ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Практичне заняття №1

Тема: Планування та організація роботи словесника

Мета:ознайомитись з різними видами планування, організацією роботи методкабінетів; навчитись розробляти варіанти тематичного планування.

План

  1. Роль перспективного планування у роботі словесника.
  2. Види планування. Проблемне планування. Планування-конспект.
  3. Розділи та зміст тематичного планування.
  4. Робота вчителя над тематичним плануванням.

Попередня робота:

1. Опрацювати літературу:

1. Волошина Н. Й. Наукові основи методики викладання української літератури. – К., 2002.

2. Висленко Л. П. Примерное планирование уроков литературы в 6 классе // ЛВШ. – 1986. - №3, 4, 6.

3. Аркин И. И. Система уроков литературы в 8 классе: Опыт проблемного планирования // ЛВШ. – 1986. - №4,5,6.

  1. Ознайомитись із названими джерелами, використовувати їх під час підготовки до заняття.
  2. Зробити конспект одного з названих джерел (крім підручників).
  3. Практичне завдання:

- познайомитись з варіантами тематичного планування.

- розробити планування теми «Т.Г.Шевченко «Катерина» (програма – за вибором).

 

Практичне заняття №2

Тема: Програми з літератури

Мета:ознайомитись з новими виданнями програм з літератури для загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання та вміти їх аналізувати.

План

  1. Закономірності зміни шкільних програм з літератури.
  2. Аналіз програм за схемою.

Попередня робота:

1. Опрацювати літературу:

  1. Програма з української літератури для середньої загальноосвітньої школи з українською і російською мовами навчання / Під ред. Волошиної Н.Й. // Українська література в загальноосвітній школі. - №5. – 2002.
  2. Українська література: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання: 5-11 класи / Кер. авт. колективу – М.Жулинський; заг. ред. Р.Мовчан.

2. Практичне завдання:

- ознайомитись зі шкільними програмами.

- зробити аналіз однієї з них (Додаток №1).

- порівняти сучасні програми із гімназичними, радянськими програмами.

 

Практичне заняття №3

Тема: Підручники з літератури

Мета:з’ясувати основні принципи побудови підручників з літератури для загальноосвітніх шкіл; вміти аналізувати структуру підручників.

План

  1. Хто автори підручника?
  2. В якій мірі підручник реалізує концепцію програми?
  3. Які принципи побудови та структури підручника? Апарат підручника.
  4. Розділи підручника. Зміст розділів.
  5. Який характер питань та завдань до текстів? Які способи засвоєння текстів рекомендує підручник?
  6. Які принципи введення відомостей з теорії літератури?
  7. Наскільки підручник сприяє формуванню знань, умінь, навичок, аналітичних, читацьких та літературно-творчих здібностей, розвитку мовлення учнів, здійсненню внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків тощо?
  8. Чим відрізняються підручники для 5-9 класів від підручників для 10-1 класів?
  9. Яка роль ілюстративного матеріалу?

Попередня підготовка:

  1. Опрацювати літературу:
  1. Качурин М. Г. О работе с учебником литературы// Литература в школе. – 1978. - №6.
  2. Коровина В. Я. Вводные уроки в курсе литературы 4-6 классов (Работа с учебниками-хрестоматиями по литературе)// ЛВШ. – 1985. - №4.

2. Практичне завдання:

- виконати аналіз одного з підручників (див. список підручників) (письмово);

- дати відповідь на питання: «Які форми роботи з підручником по літературі?» (усно);

- дати відповідь на питання: «Чим відрізняються сучасні підручники по літературі від гімназичних підручників?» (усно);

- познайомитись з рецензіями на підручники по літературі.

Практичне заняття №4

Тема: Педагогічна діагностика

Мета: з’ясувати основні шляхи психологічної діагностики класу; навчити виявляти читацькі здібності учнів; визначити основні види читання на уроках літератури.

План

  1. Методи психологічних досліджень.
  2. Види педагогічної діагностики на уроках літератури.
  3. Виявлення читацьких та літературно-творчих здібностей учнів.
  4. Виявлення загального рівня літературного розвитку школярів.

Попередня підготовка:

  1. Опрацювати літературу:
  1. Методика преподавания литературы. В 2 ч./ Под ред. В. Г. Маранцмана, О. Ю. Богдановой. – М., 1994. – Ч.1. – Глава 2 «Литературное развитие школьника». – С.69-85.

 

  1. Практичне завдання:

- скласти тест для виявлення читацьких та літературно-творчих здібностей учнів;

- скласти тест для виявлення загального рівня літературного розвитку учнів (клас за вибором).

 

Практичне заняття №5

Тема: Учитель літератури та його професійні якості

 

Мета:з’ясувати основні критерії характеристики творчого вчителя, етапи підготовки вчителя до уроку, вимоги до сучасного словесника; вміти здійснювати самоаналіз своєї педагогічної діяльності.

План

  1. Яка різниця між «творчим» вчителем і вчителем-новатором? Яких Ви знаєте вчителів-новаторів?
  2. Охарактеризуйте основні вимоги до сучасного вчителя-словесника.
  3. Підготовка вчителя до уроку.
  4. Коло наукових інтересів, напрямів у підготовці майбутнього вчителя літератури.

Попередня робота:

  1. Опрацювати літературу:
  1. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Майстерність учителя-словесника. – К.: Рад. школа, 1963. – 188с.
  2. Зязюн І. А., Сагач Г. М. Краса педагогічної дії. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302с.
  3. Зязюн И. А. Основы педагогического мастерства учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 280с.
  4. Ильин Е. Н. Шаги навстречу: Из опыта работы учителя. – М.: Просвещение, 1986. – 32с.
  5. Ісаєва Г. М. Навчання вчителів самоаналізу педагогічної діяльності // Педагогіка: Респ. наук.-метод. зб. – К., 1991. – Вип. 30. – С.37-42.
  6. Культура современного урока / Под ред. Н. Е. Щурковой. – М.: Пед. об-во России, 2000. – 112с.
  1. Законспектувати одне з названих джерел (крім підручників).

Практичне заняття №6

Тема: Освітні технології

Мета:з’ясувати основні проблеми, пошуки, здобутки та перспективи сучасного розвитку методики викладання літератури; ознайомитись з основними освітніми технологіями, які застосовуються в сучасній школі.

План

  1. Проблема освітніх технологій в історичній перспективі.
  2. Сучасні освітні технології.

Попередня робота:

  1. Ознайомитись з літературою:

1. Волошина Н. Й. Методика літератури: проблеми, пошуки, здобутки, перспективи // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. - №1. – С.2-4.

2. Волошина Н. Й. Про зміни в програмах і технологія вивчення літератури // українська література в загальноосвітній школі. – 2001. - №4. – С.2-4.

3. Волошина Н. Й. Технологія вивчення літератури в умовах оновлення змісту освіти // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку: Збірник статей до традиційної ІУ Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. – 336с.

4. Глоба Л. Особливості викладання української літератури за проблемно-модульною технологією // Українська мова і література в школі. – 2000. - №5. – С.26-29.

5. Інноваційні технології та сучасний урок літератури / Упоряд. К. Ю. Голобородько. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 304с.

6. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О. М. Пєхота та ін. – К.: А.С.К., 2001. – 256с.

7. Ситченко А. Л. Педагогічні технології на уроках української літератури // Дивослово. – 2001. - №10. – С.19-22.

