Задачі і значення складського господарства на підприємстві і класифікація складів

Складське господарство – це сполучна ланка між службою МТЗ і виробничими підрозділами, між цехами, які випускають продукцію і збутовими органами, а також між підрозділами підприємства. Його діяльність впливаєна безперебійну і ефективну роботу основного в-ва, на ритмічний випуск і відгрузку товарної продукції.

Складське господарство виконує функції:

1.прийом матеріальних цінностей з їх кількісною і якісною перевіркою, включаючи перевірку тари і упаковки, облік і оформлення документів, створення необхідних умов для зберігання грузів, розвантаження, перетарювання, переміщення і розміщення на складах;

2.підготовка і випуск матеріальних засобів в-ва і відправка за межі підприємства;

3.підготовка складських приміщень і площадок, внутрішньоскладське переміщення вантажів з метою більш раціонального використання площ складів;

4.прийом від виробничих підрозділів готової продукції по кількості, асортименту і сортах, оформлення документів, розміщення на складах продукції і 5.забезпечення її збереження, підготовка продукції до відгрузки споживачам;

6.відпуск продукції споживачам по номенклатурі, асортименту, якості і кількості з оформленням відповідної документації;

7.розробка і реалізація міроприємств по вдосконаленню тарно-складського господарства, навантажувально-розвантажувальних робіт, по механізації і автоматизації складів.;

Класифікація складів:

по призначенню зберігаючого вантажу, склади:сировини і матеріалів;палива;напівфабрикатів;запчастин;інструментів і оснастки;готової продукції;відходів;

по номенклатурі:спеціалізовані (для одного виду);універсальні;

по ролі складів у виробничому процесі:постачання ;виробничі;збутові;

по масштабу діяльності:загальнозаводські;участкові;цехові;

по типу приміщення:відкриті (площадки);напівзакриті (навіси, легкі побудови);закриті; спеціальні (резервуари, бункери)

Склад і види складів залежать від виробничої потужності, спеціалізації підприємства, номенклатури випускаючої продукції, видів і об’ємів матеріальних запасів.

 

60.Організація і планування роботи внутрішньозаводського транспорту.

Oрганізація внутрішньозаводського транспорту
Організація внутрішньозаводського транспорту та його робота безпосередньо впливають і на хід виробничого процесу, і на собівартість продукції, що випускається. Від роботи транспорту залежать злагоджена робота робочих місць, ділянок і цехів, а також рівномірний випуск заводом готової продукції. Час, який затрачається на внутрішньоцехові і міжцехові перевезення, впливає на тривалість виробничого циклу. Витрати на структуру транспортного господарства на деяких підприємствах становлять 10—15 % суми всіх непрямих витрат у собівартості продукції.

У зв'язку з цим основним завданням транспортного господарства заводу є безперервне ритмічне транспортування вантажів за умов повного використання транспортних засобів і мінімальної собівартості транспортних операцій. Це досягається шляхом правильної організації транспортного господарства і чіткого планування роботи транспорту, обґрунтованого вибору транспортних засобів, підвищення рівня механізації й автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт.
В залежності від особливостей перевезень і виду використовуваних транспортних засобів транспорт промислових підприємств поділяється на декілька типів за призначенням, видами, засобами дії.
За призначенням транспорт можна поділити на: зовнішній; міжцеховий; внутрішньоцеховий; робочого місця.За видами транспорт можна поділити на рейкові, безрейкові, водні, підйомно-транспортні і спеціальний транспорт. За принципом дії транспорт ділиться на: періодично діючий; безперервно діючий.
Транспортне господарство підприємства включає: транспортні цехи (залізничні, автомобільні, змішані); пристрої і комунікації загальнозаводського призначення; рейкові і безрейкові шляхи; депо, гаражі, заправні пристрої; вантажно-розвантажувальні засоби; ремонтні майстерні.
Базою для визначення обсягу робіт, здійснюваних заводським транспортом, слугує сумарний розмір вантажопотоків або загальний вантажообіг заводів.
Вантажопотоком називають кількість вантажів (у тонах, метрах кубічних, штуках), що переміщаються за одиницю часу (час, доба, місяць, квартал, рік) у заданому напрямку або через визначений пункт.
Вантажообігом називається сума усіх вантажопотоків, здійснюваних внутрішньозаводським транспортом.

Маршрути руху розробляються виходячи з умов руху транспортних засобів за твердим графіком.
Маршрут руху- це шлях просування транспортного засобу при виконанні перевезення.
Маршрути поділяють на маятникові та кільцеві.
Транспортні засоби закріплюються за визначеним маршрутом, чим забезпечується їх максимальне та рівномірне завантаження. На основі розроблених маршрутів складаються графіки руху транспортних засобів. У них вказуються час прибуття на пункти слідування та час на завантаження і розвантаження. Графіки будуються в добовому розрізі.