.

Післяекскурсійна робота пов'язана з обробкою зібраних матеріалів. Бажано провести підсумковий урок чи захід, до якого учні підготували б колекції, малюнки, підібрали б статтіз газет про підприємство, яке вони відвідали, про його працівників.


Пропедевтика профорієнтації к трудовому вихованні

Профорієнтація для учнів молодшого шкільного віку - це дуже віддалена мета. Проте підготовчу роботу (пропедевтику) до вибору професії потрібно проводити ще в початковій школі.

Там, де вона не проводиться, може дійти навіть до комічних наслідків, як на одній із центральних передач. Запитали в учениці про те, ким працює ЇЇ батько, і школярка не змогла відповісти. На запитання «Якою роботою займається батько?» - була відповідь: «Підмітає кімнату». Після з'ясування виявилось, що її батько спеціаліст вищого розряду, майстер з пошиття взуття.

Підготовча робота з профорієнтації в початкових класах має бути направлена на ознайомлення з професією як результатом розподілу праці в суспільстві, з відмінністю в предметах, зна­ряддях, умовах і характері праці людей різних професій та суспільною значимістю кожної професії. А також на роз'яснення змісту основних напрямків життєдіяльності: природа, люди, інформаційні знаки, техніка, художні образи.

Директор Медфордського міжнародного педагогічного інституту (США) Роберт Вайс, використовуючи творчу спадщину українського педагога В. О. Сухомлинського в своїх лекціях, бесідах, висловлювався: «Є ще одна річ, яка здається мені дуже українською, - це повага до будь-якого виду діяльності людини, до кожної професії. Немає ніякої ієрархічності між професіями. В. Сухомлинський намагався довести, що кожна людина - суща, і, думаю, одна з найцікавіших сторінок, коли він запитав у дітей: «Хто зробив для вас ці стільці?» Таким чином діти бачили, що завдяки праці багатьох людей різних професій речі з'явилися на світ, і як усе залежить одне від одного. В. Сухомлинський підкреслював єдність великої соціальної сім'ї. Це «чуже» для нашої країни, проте близьке і зрозуміле для України. Це великий об'єднуючий, соціальний фактор і відсутність упереджень між людьми з різних соціальних прошарків. Я б дійсно хотів бачити це в школі». [ 7 ]

Вже на першому вступному занятті роз'яснюючи першоклас­никам про суть праці в житті людини, вчитель зосереджує їхню увагу на ставленні людей до роботи, дає уявлення про розподіл


7. Старикова О. Діалог, що продовжується // Початкова школа, - 2001, № 9. -С. 12


праці в суспільстві. Наводить конкретні приклади з життя місцевого заводу, фабрики, підприємства або кооперативного чи фермерського господарства. Знайомлячи учнів з різними профе­сіями, в тому числі з професіями їх батьків, приводить дітей до висновку, що праця всіх людей дуже важлива і почесна.

У процесі навчально-трудової діяльності вчитель ознайомлює дітей з професіями, які близькі до теми, що вивчається. Так, вивчаючи графічну грамоту, прийоми розмічання, доцільно згадати професію кресляра; працюючи з тканиною, бажано ознайомити дітей з професіями прядильниці, ткалі, швачки; з деревиною - столяра, лісника; з дротом, фольгою - сталевара, прокатника, карбувальника. Під час конструювання різних моделей машин вчителю доцільно ознайомити учнів з професіями конструктора, слюсаря-складальника, пілота, машиніста підйомного крану, екскаваторника, бульдозериста, водія транспортних машин, а також із сільськогосподарськими професіями: тракториста, комбайнера, оператора.

Більш доступнішою і цікавішою буде інформація вчителя про різні професії, якщо використовувати при цьому демон­стрування діафільмів, кінофільмів.

Досить цікавими можуть бути при цьому зустрічі на вироб­ництві і в школі з новаторами виробництва, працівниками різних професій (в тому числі й батьками учнів). Досвідчені працівники ознайомлюють школярів зі своїми досягненнями, демонструють зразки продукції, яку вони випускають (в натурі чи фотознімках), розповідають про її значення в житті людини. Учні, в свою чергу, розповідають про досягнуті успіхи в навчанні, вручають їм свої подарунки, виготовлені власними руками на уроках праці.

Під час зустрічі з виробничниками (або й напередодні, даючи направленість розповіді) бажано поставити перед ними конкретизуючи запитання:

- Яка роль вашої професії в процесі виробництва?

- Якезначення для роботи мають знання, творчий підхід до
праці?

- Як машини, механізми полегшують роботу?

- Які раціоналізаторські пропозиції вами внесено в процесі
виробництва?