8. Ситченко А. Л. І методика, і технологія… // Українська мова і література в школі. – 2003. - №1. – С.29-32.

9. Фурман А. В. Системна диференціація навчання: концепція, теорія, технологія // Освіта і управління. – 1997. – Т.1. - №2. – С.37-67.

  1. Законспектувати одне з названих джерел (крім підручників).
  2. Практичне завдання:

- вміти розповідати про одну із освітніх технологій, демонструвати можливості її практичного застосування (мати письмовий запис).

Практичне заняття №7

Тема: Завдання з літератури як спосіб управління навчальною діяльністю

Мета: засвоїти загальні поняття про завдання на уроках літератури, різні види класифікацій завдань; розвивати уміння і навички використовувати завдання з літератури, враховуючи конкретні умови вивчення нового матеріалу, рівень підготовки учнів.

План

1. Функції завдань з літератури.

2. Варіативність навчальних завдань з літератури.

3. Типи завдань на основі ознаки «зміст роботи».

4. Класифікацію завдань за рівнем аналізу твору; за ступенем самостійного мислення учня; за відношенням до художнього тексту; за формою завершення та за зв᾽язком з класною роботою.

5. Модель типів спілкування розроблену А. Добровичем.

Попередня підготовка

  1. Опрацювати літературу:

1. Голубков В. В. Методика преподавания литературы. - М.: Просвещение, 1962.

2. Добрович А. Б. Анатомия диалога // Хрестоматия по педагогической психологии. - М.: Междунар. психолог. академия, 1995.

3. Захарчук Д. В. Ігри з літератури. - К.: Рад. школа, 1970.

4. Зязюн І. А., Сагач Г. М. Краса педагогічної дії. Навчальний посібник для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навчальних закладів. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997.

5. Лазаревський В. В. Літературні ігри. - К.: Рад. школа, 1969.

6. Пультер С. О., Лісовський А. М. Методика викладання української літератури в середній школі. - Житомир «Полісся», 2000.

  1. Зробити письмовий конспект одного з названих джерел (окрім підручників).
  2. Практичне завдання:розробити конспект уроку з використанням різних видів завдань (мати письмовий запис).

Практичне заняття №8

Тема: Методи навчання на уроках літератури

Мета:засвоїти загальні поняття про методи і прийоми навчання української літератури, класифікацію методів запропоновані провідними методистами України та світу; розвивати вміння та навички використовувати ефективні методи і прийоми, враховуючи конкретні умови вивчення літературного матеріалу та підготовку учнів до сприймання.

План

1. Класифікація методів навчання запропонована Є. Пасічником.

2. Основні методи навчання за Г. Іоніним.

3. Класифікацію методів Г. Ващенка.

4. Традиції і новаторство у класифікації методів навчання М. Кудряшова.

5. Бесіда, самостійна робота, семінарські заняття. Їх ефективність під час вивчення літератури.

Попередня підготовка

  1. Опрацювати літературу:

1. Активные формы преподавания литературы: Лекции и семинары на уроках в старших класах / Р. И. Альбеткова, С. Г. Герке, Л. П. Гладка и др.; сост. Р. И. Альбеткова. - М.: Просвещение, 1991.

2. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Рад. школа, 1981.

3. Кудряшев Н. И. Взаимосвязь методов обучения на уроках литературы. - М.: Просвещение, 1981.

4. Момот А. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. - К., 1984.

5. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1985.

6. Шишук А. Ф. Використання динамічних таблиць для активізації розумової діяльності учнів // Українська мова і література в школі. - 1989. - №4.

7. Ионин Г. Школьное литературоведение. Учебное пособие к спецкурсу. - Ленинград: ЛГПИ, 1986.

8. Ващенко Г. Загальні методи навчання. - К.: Укр. видавнича спілка, 1997.

  1. Законспектувати одне з названих джерел (окрім підручників).
  2. Практичне заняття:розробити конспект уроку з використанням різних методів та прийомів навчання (мати письмовий запис).

Практичне заняття №9

Тема: Структура уроку літератури. Проблема типології

Мета:з’ясувати основні типи уроків літератури на сучасному етапі розвитку школи, ознайомитись з різними видами класифікацій уроків літератури, зі структурою уроків української літератури та методикою їх проведення; розвивати уміння конкретизувати мету уроку.

План

1. Типологія уроків літератури:

а) класифікація І. Соболєва, М. Кудряшова;

б) «липицький досвід»;

в) класифікація Б. Степанишина, Є. Пасічника.

2. Нестандартні форми уроків.

3. Інтегровані і комбіновані уроки літератури.

Попередня підготовка

  1. Опрацювати літературу:

1. Методика преподавания литературы / Под ред. З. Я. Рез. - М.: Просвещение, 1977.

2. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. - К.: Ленвіт, 2000.

3. Горб О. До проблеми структури уроків української літератури // Шляхи підвищення ефективності викладання української мови та літератури. - К., 2000.

4. Білоус Х. В. Українська література. Нестандартні уроки. 5-6, 10, 11 класи. - Тернопіль: Богдан, 1998.

  1. Законспектувати одне з названих джерел (окрім підручників).
  2. Практичне завдання:укласти бібліографію журнальних публікацій до теми «Типи уроків з літератури, їх структура і методика проведення».

 

Практичне заняття №10

Тема: Особливості уроків позакласного читання (ПЧ)

Мета:з’ясувати сфери позакласного читання та його складові, розуміти основні принципи кваліфікованого читання науково-популярних видань, ознайомити студентів з основними типами уроків ПЧ та методикою їх проведення.

План

1. Основні напрямки керівництва читанням за О. Леонтьєвим.

2. Практична дидактична модель організації ПЧ, розроблена Є. Вокальчуком: специфіка та особливості.

3. Типи уроків ПЧ та методика їх проведення.

Попередня підготовка:

  1. Опрацювати літературу:

1. Волошина Н. Й. Уроки позакласного читання у старших класах. - К.: Рад. школа, 1988.

2. Ладоня І. О., Злотник Й. С. Позакласне читання в 5-8 класах. - К.: Рад. школа, 1966.

3. Ломонос Є. О. Позакласне читання у 4-7 класах. - К.: Рад. школа, 1983.

4. Слоньовська О. Способи інтерпретації бесід з позакласного читання як літературно-історичного значення минулого свого краю // Українська мова і література в школі. - 1990. - №12.

5. Вокальчук Є. Л. Системний підхід до організації уроків позакласного читання у старших класах загальноосвітньої школи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 1998.

6. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. - М.: Наука, 1993

2. Законспектувати одне з названих джерел (окрім підручників).

3. Практичне завдання:розробити та написати конспект уроку ПЧ (клас та тема за вибором студента).

Практичне заняття №11

Тема: Особливості уроків розвитку зв’язного мовлення (РЗМ)

Мета:ознайомити студентів зособливостями уроків розвитку зв’язного мовлення, шляхами роботи над мовою на уроках української літератури, основними напрямками роботи з розвитку мовлення учнів, методами та прийомами роботи над розвитком усного мовлення учнів; розглянути класифікацію монологічних висловлювань на літературні теми, класифікацію доповідей на літературні теми у 9-11 класах, активні форми роботи з мовою власних творів, типологію та структуру уроків розвитку зв’язного мовлення.

План

1. Основні шляхи роботи над мовою на уроці.

2. Жанри монологічного мовлення на уроках української літератури.

