Законодавства України про інтелектуальну власність

Законодавство України про інтелектуальну власність надзвичай­но молоде і його становлення продовжується одночасно зі станов­ленням державності та формуванням правової держави. Якщо не було держави, то навряд чи можна говорити про право неіснуючої держави. І все ж Україна має власну історію, у тому числі й історію держави і права.

В ієрархії права друге місце після Конституції України (Основного Закону) має посідати цивільне право. І це справді так. Воно регулює ті суспільні відносини, які за своїм змістом є життєвою тканиною суспільства.

Україна ніколи не мала законодавства про промислову власність. Тільки після проголошення незалежності в Україні поча­лися активні кодифікаційні роботи, у тому числі й щодо законодав­ства про промислову власність. Очевидно, першою ластівкою в цьому напрямі варто вважати Закон України «Про власність», який у статтях 13 і 41 проголосив два важливих положення: 1) результа­ти інтелектуальної діяльності є об'єктами права власності; 2) дав приблизний перелік результатів інтелектуальної діяльності, яким надається правова охорона передусім цим Законом5.

Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. було затвер­джене Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промис­лової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні. Водночас Уряд України оголосив Заяву, за якою Україна визнала чинною для себе Паризьку конвенцію про охорону промислової масності. Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію знаків та Договір про патентну кооперацію1. Проте основу законодавства про промислову власність, склав Закон України «Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності» від 13 грудня 1991 р. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. У цьому ж році було прийнято пакет законів про промислову влас­ність, серед яких закони України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (ці закони були прийняті 15 грудня 1993 р.). Цього ж дня було прийнято Закон України «Про племінне тваринництво». Трохи раніше був прийнятий Закон Ук­раїни «Про охорону прав на сорти рослин». Зазначені закони скла­ли правову основу захисту прав на об'єкти промислової власності. Крім названих законодавчих актів, були прийняті й інші, в яких тією чи іншою мірою йшлося про інтелектуальну власність.

Зокрема були прийняті закони України «Про державну таемницю» від 21 січня 1994 р., «Про захист інформації в автоматизова­них системах» від 5 липня 1994 р., «Про наукову і науково-тех­нічну експертизу» від 10 лютого 1995 р.

 

 

6. Охорона інтелектуальної власності нині є одним із пріоритетних завдань кожної держави. На сьогодні процес формування державної системи органів охорони права інтелектуальної власності в Україні перебуває в еволюційному стані, потребує науково-теоретичних розробок, виявлення нових організаційних проблем, пошуку методів та засобів їх розв’язання. Важливим кроком на шляху вдосконалення державної системи охорони права інтелектуальної власності стала активна діяльність правотворчих органів щодо створення нормативно-правових актів, які закріплюють створення органів державної влади, громадських організацій, визначають функції, повноваження, порядок їх діяльності та взаємодії у вищезазначеній галузі. Так, у ст.1 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” державна система правової охорони інтелектуальної власності визначається як Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи. До сфери управління Державного департаменту ін­телектуальної власності включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права, Державне підприємство "Інтелзахист". У структурі Держав­ного департаменту інтелектуальної власності є підрозділи державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

Головною функцією Українського інституту промис­лової власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи за­явок на об'єкти промислової власності. Саме його експер­ти проводять експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і на­дають експертний висновок. Але охоронний документ - патент або свідоцтво - видає Державний департамент ін­телектуальної власності. Укрпатент має філію, що надає інформаційні послуги, здійснює патентний пошук.

Головною функцією Українського агентства з автор­ських і суміжних прав (УААСП) є колективне управління правами авторів. УААСП за бажанням автора здійснює підготовку до державної реєстрації об'єктів авторського права і суміжних прав та видачі автору охоронного доку­менту - свідоцтва. Важливою функцією УААСП'у є надан­ня допомоги авторам щодо захисту їх прав у разі пору­шення.

Інститут інтелектуальної власності і права виконує функцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі­кації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Він готує спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Інтелектуальна власність", а також підвищує кваліфікацію патентних пові­рених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об'єкти інтелектуальної власності, державних службовців тощо.

Державне підприємство "Інтелзахист" опікується питаннями боротьби з порушеннями прав на об'єкти інте­лектуальної власності, причому більшою мірою суміжними правами.

Головним завданням державних інспекторів з пи­тань інтелектуальної власності є попередження правопо­рушень у сфері інтелектуальної власності. Інспектори - це повноважні представники Державного департаменту інте­лектуальної власності у регіонах України.

На рис. З представлені також громадські організації, що безпосередньо переймаються питаннями інтелектуа­льної власності і з якими тісно співпрацює Державний де­партамент інтелектуальної власності.

Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності має міжвідомчий характер. Вона сприяє доведенню основ­них проблем, що існують у сфері інтелектуальної власнос­ті, до відома законодавчої та виконавчої гілок влади.

Особливе місце займає Всеукраїнська асоціація па­тентних повірених України. За чинним законодавством са­ме через патентних повірених здійснюється патентування вітчизняних винаходів за кордоном і навпаки. Патентні по­вірені надають також кваліфіковані послуги фізичним і юридичним особам з питань правової охорони, викорис­тання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власнос­ті.

Товариство винахідників і раціоналізаторів України займається популяризацією винахідницької діяльності, на­дає винахідникам і раціоналізаторам посильну допомогу в їх діяльності.

Українська асоціація власників товарних знаків опі­кується інтересами правоволодільців знаків.