Сприятиме профорієнтаційній пропедевтиці підготовка і


оформлення учнями альбома чи стенда «Професії наших батьків», а також анкетування батьків молодших школярів.

Орієнтовна анкета з профорієнтації для батьків.

1. Ім'я й прізвище учня.

2. Що любить робити?

3. В які ігри любить гратися?

4. Якою працею займається в сім'ї?

5. Які інструменти в нього дома?

6. З яким із них вміє працювати?

7. Хто його цьому навчив?

8. Ким працюють батьки?

9. Що знає син (дочка) про їх професію?

10 . Ким хотів би стати син (дочка), коли виросте?

11. Чому хотів би навчитись у школі?

Відомий педагог, учитель праці, образотворчого мистецтва і креслення, Волков І, П., учні якого досягай високих результатів у творчому і професійному розвитку, радить заводити для молодших школярів творчі щоденники, а для учнів середнього і старшого шкільного віку-творчі книжки. [ 8 ] У цих спеціальних щоденниках (книжках) ведеться облік викопаних за своєю ініціативою самостійних робіт. Творчий щоденник (книжка) дадуть повну характеристику інтересів школярів у самостійній і творчій діяльності. Тоді й сам учень зможе об'єктивно оцінити свої можливості при виборі професії. Також зможуть побачити інтереси, можливості і ті, хто буде приймати випускників на виробництво або в спеціальні навчальні заклади.

Запитання і завдання

 

1. Дайте характеристику екскурсії як формі організації
навчально-виховного процесу.

2. Складіть план екскурсії для учнів 1 -4 класів на самостійно
підібраний об'єкт.

3. Яку підготовчу роботу з профорієнтації має проводити
вчитель у початкових класах?

8. Волков И. П. Учим творчеству. - М.; Педагогика, 1982.

4. Складіть орієнтовну анкету з профорієнтації школярів для
їх батьків.


§ 10. Позаурочна робота з трудового навчання й виховання

Завдання і принципи позаурочної роботи з трудового навчання й виховання

Позаурочна робота з трудового виховання, розвитку тех­нічної творчості є складовою частиною навчально - виховного процесу, продовженням і розвитком тієї роботи, яка проводиться на уроках трудового навчання відповідно з програмою.

Завдання позаурочної роботи в усіх її формах полягає у тому, щоб залучити учнів до активної участі в суспільно корисній діяльності, в розвитку індивідуальних інтересів, нахилів і здібностей.

Позаурочна робота з трудового навчання й виховання будується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позаурочної роботи необхідно врахувати такі спеціальні принципи:

- добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і
конкретного змісту позаурочної роботи з урахуванням їх особистих
інтересів;

- масовість позаурочної роботи;

- опора на самостійність, індивідуальність та ініціативу учнів
устворенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних
заходів;

- суспільно корисна спрямованість і творчий характер різних
видів позакласної роботи;

-- підпорядкування всіх позаурочних занять загальним завданням навчально-виховної роботи.

Проведення систематичної і цілеспрямованої роботи з розвитку дитячої технічної творчості можливе тільки з урахуван­ням специфіки, кількісного і вікового складу учнів, матеріальної бази, кваліфікації педагогічних кадрів.

Всі організаційні форми позакласної роботи з учнями можна об'єднати в три групи:

1) індивідуальна робота учнів;

2) робота в гуртках та інших творчих об'єднаннях;

3) масові форми позаурочної роботи.


Індивідуальна робота з учнями

Індивідуальна робота з учнями є початковою ланкою в розвитку трудової аматорської творчості і може розглядатися як початкова ланка гурткової роботи. Вона полягає в тому, що окремі учні під керівництвом учителя починають займатись моде­люванням і конструюванням, більш детальніше вивчають деякі питання, що відносяться до творчої діяльності. Об'єкти для індивідуальної роботи підбираються так, щоб діти могли виго­товляти їх самостійно, використовуючи подібні матеріали, що й на уроках праці. Але за змістом, формою і впорядкуванням ці вироби не повинні дублювати те, що виготовляється на уроці.

У деяких випадках па уроці учні не в змозі виконати до кінця завдання, наприклад, розфарбувати виріб. Виконання опоряд­жувальних операцій можна закінчити вдома, виконуючи його як індивідуальне завдання. Також вдома учень може вдосконалювати конструкцію виробу, роблячи зручнішою для використання.

Виховне значення має самостійне виготовлення учнями посібників та обладнання, необхідного для вивчення різних предметів шкільного курсу: дидактичного матеріалу для уроків математики, рідної мови; колекцій для уроків природознавства; виробів з глини чи пластиліну для уроків образотворчого мистецтва.

