До модульного контролю № 2
ТЕСТОВІ ПИТАННЯ
з дисципліни “Будівельні конструкції”
(факультет ПЦБ)
1. Традиційно навантаженням вважається механічне явище, дія якого викликає певний напружено деформований стан в конструкції
2. Традиційно впливом вважається немеханічне явище, дія якого викликає певний напружено деформований стан в конструкції
3. Основною класифікацією навантажень і впливів за ДБН є класифікація за тривалістю дії або за виникненням
4. Постійними вважаються навантаження і впливи, які діють впродовж всього терміну експлуатації конструкції (власна вага)
5. Тривалими вважаються навантаження і впливи, які діють впродовж більше 1 року (вага технологічного устаткування)
6. Короткочасними вважаються навантаження і впливи, які діють впродовж від декількох хвилин до 1 року (снігове навантаження)
7. Епізодичними вважаються навантаження і впливи, які діють впродовждекількох секунд або хвилин (сейсмічна дія)
8. Навантаження (вплив), період дії якого з найбільшою інтенсивністю на будівельну конструкцію складає 2 хвилини, відповідно до ДБН відноситься до епізодичного
9. Навантаження (вплив), період дії якого з найбільшою інтенсивністю на будівельну конструкцію складає 2 місяці, відповідно до ДБН відноситься до короткочасного
10. Навантаження (вплив), період дії якого з найбільшою інтенсивністю на будівельну конструкцію складає 2 роки, відповідно до ДБН відноситься до тривалого
11. Основною мірою дії навантаження (впливу) на будівельну конструкцію вважається його інтенсивність
12. Основним значенням навантаження (впливу) згідно з ДБН є його характеристичне значення
13. Коефіцієнт надійності за навантаженням враховує можливі відхилення реальних навантажень від розрахункових у гірший бік
14. Розрахункове значення навантаження (впливу) визначають добутком характеристичного значення на коефіцієнт надійності за навантаженням F = F0 *f
15. Відповідно до ДБН кількість розрахункових значень навантажень (впливів) дорівнює 4
16. Характеристичне значення навантаження (впливу) визначають обробкою статистичних даних спостережень за нав. і впл.
17. Розрахункове значення навантаження (впливу) за значенням може бути як більшим, так і меншим характеристичного
18. Значення коефіцієнту надійності за навантаженням є як більшим так і меньшим 1
19. Граничне розрахункове значення відповідно до ДБН використовують при розрахунках на міцність та стійкість (за першою групою граничних станів для всіх видів навантажень та впливів)
20. Експлуатаційне розрахункове значення відповідно до ДБН використовують при розрахунках на жорсткість (за другою групою граничних станів для всіх видів навантажень та впливів окрім епізодичних)
21. Циклічне розрахункове значення відповідно до ДБН використовують при розрахунках на втомлюваність (витривалість, для змінних, тривалих і короткочасних навантажень та впливів)
22. Квазіпостійне розрахункове значення відповідно до ДБН використовують при розрахунках для специфічних розрахунків з урахуванням довгострокових процесів змінення властивостей та структури матеріалів (реологічні зміни в сталі, зміцнення і повзучість в бетоні, релаксація і так далі)
23. Характеристичне значення навантаження (впливу) використовується для визначення розрахункового значення навантажень
24. Відповідно до класифікації за ДБН снігове навантаження є змінним короткочасним
25. Відповідно до класифікації за ДБН вітрове навантаження є змінним короткочасним
26. Відповідно до класифікації за ДБН ожеледне навантаження єзмінним короткочасним
27. Відповідно до класифікації за ДБН сейсмічне навантаження єепізодичним
28. Відповідно до класифікації за ДБН вага грунтів є навантаженням постійним
29. Відповідно до класифікації за ДБН вага технологічного обладнання є навантаженням змінним тривалим
30. Характеристичне значення снігового навантаження встановлюють в залежності від еквівалентної товщини шару талої води, яка називається запас води в сніговому покрові
31. Сезонний максимум снігового навантаження в умовах України припадає на кінець лютого – початок березня
32. Характеристичне значення снігового навантаження згідно з ДБН встановлено рівним максимуму за останні 50 років
33. 
Підвищення рівня снігового навантаження у ДБН порівняно із попереднім СНиП пов'язано із збільшенням періоду 10р 50р
34. Снігове навантаження на конструкцію не залежить від мікрорельєфу (залежить від: перерозподілу снігу в залежності від його вологості, форми профілю покриття, часткове підтавання снігу із-зі надмірного тепловиділення на покритті, збільшення снігового навантаження для умов високогір’я.
