Тема 3. Тема історичної та національної пам’яті в “Соборі” Олеся Гончара
Практичні заняття
Тема 1. Життєвий вир героїв Григорія Тютюнника
План
1. Переосмислення війни і долі людини в романі “Вир”. “Езопова мова” у висвітленні злободенних проблем народу напередодні та в перші місяці Великої Вітчизняної війни.
2. “Династія” Вихорів як міні-образ українського села в ситуації випробувань та вибору.
3. Утілення рис української ментальності в образах сина і батька Гамалії.
4. Шлях до гріхопадіння у художньому осмисленні Григорія Тютюнника (образ Гната Реви, Северина Джмелика, Махоткіна, Перехльостіна).
5. Жіночі образи в романі як символ материнської любові, всепрощення й надії.
Завдання 1.Інтерпретувати прізвища героїв роману, розшифрувати їх символічний сенс.
Завдання 2.Виписати з тексту роману афористичні та народнопоетичні вирази, з’ясувати їхнє значення для вираження внутрішньої міцності народного характеру, засад глибинної моральності
Завдання 3.Підготувати матеріали для колективної творчої роботи “Художні засоби моделювання образів в романі “Вир” за орієнтованим планом:
– портрет як засіб характеристики образу;
– колізії внутрішнього світу мовою зовнішніх (вчинки, поведінка, міркування та ін.) і внутрішніх ознак (внутрішні монологи, діалоги, “потік свідомості” та ін.);
– функції пейзажу на шляху характеротворення.
– мовна індивідуалізація.
Література
1.Бобокал А. Характер і функції пейзажів у романі Григорія Тютюнника“Вир” // Літературознавство. Вісник Київського університету. –1987. – №29.
2. Волинський К. Григорій Тютюнник // Українські радянські письменники : критичні нариси. – К., 1976. – Вип. 8.– С.116-142.
3.Гончар О. Григорій Тютюнник // О.Гончар. Письменницькі роздуми. – К., 1980.
4.Гурбанська А. Переддень прози шістедесятників (роман Г. Тютюнника “Вир” // Наук. записки: зб. наук. ст. Вип. 27. – Кіровоград, 2000. – С.105-119.
5.Дончик В. Народ у романі (“Вир” Григорія Тютюнника) // В. Дончик Зупинені миті : статті, спогади, полеміка. – К., 1989. – С.213-218.
6.Земляк, В. Герой “Виру” // Літературна Україна. – 1998. – 11 червня. – С.5.
7.Лісовська, С. Образ природи як оптика вираження екзистенціальних станів у романі Григорія Тютюнника “Вир” // Вісник Сум ДУ. Серія філологія. – 2008. – № 1. – С.169- 173.
8.Процеси оновлення літератури (кінець 50-х -60-ті роки) // Слово і час. – 1990. – №3.
9.Самойленко Л. Його пером водила честь і правда // Молодь України. – 2000. – 2 черв. – С. 4. (або Літературна Україна. – 2000. – 25 трав. – С. 5.)
10. Семенчук І. Григорій Тютюнник (Майстерність письменника). – К., 1971.
11. Тютюнник Г. Вир: Роман . – К. , 1990.
12. Тютюнник Гр. Коріння: Спогади про автора роману “Вир” Григорія Михайловича Тютюнника // Гр.Тютюнник . Твори: У 2-х т. – К., 1985. – Т.2.
13. Черненко О. Навчитель (До 75-річчя від дня народження…) // Дивослово. – 1995. – №5-6.
14. Черненко О. Не зміліє пам’яті криниця. Спогади про Григорія та Григора Тютюнників. – К., 2001.
15. Штонь Г. З виру життя : до 75-річчя з дня народження Григорія Тютюнника // Дивослово. – 1995. – № 5-6. – С. 58-59.
Тема 2. Епопея народного життя в усій його складності й суперечності в романі Михайла Стельмаха “Правда й кривда”
План
1. Роман «Правда й кривда»: художні здобутки та творчі недоліки (романтична ідеалізація життя, перенасиченість філософією, декларативне висловлювання думок, різке розмежування “Богів і наволочі”). Дискусія навколо роману.
2. Порушення актуальних проблеми буття тодішньої людини й суспільства, їх осмислення автором із позицій гуманізму.