З метою прищеплення дітям любові до природи вчитель дає індивідуальні завдання вирощувати вдома окремі види квітів, а також проводити спостереження, досліди з кімнатними рослинами та городніми культурами.

Робота вчителя з окремими учнями є одним з важливих етапів до проведення будь-якого заняття з групою та організації масових форм роботи.

Заняття в гуртках та інших творчих об'єднаннях

Основною формою позаурочної форми роботи з трудового навчання й виховання є гуртки - добровільне об'єднання учнів, які мають спільний інтерес займатися творчою працею.

У початковій школі найбільш поширені такі гуртки:

1. Умілі руки (різнопрофільний гурток).

2. Технічного моделювання молодших школярів.


3. М'яка іграшка.

4. Вишивання.

5. В'язання і макраме.

У шкільній практиці впроваджуються і тимчасові гуртки, наприклад, «Фабрика Діда Мороза» (напередодні новорічних і різдвяних свят), «Ляльковий театр» (виготовлення ляльок до запланованого спектаклю). Функції керівника гуртка молодших школярів в основному виконує вчитель-класовод. Залучають до керівництва гуртками і членів батьківського класного чи шкільного комітету. Під опікою вчителя може керувати гуртком молодших школярів і учень середнього чи старшого шкільного віку, який займався у подібному гуртку або навчається в позашкільному закладі.

Конкретний зміст роботи гуртків визначається з урахуванням місцевих умов, побажань учнів, підготовленості самого вчителя або керівника гуртка.

Після створення необхідної матеріальної бази для роботи гуртка проводиться його комплектування в кількості 10-15 учнів.

Керівник гуртка складає на семестр календарно-тематичний план. У плані передбачаються теми, на які може відводитися декілька занять, а також перелік основних практичних робіт. Можуть плануватися розповіді, досліди, екскурсії. Керівнику-школяреві допомагає вчитель у складанні календарного плану.

Заняття гуртка проводиться за сталим графіком — один або два рази на тиждень, тривалістю 1-1,5 год. Підготовка до гурткового заняття подібна до підготовки уроку з трудового навчання, так само визначається триєдина мета: навчальна, розвивальна і виховна.

Успіх гурткової роботи суттєво залежить від вибору об'єктів творчої праці. Вони мають бути привабливими, доступними у виготовленні, мати суспільно корисну спрямованість.

Крім шкільних гуртків з розвитку дитячої творчості задіяна мережа різнопрофільних гуртків позашкільних закладів: центрів технічної творчості і юних натуралістів, будинків школяра, клубів. Учитель має орієнтувати і залучати молодших школярів у гуртки позашкільних закладів, знайомлячи їх екскурсійно, а також запрошуючи керівників та гуртківців у школу для ознайомлення дітей з творчою діяльністю. Знаючи нахили і здібності учнів, учитель може дати рекомендацію у виборі профіля гуртка.


Масові форми позаурочної роботи

Широкі можливості залучення школярів до творчої діяль­ності мають масові форми позаурочної роботи, які займають чільне місце у системі виховного процесу в початковій школі. До масових форм роботи з трудового виховання відносяться бесіди і розповіді про працю дорослих, зустрічі з виробничниками, перегляд діафільмів і кінофільмів про виробництво, екскурсії, читання науково-популярної літератури, спортивно-технічні змагання і конкурси, виставки дитячих робіт, свята та ранки.

Бесіди, розповідіпро працю і техніку, про людей праці займають на позаурочних заняттях важливе місце. Педагогічна ефективність бесіди підвищується, якщо вчитель використовує при цьому наочні матеріали. Ще кращий виховний вплив матиме бесіда, проведена кваліфікованим виробничником у школі або й без­посередньо на виробництві.

Учитель проводить коротку бесіду перед демонстрацією діафільмів, щоб звернути увагу на найбільш важливі моменти. В ході демонстрування діафільмів дає короткі коментарі до деяких кадрів, укінці проводить підсумкову бесіду, дає додаткові питання.

Спортивно-технічні змагання з авіа —, судно -автомоделями, виготовленими учнями на уроках та гурткових заняттях, є підсумком їх технічної творчості. З моделями паперових зміїв, планерів, літаків, гелікоптерів проводяться змагання на дальність, висоту і тривалість польоту та точність приземлення. З автомобілями - на дальність проїзду і точність руху за визначеним напрямком. А плаваючі моделі запускають у неглибоких водоймах і змагаються на дальність і точність запливу судно моделі.

Читання науково-популярної літератури має пізнавальне значення в розвитку творчих здібностей. Для учнів молодшого шкільного віку видаються різні серії книг, які дозволяють розвивати інтерес до техніки і їх технічні нахили. Так, дитячі книги, статті в журналах про космічні польоти, фантастичні космічні подорожі не тільки розширюють пізнавальний інтерес, знання молодших школярів, а й сприяють розвитку уяви, фантазії, так необхідні в дитячій творчості.