3. Особливості уроків РЗМ у 9-11 класах.

4. Перекази та твори. Специфіка їх проведення.

Попередня підготовка:

  1. Опрацювати літературу:

1. Золотухін Г. О., Жабка І. І., Литвиненко Н. П. Твір з української мови та літератури. - К.: Наукова думка, 1997.

2. Тесля О. Ф. Як навчити учнів писати твори. - К.: Рад. школа, 1968.

3. Цимбалюк В. І. Письмові творчі роботи з української літератури у 8-10 класах. - К.: Рад. школа, 1981.

4. Цимбалюк В. І. Учнівський твір у середній школі. - К.: Освіта, 1997.

5. Довга О. М. Як писати твір: Методичний посібник для вчителів-словесників . - К.: Видавничий центр «Просвіта», 1997.

2. Законспектувати одне із названих джерел (окрім підручників).

3. Практичне завдання:написати конспект уроку РЗМ (клас і тема за вибором студента).

Практичне заняття №12

Тема: Особливості уроків літератури рідного краю (ЛРК)

Мета:ознайомити студентів з методикою проведення уроків літератури рідного краю, їх типами, структурою уроків літератури рідного краю, змістом і структурою розділів програми літератури рідного краю (Одещина); з’ясувати етапи підготовки учнів та вчителя до уроків літератури рідного краю.

План

1. Підготовка вчителя та учнів до уроку ЛРК.

2. Особливості уроків ЛРК.

3. Типологія уроків ЛРК.

4. Структура уроків ЛРК.

5. Програма з ЛРК (Одещина).

Попередня підготовка:

  1. Опрацювати літературу:

1. Десятникова Г. Митці Луганщини. Тематика уроків літератури рідного краю (за матеріалами семінару міського об’єднання вчителів української мови та літератури м. Свердловська) // Українська мова та література. – 2008. – число 10-11 (554-555). – березень. – С.19-20.

2. Оліфіренко В. Вивчення літератури рідного краю в школі. – Донецьк: український культурологічний центр, 1996. – 94с.

3. Пасічник Є. А. Літературне краєзнавство в школі. – К.: Радянська школа, 1965. – 176с.

4. Погорєлов А. Краєзнавство і література. Тематика літератури рідного краю Донеччини для 5-11 класів // Українська мова та література. – 2008. – число 10-11 (554-555). – березень. – С. 3-5.

5. Свінтковська С. А. Програма з літератури рідного краю // Наша школа. - 2000. - №4.

6. Яценко Н. Робочий зошит з літератури рідного краю. 8-й клас. (За програмою для середньої загальноосвітньої школи «Література рідного краю» 5-10 класи. Автор В. В. Купцова) // Українська мова та література. – 2008. – число 10-11 (554-555). – березень. – С.23-34.

2. Практичне завдання:

-написати конспект уроку ЛРК (клас та тема за вибором студентів);

- укласти бібліографію посібників та журнальних публікацій до теми «Уроки літератури рідного краю (Одещина)».

 

Тестові завдання для модульного контролю

І рівень

1.Назвіть основні принципи учіння:

а)

б)

в)

г)

ґ)

д)

2.Назвіть три чинники, від яких залежить набуття учнями знань:

а)

б)

в)

3. Назвіть чотири групи найактуальніших проблем розвитку методики літератури:

а)

б)

в)

г)

4. У 9-11 класах увесь матеріал у програмі згруповано за принципом:

а) хронологічний;

б) історико-хронологічний;

в) історико-тематичний;

г) тематичний.

5.Підкресліть принципи побудови програм для 5-8 класів:

а) історико-хронологічний;

б) тематико-хронологічний;

в) історико-типологічний;

г) історико-літературний.

6.До словесних методів навчання Б. Степанишин відніс:

а) лекція, бесіда, літературна гра, переказування, коментар художнього тексту, виразно-художнє читання;

б) ілюстрування, програвання, демонстрування;

в) планування, тезування, конспектування, бібліографічний пошук, реферування інші види самостійної роботи.

7.Основними прийомами методу творчого читання є:

а) пошук певних моментів у творі, відповідь на систему запитань, робота з науковою літературою;

б) виразне читання тексту, прослуховування його у виконанні актора, переказ, складання читацьких відгуків, коментарів;

в) слухати, читати, конспектувати, складати план, тези;

г) краєзнавче дослідження, аналіз твору, рецензія на спектакль, порівняльний аналіз двох вивчених у класі творів.

8.За формою організації класу всі завдання поділяються:

а) завдання для всіх учнів класу, завдання для окремих груп, завдання для окремих дітей;

б) звичайні, ігрові, тестові;

в) завдання прочитати твір на макрорівні, завдання прочитати твір на макрорівні, завдання встановити зв’язок між макро- та макрорівнями.

9.Класифікація завдань за рівнем аналізу художнього твору:

а) прочитати твір на макрорівні, прочитати твір на макрорівні, встановити взаємозв’язок між мікро- та макрорівнями;

б) завдання репродуктивного характеру, інформативні завдання, дослідницькі завдання, творчі завдання;

в) план, тези, конспект, виписки з наукової статті, текст повідомлення, текст доповіді, зв’язна відповідь на питання.

10.Класифікація завдань з літератури за формою завершення:

а) звичайні, ігрові, тестові;

б) план, тези, конспект, виписки з наукової статті, текст повідомлення, текст доповіді, виписані цитати;

в) завдання репродуктивного характеру, інформативні завдання, дослідницькі завдання, творчі завдання.

11.В основу класифікації типів уроків Є. Пасічник поклав:

а) форму роботи;

б) методи навчання;

в) дидактичну мету;

г) форму організації класу.

12.І. Соболєв запропонував таку класифікацію:

а) урок сприйняття художнього твору, кіно-урок, урок поглибленого опрацювання тексту, урок узагальнюючої роботи, урок вивчення особи письменника, комбінований урок, урок підготовки до написання твору;

б) урок засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь та навичок; урок узагальнення та систематизації знань; урок контролю умінь і навичок;

в) урок-бесіда з позакласного читання, урок-диспут, урок-екскурсія;

г) урок вивчення художніх творів, урок вивчення історії та теорії літератури, урок розвитку мовлення.

13.Структура уроку згідно за «липицьким досвідом» у 1950-60-х рр. була:

а) організація класу, опитування учнів, засвоєння нових знань, закріплення, завдання додому;

б) актуалізація опорних знань, пояснення нового матеріалу, закріплення у вигляді самостійної роботи;

в) організація класу, перевірка домашнього завдання, закріплення вивченого, завдання додому;

г) організація класу, складання плану твору, написання твору.

14.Які дві технології введення проблемності у навчання виділяє Є.Пасічник:

а)

б)

15.Назвіть основні типи проблемних запитань:

а)

б)

в)

г)

д)

16.До продуктивно-репродуктивних монологічних висловлювань належать:

а) відтворювальні та творчі перекази художніх творів, перекази статей підручника, фрагментів літературознавчих статей, мемуарних і епістолярних матеріалів;

б) читання, бесіда, диспут, дискусія;

в) публіцистичне, художньо-творче, мистецтвознавче, літературно-критичне, наукове літературознавче;

г) згода учня зі сприйнятим ним висловлюванням, суперечка із чужим висловлюванням, репродуктивне наведення чужого погляду на художнє явище і виклад свого, відмінного погляду.

