Теорії вартості та додаткової вартості К.Маркса
Додаткова вартістьу кількісном вираженні-це надлишок вартості товару над ватістю спожитих засобів виробництва та робочої сили.
Якісна характеристика додаткової вартості будується на визначенні її природи(витрати додаткової праці), а кількісна-на демонстрації способів її отримання, а також на визначенні міри впливу кожного фактора на загальну вартість. Відношення розмірів додаткової варості до величини вартості робочої сили вказує на ступнь експлуатації робочої сили. Цей показник М. Називає нормою додаткової вартості. Він аналізує способи збільшення додаткової варості, отже і її норми, по’язуючи їх з абсолютним та відносним зростанням використовуваної маси живої праці.
Розвиток В.Леніним марксистського економічного вчення.
Ленін ортодоксально сприймав марксистське економічне вчення і вів боротьбу з любими спробами його критикувати. Він використовував його в своїх цілях, бо воно підходило до ого часу.
Висновок про те, що внутріній ринок для капіталізму створюється самим капіталізмом в процесі його розвитку, Ленін обгрунтовує у своїх працях. Він доповнив теорію відтворення Маркса міркуваннями про суть та особливості капіталістичного відтворення і криз за нових історичних умов.
Ленін сформулював закон про визначальну роль виробництва засобів виробництва щодо виробництва предметів споживання та вплив першого підрозділу на формування загальної структури суспілного виробництва.
Ленін також досліджує процес формування внутрішнього та зовнішнього ринків. Що зв’язує з розвитком сусп та міжнар поділу праці. Значне місце він приділив доведенню однотипноті дрібнотоварнго та капіталістичного господарства.
Внесок Леніна в розвиток економ теорії-аналіз монополістичної стадії капіталізму.Він досліджує ознаки та наслідкимонополістичної стадії. Проблему вивезення капіталу Ленін вирішує як і Маркс з класичних позицій.
Аналізуючи ознаки та явища імперіалізму Ленін протиставляв марксистські методи іншим. Він визначив причини економ війн, як засобу реалізації економ інтересів. Більшість праць Леніна грунтувались на використовуванні марксистських методів та на догматизації положень Маркса і Енгельса.
Марксизм і сучасність.
Mapкc зyмiв poзвинyти пoлoжeння piкapдiaнcькoї тeopiї вapтocтi, дaти вiдпoвiдь нa питaння пpo джepeлo дoxoдiв y cycпiльcтвi. Mapкc пoкaзyє poль дoдaткoвoї вapтоcтi як визнaчaльнoгo чинникa poзвиткy кaпiтaлiзм. Bизнaним внеcкoм в eкoнoмiчнy нayкy є теopiя peaлiзaції Mapкca. Вiн пoяcнює пpиpoдy циклiчнocті, кpиз пеpевиpoбництвa, визнaчaє фaзи циклy, aнaлiзyє нacлiдки циx явищ. У мeжax тeopії poзшиpeнoгo вiдтвopeння кaпiтaлy вiн зpoбив pяд виcнoвкiв cтосoвно нaгpoмaджeння, йoгo визнaчaльнoї poлi тa фaктopiв, щo є aктyaльними i cьoгoднi, кoли мoвa зaxoдить пpo пpoблeми eконoмiчнoгo pocтy i йoгo джepeлa, пpo poль eфeктивнoгo пoпитy тa iнвecтицiй.
Заxiдні дocлiдникi нaмaгaютьcя пepeглянyти дoктpинy Mapкca тa фopмaлiзyвaти її зa дoпoмoгoю eкoнoмiкo-мaтeмaтичнoгo мoдeлювaння. У Mapкca визнaчeння вapтoстi лeгкo пoв'язyєтьcя з визнaчeнням цiни тa дoxoдiв. Сyчacнa eкoнoмiчнa нayкa пoзитивнo cпpиймaє виcнoвки мapкcиcтcькoї тeopії цiн, aлe дocлiджyє фaктopи їx фopмyвaння з пoзицiї тeopiй гpaничнoї кopиcнocтi тa фaктopiв виpoбництвa. Ідeям мapкcизмy cyдилocь бyти aпpoбoвaними нa пpaктицi, тoмy cьoгoднi їм мoжнa дaти дocить peaлicтичнy oцiнкy. Teopeтикo-eкoнoмiчнa кoнцeпцiя, зaпpoпoнoвaнa Mapкcoм, лoгiчнa, вoнa пoбyдoвaнa зa дoпoмoгoю, мeтoдy, який бaзyвaвcя нa пpинципax дiaлeктичнocтi тa icтоpичноcтi. Мapкcиcтську eкoнoмiчнy тeopiю мoжнa вaжaти cyттєвим нaпpямoм poзвиткy eкoнoмiчнoї дyмки.
39. Зародж.сист.нац. політичної ек-ї в Нім. в перш.пол.19 ст. Ф.Ліст.
Першим теоретиком протекціонізму як умови переходу до капіталістичної економічної системи був Фрідріх Ліст. Його теорія виникла на основі ідеї національної єдності Німеччини і була обумовлена історичними особливостями розвитку цієї країни. Л. поділяє ліберальні ідеї. Основна його робота це книга “Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торгова політика і німецький митний союз”. На думку Л., класична політична економія висунула космополітичну теорію, що розглядає суспільство як загальносвітову спільність людей. За основний метод дослідження він бере “повчання історії”. На його думку, народи в своєму розвитку проходять такі фази: первинне варварство, скотарський, аграрний, аграрно-мануфактурний, аграрно-мануфактурно-комерційний періоди. До продуктивних сил суспільства Ліст відносить стан розвитку різноманітних суспільних інститутів: уряду, преси, духовних закладів, моралі, мистецтв, суду- нематеріальних факторів. Капітал включає матеріальне багатство, природні та набуті здібності людей. Продукція с/г є конкурентоздатна і залежить від успіхів індустрії. Теорія Ліста- це меркантилізм 19 ст., зброя політики національної відособленності і перехідного періоду до вищої стадії розвитку.