Одним з ефективних наочних засобів пропаганди дитячої творчості, популяризації роботи гуртків та окремих учнів є


виставки дитячих робіт.

Виставка може функціювати протягом року і організо­вуватися в робочій кімнаті чи куточку трудового навчання класної кімнати або в спеціально відведеному місці. Для кожного експонату виготовляється табличка, в якій вказано назву роботи, прізвище та ім'я автора, клас в якому навчається. Для підведення підсумків виставки створюються журі з вчителів, керівників гуртків, представників батьківського комітету.

Свята, ранки- це художнє оформлення суспільного життя. На святах проводиться огляд досягнень праці, конкурси моделістів. Як правило до них готують виставки учнівських робіт, можуть бути проведені міні змагання з різних видів моделей.

Організацію святкових масових заходів можна розділити на ряд етапів.

Перший етап - вибір теми ранку, його змісту, який залежить від віку учнів, їх інтересів. Для цього учням пропонується прочитати рекомендовану літературу, зробити вирізки газет, журналів по темі ранку, намалювати картини, виготовити моделі тощо. На другому етапі вчитель разом з учнями розробляють сценарій. Можна скористатися і готовим сценарієм, вносячи до нього корективи, відповідно до місцевих умов. Третій етап - безпосередня підготовка до свята, до якої залучаються колектив класу, окремі батьки. Проведення масового заходу можна присвятити до знаменитої дати календаря, до шкільних канікул. Свято проводиться урочисто, із запрошенням батьків, гостей зінших класів.

Заключним етапом має бути педагогічний аналіз проведеного заходу, де проводяться підсумки про досягнення виховної мети, реалізацію поставлених завдань та прорахунки і їх причини.

Сценарій позаурочного заходу «Подорож у країну Праці»

Упочатковій ланці школи закладаються основи навчання, тому важливо бачити кінцевий результат роботи.

Щоб якоюсь мірою визначити загальний рівень підготовки класу з трудового навчання, доцільно провести на кінець нав­чального року гру-конкурс. Можна назвати цю дидактичну гру, наприклад, «Подорож у країну Праці».


Напередодні цього позаурочного заходу бажано організувати екскурсії учнів у столярну, слюсарні майстерні, кабінет обслуговуючої праці, де учні ознайомлюються з обладнанням, інструментами, почують розповіді про професії слюсаря, токаря, столяра, швачки, ознайомляться з кращими учнівськими виробами з деревини, металу, тканини.

Вчителям технічної та обслуговуючої праці бажано бути членами журі гри-конкурсу.

На початку гри клас ділиться на окремі ланки-експедицтї, кожна визначає свій маршрут, наприклад: пішохідний, автомо­більний, морський, авіамаршрут (маршрут учні добирають за бажанням або жеребкуванням). Даються теоретичні та практичні завдання відповідно до програмового матеріалу з трудового нав­чання, які включають елементи графічної грамоти, моделі, макети, Іграшки та сувеніри, правила дорожнього руху, питання, що визначають політехнічний світогляд та творчу кмітливість. Доцільно також запропонувати розв'язання нескладних задач на визначення руху різних видів транспорту.

І. Пішохідний маршрут

1. В якому напрямі повинен рухатися пішохід відносно руху
автомобільного транспорту?(Навпроти руху автотранспорту, з
лівої сторони дороги).

2. Які найважливіші речі необхідно взяти пішоходові в
дорогу?

3. Як пішоходи повинні поводитися при червоному, жовтому,
зеленому сигналах світлофора?

4. Як користуватися в дорозі компасом?

5. Задача.

Відстань між пунктом А і пунктом В дорівнює 32 км. Пішохід її проходить за 8 год. Яка швидкість пішохода?

Відповіді можуть бути усні або письмові. Оцінка всього теоретичного завдання - п'ятибальна; за правильну відповідь на кожне питання і розв'язок задачі нараховується 1 бал, за неповну відповідь можна виставляти 0,5 бала.

Практичні завдання

1. Виготовити відповідно до малюнків, ескізів або за власним


задумом дві рухомі іграшки (пішоходи), одну з картону, другу - з фанери, наприклад: «Каченя», «Буратіно» (рис. 4, а, б).

2. Пошити рюкзак для пішохода (розміри міні-рюкзака прямо
пропорційні розміру рухомої іграшки - рис. 4, в).

3. За власним задумом виготовити з фольги способом
тиснення емблему пішохідного маршруту (рис. 4, г).