17.Уроки позакласного читання відрізняються від звичайних уроків літератури:

а) структурою;

б) насиченістю;

в) системою оцінювання;

г) методами навчання.

18.Мета підсумкових уроків:

а) цікаво і захоплююче розказати про біографію письменника;

б) повторити вивчене, систематизувати знання та узагальнити їх;

в) систематизувати знання про індивідуальний стиль письменника;

г) провести аналітико-синтетичну роботу щодо аналізу художнього твору.

19. Вступне слово вчителя, коментарі про автора та його твір, інформація про місце твору в системі всього творчого набутку автора, читання твору, бесіда про композиційно-художній зміст твору, відповіді на запитання учнів, відповіді на проблемні питання до твору, словникова робота, висновки – це структура уроку:

а) розвитку зв’язного мовлення;

б) літератури рідного краю;

в) позакласного читання;

г) комбінованого уроку.

20. Основними прикметами уроків літератури рідного краю є:

а) відсутність стандартних ознак у їх структурі та методиці проведення;

б) відсутність мети та завдання уроку;

в) складність щодо опрацювання матеріалу учнями;

г) малий обсяг матеріалу для вивчення.

21. Назвіть чотири групи вимог до сучасного уроку літератури:

а)

б)

в)

г)

22. Для підтримання інтересу до читання у середніх класах вчитель проводить таку роботу:

а) примушує якомога більше читати і вивчати напам’ять;

б) записує учнів до бібліотеки, добирає їм потрібну літературу, залучає до різних видів робіт з книгою;

в)читає самостійно і переказує учням цікаві книжки;

г) нічого не робить – самі прочитають коли потрібно буде.

23. Цей методист був невдоволений тогочасними підручниками з літератури, допускав відхилення від програми, вільний вибір художніх творів для аналізу. Улюбленим прийомом цього методиста було зіставлення. Назвіть хто цей методист?

а)М. Рибникова;

б) В. Голубков;

в) Є. Пасічник;

г) В. Водовозов.

24. Хто автор класифікації методів навчання на основі визначення характеристики спільної діяльності учителя та учня, де кожен метод розглядається і як спосіб викладання, і як спосіб учіння:

а) Г. Ващенко;

б) Є. Пасічник;

в) Б. Степанишин;

г) Г. Іонін.

25. Завдання на основі ознаки «ступінь самостійного мислення» поділяються на:

а) завдання для всіх учнів класу, завдання для окремих груп, завдання для окремих дітей;

б) завдання до тексту, завдання від тексту, сформулювати судження, які потрібно підтвердити текстом;

в) завдання репродуктивного характеру, інформативні завдання, дослідницькі завдання, творчі завдання.

26. За характером подання всі завдання поділяються на:

а) завдання репродуктивного характеру, інформативні завдання, дослідницькі завдання, творчі завдання;

б) звичайні, тестові, ігрові;

в) завдання від тексту, завдання до тексту, сформулювати судження і підтвердити його художнім текстом.

27. Доопрацювання розпочатої в класі роботи, завдання за аналогією з індивідуальною модифікацією, завдання випереджального характеру – це класифікація завдань:

а) за формою завершення;

б) за формою організації класу;

в) за зв’язком з класною роботою;

г) за характером подання.

28. М. Кудряшов запропонував таку класифікацію типів уроків:

а) засвоєння нових знань і розвиток на їх основі вмінь та навичок, узагальнення і систематизації знань, контролю знань, умінь і навичок;

б) урок сприйняття художнього твору, кіно-урок, урок поглибленого опрацювання тексту, урок узагальнюючої роботи, урок вивчення особистості письменника;

в) урок вивчення художніх творів, урок вивчення історії та теорії літератури, урок розвитку мовлення.

29. Назвіть типи нестандартних уроків:

а) семінари, колоквіуми, наукові конференції, дискусії з літературних питань;

б) урок-концерт, урок-блок, урок-рольова гра, урок літературно-музична композиція;

в) урок вивчення нового матеріалу, урок закріплення вивченого, урок контролю, урок позакласного читання.

30. Як реалізується принцип діалогу при викладанні української літератури:

а) через доступність, науковість, зв’язок з теорією літератури;

б) на конвенційному, ігровому, діловому, духовному рівнях;

в) діалог учня з художнім текстом, діалог учителя і учня, діалог тексту зі своєю епохою, діалог художнього тексту з літературною традицією, діалог художнього тексту зі світовим мистецтвом, діалог художнього тексту з іншим художнім текстом.

31. Проблемне запитання поставлене вчителем при викладі ним навчального матеріалу, є прийомом:

а) репродуктивного методу;

б) методу творчого читання;

в) лабораторно-ілюстративного;

г) бесіди.

32. Класифікація проблемних запитань здійснена на основі ознаки:

а) зміст роботи;

б) ступінь самостійного мислення;

в) структура виходу з інтелектуальної безвиході, затримки, втрати орієнтиру;

г) за рівнем аналізу художнього твору.

33. Уроки позакласного читання це:

а) уроки заохочення;

б) уроки вивчення і закріплення нових знань;

в) уроки контролю і корекції знань;

г) уроки-диспути.

34. В. Цимбалюк класифікував письмові твори учнів на:

а) роботи логічного та художнього типу;

б) класні і домашня; навчальні і контрольні;

в) твори наукового стилю, твори публіцистичного стилю, твори художнього стилю, твори на межі родів.

35. Завдання, які виконують учні, готуючись до уроків літератури рідного:

а) відвідують музей і роблять фото за його матеріалами; попрацювати в бібліотеці з окремими виданнями чи періодичними виданнями, де друкувались твори митця, побувати в місцях, пов’язаних з життям і творчістю письменника;

б) читають твори митця, збирають бібліографічний матеріал за творчістю письменника, відвідують родичів митця;

в) готують виставку книжок, збирають бібліографічний матеріал за творчістю письменника, відвідують місця, пов’язані з життям і творчістю митця.

36. Вступні інформативні заняття, консультаційно-підготовчі, поглибленого аналізу тексти, семінарські заняття, заняття творчого типу – це типи занять:

а) з позакласного читання;

б) з літератури рідного краю;

в) факультативних занять;

г) позакласної роботи.

37. Урок, який починається із заздалегідь підготовлених питань, веде урок вчитель, орієнтуючись на відповіді учнів – це:

а) урок-бесіда;

б) урок проблемна чи «сократична» бесіда;

в) урок філософське дослідження;

г) семінарське заняття.

38. До загальних вимог до сучасного уроку літератури належать:

а) чітке визначення освітніх завдань кожного уроку, раціоналізація інформаційного наповнення уроку, оптимізація змісту з урахуванням соціальних і особистісних потреб; введення новітніх технологій пізнавальної діяльності; раціональне поєднання різноманітних вимог, форм і методів;

б) виховання учнів на загальнолюдських цінностях, формування життєво необхідних якостей; уважне і чуйне ставлення до учнів, дотримання потреб педагогічного такту, співпраця з учнями й зацікавлення в їх успішності;

в) використання новітніх вимог науки, передової педагогічної практики, побудова уроку на основі закономірностей учбово-виховного процесу; встановлення усвідомлення учнями міжпредметних зв’язків; зв’язок з раніше вивченими знаннями й уміннями; мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості;

г) формування і розвиток в учнів позитивних мотивів учбово-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності; вивчення й урахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони ближнього розвитку»;

39. Цей методист досліджує методи викладання літератури і створює класифікацію, в основі якої лежить процес спільної праці вчителя і учня, пропонує типи уроків враховуючи стадії навчального процесу. Скажіть, хто це?

