Розподіл обов'язків в юридичній службі

Кваліфікаційна характеристика співробітників юридичної служби

 

У п.п. 18-22 Загального положення про юридичну службу визначено кваліфікаційні вимоги до керівників, заступників керівників юридичних служб, головних спеціалістів юридичної служби, провідних спеціалістів юридичної служби.

Так, зокрема: п.18. На посаду керівника юридичної служби органу виконавчої влади, його заступника призначається особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста і стажем роботи за фахом на державній службі та/або за фахом на керівних посадах в інших сферах не менш як п'ять років.

п.19. На посаду головного спеціаліста юридичної служби органу виконавчої влади призначається особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста і стажем роботи за фахом на державній службі на посаді не нижче провідного спеціаліста не менш як один рік або стажем роботи за фахом в інших сферах не менш як три роки.

п. 20. На посаду провідного спеціаліста юридичної служби органу виконавчої влади призначається особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста і стажем роботи за фахом на державній службі на посаді не нижче спеціаліста II категорії не менш як один рік або стажем роботи за фахом в інших сферах не менш як два роки.

п. 21. На посаду керівника юридичної служби підприємства призначається особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста і стажем роботи за фахом не менш як три роки.

п.22. Керівник юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади призначається на посаду на підставі висновку Мін'юсту.

 

Планування роботи юридичних служб

Чіткості та раціональності в роботі юридичної служби можна досягти тільки в разі правильного її планування. Порядок розробки планів діяльності юридичних служб визначається методичними рекомендаціями щодо організації роботи юридичної служби на підприємствах, які розроблює і затверджує Міністерство юстиції України.

Плани, як правило, складають на місяць, квартал і рік, що відповідає термінам планування господарської діяльності підприємства. Це так звані поточні плани.

Перспективні плани складають на термін понад рік. Кожна галузь має певну специфіку правової роботи, тому не існує єдиних вимог до змісту плану роботи юридичних служб, але основні розділи плану мають бути такими:
• організація господарських зв'язків, договірна і претензійно-позовна робота,
аналіз її результатів, звітність;

• забезпечення законності трудових правовідносин, укріплення дисципліни,
боротьба з безгосподарністю, втратами, розкраданням матеріальних та грошових цінностей;

• розробка і впровадження заходів забезпечення якості продукції, виконуваних робіт;

• планове забезпечення організації управління праці, заробітної плати,
соціального розвитку;

• забезпечення законності актів, що видаються, правова експертиза;

• правова інформація, правове виховання і правова профілактика.

При плануванні правової роботи необхідно враховувати її обсяг і характер, кількість юристів та їхню кваліфікацію.

Розроблюючи плани роботи юридичної служби, необхідно також суворо дотримуватись таких вимог: безперервності планування; обрання основного напрямку в роботі, пов'язаного зі специфікою діяльності підприємства; комплексності, оперативності, реальності заходів; здійснення контролю за виконанням планових заходів, перевірки їх ефективності.

Належне виконання планів роботи юридичною службою забезпечується складанням на їх основі особистих планів роботи кожного юрисконсульта, як правило, на місяць.

Особисті плани затверджує керівник юридичної служби.

Питання організації юридичного обслуговування в суб'єктах господарювання (даліСГ) можна умовно розділити на загальні і особливі. Загальні питання мають значення для організації правової роботи, а особливі — відображають її окремі напрями.

 

Плани – поточні і перспективні

Правова робота повинна плануватися в усіх галузях підприємництва та в інших СГ. Як правило, плани складаються поточні і перспективні, можуть бути місячними, кварталь­ними, піврічними і річними. Питання строку планування визначаються ЮС самостійно.

У процесі планування завдань, які стоять перед ЮС, вони конкретизуються при складанні та виконанні окремих заходів із зазначенням строків виконання запланованих правових робіт і відповідальних за виконання осіб — праців­ників ЮС та інших структурних підрозділів СГ.

Поточна правова робота — це візування проектів наказів, роз­поряджень, рішень, постанов, розгляд заявлених претензій і по­зовів, участь і виступ у судових засіданнях суду загальної юрис­дикції або господарського суду, прийом громадян та надання їм, а також спеціалістам СГ юридичних консультацій. До речі, вона не планується і виконується у разі потреби.

Всі плани роботи ЮС обов'язково погоджу­ються з керівником підприємства, господарства, установи або органу управління.

Як свідчить практика ЮС низки СГ, правову роботу слід планувати за такими основними роз­ділами: (1) проведення правової роботи, пов'язаної з правовим обслу­говуванням апарату управління; (2) здійснення методичного керівництва ЮС на місцях і організація правового обслуговування; (3) здійснення перевірки дотримання законодавства в безпосередньо підвідомчих організаціях; (4) здійснення заходів щодо організації підвищення кваліфікації юристів та навчання кадрів інших структурних підрозділів; (5) проведення заходів із пропаганди та інформації законодавства; (6) вивчення і узагальнення практики застосування законодавства; (7) узагальнення і аналіз наслідків розгляду спорів; (8) узагальнення практики та надання методичної до­помоги щодо видання локальних актів по підприємству.

 

Розподіл обов'язків в юридичній службі

Обов'язки в юридичній службі розподіляються залежно від обсягу роботи і структури юридичної служби. Функції потрібно розподіляти так, щоб у кожного юрисконсульта були у провадженні окремі вузлові питання (наприклад, здійснення претензійно-позовної роботи), а також конкретні ділянки поточної роботи: кодифікація чинного законодавства, складання звітності та ін. За юрисконсультами можуть бути закріплені відділи, цехи, інші структурні підрозділи підприємства залежно від структури господарського органу, організація роботи юридичної служби якого розглядається.

Розподілені між юрисконсультами обов'язки закріплюються спеціальним документом і затверджуються керівником підприємства або міністерства.

З метою забезпечення взаємозамінності та підготовки кадрів зі всебічною і глибокою кваліфікацією начальник юридичної служби з огляду на обставини у правовому підрозділі може доручити кожному співробітникові підготовку і вирішення будь-якого питання незалежно від затверджених розподілених обов'язків.

Досягти цього можна лише тоді, коли кожний юрисконсульт підприємства однаково добре володіє знаннями та вміннями за всіма напрямками правової роботи. Кожний юрисконсульт повинен знати і вміти виконувати договірну та претензійно-позовну роботу, вміти захищати інтереси підприємства в судах, здійснювати правову експертизу нормативних актів, що подаються на підпис керівництву, і вести правову пропаганду в колективі.

Детальніше обов'язки, права і відповідальність юрисконсультів, як і всіх службовців, визначаються в посадових інструкціях працівників.