Методологічні засад інвестиційного аналізу

  1. Методичний інструментарій оцінки вартості грошей у часі. Методи нарощення та дисконтування.
  2. Поняття та різновиди ануїтетів.
  3. Еквівалентність ставок в інвестиційному аналізі.
  4. Врахування фактору інфляції в інвестиційних розрахунках. Модель Фішера.

 

Контрольні питання

1. Що таке майбутня вартість грошей та компаундування?

2. Як розраховується величина FV (майбутня вартість грошей) за простої схеми нарахування відсотків та за складним нарахуванням?

3. Що таке коефіцієнт нарощування (компаундування) та ефективна ставка дохідності? Методика їх розрахунку.

4. Теперішня (поточна, приведена) вартість грошей та дисконтування.

5. В чому полягає суть математичного і комерційого дисконтування? Декурсивна та антисипативна ставки відсотків.

6. Визначення процентної ставки і терміну проведення операцій при визначенні майбутньої та теперішньої вартості.

7. Як визначити майбутню та теперішню вартість нерівномірних грошових потоків?

8. Що таке альтернативна вартість?

9. Ануїтети, їх види та особливості.

10. Майбутня та теперішня вартість звичайного ануїтету, методика їх розрахунку?

11. Що таке пренумерандо та постнумерандо?

12. В чому полягає суть еквівалентних ставок?

13. Вплив інфляції на процентні ставки. Рівняння Фішера.

 

Вкажіть вірну відповідь

1. Приймаючи рішення про інвестування слід враховувати:;

а) інфляцію

б) ризик, невизначеність

в) схильність до ліквідності

г) можливість альтернативного використання коштів

 

2. Майбутня вартість грошей – це

а)майбутня вартість 1 гр. од., залишеної на рахунку під відсоткову ставку на певний період.

б) сума майбутніх грошових надходжень, приведених до сучасного моменту, з урахуванням процентної ставки або норми дохідності.

в) та сума, в яку повинні перетворитись через визначений час вкладені сьогодні під відповідний відсоток кошти.

г) поточна вартість 1 гр.од. за період t, приведена з урахуванням визначеного відсотку r за кожен такий період

3. Теперішня (поточна, приведена) вартість грошей - це

а)майбутня вартість 1 гр. од., залишеної на рахунку під відсоткову ставку на певний період.

б) сума майбутніх грошових надходжень, приведених до сучасного моменту, з урахуванням процентної ставки або норми дохідності.

в) та сума, в яку повинні перетворитись через визначений час вкладені сьогодні під відповідний відсоток кошти.

г) поточна вартість 1 гр.од. за період t, приведена з урахуванням визначеного відсотку r за кожен такий період

4. Відсотки за складним нарахуванням - це

а) це сума майбутніх грошових надходжень, приведених до сучасного моменту, з урахуванням процентної ставки або норми дохідності

б) та сума, в яку повинні перетворитись через визначений час вкладені сьогодні під відповідний відсоток кошти

в) сума доходу, яку отримає інвестор у результаті інвестування певної суми грошей за умов, що простий процент не сплачується наприкінці кожного періоду, а додається до суми основного вкладу і в наступному періоді також приносить дохід.

г) майбутня вартість 1 гр. од., залишеної на рахунку під відсоткову ставку на певний період

5. Ефективну ставку дохідності rt визначають за наступною формулою:

а) PV(1+r)t, б)

в) г) PV(1+ rt),

6. Коефіцієнтом дисконтування - PVIF(r,t) визначають за наступною формулою.

а) б)

в) г)

7. При комерційному дисконтуванні в ролі норми приведення виступає

а) реальна ставка rр

б) номінальна ставка rн

в) дисконтна ставка (d).

г) рівень інфляції і

8. Перерахунок вигод і витрат для кожного розрахункового періоду за допомогою норми (ставки) дисконту – це:

а) нарощування (компаундування)

б) банківський облік

в) антисипативна ставка відсотків

г) дисконтування

10. Процентна ставка, яка застосовується до грошових сум, які інвестор планує отримати в майбутньому, для того, щоб визначити розмір інвестицій сьогодні.

а) декурсивною ставкою відсотків.

б) норма дисконту

в) антисипативна ставка відсотків

г) реальна ставка

11. Потік платежів, всі елементи якого розподілені в часі так, що інтервали між будь-якими двома послідовними платежами постійні, називають:

а) грошовий потік

б) ефективним потоком

в) фінансовою рентою

г) ануїтетом

12. Перший платіж здійснюється наперед, тобто авансом, за схеми нарахування ануїтету

а) постнумерандо

б) пренумерандо

в) перпетуїтет

г) інше

13. Реальна процентна ставка, яку позичальник і кредитор очікують на момент укладання угоди, називається

а)EX POST реальна процентна ставка

б) номінальна процентна ставка

в) дисконтна процентна ставка

г) EX ANTE реальна процентна ставка

14. Оцінка номінальної суми з урахуванням зміни покупної спроможності грошей під впливом інфляції - це

а) теперішня вартість грошей

б) майбутня сума грошей

в) реальна сума грошових коштів

г) дисконтова на сума грошей

15. Дисконтування — це:

а) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених водночас на певний термін під певний % ;

б) визначення теперішньої вартості грошей, які будуть отримані рівними частками через рівні проміжки часу з урахуванням певних % ;

в) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених рівними частками через рівні проміжки часу під певний %;

г) визначення поточної (теперішньої) вартості грошей;

 

16. При застосуванні концепції дисконтування передбачається:

а) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених водночас на певний термін під певний % ;

б) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених рівними частками через рівні проміжки часу під певний % ;

в) визначення поточної (теперішньої) вартості грошей, що буде отримана в майбутньому;

г) це визначення майбутньої вартості грошей, вкладених рівними частками, вклади по якій проводяться на початку кожного періоду;

17. Формула використовується для визначення:

а) коефіцієнту теперішньої вартості ануїтетів;

б) майбутньої вартості вексельної ренти;

в) коефіцієнту майбутньої вартості ануїтету;

г) в інших випадках.

 

18. У випадку застосування схеми пренумерандо фінансовий результат порівняно зі схемою постнумерандо завжди буде:

а) менше;

б) однаковий;

в) більше.

г) інше.

 

 

19. Якщо використання двох різних процентних ставок за однакових умов угоди призведе до одного і того ж фінансового результату ці ставки є

а) рівними;

б) сталими;

в) постійними

г) еквівалентними

 

20. Ефект Фішера полягає в наступному:

а) збільшення рівня інфляції на 1% призводить до підвищення номінальної процентної ставки на 2 %.

б) збільшення рівня інфляції на 1% призводить до зменшення номінальної процентної ставки на 1%.

в) збільшення рівня інфляції на 2 % призводить до підвищення номінальної процентної ставки на 1 %.

г) збільшення рівня інфляції на 1% призводить до підвищення номінальної процентної ставки на 1%.

Типові задачі

Використання методичного інструментарію інвестиційного менеджменту обумовлено впливом специфічних факторів на інвестиційну діяльність підприємства: ЧАСУ, ІНФЛЯЦІЇ та РИЗИКУ.

ФАКТОР ЧАСУ

Вихідним моментом оцінки цього фактору є фактичні зміни вартості грошей у часі за рахунок певної норми прибутку на грошовому ринку. Такою нормою прибутку виступає норма відсотку.

Необхідність порівняння грошових коштів у різні проміжки часу обумовлює використання двох понять:

1) Майбутня вартість грошей – сума теперішніх грошових коштів, у яку вони перетворюються через певний проміжок часу з урахуванням певної ставки відсотку. Ставка, що використовується для розрахунку майбутньої вартості грошей називається нормою доходності, відсотковою ставкою або відсотком.

2) Теперішня вартість грошей – сума майбутніх грошових активів зведена до теперішнього періоду за допомогою певної ставки відсотку. Ставка, що використовується для розрахунку теперішньої вартості грошей називається коефіцієнтом дисконтування, дисконтною ставкою або дисконтом.

 

G Використання цих понять відображає два процеси розрахунків вартості грошей:

1. Процес, коли відомо первинну суму (теперішню вартість) і відсоткову ставку, а знаходимо майбутню вартість, називається процесом нарощення або компаудингу;

2. Процес, коли відома майбутня вартість і дисконтна ставка, а розраховуємо теперішню вартість називається процесом дисконтування.

FV = PV + І

PV = FV – D

FV – майбутня вартість грошей;

PV – теперішня вартість грошей;

І – СУМА відсотку;

D – СУМА дисконту.

G Обидва ці процеси можуть здійснюватися за схемою простих та складних відсотків.

Простий відсоток – сума, що нараховується і виплачується по первісній вартості вкладу (боргу) в кінці кожного строку платежу.

FV = PV (1+in)

і – ставка відсотку;

n – кількість періодів.

Складний відсоток– сума приросту грошових коштів, що утворюється внаслідок того, що сума простого відсотку нараховується в кінці кожного періоду, але не сплачується, а приєднується до основної суми боргу і в наступних платіжних періодах сума приносить доход.

FV = PV (1+i)n

G Існує два механізми нарахування відсотків:

І. За обліковою ставкою – нарахування на початок періоду за обліковою ставкою. Механізм називається антисепативний або пренумерандо;

ІІ. За відсотковою ставкою – нарахування в кінці періоду за відсотковою ставкою. Механізм називається декурсивним або постнумерандо.

Механізм розрахунку вартості грошей за обліковою ставкою:

 

Проста облікова ставка Складна облікова ставка
PV = FV (1-dn) PV = FV (1-d)n

d - облікова ставка НБУ;

ФАКТОР ІНФЛЯЦІЇ

Вихідним моментом оцінки даного фактору є негативний вплив зростання індексу середніх цін на купівельну спроможність грошей.

При цьому прийнято використовувати наступні поняття:

1) Номінальна сума грошових коштів – оцінка величини грошових коштів БЕЗ врахування змін купівельної спроможності;

2) Реальна сума грошових коштів – оцінка розміру грошових коштів З урахуванням змін купівельної спроможності.

Внаслідок впливу фактору інфляції можливим є розрахунок номінальної та реальної вартості грошових коштів за двох умов: коли ставка відсотку зміниться та коли ставка відсотку не зміниться.

Коли ставка відсотку зміниться:

1. Номінальна (БЕЗ) 2. Реальна (З)
FV = PV ((1+i)(1+α))n a - темп коригування ставки відсотку (ним може виступати очікуваний темп інфляції) і – ставка відсотку r - темп інфляції (фактичний)
 

Коли ставка відсотку НЕ зміниться:

1. Номінальна (БЕЗ) 2. Реальна (З)
FV = PV (1+i)n
 

Розрахунок вартості грошових потоків

       
   
 

1. Постнумерандо – плата в кінці кожного періоду

Cj – надходження грошових коштів;

і – темп інфляції;

n – загальна кількість періодів

       
   
 

2. Пренумерандо – плата на початок кожного періоду

СО – перший член ряду, який не змінюється, оскільки не можу знецінюватися

G Грошовий потік, в якому члени ряду однакові та надходять через однакові проміжки часу називається АНУЇТЕТОМ:

       
   
 

1. Постнумерандо – плата в кінці кожного періоду

 

       
   
 

2. Пренумерандо – плата на початок кожного періоду



5
  • 6
  • Далее ⇒