а) М. Рибникова;

б) Ф. Бугайко;

в) В. Голубков;

г) Є. Пасічник.

40. Г. Ващенко поділив усі методи навчання на такі групи:

а) лекція, бесіда, самостійна робота, дослідницька робота;

б) словесні, наочні, практичні;

в) пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький;

г) пасивні, напівактивні, активні.

41. До практичних методів навчання Б. Степанишин відніс:

а) лекція, бесіда, літературна гра, переказування, коментар художнього тексту, виразно-художнє читання;

б) ілюстрування, програвання, демонстрування;

в) планування, тезування, конспектування, бібліографічний пошук, реферування інші види самостійної роботи.

42. Який метод Г. Ващенко рекомендує будувати за принципом індукції:

а) бесіду;

б) метод книжних завдань;

в) активно-ілюстративний;

г) евристичний метод.

43. Типи завдань за відношенням до художнього тексту це:

а) завдання для всіх учнів класу, завдання для окремих груп, завдання для окремих дітей;

б) завдання до тексту, завдання від тексту, сформулювати судження, які потрібно підтвердити текстом;

в) завдання репродуктивного характеру, інформативні завдання, дослідницькі завдання, творчі завдання.

44. Класифікація завдань на основі ознаки «зміст роботи»:

а) звичайні, ігрові, тестові;

б) завдання від тексту, завдання до тексту, сформулювати судження і підтвердити його художнім текстом;

в) завдання з перевірки прочитаного художнього тексту, завдання з нетрадиційного аналізу художнього твору, завдання з текстуального аналізу, завдання з визначення рис індивідуального стилю.

45. Організація класу, опитування учнів, засвоєння нових знань, закріплення, завдання додому – це:

а) етапи засвоєння учнями літературного твору;

б) етапи традиційної структури уроку літератури;

в) етапи по образного аналізу твору;

г) етапи уроку вивчення художніх творів.

46. Б.Степанишин запропонував таку класифікацію типів уроків:

а) урок сприйняття художнього твору. кіно урок, урок поглибленого опрацювання тексту, урок узагальнюючої роботи, урок вивчення особистості письменника, комбінований урок, урок підготовки до написання твору;

б) урок засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь та навичок, урок узагальнення та систематизації знань, контролю знань, умінь і навичок;

в) урок-бесіда з позакласного читання, урок-диспут, урок-екскурсія;

г) урок вивчення художніх творів, урок вивчення історії та теорії літератури, урок розвитку зв’язного мовлення.

47. Семінари, колоквіуми, наукові конференції, дискусії з літературних питань – це:

а) уроки-блоки;

б) нетрадиційні уроки;

в) типи занять, характерні для вищої школи;

г) уроки вивчення нового матеріалу.

48. Назвіть чинники створення проблемних ситуацій на уроці літератури:

а)

б)

в)

г)

49. Сформулюйте завдання поставлені перед вчителем для розвитку критичного мислення учнів:

а)

б)

в)

г)

50. Проблемне запитання поставлене вчителем, яке вимагає самостійної пошукової роботи є прийомами:

а) репродуктивного методу;

б) евристичного або дослідницького;

в) лабораторно-ілюстративного;

г) методу творчого читання.

51. Доповіді на літературні теми у 9-11 класах бувають:

а) репродуктивні, продуктивні, продуктивно-репродуктивні;

б) інформативні, дослідницькі, проблемно-дискусійні;

в) портретні, подійні, філософські;

52. Автором програми літератури рідного краю (Одещина) є:

а) Н. Й. Волошина;

б) Є. А. Пасічник;

в) С. А. Свінтковська;

г) Б. Сушинський.

53. Назвіть основні типи уроків літератури рідного краю:

а)

б)

в)

г)

54.Формування і розвиток в учнів позитивних мотивів учбово-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи й активності; вивчення й урахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони ближнього розвитку»; проведення учбових занять на «опереджаю чому» рівні, стимулювання реалізації нових якісних змін в розвитку; прогнозування «стрибків» в інтелектуальному, емоційному, соціальному розвитку учнів і оперативна перебудова учбових занять з урахуванням поступаючи змін – це

а) загальні вимоги до сучасного уроку літератури;

б) дидактичні вимоги до сучасного уроку літератури;

в) розвиваючі вимоги до сучасного уроку літератури;

г) виховні вимоги до сучасного уроку літератури.

55. «Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту» - це сказав:

а) К. Д. Ушинський;

б) В. О. Сухомлинський;

в) Є. А. Пасічник;

г) В. В. Голубков.

56. В одній зі своїх праць («Про виховне значення російської літератури») цей методист виступив проти філологічного методу та стверджував, що аналіз літературних зразків не повинен зводитись до естетичної оцінки. Методист на перший план висуває аналіз ідейного змісту. Однією з висунутих ним тез є: «Що дітям незрозуміло, то для них некорисно, якщо не шкідливо». Хто цей методист?

а) К. Д. Ушинський;

б) В. Водовозов;

в) Ф. Буслаєв;

г) В. Голубков.

57. Визначте, яка з наведених цитат належить Ф. І. Буслаєву:

а) «Спосіб викладання бінарний: або примушують учня самого дошукуватись та знаходити те, чого його хочуть навчити, або ж предмет викладання подається вже у готовому вигляді, без будь-яких спроб пошуку з його боку»;

б) «Методика – це одна з педагогічних дисциплін, яка має на меті навчити дитину як правильно мислити, висловлювати свої думки, навчити її творчо мислити – в цьому полягає специфічне завдання методики»;

в) «Художня література дає учню справжнє пізнання світу у специфічній області, яка недоступна для таких наук як фізика, математика, хімія і лише у певній мірі доступна таким гуманітарним дисциплінам як історія, психологія. Література дає учням синтетичне, цілісне розуміння людини та людського суспільства у всьому розмаїтті його життя як у минулому, так і у теперішньому».

 

ІІ рівень

1.«Література вивчається зовсім не для того, щоб через декілька років після закінчення школи людина готова була повторити те, що вона завчила напам᾽ять…» В.А.Сухомлинський

а) Що поганого, якщо через декілька років після закінчення школи людина може повторити напам᾽ять те, що вивчила на уроках літератури? За яких умов це йому може знадобитися?

б) Якщо погодитись з думкою В.А.Сухомлинського, то для чого вивчається література?

в) Уявіть, що Вам на уроці у 5 класі потрібно розповісти про те, для чого вивчається література, і напишіть таке оповідання.

2. «Для нас словесність не наука, а література, тобто матеріал її складають літературні твори, які потрібно вивчити і проаналізувати. Ми навмисне додали цю останню фразу, оскільки одне звичайне читання літературних творів, якими б гарними вони не були, не може виконати педагогічних завдань, хоча учні і з великим інтересом будуть слухати читання, але воно для них буде скоріше забавкою, ніж серйозною справою», - так писав В.Я.Стоюнін. 1864 р.

а) Як Ви розумієте думку про те, що «словесність – не наука, а література»? Чи прийнятне таке розуміння словесності у наш час? Чому?

б) Про які педагогічні завдання словесності міг говорити методист ХІХ століття? Чи змінилися ці завдання у наш час? Якщо так, то чому?

