Завдання 1.2. Вивчення генералізації на топографічних
Завдання 1.1. Вивчення змісту великомасштабних
топографічних карт (2 академічні години)
Мета завдання: ознайомлення з топографічними картами різних масштабів, вивчення їх змісту в цілому і поелементно, отримання навиків в аналізі карт.
Результат роботи повинен бути представлений у вигляді реферату об’ємом 4-5 сторінок.
Виконати завдання можна за наступним планом:
1. Структура системи умовних позначень топографічних карт: перелік елементів змісту; провідні ознаки, які використовуються для відображення кожного елемента.
2. Зображення берегової лінії: висотне положення, відображення додаткових явищ і генетичних особливостей; відображення особливостей мілководної зони.
3. Відображення гідрографічних елементів: сезонне положення річок і озер; висотний рівень водосховищ, зображення витоків, середньої і нижньої течії річок; зображення річок і озер в масштабі карти та позамасштабними знаками; режимні характеристики; локальні особливості; антропогенні порушення на водних об’єктах.
4. Способи зображення рельєфу. Сполучення ізоліній і умовних позначень окремих форм рельєфу; переріз рельєфу, основні, додаткові та допоміжні горизонталі; особливості зображення окремих форм рельєфу, використання масштабних і позамасштабних знаків; зображення високогір’я та льодовиків.
5. Принцип відображення рослинного покриву; умовні позначення для природної і культурної рослинності; передача географічних умов проростання окремих видів рослин; видова і кількісна характеристика картографічних прийомів; передача чітких і поступових меж ареалів рослинності.
6. Характеристика відкритої поверхні – заболоченість, ґрунти, солончаки. Сполучення рослинності і ґрунтів відображення зовнішнього вигляду типових ландшафтів. Принцип виділення і відображення боліт.
7. Класифікація населених пунктів і прийоми передачі класифікаційних ознак на картах; накреслення планового зображення населених пунктів, відображення планувальних характеристик забудов, окремих особливостей населених пунктів і споруд.
8. Класифікація дорожньої мережі; залізних і автомобільних доріг, зображення доріг природного походження, відображення географічних особливостей переміщення.
9. Зображення соціально-економічних об’єктів: промислових сільсько-господарських, культурних, ліній зв’язку. Особливості розміщення відповідних знаків.
На завершення необхідно сформулювати критичні зауваження і пропозиції щодо удосконалення змісту топографічних карт.
Завдання 1.2. Вивчення генералізації на топографічних
картах (4 академічних години)
Мета завдання: ознайомлення з процесами картографічної генералізації стосовно окремих елементів змісту топографічних карт.
Порядок виконання: вивчити умовні знаки і настанови по складанню топографічних карт двох різних масштабів; вивчити принципи відбору явищ при відображення окремих елементів на топографічних картах; виявити кількісні і якісні характеристики відбору.
Для виконання завдання підбираються карти із зміною масштабу в 3-4 рази.
Орієнтувальний план аналізу:
- берегова лінія: особливості характеристики узбережних зон; розміри окремих природних об’єктів на картах різних масштабів (в мм); особливості узагальнення берегової лінії (виключення деталей, узагальнення звивин, перебільшення звивин і т.д.);
- гідрографічна мережа: структура річкової мережі, озерно-річкової мережі, заозерненість місцевості, відбір річок і озер за розміром (см, мм2); збереження при генералізації географічних принципів; відображення витоків, особливостей гідрографічної і орографічної звивистості, характеру гирла; характеристика антропогенного типу: судноплавство, зарегульованість стоку; детальність передачі кількісних характеристик і локальних особливостей об’єктів;
- рельєф: зміна перерізу горизонталей, доцільність використання додаткових і допоміжних горизонталей; порівняльна детальність зображення окремих форм рельєфу і особливостей розміщення відповідних умовних знаків; відображення провідних мікро-, мезо- і макроформ;
- детальність передачі ландшафтних особливостей місцевості сполученнями умовних знаків рослинності і ґрунтів (природні і антропогенні комплекси);
- детальність передачі класифікаційних ознак населених пунктів на картах різних масштабів; детальність накреслення зовнішніх контурів населених пунктів і їх зовнішньої структури; переходи від відображення окремих будинків і вулиць до планувальних зон; введення в зображення населених пунктів пунсонів і узагальненого контурного знаку; відбір населених пунктів на картах різного масштабу (приклади виключення населених пунктів, норми зображення); зв'язок розміщення пунктів відносно природних або антропогенних об’єктів;
- дорожня мережа: детальність відображення мережі на картах різних масштабів; особливості відбору доріг в залежності від антропогенної освоєнності місцевості і природних характеристик; ступінь відображення доступності населених пунктів і загальних зв’язків між окремими ділянками місцевості;
- ціленаправленість відбору об’єктів соціально-економічного значення; особливості розміщення відповідних умовних знаків на картах різних масштабів.
При поелементному вивченні генералізації зображення місцевості на картах різних масштабів особливо потрібно відмітити використання прийомів відбору, узагальнення, спрощення, узгодження розміщення і т.д.. Оцінити точність, детальність і географічну правдоподібність зображення місцевості в цілому на картах різних масштабів. Навести приклади.
Результат: текст, який ілюструється таблицями.