За кожне успішно виконане завдання виставляється 3 бали, Всього за практичні завдання - 12 балів. При цьому враховується дитяча творчість, якість робіт, економія матеріалу, культура праці та затрачений час. Для допомоги вчителю варто залучити на кожен маршрут учнів середнього або старшого шкільного віку, які навчаються в технічних гуртках.

Рис. 4

II. Автомаршрут

1. Назвати основні частини моделі вантажного автомобіля.
(Шассі з колесами, двигун, кабіна, кузов.)

2. Які інструменти повинен взяти водій для ремонту автомо-­
біля, вирушаючи в далекий маршрут?

3. Пояснити призначення червоного, жовтого, зеленого сиг­-
налів світлофора.

4. Як повинен поводитися водій автомобіля під час сигналів
регулювальника:

а) регулювальник стоїть спиною до водія;

б) підняв жезл угору;

в) показує жезлом напрям руху.

5. Задача.

Відстань між двома пунктами А і В дорівнює 260 км. Через скільки годин автомобіль пройде всю відстань, якщо його швидкість 65 км за годину?


Практичні завдання

1. Сконструювати за власним задумом або за малюнком,
ескізом:

а) модель вантажного автомобіля з цупкого паперу чи
картону, сірникових коробок (рис. 5, а);

б) модель легкового автомобіля з технічного коструктора
(рис. 5, б).

2. Пошити комбінезон для водія вантажного автомобіля
(рис. 5, в). Бажано також виліпити з пластиліну фігурку водія.

3. Виготовити з фольги способом тиснення за власним
задумом емблему автомобільного маршруту (рис. 5, г).




 


Рис. 5

III. Морський маршрут

1.Якщо вкинути шматок металу у воду, то він швидко потоне.
Але чому не тоне судно, виготовлене з металу, вагою в декілька
тонн?

2. Назвати великі судноплавні річки і моря нашої країни.

3. Як користуватися компасом?

 

4. Назвати найголовніші частини судномоделей. (Корпус,
палубна надбудова, гвинтовий двигун або вітрило, кермо.)

5. Задача.

Пасажирський теплохід вирушить уранці з морського порту в рейс. Через 7 год. пасажирів зустрічатимуть в іншому морському порту. Яка відстань між портами, якщо швидкість теплохода 35 км за годину?


Практичні завдання

1. Сконструювати за власним задумом або за малюнком,
ескізом дві судномоделі:

а) з паперу, картону і допоміжних матеріалів (деревини,
дроту, пластмас, тканини) (рис. 6, а);

б) з пінопласту і допоміжних матеріалів (рис. 6, б).

2. Пошити тільник (рис. 6, в).

3. За власним задумом виготовити з фольги способом
тиснення емблему морського маршруту (рис. 6, г).


Рис. 6

IV. Авіамаршрут

1. Які пасажирські літаки ви знаєте?

2. Назвати відомих авіаконструкторів (пасажирських
літаків).

3. З'ясувати різницю між планером і літаком. (Планери, на
відміну від літаків, не мають двигунів; вони піднімаються у
повітря за допомогою літаків або машин, що тягнуть їх на
тросах, і літають за рахунок підіймальної сили, що утворюється
внаслідок профільності і великої площини крила.)

4. Назвати основні частини моделі літака і планера.
(Фюзеляж, крила, стабілізатор, кіль, у літака — двигун).

5. Задача. Відстань між аеропортами дорівнює 1840 км. Щоб
її подолати, пасажирському літаку потрібно 4 год. Яка швидкість літака?


Практичні завдання

1. Сконструювати за власним задумом або за малюнком,
ескізом:

а) модель літака, планера, гелікоптера з паперу, картону
(рис 7, а).

б) макет літака, планера, гелікоптера з деталей технічного
конструктора (рис. 7, б).

2. Пошити з шовкової тканини парашут (рис. 7, в). Бажано
також виліпити з пластиліну фігурку парашутиста.

3. Виготовити з фольги способом тиснення за власним
задумом емблему авіа маршруту (рис. 7, г).

Рис. 7

V. Космічний маршрут

1. Назвати конструктора перших у світі космічних кораблів
і місто в Україні, де створено музей космонавтики, названий його
Іменем (С. П. Корольов, м. Житомир.)

2. Які тварини першими побували в космосі?

3. Назвати основні частини моделі ракети. (Корпус, конус-
обтічник, стабілізатори, парашут.)

4. Щоб закріпити три стабілізатори до корпусу моделі ракети
рівномірно, потрібно вирізати з паперу круг, розділений на три
частини. Як розмітити цей круг на три частини за допомогою
циркуля?

.5. Задача.

