Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства
Визначення чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування, належності до певної галузі економіки. Ці розрахунки будуть різними для підприємств масового і серійного виробництва та підприємств одиничного й дослідного виробництва. Крім того, на підприємстві, яке докорінно диверсифікує свою діяльність, такі розрахунки будуть складнішими, ніж на підприємстві, що тільки розширює обсяги виробництва.
Планування персоналу на промисловому підприємстві починається з його оцінювання, що передбачає інвентаризацію робочих місць, виявлення кількості працівників на кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети (створення продукції, надання послуг). Аналіз і подальші розрахунки проводять за категоріями працівників (робітники, спеціалісти, службовці, керівники), а для кожної з них – за професіями, спеціальностями, кваліфікацією. До працівників розумової праці можна застосувати систему інвентаризації трудових навичок або спеціальностей, тобто реєстрацію професійних навичок службовців із зазначенням кількості працівників, які володіють ними.
Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку персоналу, але й на можливий рівень його використання та аналіз чинників, що впливають на цей рівень (технічних, організаційних, соціально-економічних).
Об’єктами аналізу в такому разі стають:
- номенклатура виготовлюваної продукції та надання послуг;
- втрати робочого часу та їх причини;
- характер та порівняльний рівень технологічних процесів і устаткування;
- прогресивність і відповідність сучасним вимогам організації праці та виробництва;
- рівень мотивації трудової діяльності;
- норми обслуговування та виробітку, рівень фактичного виконання норм тощо.
Таким чином, планову чисельність персоналу окремих категорій працівників визначають конкретною специфікою їхньої професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи іншого підприємства. Але у всіх випадках вона має базуватися на врахуванні можливої економії витрат праці за чинниками.
Для визначення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовують метод коригування базової чисельності:
, (4.4)
де 
– загальна чисельність промислово-виробничого персоналу, необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб; 
– чисельність промислово-виробничого персоналу за базовий період, осіб; 
– плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %; 
– сумарна зміна чисельності за факторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.
Точнішим є метод розрахунку планової чисельності за трудомісткістю виробничої програми:
, (4.5)
де 
– сумарна трудомісткість виробничої програми планового року, нормо-год; 
– розрахунковий ефективний фонд робочого часу одного працівника, год. (табл. 4.1); 
– середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.
Планову чисельність основних робітників за нормами виробітку можна обчислити за такою формулою:
, (4.6)
де 
– обсяг продукції на плановий період, од.; 
– годинна норма виробітку одного робітника, од.
Планову чисельність основних робітників, зайнятих контролем технологічного процесу, управлінням апаратами, машинами, розраховують за нормами обслуговування:
, (4.7)
де 
– кількість одиниць устаткування, що обслуговується; 
– кількість змін роботи устаткування на добу; 
– норма обслуговування одиниці устаткування (машини) – кількість об’єктів на одного робітника, од.; 
– коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову, який розраховують за формулою:
, (4.8)
де 
– плановий процент невиходів робітників на роботу.
Таблиця 4.1.Баланс робочого часу середньооблікового працівника
| Елементи робочого часу | Очікувані результати |
| Кількість календарних днів | |
| Вихідні і святкові дні | |
| Номінальний фонд робочого часу, днів | |
| Невиходи на роботу, днів | |
| з них: | |
| чергові відпустки | |
| у зв’язку з непрацездатністю | |
| виконання державних обов’язків | |
| з дозволу адміністрації | |
| додаткові відпустки | |
| прогули | |
| цілодобові простої | 1 |
| Явочний робочий час, днів | |
| Номінальна тривалість робочого дня, год. | 8,0 |
| Внутрішньозмінні втрати робочого часу, год. | 0,5 |
| Фактична тривалість робочого дня, год. | 7,50 |
| Ефективний фонд робочого часу за рік, год. | 1627,5 |
Планову чисельність робітників (в основному допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт, визначають за формулою:
, (4.9)
де 
– кількість робочих місць допоміжних робітників.
Чисельність управлінського персоналу (керівників, фахівців, службовців) визначають за типовим штатним розкладом (схемами, моделями), виробленими наукою управління та практикою у тій чи іншій сфері діяльності. Кількість працівників управління у кожній групі визначають згідно з діючими нормативами чисельності на підприємстві.