Галузева полытика енергозбереження

 

Існуюче енергетичне господарство галузей складалось в умовах де­шевої енергії, недооцінених екологічних факторів. У сфері енергоефективності регіональним господарствам притаманні всі енерговитратні риси нашої держави. При цьому стан нашої економіки такий, що широке впровадження всіх оптимальних напрямків реконструкції та розвитку неможливе. Необхідно визначити найважливіші локальні напрямки, де ефективність енергозбереження є очевидною і максимальною.

Важливо розробити методики та алгоритми прогнозування оптималь­ного розвитку регіонального енергогосподарства з урахуванням факторів енергозбереження, системного резервування та розвитку ринкових відно­син Для цього необхідно вирішити такі завдання:

1) розробити методики та алгоритми розвитку регіонального госпо­дарства з урахуванням енергозбереження та резервування, залученням системного підходу;

2) обгрунтувати раціональні структури та критерії ефективності для системи математичних моделей оптимізації розвитку регіонального енер­гогосподарства;

3) розробити динамічні моделі оптимізації міжгалузевого балансу регіону з урахуванням енергозбереження, економічної рівноваги для оптимізації регіонального господарства для ринкових відносин;

4) створити систему моделей для оптимізації територіально-виробни- чої структури регіонального енергогосподарства.

математична модель може формулюватися за критерієм мініму­му приведених витрат на виробництво заданих обсягів та номенклатури кінцевої продукції. Такі моделі повинні допускати наявність альтерна­тивних технологій. Як приклад розглянемо економіко-математичну мо­дель для вирішення завдання вибору оптимального складу енергозбері­гаючих технологій та заходів у безперервній постановці. Згідно з нею необхідно мінімізувати цільову функцію сумарних приведених витрат на виробництво продукції всіх видів.

 

14)Енергодефіцитність України, шляхи зменшення енергетичної залежності.

 

 

Україна має дуже великий відсоток дефіциту енергоресурсів. Це аргументується відносно вигідним географічним положенням, що включає в себе такі характеристики як розташування держави відносно висотних рівней поверхні землі, геологічні умови залягання корисних копалин, кліматичні умови, насичиності території поверхневими і грунтовими водами.

З кожним роком споживання енергетичних ресурсів зростає,а їх кількість зменшується, адже переважає використання невідновлюваних джерел енергії. Тісно пов’язане із цим нерентабельне використання ресурсів через застарілість технологічих процесів виробництва. Також в подальшому в процесах видобування ресурсів,із плином часу, видобування ускладнюється,або стає економічно невигідним або небезпечним. Так наприклад видобуток кам’яного вугілля стає небезпечним через збільшення глибини, або видобуток нафти стає дедалі ускладненим через щільність і твердість порід.

Шляхом зменшння енергодефіциту України може стати використання відновлюваних джерел енергіїї,або атомна енергетика,але після того,як освоється до використання з високим рівнем безпеки.

До відновлюваних і невичерпних джерел енергії можна віднести: сонячну енергію, силу вітру, приливно-відливну енергію або енергію потоку води (ріка).

Наша країна має достатню кількість повноводних річок(гідроелектростанціх), досить тривали сезон зі сприятливими погодними умовами(сонячна енергія) і багато підвищень,де можливі встановлення вітряків. Впровадження таких заходів значно підвищіть рівень економії при енергозатратах.

Також відкрито і вивчається на даний момент технологія видобутку сланцевого газу, видобування якого зменшить газову залжність держави приблизно до 30%.

Великі сільськогосподарськи території дозволять вирощувати технічні культури,що вкористовуються при виготовленні палива.Це також відноситься до відновлюваного ресурсу і на деяку міру зменшить споживання нафтового палива.

 

15) Економічна ефективність енергозбереження.

 

 

В умовах економічної самостійності підприємств основним критерієм оцінки економічної ефективності енергозберігаючих заходів є прибуток, що залишається у разпорядженні підприємства.

Під економічною ефективністю заходів щодо енергозбереження мається на увазі збільшення прибутку, зумовлене впровадженням заходів для енергозбереження, що залишається у безпосередньому розпорядженні підприємства.