Швидкість ракети-носія 8 км. за секунду. До навколоземної орбіти ракета виводить космічний корабель за 35 сек. Яка висота космічної орбіти корабля?


Практичні завдання

1. Сконструювати за власним задумом або малюнком,
ескізом:

а) модель ракети з паперу (рис. 8, а);

б) макет ракети або будь-якого космічного літального апарата
з деталей технічного конструктора (рис. 8, б).

2. На згадку про рідну домівку виготовити космонавту
вишивану носову хустинку (рис. 8, в}.

3. За власним задумом виготовити з фольги способом
тиснення емблему космічного маршруту (рис. 8, г).

Рис. 8

Аналізуючи маршрутні завдання для всього класу, можна зробити висновок, що в цій грі-конкурсі задіяні трудові завдання майже з усіх тем програмового матеріалу: робота з папером і картоном (рухома іграшка, моделі); випилювання лобзиком фанери (рухома іграшка); тиснення на фользі (емблеми); робота з пластмасами (корпус судна); технічні конструктори (технічні моделі, макети); робота з тканиною (одяг, вишиванки) і т. ін.

Якщо початкові класи навчаються за програмою інте­грованого курсу «Художня праця», то, звичайно, і дидактична гра може бути іншою. її назва - «Подорож у країну Мистецтв». Цю «подорож» радимо здійснити через зупинки, наприклад; «Бабусина скриня», «Дизайн», «Природа», «Юні умільці».

Учні створюють ланки (експедиції), кожна з яких визначає юних етнографів, дизайнерів, природознавців, юних умільців, які виконують завдання на зупинках, що відповідають їх назві.


Так, до зупинки «Бабусина скриня» доцільно дібрати ма­люнки або натуральні зразки старовинних побутових речей жителів своєї місцевості, наприклад: дерев'яної праски (рубля з качалкою), ручної прядки (кужівки), веретена, коцюби, ступи тощо; старо­винного сільськогосподарського реманенту, знарядь праці реміс­ників, наприклад: дерев'яних вил, ціпа, терниці, серпа, струга. Прикрасою буде і наявність вишиванок та писанок.

На цій зупинці можна виявити окремі знання учнів з етнографії рідного краю: назви старовинних побутових речей, знарядь праці селян і ремісників, їх використання.

Доцільно запропонувати школярам практичне завдання: виготовити міні-експонат відповідно до малюнка або зразка із заздалегідь дібраних матеріалів. Так, наприклад, для виготовлення ціпа потрібні звичайнісінькі прямі палиці та обрізок тонкої шкіри; для ручної прядки знадобляться палички з-під морозива чи обрізки фанери; щоб зробити ступу, необхідні пластилін або глина, писанку - яєчна шкаралупа.

Якщо учні швидко впоралися з основним завданням, то можна запропонувати додаткові, наприклад, виконати старовинний обряд, пісню чи танець з фольклору. Об'єктивно оцінити їх зможуть юні етнографи середнього і старшого шкільного віку та відповідальний за зупинку, який також має бути зі шкільних народознавців.

На зупинці «Дизайн» бажано запропонувати юним дизай­нерам творчі завдання за окремими, темами, наприклад: «Наше місто (село) в майбутньому», «Майбутній екологічний транспорт», «Шкільний парк (сад)», «Шкільна ферма»; «Шкільний спортивний майданчик» тощо.

З природного матеріалу: шишок, жолудів, каштанів, гілочок, коріння дерев та кущів, трав, квітів, соломки, черепашок на зупинці «Природа» учні створюють за власним задумом сувеніри, іграшки, композиції до оповідань та казок. Бажано також на цій зупинці виявити знання учнів з рослинного світу своєї місцевості.

На зупинці «Юні умільці» доцільно давати окремі теоретичні завдання, які використовуються безпосередньо на практиці, наприклад: «Дібрати вид тканини для дитячої білизни»; «Поверхня з паперу на виробах циліндричної форми буде гладенькою, коли згин виконується впоперек волокон. Як визначити напрям волокон


у папері?»; «Як відрізнити сталевий дріт від мідного або алю­мінієвого і навпаки?;>

Практичні завдання можуть бути за вибором з різних матеріалів, що визначені програмою «Художня праця»: паперу, картону, тканини,фанери, фольги, дроту, пластмаси, з яких учні виготовляють творчі саморобки.

На кожній зупинці за виконання теоретичних і практичних завдань виставляється одна п'ятибальна оцінка. В першу чергу враховується дитяча фантазія, кмітливість, естетика художнього виробу, вміння дібрати матеріал та економно його використовувати, не стереотипні, а творчі підходи до виконання завдань. Загальна сума балів для ланки (експедиції) визначається результатами оцінок виконаних завдань юними етнографами, дизайнерами, природознавцями, юними умільцями на відповідних зупинках.