в) Чи правильно, що «одне звичайне читання літературних творів» не може вирішити педагогічних завдань, а буде для учнів забавкою? І хіба забавка на уроці літератури – це вже так погано?

3. «Гарний вчитель літератури – не тільки той, який перевіряє чи прочитані зазначені у програмі твори і чи здатні учні грамотно сформулювати ідеї цих творів у тезах. Розвиваючи ці здібності, він одночасно показує як треба читати, розуміти, осмислювати вірші, оповідання, повісті, поеми в якості фактів мистецтва» В.Асмус

а) Чи можете ви погодитись з цією думкою? Чому?

б) Що означає осмислювати художні тексти «у якості фактів мистецтва»?

в) Якою вам вважається методика викладання літератури у світі висловленого В.Асмусом положення?

4. «…Методика боїться випадковості, безсистемності, несвідомості у вчинках вчителів. Тільки при наявності системи у всіх педагогічних заходах предмет стає для дитини зрозумілим, улюбленим, плідним. Але чому так часто він не доходить до дитини, не хвилює його і не виховує? Через відсутність системи у роботі вчителя. А відсутність системи визначається у рівній мірі нерозумінням природи предмета (у цілому та у елементах), а також незнанням законів розвитку учнів. Вчитель часто поспішає, не дочекавшись розуміння, цього складного переходу від незнання до знання; або навпаки – вчитель тупочеться на місці, годує відомими істинами, тримає дітей на голодній пайці» М.О.Рибникова.

а) У чому може виявлятися випадковість, безсистемність, несвідомість вчинків вчителя? Які складові входять у розуміння поняття система у зв᾽язку з викладанням літератури?

б) Що входить у розуміння поняття природа предмета відносно літератури? Чи погоджуєтесь ви з тим, що тільки розуміння цієї природи надає діяльності вчителя системності?

5. Література «буде наводити нас на питання, що є близькими та цікавими кожному, питання повсякденні; а з ними разом будуть розглядатися і поняття – моральні, сімейні, суспільні, поняття, які в учнів зазвичай бувають занадто туманними, невизначеними та сумбурними, нечіткі, оскільки їм рідко доводиться замислюватися над цим» В.Я.Стоюнін. 1864 р.

а) Прокоментуйте думки про одне із завдань літературної освіти школярів. Про яке розуміння літератури у якості шкільного предмета свідчить наведене розуміння?

б) Чи актуальна для сучасної методики викладання літератури думка В.Я.Стоюніна? Якщо так, то чому?

6. «Самою природою визначається шлях викладання; як у всіх народів теорія словесності складалася внаслідок вивчення зразків, так і кожен учень має вступити в теорію через самостійне читання» Ф.І.Буслаєв

а) Що можна мати на увазі говорячи про природу, якою «визначається шлях викладання»? Наскільки цей вислів є актуальним та прийнятним для сучасної методики?

б) Сучасна методика викладання літератури теж виходить з того, що теорію словесності можна пізнати перш за все через самостійне читання зразків художньої літератури?

7. «Чи потрібно керувати учнями у розумінні того, що вони читають? – і вважаю, що позитивне рішення цього питання вимагатиме з боку вчителя відомої дії – читання та вивчення з учнями літературних творів.

Тільки при виконанні цієї вимоги літературний твір справді стає важливим освітнім засобом і приготує в учні людину грамотну у загальному значенні цього слова» Л.І.Поліванов.

а) Що розумів методист під читанням та вивченням літературних творів у школі, якщо спиратися на зазначене розмірковування? Наскільки таке розуміння, на ваш погляд, своєчасне та правомірне? Обґрунтуйте свою відповідь.

б) Чи можете ви погодитись з думкою, що головною метою шкільного читання та вивчення літературних творів Л.І.Поліванов вважав виховання « в учнів людей освітчених у загальному значенні цього слова»? У чому сьогоднішня методика викладання літератури вбачає таку мету?

8. В.Г.Маранцман, виділяючи три етапи літературної освіти учнів у середній школі (перший – 5-6, другий – 7-8 і третій – 9-10 класи), вважає, що «основним завданням вивчення літератури у 5-6 класах є вирішення проблеми «письменник та дійсність». Наївний реалізм читача-школяра у цей період спонукає його вбачати у мистецтві копію життя. Саме тому в освіті важливо зробити акцент на висвітлені подій, характерів, пластів діяльності різними митцями, на різниці у їхніх позиціях, світовідчуттях, стилі»

а) Як ви розумієте «наївний реалізм» читача-школяра? Покажіть на прикладах як ця особливість виявляється у сприйнятті художнього тексту учнями зазначеної вікової групи.

б) У чому сутність проблеми «письменник та дійсність»? Чи є необхідність розкривати учням 5-6 класів наявність цієї проблеми та її значення для розуміння авторського задуму художнього твору?

в) Яким чином вчитель може «зробити акцент на висвітлені подій, характерів, пластів дійсності різними митцями, на різниці у їхніх позиціях, світовідчуттях, стилі»? Наведіть приклади таких дій, звернувшись до творів програми для 5-6 класів.

9. Програми з літератури у 5-6 класах мають бути «побудовані по концентричному типу і на хронологічній основі: від фольклору і літератури минулого – до сучасності. Твори зарубіжної літератури вивчаються паралельно із творами рідної літератури» О.Ю.Богданова.

а) Як ви розумієте концентричний тип побудови програми з літератури? Які головні переваги такої побудови?

б) У чому принципова відмінність у розумінні програми з літератури Н.Й.Волошиної та М.Жулинського? Чия позиція вважається вам найбільш логічною та виправданою?

10. 7-8 класи – час переходу учнів від старшого підліткового віку до ранньої юності. Цей вік по відношенню до мистецтва слова характеризується загостреною увагою до морального змісту літератури. Питання етики глибоко цікавлять особистість, що формується, в якій формується самосвідомість. Подвиг та зрада, щастя та обов2язок, бажання та закон, людина і природа, особистість та суспільство, стосунки людей, зв᾽язки та конфлікти поколінь, людина та його поведінка у різних ситуаціях від повсякдення до війни, у різні історичні епохи, у різних країнах – ці та інші проблеми морально-соціального характеру виявляються першочерговими та акцентуються читачем-школярем при ознайомленні з літературними творами» В.Г.Маранцман

а) Чи відомі вам програми з літератури для 7-8 класів враховують зазначені особливості вікового ставлення до мистецтва слова?

б) Які складності у літературній освіті учнів 7-8 класів викликають зазначені особливості їх читацького сприйняття? Які можливості в аналізі художнього тексту семикласниками та восьмикласниками відкриває їх загострену увагу «до морального змісту літератури»?

11. Як ви вважаєте, чи відомі вам програми та підручники з літератури для старших класів дають можливості «розгорнути перед учнями картину літературного процесу у його історичному русі»? Якщо так, то проілюструйте це положення прикладами.

12. У чому суть процесу систематизації учнями «всіх фактів, засвоєних у попередніх класах»? проілюструйте свої думки прикладами.