3. Стельмахівська концепція людини – поета і творця, трудівника і воїна, носія народно-етичних цінностей (Марко безсмертний)
4. Образи новітніх “розкрадачів великої людської віри” в інтерпретації М. Стельмаха (Антон Безбородько, Гнат Поцілуйко, Андрон Кисіль)
5. Фольклорні образи-символи (Війна /і Земля, Життя / Смерть, Правда / Кривда), їх роль у розкритті гуманістичної концепції твору.
Завдання 1. За текстом роману вмотивувати (усно) бінарні опозиції:
| Мікрогрупа 1 | Мікрогрупа 2 | Мікрогрупа 3 | Мікрогрупа 4 |
| Задніпровський – Поцілуйко | Броварник – Кисіль | Безбородько – Марія Покритченко | Поцілуйко – Василина |
Завдання 2.Аргументуйте думку Івана Світличного, який вважав, що роман “Правда і кривда” є, безперечно, новою сторінкою не лише в творчості М. Стельмаха, але й в історії сучасної української літератури” (Див. статтю “Боги і наволоч”).
Література
1.Бабишкін О.К. Михайло Стельмах. – К., 1961.
2.Домницький М.І. Михайло Стельмах: літературно-критичний нарис. – К., 1973.
3.Дузь І.М. В серці у моїм...: Художньо-документальні нариси. – Одеса, І988.
4.Дузь І. Моя романтична і героїчна Одеса: Про М.Стельмаха // Вітчизна. – І987. – №5. –
5.Душа, розпластана на пласі… : електронний ресурс // Режим доступу: http://stelmakh.com.ua/stelmah_mp_biografija.html
6.Килимник О. Світ правди і краси. Проза М. Стельмаха. – К., 1983.
7.Маричевський М. Під кленом, біля джерела...: Про творчість М.Стельмаха // Вітчизна. –1985. – №3. – С.200-202.
8.Марко В. Художній світ Михайла Стельмаха. – К., 1982.
9.Моренець В. Сіяч: Поезія М.Стельмаха // Вітчизна. – І986. – №10. – С.169-175.
10. Про Михайла Стельмаха: Спогади / Упоряд. Л.А. Стельмах, Д.М. Стельмах. – К., 1987.
11. Руденко-Десняк А. Символ веры: М.Стельмах // Как слово наше отзовется. / Укр. литература в зеркале всесоюз. критики: Лит.-крит. ст. Сост. М.Ф.Слабошпицкий. – К.: 1987. – С.6-42.
12. Семенчук І. Михайло Стельмах: нарис творчості. – К., 1982.
13. Семенчук І.Р. Романи Михайла Стельмаха: Літературно-критичний нарис. – К., 1976.
14. Слабинський М. Дві тополі: До 75-річчя з дня народження М.П.Стельмаха // Дніпро. –1987. – №5. – С.107-11З.
15. Світличний Іван Боги і наволоч: електронний ресурс // Режим доступу: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=45&type=biogr
16. Ткаченко Н.С., Ходосов К.О. Вивчення творчості Михайла Стельмаха: Посібник для вчителів: 2-е вид. змін. й допов. – К., І98І.
17. Ткачук М. Передмова до книги вибраних творів М. Стельмаха: електронний ресурс // Режим доступу: http://www.ikt.at.ua.
18. Шаховський С.М. Епопея наших днів // Шаховський С.М. Уроки радянської класики. – К., 1989. – С.308-331.
19. Штонь Г.М. Духовний простір української ліро-епічної прози. – К., 1998.
20. Штонь Г.М. Романи Михайла Стельмаха. – К., 1985.
Тема 3. Тема історичної та національної пам’яті в “Соборі” Олеся Гончара
План
1.Ідеологічний остракізм роману“Собор” О.Гончара.
2.Загальні принципи організації художнього матеріалу: композиція, сюжет, конфлікт.
3.Проблема духовної та моральної деградації.
4.Образна система роману: 1) образ Собору, 2) образи захисників Собору, 3) образи “безбатченків”.
