ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
В.М. Завадський
ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Донецьк 2011
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
В.М. Завадський
ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Навчально-методичний посібник
Рекомендовано до друку
Радою історичного факультету
Протокол № 3 від 16.11.2011 р.
Донецьк ДонНУ 201
ББК 63.3(0) 2 я 73
Історія Стародавнього Сходу: навчально-методичний посібник / уклад: В.М. Завадський. – Донецьк, 2011.
Навчально-методичний посібник містить програму та навчально-тематичний план дисципліни, плани семінарських занять, теми індивідуальних навчально-дослідних завдань. Для закріплення знань і самоперевірки студентам пропонуються завдання для самостійної роботи, теми контрольних робіт, питання до екзамену.
Для студентів історичного факультету та тих, хто цікавиться історією Стародавнього Сходу.
Укладач: В.М. Завадський, доц, канд. історичних наук
Відповідальний за випуск: А.В. Бредіхин, проф., д-р історичних наук
© Завдський В.М., 2011
© ДонНУ, 2011
З М І С Т
ВСТУП…………………………………………………………………………...
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ……………………...……………………
Заліковий модуль 1……………………………………………………….……..
ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ…………………………………………...
СТАРОДАВНЯ МЕСОПОТАМІЯ……………………………………………...
ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ………………………………….........
Заліковий модуль 2………………………………………………………………
МАЛА АЗІЯ І ЗАКАВКАЗЗЯ В ДАВНИНУ…………………………………..
СХІДНЕ СЕРЕДЗЕНОМОР’Я…………………………………………………..
СИРІЯ, ФІНІКІЯ І ПАЛИСТИНА В СТАРОДАВНІ ЧАСИ………………….
ІРАН У СТАРОДАВНІ ЧАСИ……………………………………………….....
СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ…………………………………………………………..
СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ………………………………………………………..
Список рекомендованої літератури…………………………………………….
Плани семінарських занять……………………………………………………..
Семінарське заняття 1…………………………………………………………...
ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ…………...
Список рекомендованої літератури…………………………………………….
Семінарське заняття 2…………………………………………………………...
ЗАКОНИ ХАММУРАПІ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО……………………….
Зовнішня критика за часів Хаммурапі………………………………………….
Економіка Вавилонії за часів Хаммурапі………...…………………………….
Список рекомендованої літератури…………………………………………….
Семінарське заняття 3…………………………………………………………...
КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ МЕСОПОТАМІЇ……………………………..
Список рекомендованої літератури…………………………………………….
Семінарське заняття 4…………………………………………………………...
ХЕТИ: ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА………………..……………………………..
Список рекомендованої літератури…………………………………………….
Семінарське заняття 5…………………………………………………………...
Заняття 1………………………………………………………………………….
ПЕРСЬКА ДЕРЖАВА АХЕМЕНІДІВ………………………………………....
Заняття 2………………………………………………………………………….
ПОЛІТИЧНА БОРОТЬБА У ПЕРСІЇ VI CТ…………………………………...
Список рекомендованої літератури…………………………………………….
Семінарське заняття 6…………………………………………………………...
Заняття 1………………………………………………………………………….
СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ………………………………………………………
Заняття 2………………………………………………………………………….
ЄГИПЕТ В ЕПОХУ НОВОГО ЦАРСТВА…………………………………….
Список рекомендованої літератури…………………………………………….
СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ У БУДДІЙСЬКО-МАУРІЙСЬКИЙ
ПЕРІОД……………………………………………………………..…………….
Семінарське заняття 8…………………………………………………………...
КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ…………………………………………..
Список рекомендованої літератури…………………………………………….
ТЕМАТИКА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ………………………….………...………
ВСТУП
Важливе місце в системі гуманітарних наук належить курсу “Історія Стародавнього Сходу”. Його вивчення значно поглиблює знання студентів з історії найдавніших цивілізацій, які існували на Землі. У курсі розглядаються соціально-економічні, політичні аспекти, міжнародні відносини, духовних світ різних етносів, їх невмируща культурна спадщина. При цьому враховується, що фактологічні та хронологічні знання історії студенти в деякій мірі набули раніше. За цих умов основна увага приділяється аналітичному підходу до проблем, які розглядаються в історіографії новітнього часу.
