Модульна контрольна робота № 3
VI. ІНДИВІДУАЛЬНІ РОЗРАХУНКОВІ ЗАВДАННЯ
(лабораторні роботи)
Лабораторна робота № 1.
Тема: «Особливості обліку запасів у системі управлінського обліку»
Мета: набути практичних навичок розрахунку оптимального обсягу замовлення запасів та загальних витрат.
Завдання.
1. Теоретична частина.
а)визначте сутність та мету управління виробничими запасами на підприємстві;
б) охарактеризуйте існуючі моделі визначення економічного обсягу замовлення та точки відновлення замовлення.
2. Практична частина.
а) Підприємство, що виготовляє дитячі іграшки, щорічно використовує біля х одиниць мікросхем певної моделі. Мікросхеми використовуються рівномірно протягом всього часу роботи підприємства: y днів на рік. Річна вартість зберігання запасів складає z грн. за мікросхему. Вартість розміщення та отримання замовлення дорівнює b грн. Необхідно визначити:
- модель, що використовується для розрахунків за таких обставин;
- оптимальний обсяг замовлення;
- кількість робочих днів у циклі замовлення.
б) Підприємство “Дан” одночасно виготовляє і споживає деталі певного виду. Завод працює х днів на рік та використовує деталі рівномірно по у одиниць у день. Норма виробництва деталей складає z одиниць у день. Річна вартість зберігання однієї деталі визначена у розмірі b грн. Вартість підготовки устаткування дорівнює с грн. за один виробничий цикл. Необхідно визначити:
- модель, що використовується для розрахунків за таких обставин;
- економічний розмір виробничої партії;
- кількість виробничих циклів у рік;
- максимальний рівень запасів;
- тривалість фази чистого споживання протягом одного циклу.
в) Невелике виробниче підприємство використовує х літрів хімічних барвників за рік. Донедавна підприємство закуповувало барвники партіями по у літрів за ціною z грн. за літр. Тільки що постачальник сповістив про те, що замовлення по 1000 літрів і більше будуть коштувати b грн. за літр. При цьому підприємство сплачує за розміщення і отримання замовлення а грн., а річна вартість зберігання запасів складає с % від ціни придбання за літр. Необхідно визначити:
- модель, що використовується для розрахунків за таких обставин;
- обсяг замовлення, що забезпечує мінімальні загальні затрати;
- якщо постачальник надасть знижки за партії у розмірі 1500 літрів, а не 1000 літрів, то який обсяг замовлення забезпечить мінімальні загальні затрати.
Вихідні дані.
| Варіант Задача | № 1 | № 3 | № 4 | № 5 | |
| а:x y z b | 0,60 | 0,30 | 1,2 | 0,90 | 0,60 |
| б: x y z b c | 1,1 | 1,2 | 1,3 | 1,4 | |
| в:x y z b a c | |||||
| Варіант Задача | № 6 | № 7 | № 8 | № 9 | № 10 |
| а:x y z b | 1,8 | ||||
| б:x y z b c | 1,5 | 1,6 | 1,7 | 1,8 | 1,9 |
| в:x y z b a c |
Лабораторна робота 2.
Тема: “Прийняття рішень стосовно вибору методу визначення взаємозв’язку затрат та їх фактора”.
Мета: набути практичних навичок розрахунку взаємозв’язку затрат та їх фактора (визначення постійної та змінної часток затрат).
Завдання.
1. Теоретична частина.
а) охарактеризувати існуючі методи визначення взаємозв’язку затрат та їх фактора (постійної та змінної часток затрат);
б) визначити значення таких розрахунків та можливості їх практичного застосування.
2. Практична частина. На підставі вихідних даних по підприємству “Базис” необхідно визначити взаємозв’язок затрат з їх фактором для чого визначити функцію затрат. Розрахунки необхідно здійснити всіма відомими методами. Проаналізуйте отримані результати та прийміть рішення стосовно вибору для підприємства методу розрахунків. Відповідь обґрунтуйте.
Вихідні дані.
