РОЗВИТОК УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Розвиток сучасної освіти в Україні вимагає кардинальних змін до виховання підростаючого покоління. Головною умовою цих змін стає конкретна особистість, людина-активіст, людина, яка здатна приймати рішення, вона вміє бути відповідальною і вести за собою. Щоб у стінах школи підготувати дітей до життя у правовій державі, необхідно щоб вона була заснована на правових засадах і повазі до людини. Сьогодні висуваються на передній план питання оновлення парадигми громадянського виховання, вироблення інноваційного стилю діяльності класного керівника – все це для становлення, самореалізації особистості учня. У центрі уваги – особистість, як суб’єкт виховання, розвиток її внутрішнього «Я», формування індивідуального стилю життя, відповідального ставлення до себе, суспільства, природи, Батьківщини. У такому процесі забезпечується узгоджена взаємодія вчителя і підростаючого покоління. Ключовими поняттями нової парадигми виховання є людяність, милосердя, доброта, чесність, порядність; долучення молоді до матеріальної і духовної культури нації. Зміст громадянського виховання полягає у визначенні цінності кожної людини як суб’єкта відродження України. А це передбачає розвиток особистості, її національної правової свідомості та самосвідомості, світогляду громадянина України, соціального досвіду, здібностей, інтересів, нахилів. Засвоєння кожною особистістю понять прав, свобод, обов’язків, вільної людини, ідеї рівності громадян і верховенства законів, формування громадянина-патріота, здатного розбудовувати Україну, відповідати за власні ідеї та вчинки, впливати на долю класу, школи, суспільства. Саме таку особистість вимагає сьогодення. Формування і виховання ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого її залучення до управління шкільними справами. Учнівське самоуправління має розглядатись не як один з елементів виховної роботи школи, а як самостійний громадський інститут, що дає можливість учням реалізувати своє право в управлінні освітньою установою. Сутність питання про учнівське самоврядування полягає у зміні системи відносин суб’єктів шкільного процесу. Школа стає суб’єктом інноваційної активності учнів, а учні – учасниками модернізації освіти. Для становлення такого самостійного суспільного інституту учнівське самоврядування наділене правами участі в управлінні школою – реальними повноваженнями, які дають можливість серйозно впливати на шкільну політику. Інтерактивність у вихованні слід розуміти як організацію іншого типу взаємодії між учнями, педагогами, батьками, адміністрацією які перебувають у постійному режимі діалогу, дії. А за такого підходу якісно змінюється спосіб взаємодії у школі та й сама школа. Як відомо, якщо не давати дітям у стінах школи висловити свої міркування, ідеї щодо покращення життя учнів у школі, то ці ідеї матимуть місце поза межами навчальних закладів. Для успішного становлення самоврядування школи однією з головних умов є зацікавленість адміністрації у його розвитку, підтримка педагогами учнівських ініціатив.
Сьогодні нашим завданням має стати збільшення активності молоді, подолання її апатії та пасивності, реалізація заходів з популяризації здорового способу життя, спорту. Для реалізації цих планів необхідно проводити навчання педагогів-організаторів, класних керівників, щоб підготувати педагогічних працівників до роботи з такою молоддю. Працювати з ініціативною, активною, молоддю, яка має свою точку зору потрібно навчатися. Керівникам виховного процесу слід звернути особливу увагу на підбір дієвих форм і методів навчання активу учнівського самоврядування, пошук нових форм організації шкільного та класного учнівського самоврядування, яке б дозволило розвивати лідерські індивідуальні здібності, основи управлінської роботи, розвиток дитячої творчості.
Програма «Основи учнівського самоврядування» рекомендована Міністерством освіти і науки України (лист МОН України №1/11 -3839 від 12.07.2005 ) покликана допомогти вчителям навчити учнів основам роботи в учнівському самоврядуванні. У області накопичений чималий досвід успішної діяльності органів учнівського самоврядування. Головним напрямком роботи методистів з виховної роботи, які курують діяльність учнівського самоврядування є підвищення професійної компетентності керівників виховного процесу, організація творчих майстерень, шкіл передового перспективного досвіду класних керівників, творчих груп з проблем виховання; організація роботи районних (міських) клубів, учнівського самоврядування, дитячих і юнацьких організацій; продовження і зміцнення взаємодії у клубах батьківського спілкування; розроблення нових перспективних творчих проектів з питань виховної роботи тощо. У області продовжується робота на виконання Інтернет-проекту «Ми –патріоти Черкащини», але чомусь не всі активно долучаються до інтернет-голосування. На порталі обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників створена сторінка Ліги старшокласників. Методисти відділів освіти можуть широко використовувати матеріали, розміщені на сайті ОІПОПП, у виховній роботі, при проведенні навчання лідерів учнівського самоврядування, навчання активу району, школи. Адже там розміщені кращі зразки виховної, проектної роботи учнів області за десятьма напрямками виховної роботи. У минулому 2010-2011 навчальному році президент Ліги старшокласників Дубовик Марина звернулась з ініціативою провести в області конкурс «Легенди, міфи та притчі мого краю». Конкурс відбувся, підсумки розміщені на сторінці Ліги старшокласників, Подяки було вручено у квітні 2011 року під час весняної звітно-виборчої конференції старшокласників. На 2011-2012 рік було вибрано нового президента Ліги старшокласників. Ним стала учениця Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чижик Катерина. Потрібно наголосити на тому, що не у всіх районах добре працюють районні осередки Ліги старшокласників, необхідно активніше працювати у проекті.