У процесі вивчення навчального модуля для перевірки якості засвоєння закономірностей і специфіки історичного процесу в країнах Стародавнього Сходу вводяться тести і завдання. Їх можна використовувати як для самостійного опрацювання змістовного модуля, так і для проведення письмових контрольних аудиторних робіт. Вони включають найбільш важливі проблеми кожного кредитного модуля і відповідають навчальній програмі. Це спонукає студентів до більш ретельного самостійного вивчення матеріалу з курсу “Історія Стародавнього Сходу”.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
Заліковий модуль 1
ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ
Етимологія терміну “історія”. Поняття “історія стародавнього світу”. Її місце у всесвітній історії. Складові частини курсу “історія стародавнього світу”: історія Стародавнього Сходу, історія Стародавньої Греції, історія Стародавнього Риму.
Поняття “історія Стародавнього Сходу”; географічні і хронологічні межі цього розділу історії. Терміни “класичний Схід”, “Близький Схід”, “Середній Схід”, “Передня Азія”. Хронологія історії країн Стародавнього Сходу, методи її вивчення і ступінь вірогідності. Загальна характеристика географічного середовища, виділення найбільш характерних регіонів. Етноси і мовні родини Давнього Сходу. Давньосхідне суспільство, специфіка його класової і станової структури, його відмінності від античних суспільств.
СТАРОДАВНЯ МЕСОПОТАМІЯ
Географічне положення країни. Великі ріки Євфрат і Тигр. Клімат, флора і фауна, природні багатства країни в стародавні часи.
Періодизація стародавньої історії Месопотамії. Принципи реконструкції її хронології. Найважливіші джерела. Археологічні відкриття на території Месопотамії в XIX-XX століттях. Дешифрування клинопису. Історіографія історії древньої Месопотамії. Основні проблеми ассиріології у працях вітчизняних і закордонних дослідників.
Процес заселення Месопотамії у стародавні часи. Шумери та їхня мова: проблема походження. Аккадці. Взаємини шумерів та аккадців. Результати етнічного розвитку.
Неолітична революція і виникнення цивілізації; її основні ознаки. Основні процеси історичного розвитку Месопотамії у III тис. до н.е. Формування в Месопотамії класового суспільства і виникнення та перші кроки номових міні-держав. Шумери – творці найдавнішої цивілізації Дворіччя. Шумер – центр економічного, політичного та культурного життя древньої Месопотамії. Політична історія шумерських міст-держав у ранньодинастичну епоху (Кіш, Урук, Ур). Лагаш: історія його піднесення та занепаду. Уруїнімгіна і його реформи.
Месопотамія під владою Аккаду. Внутрішня і зовнішня політика Саргона Древнього і його спадкоємців. Навала кутіїв, занепад Аккадського царства.
Розгром кутіїв і створення Шумеро-Аккадського царства з центром в Урі. Система гігантських царських господарств. Розвиток рабовласницьких відносин. Деспотія, бюрократія й армія при третій династії Ура. Поступове проникнення амореїв, наступ еламитів та занепад Шумеро-Аккадського царства.
Месопотамія в II тис. до н.е. Піднесення міста Вавилон й утворення Вавилонії. Закони царя Хаммурапі. Економіка, соціальна структура та політичний лад у Старовавилонську епоху. Ослаблення вавилонської держави при спадкоємцях Хаммурапі.
Наступ каситів. Вавилонія при каситській династії.
Ассирія. Періодизація історії Ассирії. Природні умови і стародавнє населення. Виникнення і перші кроки ассирійської держави. Середньоассирійський період.
Проникнення (арамейських племен і занепад Ассирійської держави.
Новоассирійський період. Причини активізації завойовницької політики Ассирії. Ассирія IX ст. до н.е. Тимчасовий занепад ассирійської держави в першій половині VIII ст. до н.е. Реформи Тиглатпаласара III-го і нове піднесення Ассирії. Армія й організація військової справи в Ассирії. Військові походи царів династії Саргонідів. Розквіт Ассирійської військової держави. Правління Ашшурбанапала і занепад Ассирії. Причини падіння Ассирії. Культура Ассирії.
Ново-Вавилонське царство. Основні моменти економічного і політичного розвитку після каситської Вавилонії наприкінці II – початку I тис. до н.е. Ствердження влади Ассирії над Вавилоном. Вавилоно-мідійська коаліція та її перемога над Ассирією. Створення Нововавилонської держави. Її розквіт при Навуходоносорі II. Економіка і суспільство Вавилонії у VII-IV ст. до н.е. Набонід і завоювання країни персами.
Культура народів древньої Месопотамії. Клинопис, його характерні риси і вплив на формування писемності різних народів Передньої Азії. Етапи розвитку і жанри літератури древнього Дворіччя. Міфологія та епос. Лірична поезія.