Варіант № 1.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Затрати на експлуатацію устаткування, тис грн. | ||||||||||||
| Години роботи устаткування |
Варіант № 2.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Загальновиробничі затрати, тис грн. | ||||||||||||
| Обсяг виробництва, тис. штук |
Варіант № 3.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Затрати на збут, тис грн. | ||||||||||||
| Обсяг реалізації, млн. штук |
Варіант № 4.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Адміністративні затрати, тис грн. | ||||||||||||
| Обсяг виробництва, млн. грн. |
Варіант № 5.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Затрати на ремонт устаткування, грн. | ||||||||||||
| Час роботи устат-кування, машино-годин |
Варіант № 6.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Затрати на рекламу, грн. | ||||||||||||
| Обсяг реалізації, млн. грн. |
Варіант № 7.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Затрати на утримання складів, тис грн. | ||||||||||||
| Обсяг виробництва, млн. грн. |
Варіант № 8.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Затрати на електроенергію, тис грн. | ||||||||||||
| Обсяг виробництва, млн. грн. |
Варіант № 9.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Затрати відділу маркетингу, тис грн. | ||||||||||||
| Обсяг реалізації, млн. штук |
Варіант № 10.
| Місяць року Показник | ||||||||||||
| Затрати на охорону праці, грн. | ||||||||||||
| Обсяг виробництва, млн. грн. |
Пояснювальна частина.
Необхідність визначення функції затрат, а також розподілу затрат підприємства на постійну та змінну частки безперечна. Однак безперечна і складність такого розподілу. При визначенні постійної частки затрат важливо: щоб вона була правильно виділена, щоб забезпечувалась можливість розподілу по статтях і щоб сама методика розрахунків була достатньо надійною і практично прийнятна.
Таблиця 1
Динаміка зміни затрат на утримання і експлуатацію устаткування та часу роботи устаткування по ВАТ “Олімп” за 20__ рік
| Місяці року | Час роботи устаткування, тис машино-годин | Затрати на утримання і експлуатацію устаткування, тис грн. |
| Січень Лютий | ||
| Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень | ||
| Всього |
Як відомо, лінія затрат при наявності постійних і змінних затрат представляє собою рівняння першого ступеня: y = a + b * x,
де x – фактор затрат (час роботи устаткування);
y – загальний розмір затрат (затрати на утримання і ремонт устаткування);
a – постійна частка затрат;
b – змінні затрати на одиницю фактора.
Розглянемо методи, які застосовуються на практиці на прикладі розподілу затрат на утримання і експлуатацію устаткування в залежності від часу роботи устаткування.
Метод вищої та нижчої точок.При використанні цього методу із всієї сукупності даних обирають два періоди з найбільш високим та найбільш низьким часом роботи устаткування. При виборі цих двох періодів необхідно звернути увагу на те, щоб в число відібраних періодів не були включені випадкові дані.
| Показники | Час роботи устаткування, тис машино-годин | Затрати на утримання і експлуатацію устаткування, тис грн. |
| Найвищій рівень Найнижчій рівень Різниця в рівнях |
На підставі приведених даних можна визначити ставку змінних затрат на один час роботи устаткування: 180 / 22 = 8,18.
а = 500 – 8,18 * 26 = 287,32
Таким чином, рівняння затрат у нашому прикладі буде мати такий вигляд: y = 287,32 + 8,18 * x.
Наведені розрахунки можна представити графічно. В цьому разі на графіку по горизонталі відкладають час роботи устаткування в машино-годинах, а по вертикалі - затрати на утримання і експлуатацію устаткування. Після цього на графік наносять найвищу та найнижчу точки і проводять крізь них пряму затрат. Точка перетину прямої з віссю ординат для нульового обсягу виробництва показує розмір постійних затрат (287,32 тис. грн.).
Наведена методика розрахунків є доволі простою, проте надійність цього методу цілком залежить від вибору точок. Включення до розрахунку однієї чи двох випадкових точок може привести до помилкових висновків.
Статистичний метод кореляції (метод візуального пристосування).
Цей метод базується на використанні кореляційної залежності, хоча коефіцієнти кореляції не розраховуються. Як і у попередньому методі будується графік. Проте, характерною особливістю цього методу є використання всієї сукупності даних.
Як і у попередньому методі на горизонтальну вісь наносять значення часу роботи устаткування, а на вертикальну – значення затрат на утримання і експлуатацію устаткування. Після того як усі значення даних нанесені на графік проводиться лінія, яка виражає розмір затрат. Точка перетину прямої з віссю ординат відображає розмір постійних затрат при всіх значеннях часу роботи устаткування (440 тис грн.). Далі неважко визначити і ставку змінних затрат:
1. Постійні затрати за рік складуть 440 тис. грн. * 12 міс. = 5280 тис. грн.
2. Змінні затрати в загальній сумі затрат за рік будуть дорівнювати 6840 тис. грн. – 5280 тис. грн. = 1560 тис. грн.