13. «Методичною основою курсу стає принцип історизму: тобто вивчення художніх явищ у конкретних умовах зародження та існування, у причинно-наслідкових зв᾽язках, у розвитку. Центральна проблема – Митець і Час. Ця проблема вміщує три взаємопов᾽язаних аспекти. Один аспект – як час вплинув на творчість письменника, відобразилося у створеному ним шедеврі. Другий аспект – як письменник «оволодів» своїм часом, тобто заглибився у суть головних протиріч епохи, відкрив нові людські типи, збагатив художню культуру. Нарешті, третій аспект – як художник подолав владу свого часу. Тобто осягаючи нову епоху, відкрив ті істини про людину і світ, які мають позачасовий, всезагальний характер, - бо саме цей «надлишок вічності» і робить твір шедевром, піднімає його до розряду класики» М.Л.Лейдерман

а) Як ви зрозуміли суть висловленого принципу історизму?

б) Які з відомих вам програм, підручників, хрестоматій для 9-11 класів розкривають найбільші можливості у реалізації принципу історизму у всіх зазначених аспектах?

в) які вимоги до аналізу художнього тексту визначені принципом історизму? Проілюструйте своє розуміння цих вимог прикладами.

14. «Методи можуть бути визначені як читання літературного твору, аналіз художнього тексту, коментування літературного твору позатекстовими матеріалами (листи, мемуари, щоденники, літературно-критичні статті та наукові дослідження, біографії письменників, теоретико- та історико-літературні категорії і т.д.), відображення літературних творів в інших видах мистецтва (музика, живопис, театр, кіно), врешті-решт літературна творчість за мотивами літературних творів та життєвих вражень учнів» В.Г.Маранцман.

а) На яких принципах основана представлена класифікація методів вивчення літератури? Наскільки така класифікація логічна?

15. У свій час (1974) М.І.Кудряшов виділив три типи уроків: уроки вивчення художніх творів, уроки вивчення історії та теорії літератури, уроки розвитку мови.

У першому типі він виділив такі типи:

1.Уроки художнього сприйняття твору.

2.Уроки поглибленої роботи над текстом.

3.Уроки узагальнюючої роботи над текстом.

Уроки другого типу були розділені на:

1.Уроки формування теоретико-літературних понять.

2.Уроки засвоєння наукових, літературно-критичних статей.

3.Уроки вивчення біографії письменника.

4.Уроки за історико-літературними матеріалами.

5.Уроки узагальнення, повторення, опитування.

До третього типу уроків були віднесені:

1.Уроки написання творчих робіт на основі життєвих вражень і за творами літератури та мистецтва.

2.Уроки навчання усним відповідям та усним доповідям.

3.Уроки написання творів.

4.Уроки аналізу творів.

а) прокоментуйте запропоновану класифікацію уроків літератури. Який принцип покладено в основу цієї класифікації?

б) Наскільки така класифікація є логічною і враховує розмаїття літератури як учбового предмета? У чому взагалі сенс будь-якої класифікації уроків?

16. «Кваліфікований читач – це, перш за все, та людина, яка володіє естетичним смаком, тобто здатна здобувати естетичний сенс із художнього тексту – відчувати катарсис при зустрічі зі справжнім мистецтвом і відкидати твори, що є художньо недосконалими або неповноцінний» М.Л.Лейдерман

а) Чи можете ви погодитись з таким тлумаченням поняття «кваліфікований читач»?

б) Що передбачає здатність читача «здобувати естетичний сенс із художнього тексту»? Які умови сприяють вихованню такої здатності?

17.»Кохання – почуття особисте. Для того, щоб учень полюбив твір, він має перестати безособовою книгою на полиці і тим більше не «завданням». Читач має відчути особистість автора, що стоїть за текстом, його долю, його радості і страждання, цілі і надії» Ю.М.Лотман

а) Прокоментуйте згадані вище якості читача. Як ви вважаєте, чому для читача-школяра так важливо «відчути особистість автора, що стоїть за текстом»? Що таке «відчуття» йому дасть?

б) Як ви уявляєте сучасні умови, що необхідні «для того, щоб учень полюбив твори»?

18. «На основі методу опису за аналогією» у 6 класі практикую «написання твору публіцистичного характеру. Перед читанням твору своєї колишньої учениці прошу клас відмічати у зошитах спеціальними позначками окремі прийоми, словесні фігури, що властиві цьому стилю (звернення, оклики, риторичні питання тощо). Все, що вони можуть прийняти на слух. Потім читаю, і починається обговорення почутого. Застосовуються і помічені прийоми – важливо зрозуміти не тільки їхню побудову, але й доцільність їх для теми, виправданість звернення до них автора. Підсумовуючи, говорю про індивідуальний характер публіцистики, силі логічності самовираження у цьому роді словесного мистецтва. Прошу перевірити зрозуміле та засвоєне на уроці у власній роботі» Л.І.Кожуріна

а) Як ви розумієте сутність «методу опису за аналогією»? У чому переваги та недоліки такого методу? Чи можна взагалі запропоновану форму роботи визначати як «метод»?

б) У чому сенс і цілі описаної роботи? Чи буде така робота одним із шляхів розвитку мовлення шестикласників? Якими можуть бути види учбової діяльності учнів щодо перевірки «у власній роботі» зрозумілого і засвоєного на уроці?

19. «Вплив шкільного навчання… мінімальний… без позакласного домашнього читання книг» Ц.П.Балталон

а) У чому суть завдань позакласного читання? Наскільки і як від нього залежить шкільне навчання?

б) Чи можливо через значну завантаженість учнів взагалі відмовитись від такої роботи, як позакласне читання?

20. «Особливість цих уроків позакласного читання, на відміну від тих, які зазвичай проводяться у нашій школі, в тому, що їхня мета – не просто познайомитися з творчістю того чи іншого поета, а дати систему певних знань про специфіку поезії як одного з найскладніших видів мистецтва (наскільки це можливо, звичайно, враховуючи рівень сприйняття поезії у певному класі і ту кількість годин, які вчитель вважає за потрібне виділити для цих уроків)». М.С.Тесемницина

а) Які уроки позакласного читання, за вашими спостереженнями, «зазвичай проводяться у школі»? У чому основна мета таких уроків?

б)Вас не дивує мета уроків позакласного читання? Можливо таку мету варто ставити перед уроками основного курсу літературної освіти?

в) Чи ви також вважаєте, що поезія – це «вид мистецтва»? Якщо так, то у чому полягають його основні відмінності?

г) Складіть план уроку позакласного читання для учнів 8-9 класів, на якому вам необхідно «дати систему певних знань про специфіку поезії»

21. «Позакласне читання створює необхідні передумови для вивчення літератури на уроках. Це не фон, а основа літературного розвитку. Зацікавленість у вивченні літератури не може виникнути поза межами широкого читацького досвіду. Цим пояснюється часте випередження позакласним читанням уроків літератури. У той же час позакласне читання стимулюється і керується уроками літератури». В.Г.Маранцман

а) Яким має бути позакласне читання, щоб створювати «необхідні передумови для вивчення літератури на уроці»?

б) У чому полягає сенс позакласного читання, що випереджає уроки літератури? Яким чином програма такого випереджального читання має бути пов᾽язана з програмою основного літературного курсу?

в) Яке позакласне читання може стимулювати і направлятися уроками літератури?

 

Тематика індивідуальних науково-дослідних завдань

1. Проаналізувати можливості застосування методики В.Ф.Шаталова на уроках літератури.

2. Дослідити аспекти новаторства у науково-педагогічній творчості Ю.Л.Львової.

3. Дослідити аспекти новаторства у науково-педагогічній творчості Е.М.Ільїна.