І як у будь-яких іграх, конкурсах, змаганнях, згідно з підсум­ками, доцільно визначити і нагородити переможців; бажано іграшками, сувенірами, моделями, виготовленими учнями середнього та старшого шкільного віку в навчальних майстернях, на заняттях з обслуговуючої праці та шкільних гуртках.

Запитання і завдання

1.Які специфічні принципи покладені в основу позаурочної
роботи з трудового навчання?

2. Яку індивідуальну роботу в позаурочний час має
проводити вчитель з учнями початкових класів?

3. Дайте характеристику шкільних гуртків для учнів
молодшого шкільного віку.

4. Які масові форми позаурочної роботи з молодшими
школярами практикуються у школах?

5. За темою визначеною викладачем, складіть сценарій
тематичного ранку.


Розділ II. ПЛАНУВАННЯЯ І МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ УРОКІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

§ 1. Календарний план з трудового навчання

Календарний план складається до початку навчального року на семестр і затверджується заступником директора школи з навчальної роботи. У плані передбачено: програмовий матеріал; навчальні об'єкти праці (рекомендовані програмою або подібні); необхідні для кожної теми матеріали та інструменти; конкретно визначені дати проведення уроків згідно зі шкільним розкладом.

Орієнтовний календарний план для 1 класу на перший семестр

 

№ з/п Тема уроку Об'єкт праці Матеріали та інструменти Дата
Вступне заняття Робоче місце уч­ня Папір, клей, ліній­ка, олівець, ножи­ці 3.09
Заготівля і зберігання при­родного мате­ріалу Місцеві природні матеріали: листя, квіти, трави, насіння, гілочки, шиш­ки, жолуді, каштани 5.09
3-4 Квіткова абетка Квіткова абетка Різновиди місце­вих квіткових рос­лин 10.09 1209
5-6 Аплікація з рослинних форм Пташка, мете­лик, зайчик, ку­щі Листя, гілочки де­рев, цупкий папір, клей 17.09 19.09
Декоративна аплікація Візерунки у квадраті, пря­мокутнику Листя, квіти, цуп­кий папір, клей 24.09

8-9 Сюжетні ком­позиції з рос­линних форм Композиції з природного ма­теріалу Листя, квіти, тра­ва, гілочки, папір, клей 28.09
10-11 Об'ємні ви­роби з при­родного ма­теріалу Фігурки тварин, людей, казкових персонажів Шишки, жолуді, каштани, горіхові шкарлупи, пласти­лін 3.10 8.10
Народні іграш­ки з глини Місцеві гончар­ні вироби, іграш-ки-свищики Глина, вода, сте­ки, підкладна до­щечка 10.10
13-14 Ліплення з глини Фрукти, овочі з глини, фігурки тварин, казкові персонажі Глина, стеки, під­кладна дощечка 15.10 17.10
15-17 Ліплення з пластиліну Композиції за мотивами ка­зок, оповідань Пластилін, стеки, підкладна дощеч­ка 22.10 24.10 29.10
Властивості паперу Силуетні зобра­ження з клапти­ків паперу Відрізки різноко­льорового паперу, клей 7.11
Конструю­вання зі сму­жок паперу Декоративні композиції Смужки паперу (серпантин), клей 12.11
20-21 Перегинання і складання паперу Пташка, собач­ка, стріла, кор­зинка Папір, гладилка 14.11 19.11
Розмічання за зразком, клітинками та лінійкою Роздатковий дидактичний матеріал Папір, лінійка, ножиці 21.11

 

  Різання Силуетні зобра- Папір, лінійка,  
  паперу ження, дидак- клей, ножиці  
23-24   тичні ігри: "Чий   26.11
  будиночок",   28.11
    "Моделювання    
    слова"    
  Криволінійне Дидактичний Папір, клей,  
25-26 різання матеріал (чис- ножиці 3.12
  паперу лове віяло, -квіт-   5.12
    ка-семицвітка)    
  Симетричне Сніжинки, сер- Кольоровий папір,  
27-28 вирізування ветки, ялинкові клей, ножиці 10.12
    гірлянди, деко-   12.12
    ративні квіти    
  Ялинкові Ялинкові та Кольоровий па- 17.12
29-31 іграшки та різдв'яні іграш- пір, станіоль, 19.12
  прикраси ки і прикраси клей, ножиці 24.12
  Прикрашання Новорічна Нитки, скотч, но-  
новорічної ялинка жиці 26.12
  ялинки      

Завдання. Скласти календарний план з одного із розділів програми (для кожного студента - окремий розділ).

