Визначення коефіцієнта завантаження устаткування
Визначення виробничої потужності цеху і розробка заходів щодо ліквідації вузьких місць
Виробнича потужність цеху встановлюється по розмірі потужності головної групи устаткування з обліком можливості ліквідації( розшивки ) вузьких місць. Річний випуск складає :
Бачимо, що об’єми розрахованих виробничих потужностей переважають набагато початковий об’єм випуску. Отже ми приймаємо рішення перерахувати кількість станків, потрібних для виробництва.
Таблиця 12. Скорегована виробнича потужність окремих груп устаткування з урахування перерахування кількості станків.
| Показники | Токарська | Револьверна | Фрезерна | Свердлильна | Стругальна | Шліфувальна |
| Ефективний фонд часу роботи устаткування | 1897,6 | |||||
| Кількість одиниць устаткування j-групи, шт. | ||||||
| Планова трудомісткість опрацювання одного комплекту | ||||||
| Коефіцієнт виконання норм | ||||||
| Виробнича потужність j-групи устаткування, шт. |
Для того, щоб всі групи устаткування були завантажені і не простоювали, було куплено 1 токарний, 2 шліфувальних станків та продано 2 фрезерних, 3 сверлильних та 3 стругальних станків. Таким чином, отриманий прибуток складає:
103300
Визначення коефіцієнта завантаження устаткування
Коефіцієнт завантаження устаткування 
визначається шляхом зіставлення трудомісткості програми з фондом часу. На прикладі розрахуємо коефіцієнт завантаження токарних груп устаткування:
4,19/5=0,84 Останні розрахунки зведемо у таблицю:
Таблиця 13. Коефіцієнт завантаження устаткування
| Група устаткування | Кількість устаткування розрахункова | Кількість верстатів прийнята | Коефіцієнт завантаження устаткування |
| Токарська | 4,19 | 0,84 | |
| Револьверна | 5,33 | 0,89 | |
| Фрезерна | 4,94 | 0,99 | |
| Свердлильна | 4,94 | 0,99 | |
| Стругальна | 4,19 | 0,84 | |
| Шліфувальна | 7,99 | ||
| Разом по цеху | 31,58 | 0,93 |
3. Визначення потреби металу на річну програму
3.1. Визначення потреби металу на річну програму
Для виготовлення деталей потреба металу визначається по нормах витрати. Потреба металу для виготовлення деталей розраховується по середньої його витрати на одиницю с обліком запланованого зниження цієї витрати. Загальна потреба металу на річну програму визначається за формулою:
де, 
- потреба металу на річний випуск, т.;
- потреба металу на створення запланованого рівня залишків незавершеного виробництва, т.;
- використані відходи, т.
Потреба на річний випуск деталей визначається по формулі:
де, 
- прийнята норма витрат на один комплект деталей, кг.;
- річна програма випуску комплектів деталей, шт.
Аналогічно визначається потреба металу на зміну залишків незавершеного виробництва:
Валова продукція дорівнює:
Потреба по видах металів на комплект деталей, доводиться в таблиці.
Таблиця 14. Потреба металу на річну програму виготовлення комплектів деталей
| Матеріал | Валова продукція, шт. | Норма витрат, т. | Потреба на програму, т. | Середньодобова витрата, т. |
| Прокат сортовий | 0,11 | 78,43 | 0,22 | |
| Поковки | 0,028 | 19,96 | 0,06 | |
| Сталь листова | 0,015 | 10,7 | 0,03 | |
| Прокат мідний | 0,007 | 4,99 | 0,01 | |
| Прокат алюмінію | 0,012 | 8,56 | 0,02 | |
| Чавун ливарний | 0,064 | 45,63 | 0,13 |
3.2. Розрахунок нормативних запасів металу на складі
Запас металу на складі перебуває з двох частин: поточного і страхового. По своєму розмірі поточний запас безупинно змінюється. Він може бути максимальним ,середнім і мінімальним, розмір яких залежить від періодичності постачання і середньодобової витрати матеріалів.
Максимальний поточний запас ( 
) рівний за розміром, що поставляється партіями, визначається за формулою:
де, 
- середньодобова витрата матеріалів, т.;
- періодичність постачання, дн.
Середній поточний запас ( 
) приймається рівним половині поточного максимального запасу:
Мінімальний поточний запас дорівнює страховому запасу, розмір якого залежить від часу, необхідного для забезпечення виробництва і термінового відвантаження, транспортування, приймання матеріалів на складі споживача. Максимальний виробничий запас перебуває із суми максимальних поточних і страхового запасів. Виходячи з цих умов робиться розрахунок нормативних запасів металу на складі на кінець року.