4. Охарактеризуйте погляди Х.Алчевської на проблеми викладання української літератури.

5. Напишіть розгорнуту рецензію на методичний посібник з літератури (за вибором студента).

6. Напишіть розгорнуту рецензію на книгу одного з класиків методики викладання літератури (за вибором студента).

7. Проаналізувати один з сучасних варіантів шкільної програми з української літератури з врахуванням можливостей її засвоєння в конкретних місцевих умовах.

8. Скласти тематику творів для учнів старших класів, використовуючи шкільну програму з української літератури.

9. Скласти тематику творів на «вільну» тему для учнів старших класів, використовуючи шкільну програму з української літератури.

10. Охарактеризуйте основні вимоги до сучасного вчителя літератури, спираючись на найновіші методичні рекомендації.

11. Опишіть структуру, основні компоненти поурочного плану уроку з літератури.

12. Охарактеризуйте специфіку роботи методкабінету.

13. Охарактеризуйте основні вимоги до сучасного уроку літератури, спираючись на найновіші методичні рекомендації.

14. Охарактеризуйте частково-пошуковий (евристичний) метод та його прийоми.

15. Зіставте та порівняйте класифікації методів навчання за Г.Іоніним, Г.Ващенком та М.Кудряшовим і визначте найоптимальнішу.

16. Проаналізуйте ефективність застосування проблемного вивчення літературного твору в школі.

17. Складіть конспекти уроків позакласного читання для учнів 7 класу.

18. Складіть конспекти уроків для учнів 10 класу з курсу «Література рідного краю».

19. Охарактеризуйте використання інноваційних технологій під час вивчення біографії письменника.

20. М.Рибникова та В.Голубков як значні методисти. Їх роль у розвитку методики викладання літератури.

21. Роль Ф.Буслаєва та В.Водовозова у процесі становлення методики.

22. Місце та роль В.Стоюніна та В.Острогорського у розвитку методичної думки.

23. Актуальні проблеми сучасного розвитку методики.

24. Охарактеризуйте шляхи підвищення читацького інтересу учнів.

25. Охарактеризуйте взаємозв’язок методів навчання на уроках літератури.

26. Розкажіть про розвиток усного мовлення учнів старших класів.

27. Розробіть календарне планування уроків літератури для учнів 9 класу (за програмою М.Жулинського).

28. Розкажіть про основні види читання на уроках літератури.

29. Словесні науки у школах Київської Русі (Ф.Прокопович, К.Туровський).

30. Розкажіть про перші підручники по літературі.

31. Теоретичні проблеми сучасної методичної науки.

32. Методичні пошуки у 60-80-х рр.

33. Розвиток читацьких здібносте учнів на уроках літератури.

34. Охарактеризуйте національну доктрину розвитку освіти України у ХХІ столітті.

35. Охарактеризуйте основні методичні рекомендації щодо аналізу та самоаналізу уроку.

36. Розкажіть про технологію особистісно-зорієнтованого уроку.

37. Огляд методичної періодики за останні місяці («Дивослово», «Українська мова та література в школі», «Українська література в загальноосвітній школі», «Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», «Українська мова та література» тощо).

38. Проаналізуйте доцільність використання таблиць на уроках літератури.

КРИТЕРІЇ МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Методи навчання

Під час реалізації завдань означеного курсу використовуються логічні та емоційні форми засвоєння матеріалу, різноманітні методи (за джерелом знань: словесні, наочні, практичні; відповідно до характеру пізнавальної діяльності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький; на основі цілісного підходу до діяльності: методи організації та здійснення, методи стимулювання та мотивації, методи контролю та самоконтролю ефективності навчально-пізнавальної діяльності; з точки зору забезпечення продуктивної особистісно-орієнтованої освіти: когнітивні, креативні, оргдіяльнісні; а також евристичні методи, методи проблемної освіти та інші; під час роботи з літературними творами: метод творчого сприйняття, аналізуючий, синтезуючий методи), а також технології (інформаційні, ігрові, активних методів освіти, проблемної освіти, модульні, комунікативні).

 

Методи оцінювання

- участь у практичних заняттях;

- розробка конспектів уроків з літератури;

- написання індивідуальних науково-дослідних завдань;

- підсумковий тест за програмовим матеріалом.

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

МодульІ:

Змістовий модуль 1 = 10 балів;

Змістовий модуль 2 = 20 балів;

Модуль ІІ:

Змістовий модуль 1 = 15 балів;

Змістовий модуль 2 = 15 балів;

Навчальний проект: розробка конспектів уроків, індивідуальне науково-практичне завдання = 20 балів;

Підсумковий тест = 20 балів.

Загальна кількість балів: 100 балів.

 

ДОДАТКИ

Аналіз навчально-методичних комплексів з літератури. Програми.

  1. Яка мета, завдання, концепція програми?
  2. Які принципи структурування програми (хронологічний, історико-літературний, лінійний, концентрований, тематичний, жанровий, лінійно-поступовий)?
  3. Які принципи відбору літературних творів (вивчення зразкових авторів, введення літератури другого та третього рядів, художні показники та ін.), теоретичного та критичного матеріалів?
  4. Які принципи вивчення літературних творів?
  5. Монографічні та оглядові теми в програмі.
  6. Які функції розділів програми (теорія літератури, позакласне читання тощо)?
  7. Наскільки програма сприяє формуванню знань, умінь, навичок школярів, читацьких та літературно-творчих здібностей, здійсненню внутрішньо предметних та між предметних зв’язків, вибору способів засвоєння тексту, вивченню питань теорії літератури, розвитку мови тощо.
  8. Апарат програми: пояснювальна записка до програми, пояснювальна записка до кожного класу, анотації до тем, списки для позакласного читання, тематичне планування, анкети для педагогічного діагностування, контрольні роботи, списки для вивчення напам’ять, списки підручників та посібників, перелік основних видів усних та письмових робіт, перелік загальних вимог до учнів того чи іншого віку і т.д.)
  9. Системність програми.
  10. Відповідність програми вимогам стандарту.

 

Програма з української літератури для середніх загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання. 5-11 класи.

Керівник авторського колективу – М.Г.Жулинський, доктор філологічних наук, академік НАН України

Клас

ВСТУП

(1 год.)

Місце літератури в духовному житті нації. Загальне уявлення про літературний розвиток, літературний процес. Віхи розвитку літератури в Україні від найдавніших часів. Усна словесність і «книжна» література (повторення вивченого). Творча індивідуальність на тлі культурного контексту. Художній твір як дзеркало свого часу і як носій загальнолюдських цінностей. Аналіз художнього твору в історичному та естетичному контекстах.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про аналіз художнього твору. Поняття про історичний контекст.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

(5 год.)

Весілля

Весілля – один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості. Весільна обрядовість, її виникнення та становлення. Весілля як драма. Основні етапи весілля – сватання, заручини, обряд випікання короваю, завивання, гільце – та їх народнопісенний супровід. Ознайомлення з текстами пісень: «Спечіть мені коровай красний…», «Сам Бог коровай місить», «Летів горностай понад сад», «До бору, дружечки, до бору», «Тепер у нас да дівич-вечір», «Бояри молодії, учиніть волю мою», «Горіла сосна, горіла» (інший варіант – «Палала сосна, палала») (або якісь інші на вибір) та їх аналіз. Зв᾽язок жанрів родинно-побутової творчості (весільних пісень) з х