3. Ставка змінних затрат на одну машино-годину роботи устаткування складає таким чином 1560 тис. грн. / 420 тис. машино-годин =3.7 грн.
Таким чином, рівняння розміру затрат на утримання та експлуатацію устаткування буде таким y = 440 + 3,7 * x.
Однак, необхідно відмітити, що і другий метод недостатньо досконалий, оскільки лінія затрат проводиться візуально і помилки при такому підході можуть бути суттєвими.
Метод найменших квадратів.
Цей метод застосовується для визначення коефіцієнтів a i b в рівнянні лінії затрат y = a + b * x. Відомо, що цей метод дозволяє розрахувати величину коефіцієнтів таким чином, що квадрат відстаней від усіх точок досліджуваної сукупності до теоретичної лінії регресії є найменшим. Проілюструємо методику розрахунків(табл. 2).
Таблиця 2
Допоміжні розрахунки для визначення коефіцієнтів рівняння затрат за способом найменших квадратів
| Період | Час роботи устаткування | Відхилення від середнього часу 
| Затрати на утримання та експлуатацію устаткування | Відхилення від середніх затрат | Квадрат відхи-лень від серед-нього часу | Добуток відхилень |
| І ІІ | -1 -5 | +70 +50 | -70 -250 | |||
| ІІІ ІY Y YІ YІІ YІІІ ІХ Х ХІ ХІІ | -1 +4 +7 -3 -9 -9 -4 - +8 +13 | +50 +20 -70 -40 -70 -70 -40 -20 +10 +110 | - | -50 +80 -490 +120 +630 +630 +160 - +80 +1430 | ||
| - | - | +2270 |
Поділивши загальний час роботи устаткування за рік на 12, отримаємо середньомісячний час роботи устаткування, який дорівнює 420000/12=35000 машино-годин. Аналогічно за даними підсумку по графі затрат на утримання і експлуатацію устаткування визначаємо і середньомісячний розмір затрат на утримання і експлуатацію устаткування: 6840000 / 12 = 570000 грн. Потім за кожний місяць розраховуються розмір відхилень від середнього часу роботи устаткування та середніх затрат, квадрат відхилень від середнього часу роботи устаткування і добуток відхилень.
Отримані дані дозволяють визначити ставку змінних затрат на утримання і експлуатацію устаткування за формулою
грн.
Змінна величина затрат на утримання і експлуатацію устаткування в розрахунку на середньомісячний час роботи устаткування складе 4,40 * 35000= =154 тис. грн. Таким чином постійна частка затрат в досліджуваному прикладі дорівнює 570000 – 154000 = 416000 грн. Відповідно, затрати на утримання і експлуатацію устаткування в аналітичній формі можна представити у вигляді такого рівняння: y = 416 + 4,4 * x.
Необхідно відмітити, що метод найменших квадратів є дуже чутливим до значних відхилень від середніх величин. Тому доцільно розглянути інший порядок розрахунків, при якому не розраховуються відхилення від середніх величин, а використовуються абсолютні значення досліджуваних показників (табл.3).
Таблиця 3
Допоміжні розрахунки для визначення коефіцієнтів рівняння затрат за спрощеним методом найменших квадратів
| Період | Час роботи устаткування, машино-годин, х | Затрати на утримання і експлуатацію устаткування, y | 
| X*Y |
| I II | ||||
| IIІ IV V VI VII VIII IX X XI XII | ||||
Розмір коефіцієнтів може бути визначений при рішенні такої системи рівнянь:
, де n – кількість пар даних
Підставивши у систему дані таблиці отримаємо:
12a +420b = 6840
420a + 15212b =241670
Розв’язавши систему рівнянь отримуємо y = 415 + 4,43 * x. Таким чином, отриманий результат співпадає з попереднім методом, хоча методика розрахунків інша.
Аналітичний метод (технологічний аналіз).
Перераховані методи базуються на аналізі минулих даних. Однак, отримані дані по аналізу минулих періодів мало корисні для майбутніх. Тому зазначені методи розрахунків часто доповнюються так званим аналітичним або інженерним методом.
Сутність цього методу полягає в тому, що досліджується кожна виробнича функція для визначення:
1. Необхідності функції;
2. Найбільш ефективного способу виконання роботи;
3. Відповідної величини затрат на виконання роботи при різних рівнях виробництва.
Такий підхід найбільш часто застосовується для нормування погодинної заробітної плати. Але він у рівній мірі може бути застосований для аналізу всіх затрат. Коли умови виробництва змінюються, вносяться відповідні зміни в розрахунки.