Завдання 1.Підготувати аргументацію (усно) до аналізу проблематики за напрямками
| Мікрогрупа 1 | Мікрогрупа 2 |
| Духовне й і фізичне будівництво та руйнування Збереження історичної пам’яті й національних цінностей Екологічна проблема | Людина як частка всесвіту Батьки і діти Жінка в суспільстві |
Завдання 2.Диспут
1.У чому щастя людини? Що про це думають і говорять герої О.Гончара?
2.Сьогодні побутує думка “Святості зникають із життя, на їх місце приходить цинізм”. Чи погоджуєтесь із цією думкою? Яка позиція героїв “Собору”?
3. Як ви розумієте слова із роману: “Зрештою, що на цій грішній землі ще залишається людині, крім усмішки неба та ласки сонця?” Пов’яжіть свої міркування із реаліями сучасного буття.
4.Що є для людини справжнім падінням і чи не буває падіння сходинкою до вершини зростання?
5.Як вирозумієте слова історика Д.Яворницького: “то не ідеал, до якого йдуть через руїни та трупи…”
6.У тексті знайдіть афоризми, які б підтверджували висновки, до якого ви прийшли у процесі осмислення роману.
7.Чи погоджуєтесь із думкою критика А.Погрібного про те, що роман О. Гончара “Собор” за рівнем проникливості й гостроти художніх узагальнень багато в чому випереджає свою добу, зокрема в плані акцентування на проблемах, які з плином років набули ще більшої злободенності?
Література
1. Бабишкін О. Бережіть собори душ наших // Українська мова і література в школі. – 1987. – №4. – С.11-15.
2. Бойко Л. Відгомін полювання на “Ватчині” // Вітчизна. – 1999. – №11-12.
3. Вервес Г. Роман-застереження “Собор” // Слово і час. – 1990. – № 4.
4. Гриценко В. Роздуми про антигероя роману Олеся Гончара “Собор” // Дивослово. –1998. –N5. –С.18-20.
5. Гончар О. “Віриться, Україна перетриває й це...” // Слово і час. – 1998. – № 4–5.
6. Гончар О. “Душа й природа в злагоді своїй...” (Із записів на окремих аркушах) // Слово і час. – 1996. – № 4–5.
7. Гончар О. Катарсис. – К., 2000.
8. Гоян Я. Собор української душі: літературний портрет Олеся Гончара. – К., 2003.
9. Гуменний М. Олесь Гончар: Книга для вчителя. – К., 1991.
10. Дончик В. Осягнення гармонії. Нотатки різних літ // Дончик В. Зупинені миті. – К., 1989.
11. Жулинський М. Олесь Гончар: творчість як доля // Українська мова і література в школі. – 1991. – № 11-12.
12. Зобенко М. Українське небо Олеся Гончара: есеї, студії, політика. – Львів, 2003.
13. Кравченко І. Олесь Гончар і міф про нього // Всесвіт. – 1998. – №11. – С. 129-136.
14. Лупій О. Собори душ людських: Слово про О. Гончара. – К., 1988.
15. Марченко І. Філософське осмислення образу собору як симфонії величі народу, його творчого генія (За романом Олеся Гончара “Собор”) // Дивослово. – 1997. – N9. – С.19-20.
16. Наєнко М. Життя в мистецтво перейшло // Укр. мова і літ. в шк. – №4. – 1993. – С.13.
17. Новиченко Л. За законами гідності: Слово про О. Гончара. – К., 1988.
18. Погрібний А. Олесь Гончар. – К., 1987.
19. Погрібний А. Олесь Гончар: початок пожиттєвого випробування (Ювілейне та полемічне з нагоди 80-річчя …) // Дивослово. – 1998. – №4. – С.2-6.
20. Сверстюк Є. Собор у риштованні // Укр. слово. – Кн. 3. – К.; 1994. – С.3-16.
21. Семенчук І. Олесь Гончар: До 60-річчя з дня народження. – К., 1978.
22. Степовичка Л. Роздвоєність письменницької свідомості як феномен тоталітарної доби (роздуми про життя і творчість Олеся Гончара) // Рідний край. – 2008. – № 2(19). – С. 80-87.
23. Тернистим шляхом до храму: Олесь Гончар в суспільно-політичному житті України. 60-80-і рр. ХХ ст.: збірник документів та матеріалів. – К., 1998.
24. Фащенко В. Новелістичний епос. Слово про О. Гончара. – К., 1988.