Сутність ознаки та місце партій
В основу типології ми поклали більш широке коло ознак:
1. Соціальна база;
2. Політична ідеологія;
3. Політична програма;
4. Форма участі у діяльності парламенту;
5. Організаційні засади.
За критерієм соціальної бази партії поділяються на пролетарські, буржуазні, селянські, мілко буржуазні тощо. Вважається, що соціальні групи, інтересам яких відповідає програма діяльності партій, складають її соціальну базу — остання скоріш об'єктивне, ніж суб'єктивне явище. Так, впевненість лідерів компартії України має основу не у відповідній агітаційно-пропагандистській та організаційній роботі, а у наявності стабільної групи колишніх комуністів, людей похилого віку, пенсіонерів, що живуть минулими спогадами та складають „не спалиму" базу партій комуністів.
Згідно із політичною ідеологією, яку розробляють та дотримуються партії, вони можуть кваліфікуватись як комуністичні, соціалістичні, соціал-демократичні, націоналістичні, фашистські. Проблема сучасних ідейно-політичних течій буде розглядатись у окремій лекції. Зауважимо, що ідеологічна платформа партії може бути розпливчатою, нестандартною, як наприклад, у партії "Пора".
Програмні положення партій дозволяють поділяти їх на революційні, консервативні, реформістські і т.д. Це означає, що партії виступають або за рішучі зміни існуючого соціально-політичного устрою шляхом революції, або вимагають поступових, плавних змін деяких сторін суспільного життя (реформи), або за збереження (консервацію) основ існуючих порядків.
По формі участі у діяльності парламентів партії можуть поділятись на парламентські, опозиційні та альтернативні — анархісти принципові противники участі у парламентській боротьбі.
За організаційною ознакою партії можна поділити на кадрові, масові, нелегального стану, закритого типу та інші.
Типологія
У більшості підручників на теренах України за основу типологізації партій обрано трикомпонентний підхід — виокремлено:
А) кадрові партії (партії нотаблів - люди, чиє становище в суспільстві забезпечується досягненнями, авторитетом у політичному житті), у яких домінують партійні функціонери;
Б) партії масові, що складаються з достатньої кількості рядових членів партії, які можна вважати продуктом загального виборчого права;
В) "партії виборців", виведені як ідеальний тип політологами США Венєром, Пал амба ра та іншими на основі того, що партія утворюється лише для виконання головного поточного завдання — перемоги у виборах, об'єднуючи навколо популярних гасел достатню кількість населення. Судячи з попередніх політичних подій, такі партії утворились в Україні восени 2007 року на дострокових парламентських виборах — "партія Л. Кучми", "блок Людмили Супрун" та інші.
45...Основними функціями політичної партії в сучасному суспільстві є:
1.політичне представництво соціальних інтересів;
2.соціальна інтеграція - узгодження соціальних інтересів через взаємодію політичних партій;
3.розробка ідеології, політичних доктрин і програм;
4.боротьба за оволодіння державною владою та участь у її здійсненні;
5.участь у формуванні й діяльності всіх ланок державного апарату;
6.участь у розробці, формуванні і здійсненні політичного курсу держави;
7.політична соціалізація - сприяння засвоєнню індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, залученню його до політичної с истеми;
8.формування громадської думки;
9.політичне рекрутування, тобто залучення на бік партії якомога ширших верств населення як її членів, прихильників і виборців;
10. підготовка та висунення кадрів для апарату держави, партії, громадських організацій.