Порядок виконання роботи

1. Повторити матеріал про порядок складання календарного
плану.

2. Вивчити зміст розділу програми, з якого складається
календарний план.

3. Продумати для рекомендованих у програмі або самостійно
вибраних навчальних об'єктів праці необхідні матеріали та ін­-
струменти.

4. Скласти календарний план з розділу.


Література:

1. Навчальні програми для 4-річної початкової школи.
Трудове навчання // Початкова школа, 2002. - № 12, 2003. - № 2.

2. Веремійчик І. М. Стежинка до майстерності. - К.:
Педагогічна думка, 2002.

3. Веремійчик І. М. Майстрик і Майстринка. - К.:
Педагогічна думка, 2002.

4. Веремійчик І. М. Майстровиті руки. - К.: Інститут
педагогіки, 2001.

5. Веремійчик І. М. Майструй і твори. - К.: Інститут
педагогіки, 2001.

§ 2. Методичні розробки уроків трудового навчання

Клас

Тема. Вступне заняття Мета. Ознайомити учнів з організацією робочого

місця, матеріалами та інструментами, загальни­ми правилами безпеки при роботі з ними. Формувати в дітей уявлення про розподіл пра­ці в суспільстві. Виховувати культуру праці на робочому місці.

Об'єкт навчальної праці:робоче місце учня. Приладдя, матеріали та інструменти: таблиця з малюн­ками, підкладна картонна (фанерна) дощечка, індивідуаль­ний комплект інструментів і матеріалів.

Хід уроку І. Організація класу, повідомлення теми й мети уроку

У нас з вами два рази на тиждень будуть дуже цікаві уроки -це уроки праці. А щоб успішно працювати потрібно мати матеріали (вчитель показує папір, картон, відрізки тканини) та інструменти (демонструє лінійку, кутник, олівець, ножиці, гладилку).

Ви всі принесли матеріали та інструменти в робочій папці,


про які вам нагадували? .Сьогодні ми будемо з ними озна­йомлюватися, а також правильно розміщувати на робочому місці. Вчитель перевіряє наявність робочих папок. Якщо в окремих учнів немає матеріалів чи необхідних Інструментів, то їм видаються З додаткових запасів, що зберігаються у шафі в куточку трудового навчання (Прим. авт.).

II. Вступна бесіда

І.-Діти! Чи зустрічалися вам прізвища «Бондар», «Гончар», «Коваль», «Кравчук»? (Зустрічалися.)

ЦІ прізвища походять від наших предків-ремісників, які майстровито виготовляли різні речі. Наприклад, бондарі майстру­вали бочки, діжі; гончарі виготовляли з глини горшки, глечики; ковалі кували залізо в кузні; кравці шили одяг. Отож і ви маєте вчитися уміло працювати, як ваші предки, щоб бути майстрами своєї справи.

Вчитель читає вірш Василя Гея «Предківське коріння», демонструючи малюнки у посібнику «Стежинка до майстерності» (авт. І. М. Всремійчик).

2. Нам з вами цікаво знати, ким же працюють батьки учнів нашого класу.

- У тебе, Миколка, ким тато працює? (Він шофер на великій
машині.)

«В українській мові більше вживається слово «водій» ніж «шофер», - виправляє вчитель.

- А у Галинки мама де працює? (Вона в майстерні шиє одяг.)

- За профілем своєї роботи твоя мама «швачка».

- А в Андрійкового тата яка основна робота? (Він мурує
будинки.)

Тобто муляр, який не тільки для себе змурував будинок, а й для інших людей, так як і мама Галинки шиє одяг, у якому будуть ходити дорослі і діти. Отож і ми з вами будемо вчитися майстерно працювати, щоб приносити користь і радість як собі, так й іншим людям.

III. Навчально-пізнавальна діяльність учнів

1. Щоб зручно було працювати, потрібно правильно


організувати своє робоче місце. Нехай кожен з вас візьме з робочої папки папір і ножиці в руки.

- Чому ви брали ножиці правою, а папір лівою рукою?
(Тому що ножиці прирізанні тримають у правій руці, а папір

- у лівій.)

- Якщо вам часто доведеться ними користуватися, з якого
боку покладете ножиці, а з якого папір?

(Ножиці покладемо з правого боку, а папір з лівого.) От ми з вами зробили висновок, шо на робочому місці інструмент і матеріали, якими користуються правою рукою, розміщують з правого боку, ті що лівою - з лівого.

2. У хороших майстрів є прислів'я «Кожній речі - своє
місце». Вивішується таблиця, де намальований верх стола, на якому
з лівого боку розміщені папір, шматки тканини, лінійка, а олівець,
ножиці - з правого боку, клей - посередині.

За умовами гри кожен ма