35. Температурним діапазоном, при якому утворюються ожеледні відкладення на конструкціях, є 0…20С
36. Найбільш небезпечними ожеледні відкладення є для конструкцій зі значною довжиною або висотою (розмір ожеледних відкладень може значно перевищувати розміри перерізу самого елемента конструкції)
37. Ожеледні навантаження не викликають в конструкціях наступного небажаного ефекту … (викликають: виникнення додаткової статичної маси, збільшення парусності елемента (призводить до збільшення вітрового тиску), зниження гнучкості елементів, виникнення інтенсивних ударних навантажень)
38. Характеристичне значення вітрового навантаження встановлюють зазначенням вітрового тиску за 10-ти хвилинний інтервал усереднення і з мах значенням за 50 років на висоті 10 м
39. При визначенні вітрового навантаження згідно з ДБН інтервал осереднення приймають рівним 10хв
40. Значення вітрового навантаження із збільшенням інтервалу осереднення зменш(швидкість зменш)
41. Характеристичне значення вітрового навантаження згідно з ДБН встановлено рівним максимуму за останні 50 років
42. 
Підвищення рівня вітрового навантаження у ДБН порівняно із попереднім СНиП пов'язано із зміною періоду 5р 50р
43. Вітрове навантаження на конструкцію не залежить від …(залежить від: характеру обтікання вітровим потоком перешкод з різноманітною геометричною формою та розмірами, зниж швидкості вітру біля поверхні землі за рахунок тертя, мікрорельєф місцевості, збільш вітрового навантаження в умовах високо гір»я, нерівномірність вітрового навантаження за різними напрямками, зменшення щільності повітря з висотою)
44. Виникнення специфічних динамічних ефектів від дії вітру на конструкцію обумовлено певним співвідношенням геометричних розмірів буд констр, особливо значною протяжністю в довжину або висоту
45. Серед можливих динамічних ефектів при дії вітру на конструкцію не існує ефекту…( існує: Віхрове збудження – низькочастотні автоколивання, галапурування, згинально-крутильний флаттер, зривний флаттер, бафтінг, місцеві ефекти характерні в основному для висотних конструкцій: «пиловсмоктувач»; «кобра»; «туннель» - обумовленні наявністю отворів або частково відкритих просторів
46. Швидкість вітрового потоку в торнадо досягає до 100 м/с
47. Негативний вплив торнадо на конструкцію пов'язаний з вітровим тиском(висока швидкість вітру), зміною атмосферного тиску при проходженні торнадо над констр, ударами предметів, піднятих торнадо.
48. Основним фактором дії хвильових навантажень на конструкції, занурені у воду, є ударно-інерційна дія за рахунок перенесеної хвилею кінетичної енергії(при розбиванні хвилі об елемент конструкції), частотний динамічний вплив(частотні коливання), розгойдуючий констр
49. Найбільш небезпечною є ситуація дії льодового навантаження на конструкцію, коли конструкція вмерзає в лід
50. При дії сейсмічної хвилі небезпеку для конструкції являє її прискорення з якими відбув рух різних ділянок земної поверхні
51. Відповідно до сейсмологічних даних бальність території України в останні роки була збільшена на 2 бали
52. До природних навантажень не відносять…(відносять: снігове, ожеледі, вітрове, торнадо, хвильові, льодові, сейсмічні, просадка, морозне вспучування ґрунтів основи, температурні впливи, сонячний тиск, електромагнітні, хімічні, біологічні і радіаційні впливи, а також навантаження, які виникають від перепаду температур при обертанні супутника по орбіті навколо Землі )
53. До техногенних навантажень не відносять …(відносять: вага конструкцій і ґрунтів, корисні навантаження на перекриття, навантаження від цехового транспорту, навантаження від рідин і сипучих тіл, вибухові навантаження, удари транспорту, накопичення виробничого пилу)
54. Вітчизняний підхід до складання сполучень навантажень на конструкцію передбачає складання 2-ох типів сполучень: основні і аварійні (Кожне з навантажень включає всі сполучення з постійним коеф. сполучень , коефіцієнт сталий)
55. Європейський підхід до складання сполучень навантажень на конструкцію передбачає складання 2-ох типів сполучень (коеф. залежить не тільки від виду навантажень, але й від виду конструкції і визначається по спеціальним ймовірним залежностям для кожного випадку окремо)
56. Американський підхід до складання сполучень навантажень на конструкцію передбачає складання 15-20 типів чітко оговорених типів комбінацій (із строго оговореними незалежними ні від чого коеф. сполучень)
57. Азіатський підхід до складання сполучень навантажень на конструкцію передбачає складання 4-5 комбінацій ( лише з такими навантаженнями, які в вітчизняних нормах відносять до аварійних)