Важливими аспектами роботи стають контрольно-аналітична діяльність керівників виховного процесу, організація роботи системи превентивного виховання, спільна робота гуртків, секцій, клубів районів (міст) спрямовану на взаємодію школи з позашкільними закладами, організаціями, розроблення спільних планів роботи на задоволення потреб і запитів учнівської молоді тощо. Слід звернути особливу увагу на впровадження нових андрагогічних форм, методів, технологій в процесі організації науково-методичної роботи з заступниками директорів з виховної роботи, педагогів-організаторів, класних керівників, включаючи тренінгові, проектні, групові форми взаємодії та узагальнення, поширення кращих педагогічних ідей у сфері виховання.
Особливу увагу в новому навчальному році педагогам слід звернути на оновлення системи превентивного виховання на засадах гуманістичної парадигми освіти.
Гуманізація освіти затверджує пріоритет загальнолюдських цінностей у суспільстві і має сприяє розвитку творчих можливостей, інтелектуальної свободи кожної дитини, створення сприятливих умов для повного розкриття особистості. Превентивне виховання - це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист.
Мета превентивного виховання постає в полягає у досягненні сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального оточення, у попередженні відхилень у поведінці, особливо з тими, хто перебуває у несприятливих умовах виховання, характеризується негативною поведінкою, а також з тими, хто став на шлях асоціальної і протиправної поведінки. Превентивний процес суттєво посилює позитивний потенціал суб'єктів взаємодії.Основні завдання превентивного виховання дітей і молоді: створити умови для формування позитивних якостей особистості; забезпечити соціально-психологічну діяльність та надавати комплексну психолого-педагогічну та медико-соціальну допомогу тим неповнолітнім, які її потребують; забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх; стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації.
У наш час настала потреба створення в кожному районі, місті системи превентивного виховання, яка сприятиме:
• активізації діяльності науковців, спеціалістів, консультантів, практичних працівників у дослідженні і вирішенні проблем превентивного виховання;
• залученню освітніх, медичних, соціальних та правоохоронних закладів до вирішення проблем попередження правопорушень і злочинності, координації зусиль суб'єктів превентивної діяльності;
• посиленню тенденції до зниження вживання наркотиків, алкоголю, тютюну, ВІЛ - інфікованості, формуванню у молодого покоління здорового способу життя;
• зміні установок і моделей поведінки неповнолітніх груп ризику;
• соціально-психологічній адаптації неповнолітніх, які мають життєві проблеми;
• збільшенню кількості волонтерів та осіб, які пройшли реабілітацію, для здійснення превентивної роботи.
Сьогодні настала потреба у створенні координаційних рад з питань превентивного виховання, яка дозволить створювати річні плани заходів області та районів координаційних дій взаємодії суспільних, громадських організацій з питань превентивного виховання. Саме кваліфіковані спеціалісти, що мають відповідні сертифікати по роботі з дітьми, мають приймати участь у системній профілактичній роботі з районами із належним психолого-педагогічним супроводом та діяльністю батьківських об’єднань, клубів. Органічною частиною превентивного виховання може стати діяльність дитячих газет або спецвипусків шкільних газет тощо.
Одна з тенденцій розвитку учнівського самоврядування - збільшення числа дітей і підлітків, які беруть участь в організації життя класу. Це здійснюється різними шляхами:
участь класу у КТС, де передбачена участь всіх членів колективу;
постійне розширення сфери діяльності колективу класу;
розширення прав і обов'язків органів самоврядування;
поступове розширення зв'язків з іншими колективами (як у школі, так і за її межами);
зміна способів залучення учнів до виконання організаторських функцій;
зміна характеру відносин у колективі, лідерів та активу;
Самоврядування в класі можливо тоді,коли це стає стилем життя конкретного колективу.
Допомагають створити цей стиль:
участь всіх учасників в колективному плануванні;
організація в класі тимчасових груп чи бригад, штабів. призначених для підготовки та проведення конкретних тимчасових справ;
почергове виконання обов'язків чергового командира, президента, мера, голови та секретаря зборів;
колективний аналіз і оцінка всіх проведених справ; регулярні самозвіти учнів про виконання доручень.