Заходи щодо енергозбереження класифікуються на групи заходів, спрямованих на пряму, непряму, балансову та структурну економію паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР).

До технологічного енергозбереження відносяться, головним чином, заходи, спрямовані на пряму економію енергоресурсів і ліквідацію втрат енергії під час її виробництва та передачі, яка може бути одержана шляхом:

 

1) застосування досконаліших процесів виробництва енергії та палива;

2) заміни енергоємних процесів менш енергоємними та застосування маловідходних та енергозберігаючих технологій;

3) заміни застарілого неекономічного енерговиробляючого та енер-говикористовуючого обладнання новим, економічнішим;

4) удосконалювання структури енергоспоживання підприємств за рахунок найефективніших енергоносіїв, підвищення якості використовування енергоносіїв та раціоналізації енергетичних потоків, оптимізації теплових схем підприємств та окремих технологічних процесів;

5) підвищення енергетичного к.к.д. технологічних агрегатів за рахунок поліпшення організації технологічних процесів та режимів роботи агрегатів, скорочення їх простоїв, скорочення невиробничих втрат енергоресурсів, удосконалювання процесу спалювання палива, застосування рекуперації, регенерації тепла, рециркуляції енергоносіїв, проміжних підігрівів, поліпшення теплоізоляції і т. ін.;

6) застосування енерготехнологічного комбінування процесів, коли енергетичний потенціал продуктів одного технологічного процесу або потоку використовується безпосередньо без перетворення в іншому процесі, наприклад, ентальпія (тепломісткість) чавуну у сталеплавильному агрегаті, ентальпія нафтопродуктів первинної переробки нафти на установках вторинної переробки;

7) використання вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР), що утворюються в одних технологічних установках, процесах та направляються для енергозабезпечення інших агрегатів і процесів та ін.

Вплив на прибуток підприємства витрат та результатів, пов'язаних з реалізацією заходів для технологічного енергозбереження, визначається співвідношенням факторів, що мають позитивний та негативний вплив на показчики економічної діяльності підприємства.

До основних факторів позитивного впливу на прибуток підприємства можуть бути віднесені:

 

1) можливе збільшення продуктивності технологічних установок та обладнання у разі впровадження заходів шодо технологічного енергозбереження, зниження енерговитрат на одиницю продукції, що випускається, поліпшення якості продукції та інше, що в остаточному підсумку позитивно впливає на виручку від реалізації продукції;

2) економія енергоресурсів (а також можлива економія інших матеріальних ресурсів), що приводить до зниження матеріальних нтрат та собівартості вироблюваної продукції:

3) скорочення платежів підприємства за забруднення навколишнього природного середовища у зв'язку із зменшенням кількості витрачуваних ПЕР (у першу чергу палива).

До факторів негативного впливу на прибуток можуть бути віднесені: можливе зростання загального обсягу основних фондів підприємства; можливе зростання матеріальних витрат (незважаючи на економію енергоресурсів), експлуатаційних витрат ьа утримання енергозберігаючого обладнання та установок, чисельності обслуговуючого персоналу та інші фактори.

Обчислення економічної ефективності заходів щодо eнергозбeреження з урахуванням усіх факторів, що впливають на прибуток, покладаються на планово-економічні відділи підприємств за поданням відповідних даних, що стосуються впроваджених заходів, технологічними службами та службою головного енергетика.

 

Якщо розглядається декілька заходів щодо енергозбереження, то першочерговому впровадженню підлягає той з них. який забезпечує максимальне збільшення маси прибутку, що залишається в безпосередньому розпорядженні підприємства, за умови виконання вимог, стандартів якості навколишнього природного середовища.

Для ілюстрації застосування викладених у стандарті методів розрахунку як додаток до нього (додаток 1) наводиться приклад визначення економічної ефективності енергозбереження за рахунок утилізації вторинних енергетичних ресурсів, а також інформаційний перелік основних заходів щодо енергозбереження у галузях народного господарства (додаток 2), якийможе розширюватися за рахунок включення до нього інших заходів відповідно до основних напрямів науково-технічного прогресу.