58. Коефіцієнт сполучення навантажень згідно з ДБН враховує ймовірність одночасного виникнення їх максимальних значень
59. Значення коефіцієнту сполучення навантажень згідно з ДБН змінюється 0,6-1,0(за дослідом проектування)
60. Кількість навантажень, що діють на конструкцію під час її експлуатації, не залежать від ДБН
61. Перші наукові розробки, присвячені розрахунку конструкцій, належать Галілео Галілею
62. Розробка спеціальних методів розрахунку конструкцій обумовлена необхідністю урахування різниці між методами будівельної механіки і будівництва
63. Метод розрахунку за допустимими напруженнями був розроблений на початку ХІХ сторіччя (1826)
64. Автором методу розрахунку за допустимими напруженнями є Луі Навьє
65. В основі методу розрахунку за допустимими напруженнями лежить теорія пружної деформації матеріалів (закон Гука)
66. Основним розрахунковим виразом методу допустимих напружень є 
67. У наведеному виразі в лівій частині знаходиться
мах – мах напруження констр від зовн навантажень(по одній з теорій міцності)
68. У наведеному виразі пропущено
[] – допустиме напруження для матеріалу констр. (границя текучості, тимчасовий опір, умова границя текучості)
69. У наведеному виразі пропущено
Кz – коеф запасу, враховуючий всі несприятливі фактори і вплив вихідних допущень прийнятих у методі
70. Значення коефіцієнту запасу в методі допустимих напружень первісно дорівнювало 3
71. Метод допустимих напружень виявився придатним для розрахунку конструкцій із сталі (із металів, дерева і частково, пластмас, які вважають однорідними матеріалами)
72. Одним з недоліків методу допустимих напружень є – висока неекономічність проектних рішень, - непридатність для пластичних матеріалів
73. У вітчизняній практиці в теперішній час метод допустимих напружень дещо в зміненому вигляді широко застосовується для розрахунку машинобудівних констр.
74. У закордонній практиці метод допустимих напружень використ майже до кінця ХХ ст
75. Одним з недоліків методу допустимих напружень є – невисока економічність проектних рішень, - непридатність для пластичних матеріалів
76. Метод розрахунку за руйнівними зусиллями був розроблений в 30-х роках 20-го сторіччя
77. Автором методу розрахунку за руйнівними зусиллями є група вітчизняних вчених під керівництвом Гвоздєва
78. В основі методу розрахунку за руйнівними зусиллями лежить принцип пластичного деформування матеріалів (руйнування з/б констр)
79. Основним розрахунковим виразом методу руйнівних зусиль є 
80. У наведеному виразі в лівій частині знаходиться
максимальне зусилля в перерізі елемента від зовн. навантаження
81. У наведеному виразі пропущено
зусилля яке може сприйняти переріз елементу певних розмірів з певного матеріалу
82. У наведеному виразі пропущено
коефіцієнт запасу, призначаємий в залежності від причини руйнування, сполучення силових дій і т.д. (на основі дослідних даних 1.5-2.25)
83. Значення коефіцієнту запасу в методі руйнівних зусиль досягало величини 2.25
84. Метод руйнівних зусиль був розроблений спеціально для розрахунку конструкцій із з/б
85. Одним з недоліків методу руйнівних зусиль є не можливість розрахунку конструкцій з різних матеріалів(сталь, дерево) та на стадії нормальної експлуатації констр, висока неекономічність проектних рішень
86. У вітчизняній практиці в теперішній час метод руйнівних зусильне застосовується
87. У закордонній практиці метод руйнівних зусиль застосовувався майже до кінця ХХ сторіччя
88. Одним з недоліків методу руйнівних зусиль є не можливість розрахунку конструкцій з різних матеріалів(сталь, дерево) та на стадії нормальної експлуатації констр, висока неекономічність проектних рішень
89. Метод допустимих напружень по відношенню до методу руйнівних зусиль не має зв’язку(примін тільки для пружних матеріалів)
90. Метод руйнівних зусиль по відношенню до методу допустимих напружень не має зв’язку(тільки для пластичних)
91. Одною з причин розробки методу граничних станів була необхідність розробки єдиного методу, який мав би високу економічність отриманих рішень, дозволяв виконати розрахунок для стадії нормальної експлуатації констр і підходив для всіх матеріалів
92. Одною з причин розробки методу граничних станів була необхідність розробки єдиного методу, який мав би високу економічність отриманих рішень, дозволяв виконати розрахунок для стадії нормальної експлуатації констр і підходив для всіх матеріалів
93. Метод розрахунку за граничними станами був розроблений у 1955р (середина ХХст)
94. Автором методу розрахунку за граничними станами є Н.С. Стрелецький, В.А. Балдін, В.М. Келдиш, І.І.Гольденблат
95. В основі методу розрахунку за граничними станами лежить поняття про граничний стан в буд.кон.
