г) суб'єкт господарювання не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання принаймні протягом дванадцяти місяців після звітного періоду
Які критерії повинні бути для класифікації зобов’язань як поточних (короткострокових)?
Поточні зобов'язання
69. Суб'єкт господарювання класифікує зобов'язання як поточне, якщо:
а) він сподівається погасити це зобов'язання в ході свого нормального операційного циклу;
б) він утримує це зобов'язання в основному з метою продажу;
в) зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;
г) суб'єкт господарювання не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання принаймні протягом дванадцяти місяців після звітного періоду.
Суб'єкт господарювання класифікує всі інші зобов'язання як непоточні.
70. Деякі поточні зобов'язання (такі як торговельна кредиторська заборгованість і деякі нарахування для працівників), а також інші операційні витрати складають частину робочого капіталу, який використовується у звичайному операційному циклі суб'єкта господарювання. Такі операційні витрати класифікуються як поточні зобов'язання, навіть якщо вони підлягають погашенню через більш ніж дванадцять місяців після дати звітного періоду. Такий самий нормальний операційний цикл застосовується до класифікації активів та зобов'язань суб'єкта господарювання. Якщо нормальний операційний цикл суб'єкта господарювання не можна чітко ідентифікувати, припускається, що його тривалість становить дванадцять місяців.
71. Інші поточні зобов'язання не погашаються як частина нормального операційного циклу, а підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду або утримуються в основному з метою продажу. Це, наприклад, деякі фінансові зобов'язання, класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСБО 39, банківські овердрафти та поточна частина непоточних фінансових зобов'язань, дивіденди до сплати, податки на прибуток та інша неторговельна кредиторська заборгованість. Фінансові зобов'язання, що забезпечують фінансування на довгостроковій основі (тобто вони не є частиною робочого капіталу, що використовується в нормальному операційному циклі суб'єкта господарювання) і не підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду, є непоточними зобов'язаннями, на які поширюються параграфи 74 і 75.
72. Суб'єкт господарювання класифікує свої фінансові зобов'язання як поточні, якщо вони підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду, навіть якщо:
а) початковий строк був періодом, довшим за дванадцять місяців;
б) угоду про рефінансування або зміну графіка платежів на довгостроковій основі виконано після звітного періоду та до затвердження фінансових звітів до випуску.
73. Якщо суб'єкт господарювання очікує та має намір рефінансувати зобов'язання або перенести його на пізнішу дату принаймні на дванадцять місяців після звітного періоду, згідно з існуючою кредитною лінією, він класифікує зобов'язання як непоточне, навіть якщо інакше строк його сплати настає протягом коротшого періоду. Проте, коли рефінансування зобов'язання або його перенос на пізнішу дату виконується не за бажанням суб'єкта господарювання (наприклад, немає угоди рефінансувати), можливість рефінансування не береться до уваги та зобов'язання класифікується як поточне.
74. Якщо суб'єкт господарювання порушує зобов'язання за довгостроковою угодою про позику на кінець звітного періоду або пізніше, внаслідок чого зобов'язання стає сплачуваним за вимогою, зобов'язання класифікується як поточне, навіть якщо позикодавець погодився (після звітного періоду і до затвердження фінансових звітів до випуску) не вимагати платежу внаслідок порушення. Зобов'язання класифікується як поточне, тому що на кінець звітного періоду суб'єкт господарювання не має безумовного права відстрочити погашення принаймні на дванадцять місяців після цієї дати.
75. Проте зобов'язання класифікується як непоточне, якщо позикодавець погодився надати до настання звітного періоду пільговий період, що закінчується принаймні через дванадцять місяців після звітного періоду, протягом якого суб'єкт господарювання може виправити порушення та протягом якого позикодавець не може вимагати негайного платежу.
76. Стосовно позик, класифікованих як поточні зобов'язання, якщо відбуваються наведені далі події в період між кінцем звітного періоду та датою затвердження фінансових звітів до випуску, ці події кваліфікуються для розкриття інформації як події, які не коригують, відповідно до МСБО 10 «Події після звітного періоду»:
а) рефінансування на довгостроковій основі;
б) виправлення порушення довгострокової угоди про позику;
в) надання позикодавцем пільгового періоду для виправлення порушення довгострокової угоди про позику, що закінчується принаймні через дванадцять місяців після звітного періоду.