Таблиця 15. Розрахунок нормативних запасів металу на складі на кінець року
| Матеріал | Період доставки, дн. | Середньодоб. витрата, т. | Макс. запас | Макс. поточний запас, т. | Страховий запас, т. | |
| т. | дн. | |||||
| Прокат сортовий | 0,22 | 9,9 | 6,6 | 3,3 | ||
| Поковки | 0,06 | 1,38 | 0,9 | 0,48 | ||
| Сталь листова | 0,03 | 1,35 | 0,9 | 0,45 | ||
| Прокат мідний | 0,01 | 0,23 | 0,15 | 0,08 | ||
| Прокат алюмінію | 0,02 | 0,46 | 0,3 | 0,16 | ||
| Чавун ливарний | 0,13 | 2,99 | 1,95 | 1,04 |
3.3. Розробка плану постачання цеху металом
План заготівлі металу по кожному найменуванню (групі) визначається як різниця потреби на річну програму і зміни розміру складських залишків на початок і кінець планового періоду.
Таблиця 16. План постачання цеху металом
| Матеріал | Потреба на річну програму | Залишок металу на початок року, % | Залишок металу на складі, т. | План придбання, т. | |
| На початок (+) | На кінець (макс. запас) (-) | ||||
| Прокат сортовий | 78,43 | 5,28 | 6,6 | 77,11 | |
| Поковки | 19,96 | 1,04 | 0,9 | 20,1 | |
| Сталь листова | 10,7 | 0,63 | 0,9 | 10,43 | |
| Прокат мідний | 4,99 | 0,11 | 0,15 | 4,95 | |
| Прокат алюмінію | 8,56 | 0,26 | 0,3 | 8,52 | |
| Чавун ливарний | 45,63 | 1,76 | 1,95 | 45,44 |
Потреба в матеріальних ресурсах у вартісному вираженні буде визначатися в такий спосіб:
де, 
– план придбання металів, т.;
- ціна придбання металу, грн.
Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах у вартісному вираженні зводимо у таблицю.
Таблиця 17. Потреба у матеріальних ресурсах
| Матеріал | План придбання, т. | Ціна придбання, грн. | Вартість матеріалів, грн. |
| Прокат сортовий | 77,11 | 249065,3 | |
| Поковки | 20,1 | ||
| Сталь листова | 10,43 | 41407,1 | |
| Прокат мідний | 4,95 | ||
| Прокат алюмінію | 8,52 | 61855,2 | |
| Чавун ливарний | 45,44 | 121779,2 | |
| Разом | 602341,8 |
4. Визначення чисельності і фонду заробітної плати працюючих
Чисельність працюючого цеху планується по кожній категорії окремо:
· основні виробничі робітники;
· допоміжні робітники;
· учні;
· інженерно - технічні робітники;
· службовці і молодший обслуговуючий персонал ( МОП ).
4.1. Визначення ефективного фонду робочого часу
Для визначення чисельності робітників( основних і допоміжних ) необхідно попередньо розрахувати ефективний фонд робочого часу. Для цього складається баланс робочого часу на одного середньооблікового робітника.
При упорядкуванні балансу робочого часу на одного середньооблікового робітника необхідно враховувати наступні втрати робочого часу:
а) чергові відпустки,
б) оплата відпусток учнівським; в) оплата часу виконання державних і суспільних обов'язків;
г) відпустки в зв'язку з родами;
д) невиходи через хворобу дня;
е) усерединізмінні простої плануються на наступному рівні: скорочений робочий день у передсвяткові дні; пільгові години підлітків.
Таблиця 18. Баланс робочого часу одного робітника
| Склад фонду робочого часу | Абсолютні значення |
| Календарний фонд часу, дн. | |
| Вихідні і святкові дні, дн. | |
| Номінальний фонд робочого часу, дн. | |
| Цілоденні не виходи на роботу, дн.: | |
| - чергова відпустка | |
| - відпустки по навчанню | 1,5 |
| - відпустки у зв’язку з родами | 0,8 |
| - виконання державних і суспільних обов’язків | 1,2 |
| - через хворобу | |
| Разом невиходи, дн. | 30,5 |
| Явочний фонд робочого часу, дн. | 
|
| Втрати у середині робочого дня, год.: | |
| - скорочений робочий день | 0,04 |
| - пільгові години підлітків | 0,08 |
| Разом усередньозмінні втрати | 0,04+0,08=0,12 |
| Ефективний фонд робочого часу, год. | 1737,54 |
| Середня тривалість робочого дня, год. | 7,88 |
4.2. Визначення чисельності основних виробничих робітників
У залежності від наявних норм праці застосовуються два методи визначення чисельності основних виробничих робітників:
а) по об'ємі робіт і норм часу;
б) по нормах обслуговування.
Розрахунок облікової чисельності основних робітників по трудомісткості механічного опрацювання виконується по кожній професії окремо по формулі:
де, 
- трудомісткість опрацювання комплекту деталей i на устаткуванні j, н-год.;
- річний план випуску валової продукції деталей i.
Розрахунок зводимо у таблицю. На прикладі розрахуємо чисельність токарів:
722*11/(1737,54*1)=4,57=5(чол.)
Таблиця 19. Чисельність основних робітників по професіях.
| Показники | Токарі | Револьверники | Фрезерувальники | Свердлильники | Стругальники | Шліфувальники | Складальники |
| Обсяг випуску по плану, шт.. | |||||||
| Трудомісткість по плану, н-год. | |||||||
| Коефіцієнт виконання норм | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
| Ефективний фонд часу одного робітника | 1737,54 | ||||||
| Облікова чисельність, чол. | |||||||
| Загальна чисельність основних робітників |
4.3. Визначення чисельності допоміжних робітників
Визначення чисельності допоміжних робітників ведеться по нормах обслуговування:
де, 
- явочна чисельність робітників, чол.;
- об'єм обслуговування;
- норма обслуговування.
Розрахунки зведемо у таблицю.
Таблиця 20. Розрахунок ремонтної складності устаткування
| Група станків | Кількість станків | Ремонтна складність | |||
| Механічна | Електротехнічна | ||||
| на 1 станок | на всі | на 1 станок | на всі | ||
| Токарна 1510 | |||||
| Револьверна 1Д112 | |||||
| Фрезерна 6А59 | |||||
| Свердлильна 2Н57 | |||||
| Стругальна 7110 | |||||
| Шліфувальна ЗУ10А | 9,5 | ||||
| Разом |
Наступні розрахунки зводимо у таблицю.
Таблиця 21. Чисельність допоміжних робітників.
| Професія | Норма обслугов. на 1 робітника | Об’єм обслугов. | Чисельність | Розряд робіт | ||
| Явочна | Облікова | |||||
| Роз. | Прийн. | |||||
| Наладчик устаткування | 2,57 | |||||
| Слюсарі з ремонту устаткування | 1,18 | |||||
| Верстатники з ремонту інструмента | 0,74 | |||||
| Контролери | 1,73 | |||||
| Транспортні робітники | 1,04 | |||||
| Кладовщики | 1,04 | |||||
| Електромонтери | 0,92 | |||||
| Разом |
Облікова чисельність допоміжних робітників визначається по формулі:
де, 
- коефіцієнт використання режимного фонду часу.
4.4. Визначення фонду оплати праці основних робітників
1. Визначимо фонд прямої відрядної оплати:
де, 
- годинна тарифна ставка q - го розряду, грн.;
- сумарна трудомісткість робіт q - го розряду на програму, н-год.
Розрахунки зведемо у таблицю.
Таблиця 22. Розрахунок прямої відрядної оплати основних робітників
| Професія | Часова тарифна ставка | Розряд | Тарифний коефіцієнт згідно розряду | Трудомісткість програми | Пряма відрядна розцінка |
| Токар | 3,5 | 1,7 | 47254,9 | ||
| Револьверник | 1,5 | ||||
| Фрезерник | 1,5 | 49276,5 | |||
| Cвердлильник | 1,35 | 44348,9 | |||
| Стругальник | 1,5 | 41695,5 | |||
| Шліфувальник | 1,5 | 79600,5 | |||
| Складальник | 1,5 | ||||
| Разом | 451701,3 |
Фонд прямої заробітної плати: 
грн.
2. Визначимо розмір премій:
3. Розрахуємо доплати за відпрацьований час (за бригадирство):
- бригадирські:
Число бригадирів визначається, виходячи із середньої чисельності робітників у бригаді, рівної 15 чол. Розмір доплат 25-50% середньої годинної тарифної ставки.
Чисельність бригадирів: 
Часова доплата: 
Доплата за бригадирство: 
4. Визначимо річний фонд оплати праці:
+ 
+ 
=607782,99 
5. Визначимо середньогодинну заробітну плату:
607782,99 /(1737,54*52)=6,73
6. Визначимо денний фонд оплати праці:
7. Визначимо середньоденну заробітну плату:
8. Визначимо додаткову оплату праці за цілодобові перерви: оплата чергових відпусток, оплата відпусток учнівським; оплата часу виконання державних і суспільних обов'язків:
9. Визначимо річний фонд оплати праці:
- визначимо середню річну заробітну плату одного працівника:
- визначимо середню місячну заробітну плату:
