Тема. Різноманітність та класифікація представників класу комах

Мета: розглянути основних представників класу комах

Обладнання: Малюнки та фотографії представників даного класу.

Хід роботи

В ході ознайомлення з нижчевикладеним матеріалом заповніть таблицю:

 

Ряд, чисельн. ряду Предс- тавники (види) Де меш- кають Хар-р живлення чим жив-ляться Практич- не значення Інше (най- більш цікаве)
           

Комахи з неповним перетворенням

Ця група включає такі ряди: одноденки, тарганові, богомо­лові, терміти, прямокрилі, воші, рівнокрилі, напівжорсткокрилі або клопи, бабки.

Ряд Тарганові

Ряд нараховує близько 3 600 видів. Звичайні мешкають під камінням, в ґрунті. Всеїдні. Два види співіснують з людиною.

Це прусак або рудий тарган та чорний тар­ган, з якими ми надто добре знайомі. Небезпечним є те, що вони переносять деякі захворю­вання, наприклад, дизентерію. Також у їх кишечнику знайдено яйця паразитичних червів – власоглава, гостриків, стьожака широкого. Батьківщиною прусака є Південна Азія, звідки він був завезений до Європи в ХVIII столітті. Любить тепло і при 5ОС поступово гине, а при – 7ОС гине через 1 хв. В теплому кліматі живе і на волі, наприклад, в Криму. Чорний тарган зустрічається рідше. Вважається, що його витісняє прусак. Він крупніший – 18 – 30 мм. В Європі з’явився років 300 тому. Личинки ростуть повільно – до 4 років.

Ряд Прямокрилі

Ці комахи відомі нам із казок та байок про коника-стрибунця. У другій половині літа їх невпинний стрекіт милує слух. На півдні України до цього хору приєднуються і цвіркуни.

Ряд нараховує близько 20 000 видів. Ротовий апарат гризучий. Серед них є і досить небезпечні шкідники культурної рослинності. Час від часу надходять звістки про нашестя сарани, яка об’єднується в зграї на площі в сотні гектарів. Такі зграї на своєму шляху знищують всю рослинність.

На Україну залітає з Кубані азіатська сарана. На личинковій стадії така сарана пересувається пішки, а в стані імаго здіймається в повітря. На інших континентах мешкають інші види сарани. Збитки від неї обчислюються в десятки мільярдів доларів щорічно. На ланах України можна побачити дуже схожу на сарану кобилку, але вона ніколи не утворює зграї.

Інший небезпечний шкідник городів – вовчок, який пошкоджує кореневу систему рослин.

 


Ряд Воші

Паразитичні комахи, у яких в зв’язку з цим, відсутні крила, а ротовий апарат колючо-сисний. Всього 150 видів. Паразитують на ссавцях. Відомі слонова воша, свиняча воша, заяча, оленяча тощо.

На людині зустрічається 2 види: людська воша та площиця, або лобкова, яка не є переносником захворювань. Людська воша утворює два підвиди – головну і одежну. Є небезпечними переносниками висипного та поворотного тифу. Її укуси викликають нестерпну сверблячку. Розчісуючи місце укусу, людина втирає в ранку екскременти вошей, в яких містяться збудники тифу. Яйця, що називають "гнідами" воші прикріплюють до волосся або тканини. Цикл розвитку триває 16 днів. Усього воші живуть близько 2 місяців. Основою боротьбою з вошами є особиста гігієна. При їх появі в голові застосовують суміш гасу та мила (50г гасу та 30 г мила на 1 л води). Цією сумішшю змочують голову і обв’язують на 30 хв.

Ряд Рівнокрилі

Нараховує близько 30 000 видів. Усі живляться соками рослин і мають колючо-сисний ротовий апарат. Розміри від 0,1 кількох міліметрів, а цикади до 8 см. На Україні мешкає 2 – 3 тис. видів.

У Криму та на півдні нашої країни живуть цикади. Їх довжина досягає 5 см. Цикл розвитку триває 4 роки. Листоблішки схожі на дрібних цикад і навесні ссуть соки з яблуневих бруньок. Попелиці теж дрібні крилаті та безкрилі форми.

У них відомі партеногенетичні літні покоління. Восени з’являються самці і зимують запліднені яйця. Попелиці активно висмоктують флоемний сік і частина його не встигає перетравлюватись. Таким чином, частина цукру виділяється з екскрементами. Цим користуються мурашки, поїдаючи цей цукор, за що і оберігають попелиць. Така форма взаємовідносин є яскравим прикладом мутуалізму. Попелиці є серйозними шкідниками. Прикладом може бути філоксера – попелиця винограду, яка викликає масову загибель лози. Відомі зелена та кров’яна яблунева попелиця, чорна бурякова попелиця тощо.


Часто навколо тіла попелиць рослинна тканина розростається, утворюючи пухлини – гали.

До кокцидів належать червеці та щитівки. Небезпечний шкідник плодових культур півдня України – каліфорнійська щитівка. Частина кокцидів має практичне значення. З тропічних видів видобувають фарби, лаки