Використання результатів роботи внутрішніх аудиторів при аудиті фінансової звітності зовнішнім аудитором
Згідно МСА 610 „ розгляд роботи внутрішнього аудиту”, зовнішній аудитор повинен розглянути діяльність внутрішнього аудиту (якщо такий є) та його вплив на процедури зовнішнього аудиту. Хоча зовнішній аудитор несе особливу відповідальність за висловлену аудиторську думку і за визначення характеру, розрахунку часу й обсягу зовнішніх аудиторських процедур, певні елементи роботи внутрішнього аудиту можуть бути корисними для зовнішнього аудитора.
Зовнішній аудитор повинен отримати достатнє розуміння внутрішнього аудиту; це допоможе йому в плануванні аудиту й розробці ефективного аудиторського підходу.
Плануючи аудит, зовнішній аудитор повинен здійснити попередню оцінку функції зовнішнього аудиту, якщо внутрішній аудит стосується окремих ділянок зовнішнього аудиту фін.звітів.
Якщо зовнішній аудитор має намір використовувати конкретну роботу внутрішнього аудитора, йому слід оцінити та перевірити цю роботу для підтвердження її відповідності своїм цілям.
Аудит відповідно за виконуваними завданнями можна поділити на операційний аудит; аудит на дотримання нормативних вимог (перевірка на відповідність) та аудит фінансової звітності (фінансовий аудит). Кожен з наведених видів має певні особливості.
Операційний аудит –це перевірка будь-яких існуючих на підприємстві процедур і методів з метою оцінки їх продуктивності і ефективності. Продуктивність-хар-ує виконання поставлених завдань; ефективність –ресурси, що використовуються для реалізації цих завдань). Результатом проведення такого аудиту є рекомендації керівництву щодо шляхів підвищення ефективності роботи організації. У процесі операційного аудиту перевірка не обмежується тільки перевіркою процедур ведення БО.Тому що ефективність проведення певних операцій оцінити об’єктивно значно важче, ніж дотримання нормативних вимог або опублікування фін.звітності відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. Встановлені для оцінки операційної ефективності критерії є дуже суб’єктивними, тому вважається, що операційний аудит є більш внутрішнім(консультаційним),ніж зовнішнім.
Метою аудиту дотримання нормативних вимог є визначення, чи дотримується п-во процедур і встановлених для нього правил прикладом такої перевірки може бути: перевірка сплати податків, аудит розділів фін.звіті дл перевірки дотримання боргових зобов’язань тощо. Перевірка на відповідність вимагає встановлення відповідних критеріїв оцінки фін.звітності. за хар-ом визначеності вимог аудит класифікують: 1) на предмет відповідності певним конкретним вимогам чи розпорядженням (повнісю визначеним вимогам); 2) на предмет відповідності загальній доцільності (повністю не визначеним, абстрактним вимогам). Аудит на дотримання нормативних вимог передбачає: 1) визначення, чи дотримуються працівники бух.відділу установлених керівництвом процедур ведення БО; 2) перевірка ставок заробітної плати, з метою визначення, чи дотримуються при нарахуванні заробітної плати встановлених законодавством мінімальних розмірів; 3) перевірку дотримання компанією умов договорів із позичальниками тощо.
Аудит фінансової звітності проводиться з метою встановлення дотримання відповідних критеріїв, принципів БО при складанні фін.звітності. При проведенні такого аудиту знаходять певні докази для підтвердження інформації, яка в основному стосується фінансової сфери. Об’єктом підтвердження виступає фін.звітність (баланс, звіт про фін.рез., звіт про рух грош.коштів тощо) відносно неї визначають:
-чи об’єктивно фін.звітність характеризує фінансовий стан п-ва, а також чи представлені результати фін.операцій відповідо прийнятих бух.принципів;
-чи узгоджується діяльність п-ва із законами і постановами, які можуть суттєво впливати на фін.звітність
82.Законодавча база аудиторської діяльності та проблеми її формування Основними нормативно-правовими актами аудиту є: 1) Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. № 3125-ХІІ (зі змінами і доповненнями); 2) Указ Президента України "Про Національний аудиторський комітет України" від 20.07.1995 р. № 631/95; 3) національні нормативи аудиту і Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджені рішенням Аудиторської палати України (АГІУ) від 18.12.1998 р. № 73; 4) положення про порядок сертифікації громадян України, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, ухвалене АПУ 11.11.1993 р. Прот. № 5; 5) положення про Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, затверджене АПУ 31.10.2000 р.; 6) лист НБУ від 29.12.1999 р. № 43-311/4026 "Щодо проведення аудиторської перевірки відповідно до МСБО"; 7) звіт аудиторської фірми (аудитора) про виконані роботи (надані послуги), затверджений рішенням АПУ від 10.03.2000 р. №81; 8) роз'яснення АПУ із застосування положень Закону України "Про аудиторську діяльність" та національних нормативів аудиту в практиці незалежного аудиту, затверджене АГІУ від 10.03.2000 р. та ін. На нашу думку, вищевказані документи потребують ретельного перегляду, змін, доповнень, а навіть скасування. Стаття 10 "Обов'язкове проведення аудиту Закону "Про аудиторську діяльність" уже переглянута і змінена; стаття 13 "Ліцензування аудиторської діяльності" скасована. Замість ліцензії видають свідоцтво про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності. З урахуванням цих та інших змін Закон "Про аудиторську діяльність підлягає переосмисленню. На наш погляд, під егідою АПУ слід розробити національні стандарти зовнішнього та внутрішнього аудиту, Кодекс етики аудиторів України на основі міжнародних стандартів аудиту та етики. Разом з тим професор Ф. Ф. Бутинець у доповіді "Шляхи вдосконалення аудиторської діяльності в Україні" на першій міжна-родно-практичній конференції з аудиту в Україні, що відбулася 28—29 січня 2003 р. у Тернопільській академії народного господарства, зазначив: "В Україні сліпо копіюють міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку та аудиту, не враховуючи при цьому позитивних вітчизняних досягнень у цій сфері. Відсутність методик про сутність професії аудитора, про стандартні положення з аудиту й етики не дозволяють як слід налагодити аудит у нашій країні і наблизити його до світових стандартів. Тепер виникає нагальна потреба це зробити, особливо в зв'язку з виникненням нових форм пфдприємницької діяльності (спільних підприємств). Тобто, постала нова проблема: як зробити фінансову звітність спільних підприємств, великих транснаціональних компаній зрозумілою для більшості країн світу. У перспективі аудиторські фірми займатимуться проблемами відмінностей і шляхів зближення форм і методів складання фінансової звітності і стандартних положень щодо перевірки її достовірності, тобто аудиту звітності за єдиними міжнародними стандартами. Слід також вивчати різні елементи передових технологій західної ринкової економіки, невіддільним елементом якої є аудит.