Нормування оборотних засобів
Кожне підприємство для забезпечення ритмічності, високої результативності процесу виробництва повинно мати певну величину грошових та товарно-матеріальних цінностей на кожній фазі обігу оборотних засобів. Мінімальна величина оборотних засобів визначається шляхом розрахунку нормативу оборотних засобів.
Нормування оборотних засобів здійснюється у грошовому вимірнику. Загальний норматив оборотних засобів ( 
) складається з часткових нормативів усіх елементів, що нормуються: виробничих запасів ( 
), незавершеного виробництва ( 
), витрат майбутніх періодів ( 
), готової продукції ( 
):
(3.1)
Перед розрахунком часткових нормативів визначають норми запасу по кожному елементу оборотних засобів.
Норма, як правило, встановлюється в днях запасу та означає тривалість періоду, який забезпечено даним видом матеріальних цінностей. Наприклад, норма запасу – 10 днів. Це означає, що на підприємстві повинно бути запасів стільки, щоб забезпечити безперервне виробництво протягом 10 днів.
Норма запасу може встановлюватись у відсотках, у грошовому вимірнику до відповідної бази.
Виходячи з норм запасу та витрат даного виду товарно-матеріальних цінностей визначається частковий норматив кожного елементу нормованих оборотних засобів.
Норматив оборотних засобів у виробничих запасах визначають множенням середньодобового споживання матеріалів ( 
) у вартісному виразі на норму їх запасу в днях ( 
):
, (3.2)
На підприємствах можуть створюватися транспортний, технологічний (підготовчий), поточний, резервний (страховий) і сезонний запаси матеріальних ресурсів.
У транспортний запас оборотні засоби включаються на період з моменту переходу права власності до надходження вантажу на склад підприємства.
Технологічний запас створюється на період часу, необхідного для приймання, складування і підготовки до використання матеріальних ресурсів.
Поточний запас створюється для забезпечення підприємства сировиною, матеріалами та іншими елементами оборотних фондів. Він створюється для безперервної роботи підприємства на інтервал часу між поставками матеріальних ресурсів. Норма запасу оборотних засобів в поточних запасах дорівнює половині періоду поставки.
Резервний (страховий) запас підприємства створюється на випадок відхилення фактичних строків поставки від передбачених договором (угодою) чи на період, необхідний для термінового відновлення запасу.
На підприємствах може формуватися сезонний запас матеріальних ресурсів. Він створюється у випадках:
- сезонного характеру заготівлі сировини (наприклад, цукрових буряків);
- сезонного характеру споживання (наприклад, палива);
- прийнятих умов завезення (наприклад, водним шляхом).
Методика нормування оборотних засобів у малоцінних і швидкозношуваних предметах праці будується з дотриманням таких принципів:
- окремо визначаються норми матеріальних цінностей, що зберігаються на складі підприємства і використовуються у виробництві;
- грошова оцінка запасів на складі виконується за первинною вартістю, а предметів праці в експлуатації – у половинному розмірі їх первинної вартості;
- розрахунок норм здійснюється на основі коефіцієнтів, що враховують залежність величини запасу від чисельності персоналу, кількості робочих місць, вартості устаткування тощо.
Величина нормативу оборотних засобів у незавершеному виробництві ( 
) визначають за формулою:
, 
(3.3)
де 
– середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю; 
– середня тривалість виробничого циклу на підприємстві, дні; 
– коефіцієнт наростання витрат незавершеного виробництва (співвідношення середньої собівартості незавершеного виробництва та собівартості готової продукції).
Коефіцієнт наростання витрат найточніше можна розрахувати на основі розподілу суми витрат по днях виробничого циклу. З цією метою усі витрати поділяють на одноразові, які включають у процес виробництва в перший день циклу (витрати сировини, матеріалу), і поступово наростаючі (решта витрат). Для розрахунку застосовується наступна формула:
(3.4)
де 
– витрати в і-й день за наростаючим підсумком; 
– сума витрат по дням.
Приклад:
Дні,(  )
| 
| |||||
| Витрати,( )
| 
|
На підприємствах, що виготовляють матеріаломістку продукцію і де велика частка одноразових витрат, коефіцієнт наростання витрат можна обчислювати, користуючись спрощеною формулою:
, (3.5)
де 
– первинні витрати на початку (у перший день) виробничого циклу; 
– решта витрат на виготовлення виробу; 
– виробнича собівартість виробу.
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів обчислюють, виходячи із залишку коштів на початок періоду ( 
) та суми витрат протягом розрахункового періоду ( 
) з вирахуванням величини наступного погашення витрат за рахунок витрат періоду ( 
):
(3.6)
Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції на складі підприємства визначають множенням вартості (виробнича собівартість) одноденного випуску готових виробів ( 
) на норму їх запасу на складі у днях ( 
):
(3.7)
При цьому норма складається з кількості днів (діб), необхідних для підготовки продукції до реалізації (продажу), тобто її комплектування, пакування та відвантаження замовникам (споживачам), а також оформлення банківських платіжних документів.