96. Граничним станом конструкції в методі граничних станів є такий стан, коли конструкція перестає відповідати вимогам, які до неї висунуті (або втрачає здатність опиратись зовн. навантаженням, або отримує недопустимі переміщення або місцеві пошкодження, ускладнюючі її подальшу експлуатацію)
97. Граничний стан будівельної конструкції – це исключительное состояние
98. До першої групи граничних станів в методі граничних станів відносять такі стани, які призводять до повної непридатності об’єкта в подальшій експлуатації і (або) до повної (часткової) втрати несучої здатності в цілому
99. До другої групи граничних станів в методі граничних станів відносять такі стани, які ускладнюють подальшу нормальну експлуатацію об’єкта або зменшують його довговічність в порівнянні з передбаченим строком експлуатації
100. Будівельна конструкція має проектуватись таким чином, щоб граничні стани першої групи не виникали
101. Будівельна конструкція має проектуватись таким чином, щоб граничні стани другої групи виникали періодично
102. В методі граничних станів кількість груп граничних станів дорівнює 2
103. Втрату міцності елемента конструкції будь-якого типу в методі граничних станів відносять до І групи
104. Втрату стійкості елемента конструкції будь-якого типу в методі граничних станів відносять до І групи
105. Втрату стійкості просторового положення конструкції в методі граничних станів відносять до І групи
106. Зміну зовнішньої конфігурації конструкції в методі граничних станів відносять до І групи
107. Появу недопустимих деформацій елементу конструкції в методі граничних станів відносять до ІІ групи
108. Розвиток недопустимих амплітуд коливань елементу конструкції в методі граничних станів відносять до ІІ групи
109. Появу тріщини в сталевому елементі конструкції в методі граничних станів відносять до І групи
110. Появу тріщини в дерев'яному елементі конструкції в методі граничних станіввідносять до І групи
111. Появу тріщини в залізобетонному елементі конструкції в методі граничних станів відносять до ІІ групи
112. Появу тріщини в пластмасовому елементі конструкції в методі граничних станів відносять до І групи
113. Рівномірну просадку всієї конструкції в методі граничних станів відносять до ІІ групи(не вваж граничним станом??)
114. Перевищення фактичної ваги конструкції проти розрахункової в методі граничних станів не розраховується
115. Зміна кольору матеріалу конструкції проти проектного в методі граничних станів не розраховується
116. Розрахунки за першою групою граничних станів в методі граничних станів проводять за граничним розрахунковим значенням (за несучою здатністю)
117. Розрахунки за другою групою граничних станів в методі граничних станів проводять за експлуатаційним розрахунковим значенням (за деформаціями)
118. Помилка в розрахунках за першою групою граничних станів в методі граничних станів може призвести до значних матеріальних і моральних збитків
119. Помилка в розрахунках за другою групою граничних станів в методі граничних станів може приводититільки до значних матеріальних збитків (досить рідко)
120. Основним розрахунковим виразом для першої групи методу граничних станів є 
121. Основним розрахунковим виразом для другої групи методу граничних станів є f<=fn /n
122. В наведеному розрахунковому виразі методу граничних станів ліва частина являє собою
N – макс. розрахункове зусилля в елементі конструкціі від зовнішніх навантажень
123. В наведеному розрахунковому виразі методу граничних станів права частина являє собою
Ф – несуча здатність перерізу елементу певних розмірів, з певного матеріалу
124. В наведеному розрахунковому виразі методу граничних станів ліва частина не залежить від
... (залежить від: