Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у стабілізаційних діях
519. Стабілізаційні дії бригади – сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій та заходів, які проводяться підрозділами бригади, ІВФ та ПрО за єдиними замислом і планом для стабілізації обстановки, недопущення відновлення збройних сутичок, диверсій і терористичних актів тощо у визначеному секторі відповідальності.
Стабілізаційні дії можуть проводитися у ході операції угруповання Об’єднаних сил швидкого реагування (далі – ОСШР), операцій ОУВ, між операціями та в постконфліктний період.
520. Батальйон (рота) під час участі бригади (полку) у стабілізаційних діях може виконувати такі завдання:
у ході операції ОСШР: посилювати охорону та здійснювати прикриття визначеної ділянки державного кордону і виконувати заходи правового режиму надзвичайного стану; проводити ізоляцію кризового району на визначеній ділянці; брати участь у припиненні порушень державного кордону в повітрі, на суші й на морі; брати участь у складі бригади (полку) або самостійно проводити заходи щодо протидії диверсійно-розвідувальним силам (далі – ДРС) противника, НЗФ, терористичним групам, які намагаються діяти через державний кордон; здійснювати підсилення охорони визначених важливих об’єктів та комунікацій;
у ході оборонної (контрнаступальної) операції, між операціями та в постконфліктний період: здійснювати прикриття визначеної ділянки державного кордону; брати участь у припиненні можливих провокацій на державному кордоні та в прикордонних районах; проводити пошук та знищення залишків ДРС, НЗФ, терористичних груп у складі бригади (полку) або самостійно; брати участь у ліквідації наслідків застосування противником засобів ураження; здійснювати заходи правового режиму воєнного стану; брати участь у здійсненні заходів щодо повернення населення до місць проживання; надавати потерпілим гуманітарну допомогу.
521. Способи дій батальйону (роти) під час участі бригади (полку) в стабілізаційних діях залежать від обстановки та характеру завдань і полягають у виконанні таких дій і заходів:
під час посилення охорони та прикриття ділянок державного кордону, важливих об’єктів і комунікацій, виконання режимно-обмежувальних заходів – демонстраційні, оборонні, охоронні, сторожові та патрульні дії;
під час проведення заходів щодо протидії ДРС противника, НЗФ, терористичним групам, які намагаються діяти через державний кордон, – оборонні, охоронні, сторожові, розвідувально-пошукові, пошуково-ударні, ізоляційні дії;
під час недопущення нападів на базові табори, диверсій на об’єктах інфраструктури, охорони та супроводження вантажів, високопосадових осіб – оборонні, охоронні, сторожові та патрульні дії;
під час надання допомоги населенню у ліквідації наслідків диверсій, терористичних актів, НС техногенного, природного характеру та викликаних застосуванням противником засобів ураження – ізоляційні, охоронні, сторожові та патрульні дії;
під час підтримання миру, законності та правопорядку, що покладалися на військове командування, – заходи і дії для забезпечення поступового зменшення ролі та значимості військової присутності.
У всіх випадках визначений з цією метою батальйон (рота) діють у тісній взаємодії з органами, військовими частинами і підрозділами ІВФ та ПрО.
522. Дії батальйону (роти) під час виконання завдань стабілізаційних дій мають такі основні особливості: обмеження (заборона) на застосування засобів ураження та способів і районів дій; спільне виконання завдань з ІВФ та ПрО, місцевими органами влади; наявність безпосереднього контакту та постійної інформаційно-психологічної протидії вороже налаштованих політичних партій, рухів і певних верств населення; необхідність уникнення втрат мирного населення та виведення з ладу об’єктів інфраструктури; поєднання демонстраційних дій, дій проти ДРС та НЗФ, гуманітарних акцій і дій щодо забезпечення функціонування державних установ, комунікацій, економіки, життєдіяльності населення; необхідність одночасного виконання декількох різних за характером завдань у різних районах; можливість автономності дій підрозділів.
523. Для участі у стабілізаційних діях зі складу батальйону (роти) можуть формуватися батальйонні (ротні) тактичні групи.
Батальйонним (ротним) тактичним групам визначаються райони відповідальності та місця розташування базових таборів.
524. Вогневе ураження противника у ході ведення батальйоном (ротою) стабілізаційних дій здійснюється відповідно до певних форм дій: під час ведення оборонних (охоронних, сторожових, ізоляційних) дій – за принципами оборонного бою; під час ведення розвідувально-пошукових, пошуково-ударних і патрульних
дій – як у наступальному бою.
Вогневе ураження під час будь-яких дій матиме обмежений характер і здійснюватиметься вибірково-об’єктовим методом з урахуванням установлених заборон і вимог гуманітарного права, забезпечення безпеки мирного населення та збереження об’єктів інфраструктури.
525. Управління підрозділами батальйону (роти) під час проведення ізоляційних, охоронних, оборонних, сторожових, розвідувально-пошукових, пошуково-ударних і патрульних дій командир батальйону (роти) здійснює зі свого командно-спостережного пункту з використанням штатних засобів управління.
Командно-спостережний пункт командира батальйону (роти), залежно від умов обстановки та характеру завдань, що виконуються, може бути розташований у базовому районі, на місцевості або бути рухомим (мобільним) на базі штатних командно-штабних машин.
До батальйону (батальйонної тактичної групи) можуть направлятися оперативні групи або представники від частин, підрозділів ІВФ та ПрО з необхідними засобами зв’язку, охорони і забезпечення. На оперативні групи (представників) покладається: підтримування безперервного зв’язку між відповідними органами управління; надання допомоги командиру і штабу батальйонних (ротних) тактичних груп в організації дій відповідних структур; взаємне інформування про обстановку, а також вирішення інших питань, які виникають у ході спільних дій.
526. Загальний порядок роботи командира і штабу батальйону щодо підготовки дій бригади під час участі в стабілізаційних діях суттєво не відрізняється від підготовки загальновійськового бою у звичайних умовах, але має деякі особливості.
Підготовка стабілізаційних дій здійснюється з урахуванням соціально-політичних умов району конфлікту, рівня загрози вторгнення іноземних військ на територію держави, наявності, кількості та якості НЗФ, обмежень (заборон) щодо застосування зброї і техніки, особливо засобів ураження, ставлення населення до військ, його національних і релігійних традицій.
527. Під час прийняття рішення командирові батальйону (роти) потрібно враховувати особливості бойового завдання, обстановки та усвідомити:
під час з’ясування отриманого завдання – у якому правовому режимі, у взаємодії з якими військами та органами місцевої влади необхідно буде виконувати поставлене завдання; обмеження на застосування зброї, боєприпасів та інших засобів боротьби;
під час оцінювання противника – на яких напрямках, у яких районах і коли можлива поява НЗФ; можливі райони (місця) проведення провокацій, склад учасників і можливий розмах дій, джерела та шляхи постачання їм зброї, боєприпасів й інших матеріальних засобів;
під час оцінювання своїх підрозділів та сусідів – стан, положення, укомплектованість підрозділів батальйону (роти), стан бойової готовності і морально-психологічний стан особового складу, його навченість до дій у специфічних умовах; які сили і засоби територіальної оборони місцевих органів влади, на якій правовій підставі та в якому обсязі забезпечують виконання поставленого завдання; склад і стан військових частин, підрозділів ІВФ та ПрО, характер виконуваних ними завдань; порядок підтримання зв’язку і взаємодії з ними;
під час оцінювання району дій – суспільно-політичну та криміногенну обстановку в районі відповідальності; національний склад місцевого населення та його ставлення до військ, наявність сепаратистських, націоналістичних та інших партій і рухів; можливості місцевої промислової бази, трудових та інших ресурсів, які можуть бути використані в умовах правового режиму воєнного стану в інтересах виконання поставлених завдань.
528. Замисел на дії батальйону (роти) у стабілізаційних діях визначається командиром на підставі висновків з аналізу бойового завдання і оцінювання обстановки та залежно від отриманого завдання і проведених штабом розрахунків.
У замислі на участь батальйону (роти) в проведенні стабілізаційних дій у ході операції ОСШР визначаються: мета дій; завдання, райони й об’єкти, на яких зосереджуються основні зусилля; способи дій щодо стабілізації обстановки, недопущення відновлення збройних сутичок, диверсій і терористичних актів, порядок вогневого ураження та завдання щодо введення противника в оману; райони відповідальності рот (взводів), місця розташування базових таборів; порядок висування і розгортання підрозділів батальйону (роти) у кризовому районі, способи виконання завдань та ротації підрозділів.
Крім того, у замислі додатково можуть визначатися: перелік об’єктів, які не підлягають ураженню через екологічну небезпеку чи мають історичну і культурну цінність; рубежі, за які не можуть просуватися підрозділи батальйону (роти), та райони, в яких забороняється вести бойові дії; обмеження (заборону) щодо застосування певних видів зброї і техніки; заходи щодо гарантування безпеки населення у районі конфлікту; порядок надання гуманітарної допомоги й евакуації населення та інші обставини.
529. Після визначення замислу командир батальйону (роти) завершує прийняття рішення і визначає бойові завдання підрозділам, основні питання взаємодії, всебічного забезпечення та управління. Затвердивши рішення у старшого начальника, командир батальйону (роти) ставить бойові завдання підрозділам, які входять до складу батальйонної (ротної) тактичної групи:
підрозділам, які беруть участь в операції ОСШР, – засоби підсилення та підтримки; райони відповідальності, райони базових таборів і порядок їх зайняття; напрямок зосередження основних зусиль; організація перепускного режиму та дій щодо протидії противнику; розмежувальні лінії; заходи щодо гарантування безпеки цивільного населення та обмеження щодо застосування зброї;
підрозділам, які беруть участь в оборонній (контрнаступальній) операції, – структура і зміст завдань аналогічні оборонному бою (під час відбиття вторгнення противника) і наступальному бою (під час відновлення положення по державному кордону);
підрозділу артилерії – порядок ВУП; райони вогневих позицій; маршрути висування та час готовності до відкриття вогню; заходи щодо гарантування безпеки цивільного населення та обмеження на застосування зброї;
підрозділу ППО – завдання щодо прикриття від ударів повітряного противника підрозділів батальйону під час висування у район відповідальності, виконання бойових завдань та розташування у базових таборах; райони стартових (вогневих) позицій; маршрути висування; час і ступені готовності;
резервам (загальновійськовому, протитанковому, родів військ та спеціальних військ) – склад, завдання, до виконання яких бути готовими, базовий табір.
530. Зміст заходів рекогносцировки такий самий, як і зміст заходів, що проводяться під час уточнення рішення на місцевості під час підготовки інших видів дій. Рекогносцировка повинна проводитися безпосередньо на місцевості приховано в інтересах виконання найважливішого завдання.
531. Взаємодія організовується так само, як під час підготовки інших видів дій, але матиме деякі особливості.
Командир батальйонної (ротної) тактичної групи організовує взаємодію своїх підрозділів додатково з органами, військовими частинами і підрозділами ІВФ та ПрО, а також місцевими органами влади (штабами зон і районів територіальної оборони).
Під час організації взаємодії командир батальйонної (ротної) тактичної групи узгоджує дії з:
підрозділами Повітряних Сил (далі – ПС) – порядок отримання розвідувальної інформації від повітряної розвідки; порядок виклику авіації для завдання ударів; порядок взаємного розпізнавання і цілевказівок; заходи щодо забезпечення рятування екіпажів літаків (вертольотів), які зазнали аварії; порядок прикриття з повітря важливих об’єктів і районів розташування підрозділів;
підрозділами ВМС (на приморському напрямку) – порядок виконання спільних завдань; склад підрозділів і кораблів для підсилення охорони сухопутних та морських ділянок державного кордону, пошуку та знищення ДРС противника і НЗФ; заходи щодо недопущення постачання зброї та інших матеріально-технічних засобів у кризовий район морським шляхом; склад сил і засобів, які виділяються для охорони та оборони берегових об’єктів від ударів противника з суші тощо;
органами Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС України) та підрозділами Внутрішніх військ (далі – ВВ) МВС України – завдання і порядок їх спільного виконання, перелік сил і засобів, що залучаються; завдання підрозділам ВВ з пошуку та знищення ДРС противника і НЗФ; перелік районів, охорона та оборона яких повністю покладається на ВВ, та об’єкти, охорона яких підсилюється силами і засобами батальйону (роти); порядок участі в підтриманні правового режиму надзвичайного (воєнного) стану; порядок організації дорожньо-комендантської служби і убезпечення дорожнього руху; порядок підтримки (забезпечення) дій ВВ силами і засобами батальйону (роти); заходи щодо відселення (евакуації) населення із кризового району; порядок і строки створення контрольно-пропускних пунктів, таборів біженців, їх охорони і матеріального забезпечення; завдання щодо підтримання громадського порядку тощо;
органами і підрозділами ДПС України – спільні завдання, порядок ведення розвідки в прикордонній смузі та обміну інформацією; порядок прийняття підрозділами батальйону (роти) від підрозділів ДПС України ділянок державного кордону, визначених для підсилення охорони та прикриття; сили і засоби батальйону (роти), які виділяються для забезпечення заходів щодо підсилення режиму в межах контрольованих прикордонних районів та пунктах пропуску через державний кордон; обсяг, порядок і терміни інженерного обладнання опорних пунктів, районів оборони і місцевості в прикордонній смузі тощо;
органами Служби безпеки України (далі – СБУ) – порядок обміну інформацією та здійснення заходів контррозвідки в інтересах ведення стабілізаційних дій; заходи щодо підсилення охорони й оборони об’єктів, на які можуть бути спрямовані дії терористичних груп та екстремістських організацій, ДРС противника і НЗФ; порядок забезпечення правового режиму надзвичайного (воєнного) стану тощо;
місцевими органами влади і місцевого самоврядування (штабами зон і районів територіальної оборони) – порядок взаємодії з силами територіальної оборони під час виконання завдань; завдання щодо надання допомоги під час евакуації (відселення) і надання гуманітарної допомоги населенню; порядок обміну інформацією про дії терористичних груп та сепаратистських організацій, ДРС противника і НЗФ, оповіщення і підтримання зв’язку; порядок охорони об’єктів життєзабезпечення населення; заходи щодо впровадження і підтримання правового режиму воєнного стану, створення у населених пунктах комендатур і підтримання їх діяльності; порядок установлення комендантської години, перепускного режиму, паспортного контролю, забезпечення надійного функціонування місцевих органів влади, супроводження й охорони автомобільних колон під час переміщення населення, організації патрулювання у населених пунктах, а також порядок використання в інтересах виконання завдань стабілізаційних дій місцевої економічної бази, ресурсів, порядок вилучення техніки і майна підприємств усіх форм власності і громадян, порядок залучення місцевого населення для виконання інженерних і інших робіт в інтересах оборони та інші питання.
532. Загальний порядок роботи командира батальйону (роти) щодо всебічного забезпечення дій батальйону (роти) під час участі у стабілізаційних діях не відрізняється від забезпечення інших дій, пов’язаних із застосуванням зброї у звичайних умовах.
Під час організації та здійснення заходів всебічного забезпечення командир батальйону (роти), крім звичайних питань, додатково визначає:
з розвідки – райони відповідальності; райони, які контролюються противником та своїми військами;
з охорони – завдання щодо виявлення та знищення розвідки, диверсійно-розвідувальних груп та вогневих засобів противника на підступах до базових таборів та об’єктів, які охороняються; завдання з охорони маршрутів руху своїх колон;
з тактичного маскування – порядок введення противника в оману, використання місцевості та місцевих предметів для розташування особового складу і вогневих засобів, застосування засобів аерозольного маскування, заходи щодо інформаційної протидії;
з інженерного забезпечення – які сили і засоби та види загороджень використовуються противником; способи дій підрозділів на замінованій місцевості та у разі виявлення замаскованих об’єктів;
з РХБ захисту – наявність у противника хімічної і біологічної зброї, завдання РХБ захисту і порядок їх виконання;
з радіоелектронної боротьби – райони, у яких виявлено випадки застосування противником радіокерованих вибухових пристроїв, тактики їх застосування;
з МТЗ – завдання з організації МТЗ підрозділів, які діють автономно під час ведення дій у відриві від головних сил, а також підрозділів, які охороняють маршрути й інші об’єкти; норми додаткових запасів матеріальних засобів на бойові машини та військовослужбовців; особливості організації харчування, водопостачання, підвезення матеріальних засобів, додаткові заходи щодо готовності до гасіння пожеж, розчищення завалів, охорони підрозділів МТЗ;
з МПЗ – заходи щодо роз’яснення політичної мети держави та завдань, які покладаються на ЗС, ІВФ та ПрО; основних положень та порядку дотримання Конституції та законів України, норм міжнародного права про статус, права та обов’язки учасників воєнних дій, соціальний захист військовослужбовців і членів їх сімей, захист мирного населення; порядок роботи серед місцевого населення у районі розташування і стабілізаційних дій; заходи щодо нейтралізації негативної пропагандистської дії деструктивних сил і засобів масової інформації, надання допомоги військовослужбовцям у подоланні розгубленості, зниження політизації в їхніх настроях.
533. Практичні заходи підготовки стабілізаційних дій батальйону (роти) до виконання завдань такі самі, як і під час підготовки бою: підготовка штабу батальйону, району відповідальності та базових таборів до виконання завдань; практична робота командира, заступників і посадових осіб штабу батальйону (командира роти) у підпорядкованих підрозділах; інженерне обладнання району відповідальності та базових таборів.
534. Підсилення охорони державного кордону, недопущення його масового переходу з території суміжної держави, неконтрольованого поширення контрабанди зброї, боєприпасів, вибухових речовин, засобів терору, проникнення через державний кордон ДРС противника, НЗФ та терористичних груп на визначеній ділянці здійснюється підрозділами батальйону (роти) у тісній взаємодії з підрозділами ДПС України. При цьому ділянка підсилення охорони державного кордону батальйону (роти) повинна приблизно співпадати з ділянкою відповідальності прикордонної комендатури (відділу) або прикордонної застави відповідно.
Виконання зазначеного завдання досягається шляхом підсилення охорони державного кордону веденням посиленої розвідки, спостережних, сторожових, патрульних дій на визначених ділянках (об’єктах, рубежах), влаштуванням вогневих засідок безпосередньо на державному кордоні та в прикордонній смузі, посилення прикордонного режиму в пунктах пропуску і на території контрольованих прикордонних районів сумісно з органами ДПС України, МВС України і СБУ, блокування найбільш важливих напрямків можливого порушення державного кордону, проведення спеціальних заходів щодо знищення ДРС противника та НЗФ у прикордонній смузі.
535. Прикриття державного кордону передбачає побудову бойового порядку безпосередньо в прикордонній смузі та здійснюється оборонними діями, з обладнанням батальйонних районів оборони, опорних пунктів рот і взводів з улаштуванням мінно-вибухових загороджень у взаємодії з органами і підрозділами ДПС України безпосередньо на державному кордоні та в прикордонних контрольованих районах. Прикриття державного кордону здійснюється за звичайними положеннями оборонного бою механізованих підрозділів.
536. Недопущення проникнення на територію держави ДРС противника та НЗФ і припинення їхньої діяльності досягається проведенням силами підрозділів батальйону (роти) охоронних, сторожових, ізоляційних дій у взаємодії з органами і підрозділами ДПС України, МВС України та СБУ. При цьому бойовий порядок повинен визначатися особливістю виконання завдань та умовами місцевості.
Пошук і знищення ДРС противника та НЗФ може здійснюватися силами батальйонної (ротної) тактичної групи у взаємодії або з оперативним підпорядкуванням військовим частинам (підрозділам) ВВ МВС України веденням розвідувально-пошукових та пошуково-ударних дій, що здійснюються поетапно:
блокування виявлених НЗФ у визначеному районі, ізоляція визначеного району;
прочісування визначених ділянок місцевості з одного або декількох напрямків у бік виставлених застав і блокпостів; виявлення базових таборів і окремих груп з числа членів НЗФ, їх оточення;
ведення переговорів стосовно припинення опору та складання зброї, а в разі відмови – вогневе ураження окремих об’єктів і груп НЗФ, знищення їх вогнем механізованих підрозділів, розчленування району їх дій на окремі сектори;
проведення спеціальних дій органів і сил ДПС України, СБУ та МВС України із залученням підрозділів спеціального призначення ЗС щодо роззброєння НЗФ та проведення фільтраційних заходів.
537. Під час здійснення охорони й оборони важливих об’єктів організується система вогневого ураження, ППО та загороджень, здійснюється інженерне обладнання об’єктів і підступів до них. На ймовірних напрямках нападу ДРС противника і НЗФ можуть виставлятися сторожові застави або облаштовуватися опорні пункти.
Батальйон (рота) можуть посилювати охорону (здійснювати оборону) важливого об’єкта сумісно з підрозділами Внутрішніх військ МВС України. Залежно від підпорядкування об’єкта та рішення старшого начальника підрозділи батальйону (роти) можуть бути тимчасово передані в оперативне підпорядкування командира військової частини ВВ МВС України або підрозділи військової частини ВВ МВС України можуть бути передані в тимчасове оперативне підпорядкування командира механізованого батальйону (роти). При цьому під час організації охорони й оборони об’єкта загальновійськовий командир зобов’язаний прийняти від командира підрозділу ВВ, що здійснював охорону об’єкта, розвідувальні дані, розібратися в існуючій системі охорони й інженерного обладнання позицій охорони, організувати сумісне підсилення охорони, систему вогню і загороджень.
Підступи до об’єкта обладнуються вибуховими та невибуховими інженерними загородженнями. Розробляються схема вогню, картки вогню для окремих вогневих засобів, схеми (карти) мінних полів та інженерних загороджень.
За узгодженням з органами СБУ організовується контррозвідувальне забезпечення об’єкта. Бойовий порядок батальйону (роти) у цьому випадку повинен включати: основні сили охорони, що розподіляються за черговими змінами; підрозділ підсилення охорони; протидесантний резерв; мобільний вогневий резерв та інші елементи бойового порядку у разі потреби.
Якщо батальйон (рота) призначається для підсилення аеродромів і позиційних районів підрозділів ППО, то підрозділи батальйону (роти) розгортаються на підступах до аеродрому (позицій) на відстані, яка гарантує безпеку під час ведення вогню. На підступах до аеродрому організовується розвідка, готується кругова оборона.
На загрозливих напрямках нарощується щільність мінно-вибухових та інших загороджень.
У разі раптового нападу противника на об’єкт, який охороняється, чергова зміна охорони (варта), а також підрозділи, що перебувають поблизу об’єкта, відбивають напад вогнем усіх засобів з метою недопущення проникнення противника до об’єкта. Напад противника на об’єкт відбивають рішучими діями за принципами загальновійськового оборонного бою.
Виявлені десанти і диверсійно-розвідувальні групи противника на підступах до об’єкта блокуються, сковуються вогнем підрозділів охорони, а надалі знищуються силами загонів протидесантного резерву та вогнем мобільних вогневих резервів. За сприятливих умов обстановки за рішенням командира батальйону (роти) силами резервів у межах території, що прилягає до об’єкта, який охороняється, можуть проводитися короткі контратаки з метою розгрому противника, що напав на об’єкт, та захоплення його живої сили в полон.
538. Підтримання миру, законності та правопорядку, що покладаються на військове командування, забезпечення (відновлення) надійного функціонування місцевих органів влади здійснюється шляхом участі підрозділів батальйону (роти) сумісно з органами МВС України в охоронних діях, обладнанні районів (місць) розташування ПУ органів влади та об’єктів життєзабезпечення, протидії диверсіям та терористичним актам, супроводженні та охороні під час пересування з наданням транспортних засобів і засобів зв’язку, сприянні у проведенні заходів забезпечення життєдіяльності.
539. Під час підтримання правового режиму в регіонах, де ведеться збройна боротьба або діє правовий режим воєнного стану, підрозділи батальйону (роти) можуть разом з органами і підрозділами ІВФ та ПрО брати участь у таких заходах: встановлення і підтримання комендантської години; контроль за режимом світломаскування; вилучення у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян радіопередавального обладнання, телевізійної, відео- та аудіоапаратури, комп’ютерів і технічних засобів зв’язку; заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними та отруйними речовинами; вилучення у громадян вогнепальної, холодної зброї та боєприпасів, а в підприємств, установ і організацій – також навчальної та бойової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, сильнодіючих хімічних та отруйних речовин; установлення для фізичних і юридичних осіб військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ; установлення порядку використання сховищ, споруд та інших об’єктів для захисту населення і потреб оборони й інші заходи, передбачені законодавством України про особливий правовий режим в кризових районах (районах бойових дій).
540. Надання допомоги силам цивільного захисту, місцевим органам влади підрозділами батальйону (роти) у взаємодії з органами і підрозділами ІВФ та ПрО у ліквідації наслідків диверсій, терористичних актів, НС техногенного та природного характеру, а також викликаних застосуванням зброї, здійснюється: проведенням охоронних і ізоляційних дій у районах НС; організацією перепускного режиму; пошуком та визволенням постраждалих осіб з-під завалів зруйнованих захисних та інших споруд; наданням постраждалим першої медичної допомоги та евакуацією їх з осередків ураження у лікувальні заклади та безпечні райони; участю у локалізації та ліквідації наслідків аварій і зруйнувань на об’єктах комунального господарства, енергетики, транспорту та зв’язку із залученням штатної інженерної і автомобільної техніки та особового складу батальйону (роти).