Поняття, види та методи фінансового контролю
ФК визначають як цілеспрямовану діяльність законодавчого і виконавчих органів публічної влади і недержавних організацій, спрямовану на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих грошових фондів держави з метою найефективнішого соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових правовідносин.
Види ФК:1) За часом проведення
- Попередній ФК: здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень щодо фінансових питань; здійснюється на стадії розробки і прийняття законів та інших нормативних актів з фінансових питань; передує витрачанню фінансових ресурсів і прийняттю будь-яких рішень з фінансових (і не тільки фінансових) питань.
- Поточний ФК — це контроль за безпосередньо оперативною фінансовою діяльністю, а саме — за власне фінансовим процесом. Він полягає в систематичній перевірці дотримання фінансової дисципліни, тобто дотримання вимог фінансових норм і нормативів.
- Наступний ФК — це контроль за фінансовими результатами діяльності. Він проводиться після здійснення фінансових операцій і, як правило, після завершення певних етапів діяльності з метою з’ясування її ефективності.
2) За формою проведення
- Обов’язковий ФК здійснюється: в силу вимог нормативних актів; за рішенням компетентних органів держави.
- Ініціативний ФК здійснюється на підставі власних рішень господарюючих суб’єктів.
3) За суб’єктним складом органів: 1) ФК органів законодавчої влади і місцевого самоврядування; 2) ФК Президента України; 3) ФК органів виконавчої влади загальної компетенції; 4) ФК органів виконавчої влади спеціальної компетенції; 5) ФК фінансових установ; 6) відомчий ФК; 7) внутрішньогосподарський ФК; 8) громадський ФК; 9) аудиторський ФК.
Під методом ФК розуміють засоби, прийоми і способи його здійснення. Вони обираються залежно від сукупності факторів: 1) суб’єкта контролю; 2) об’єкта контролю; 3) мети і завдань, що стоять перед суб’єктом контролю; 4) підстав виникнення контрольних правовідносин та ряду інших обставин.
Найчастіше застосовують такі методи ФК — ревізії, перевірки, обстеження, інспекції, спостереження.
Ревізія згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття недоліків, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань (є фактична і документальна; планова і позапланова; вибіркова і фронтальна; комплексна і тематична). За результатами ревізії складається акт.
Перевірка — це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій чи їх підрозділів. Результати перевірки оформлюються довідкою чи доповідною запискою.
Обстеження, як і перевірка, також охоплює окремі сторони діяльності підприємств, установ, організацій, але на відміну від перевірки проводиться по значно ширшому колу показників і виявляє фінансовий стан господарюючих суб’єктів, перспективи їх розвитку, необхідність реорганізації чи переорієнтації виробництва.
Інспекція — це перевірка стану фінансів підприємств на місцях, що періодично здійснюється суб’єктами — представниками держави та її окремих органів. Вона, як правило, проводиться з метою загального ознайомлення зі станом справ на місцях та надання оперативної практичної допомоги.
Спостереження — це загальне ознайомлення зі станом фінансової діяльності бюджетної установи, підприємства, відомства. Як правило, спостереження передує в часі застосуванню інших методів фінансового контролю.