Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента
Психічні пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, пам'ять, уява, мислення і мова) відіграють важливу роль в діяльності, навчанні і вихованні студентів. Засвоєння знань, вироблення переконань, практичні дії лягають в основу психічних процесів, особливо мислення. Ефективність діяльності спеціаліста визначається не тільки властивостями його особистості, але і рівнем функціонування психічних процесів. Тому формування особистості спеціаліста передбачає активізацію і удосконалення психічних пізнавальних процесів у відповідності з вимогами спеціальності і професійної діяльності в цілому.
Студентський вік - вік достатньо високого розвитку пізнавальних процесів. Основи відтворюючої і творчої уяви закладаються ще в загальноосвітній школі. У молоді студентського віку гарно розвинена словесно-логічна пам'ять, на яку лектор часто орієнтується. Студент схильний до роздумів, розмірковувати , до пошуків вирішень наукових проблем як в процесі слухання лекцій, так і в процесі виконання самостійної роботи.
Найпростішим пізнавальним психічним процесом є відчуття відображення окремих ознак і властивостей предметів, явищ, що безпосередньо впливають на органи чуття.
Враховуючи пізнавальне значення відчуттів, корисно будувати навчальний процес так, щоб включати в діяльність студентів слухові, рухові, зорові, та інші відчуття. Це покращує запам'ятовування і засвоєння навчального матеріалу студентами.
Сприйняття на відміну з відчуттям більш складний психічний пізнавальний процес. Між ними є схожість: відчуття і сприйняття - це форми відображення предметів і явищ. Відрізняються вони тим, що в сприйнятті відображаються предмети в цілому, по всій сукупності їх властивостей і ознак, а відчуттях - окремі ознаки і властивості об'єктів. Таким чином, сприйняття - це відображення предметів, що діють на органи чуття, явищ у всій сукупності їх властивостей і ознак.
Властивості сприйняття: цілісність (об'єкт відображається як єдине ціле), осмисленість (внесення в сприйняття знань і досвіду), вибірковість (виділення об'єкту із ряду інших), апперцепція (залежність сприйняття від психічного стану, досвіду і якостей людини). Деякі із цих властивостей, наприклад осмисленість, яскраво проявляється в процесі навчання. Так, повніше і точніше сприймається навчальний матеріал, при засвоєнні якого студенти використовують набуті знання і практичний досвід. Сприйняття навчального матеріалу полегшується, якщо об'єкт, який вивчається різко виділяється, підкреслюється викладачем. Для цього в усному викладі застосовується пауза, інтонація, за допомогою яких виділяється головне. При перевірці контрольних робіт помилки підкреслюються червоним чорнилом і т.д. Зміст і характер протікання сприйняття залежить від досвіду студентів, загальної направленості їх особистості, психічних станів. Бувають випадки, коли людина сприймає не те, що є, а те, що їй хочеться.
Налагодження успішної взаємодії спеціалістів передбачає правильне сприйняття ними якостей і дій один в одного. Таке сприйняття формується в процесі колективної діяльності.
Також в діяльності студента велику роль грають уявлення. Воно виникають на основі конкретних образів предмета або явища, які раніше діяли на органи чуттів, але в даний момент безпосередньо не сприймаються. Уявлення розрізняють по ведучому аналізатору (зорові, рухові і т.д.), по змісту (технічні, географічні, педагогічні т.д.). Уявлення впливають на такі психічні процеси, як пам'ять, мислення, уяву, почуття і волю. Вони слугують опорою для пізнавання та порівняння об'єктів, наочним матеріалом для уяви та планування поведінки і діяльності.
Результати навчальної діяльності студентів залежать від пам'яті, таких її процесів, як запам'ятовування, збереження і відтворення. В залежності від того, що запам'ятовується і відтворюється, розрізняють чотири види пам'яті: образну, словесну-логічну, рухову, емоційну. Вивчення пам'яті у 18-21-літніх показала, що пам'ять і її види в цьому віці розвиваються різносторонньо. Запам'ятовування навчального матеріалу залежить від установок і прийомів діяльності студентів. В Тартуському університеті методом анкетування було вияснено, якими прийомами і установками користуються студенти у вдосконаленні своєї пам'яті. Вияснилось, що 56% із них користуються примітивними методами у запам'ятовуванні, тобто повторюють безперервно одне і теж, слабо користуються логічною системою запам'ятовування, і вияснилось по даним експерименту, що студенти не хочуть змінювати прийоми запам'ятовування. Це означає, що більшість студентів не знайомі з більш раціональними прийомами і методами мнемічної діяльності.
Важливе місце в діяльності студентів належить уяві, мисленню і мові.
Уява - це діяльність свідомості, в процесі якої створюються нові образи, ідеї на основі уявлень, які у нас є, знань. Збудниками уяви є задачі, що стоять перед людиною, його потреби, бажання, почуття, настрій, світогляд.
Сила і яскравість уяви у різних студентів розвинуті неоднаково, вони відрізняються один від одного по змісту і направленості уяви. Реальна і точна уява сприяють кращому розумінню навчального матеріалу, охороняє від неправильних дій, допомагає знаходити найбільш доцільні шляхи розв'язання задач. Роль уяви підвищується при вивченні складної техніки: бо її не завжди можна наочно бачити в дійсності, або принцип її роботи, електронні або інші процеси сховані від безпосереднього сприйняття.
Мислення - складний психічний процес, що дозволяє пізнавати як наочні зв'язки, відношення об'єктів, явищ, так і їх сутність. Воно може бути наочним, оперативним і т.д.