Система освіти. Школи, архіви, бібліотеки. Зародження науково-практичних знань.
Релігійні уявлення та основні культи. Божества та їхні функції. Священні міста. Найважливіші цикли міфів: про створення світу і людей, про золоте століття, про потоп, про божество, що помирає та воскресає. Храми і жрецтво. Астрономія і астрологія.
Характерні риси й основні досягнення месопотамської архітектури. Світські і культові будівлі у Месопотамії (храми, зіккурати, палаци, фортеці). Скульптура Шумеру, Аккада, Вавилона. Основні сюжети палацових рельєфів Ассірії. Прикладне мистецтво Дворіччя.
Оригінальність і високий рівень культури народів древньої Месопотамії; її вплив на культурний розвиток Передньої Азії. Критика теорії панвавилонізму.
ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ
Природа і населення. Джерела та історіографія Давнього Єгипту. Ріка Ніл, характеристика її водного режиму і системи штучного зрошення. Клімат, природні багатства, рослинний і тваринний світ Нільської долини. Долина Нілу – одне з найдавніших вогнищ землеробства.
Процес заселення долини Нілу. Проблема формування єгипетської народ-ності.
Періодизація історії Стародавнього Єгипту.
Основні види джерел з історії Стародавнього Єгипту. Початок вивчення історії Єгипту наприкінці XVII – початку XIX стст. Дешифрування давньоєгипетських ієрогліфів. Досягнення закордонної і вітчизняної єгиптології.
Раннє царство. Давність єгипетської цивілізації і її співвідношення в часі з месопотамською. Створення об'єднаної єгипетської держави в долині Нілу.
Стародавнє (Старе) царство. Розвиток економіки в епоху Стародавнього царства. Правління III-IV династій. Військова політика Єгипту. Причини, напрями, характер і цілі військових походів єгиптян.
Фараон і деспотичний характер його влади. Обожнювання царської влади і особи правителя. Символи влади. Будівництво пірамід. Організація і принципи керування країною. Оформлення державного апарату та його основні відомства. Номи і номархи. Посилення політичної роздробленості наприкінці Старого царства. Розпад Єгипту і причини цього.
Єгипет в епоху Середнього царства. Перший перехідний період. Боротьба Гераклеополя з Фівами. Об'єднання країни. Розвиток економіки Єгипту. Військова політика фараонів 11-12-й династій. Соціальні протиріччя і питання про народне повстання. Єгипет під владою гіксосів.
Велика Єгипетська держава в епоху Нового царства. Вигнання гіксосів і нове об'єднання країни. Розвиток господарства. Новації у сільському господарстві і ремеслі. Армія, її структура та озброєння. Завоювання фараонів ХVІІІ династії і створення могутньої єгипетської імперії. Класи і соціальні групи.
Релігійно-політична реформа Ехнатона, її причини і наслідки. Перехід влади до ХІХ династії. Новий підйом завойовницької політики при Рамсесі II. Хетто-єгипетські війни. Єгипет при ХХ-й династії. Натиск іноземців. Загострення соціальних протиріч у країні. Посилення жрецтва і влади фіванської теократії. Занепад і ослаблення Єгипту наприкінці Нового царства.
Стародавній Єгипет у I тис. до н.е. Завоювання Єгипту лівійцями. Ефіопи й ассирійці при владі в Єгипті. Множинність політичних центрів у країні, її роздробленість. Ослаблення міжнародного авторитету Єгипту.
Піднесення Саїсу і нове об'єднання країни під владою ХХVІ Саїської династії. Її внутрішня і зовнішня політика. Зв'язок Єгипту з греками. Завоювання Єгипту персами.
Основні процеси економічного, соціального, політичного і культурного розвитку Єгипту в VII-VI стст. до н.е.
Культура Стародавнього Єгипту. Писемність стародавніх єгиптян і її характерні риси. Література: її жанри і найбільш видатні здобутки.
Єгипетська релігія та її вплив на різні сфери життя і культури. Міфологія. Давньоєгипетський пантеон. Спроба впровадження монотеїзму Ехнатоном. Найважливіші культи й обряди. Організація культу. Храми і жрецтво.
Основні досягнення стародавніх єгиптян у сфері архітектури, скульптури, живопису, декоративно-прикладного мистецтва. Канон і новації. Амарнське мистецтво та його значення.
Науково-практичні знання єгиптян. Досягнення єгиптян у сфері математики, астрономії, медицини. Місце і значення давньоєгипетської культури в розвитку світової цивілізації.
Заліковий модуль 2