Експертиза проектів будівництва
Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Міністерством будівництва та житлово-комунального господарства.
Інформація про експертні організації, які відповідають критеріям, оприлюднюється зазначеним Міністерством на його офіційному сайті.
Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.
Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.
Міністерство будівництва та житлово-комунального господарства здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.
Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що:
- належать до IV і V категорії складності, - щодо дотримання вимог до їх міцності, надійності та довговічності, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки;
- споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності;
- споруджуються із залученням коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.
За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва.
Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до Порядку затвердження.
Замовником експертизи є:
- замовник будівництва;
- проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.
Для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог державних стандартів, у паперовому (не більш як у трьох примірниках) та електронному вигляді.
Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.
Строк проведення експертизи не повинен перевищувати:
- залежно від технічної та технологічної складності об'єктів будівництва, - 30 календарних днів;
- для об'єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, - 90 календарних днів;
- для об'єктів I-III категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - 15 календарних днів;
- кошторисної частини проекту будівництва об'єктів I-III категорії складності - 15 календарних днів.
Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про:
- дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва;
- допущення помилок, які можуть бути виправлені без коригування проекту будівництва, а також допущення помилок та недотримання зазначених вимог, що потребує коригування проекту будівництва.
Повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі, коли це пов'язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування.
Строк проведення повторної експертизи встановлюється договором, укладеним між замовником експертизи та експертною організацією, виходячи з обсягу змінених проектних рішень і не може перевищувати вищезазначені строки.
Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.
Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи.
Спори, що виникають під час проведення експертизи між її замовником та експертною організацією, розглядаються Міністерством будівництва та житлово-комунального господарства або у судовому порядку.
Основні завдання експертизи проектної документації з питань охорони праці. Порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 р. N 431 затверджено Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці.
Це Положення визначає порядок проведення державної експертизи (перевірки) технологічної, конструкторської, технічної документації впровадження нових технологій, виготовлення засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту на відповідність їх нормативним актам про охорону праці (далі експертиза технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці).
Основними завданнями експертизи технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці є:
- визначення достатності та якості проектних рішень щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці;
- виявлення відхилень від вимог нормативних актів про охорону праці.
Експертиза технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці провадиться в обов'язковому порядку щодо всіх проектів на виготовлення засобів виробництва незалежно від форм власності та джерел фінансування.
Експертизу технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці проводять експертно-технічні центри, які належать до сфери управління Держгірпромнагляду з урахуванням висновків органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби МОЗ, органів державного пожежного нагляду МНС України, Держатомнагляду (на підконтрольних об'єктах).
Для одержання експертного висновку на відповідність технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці власник проекту або уповноважений ним орган укладає договір щодо проектів:
- на впровадження нових технологій, виготовлення засобів виробництва, колективного та індивідуального захисту - безпосередньо з експертно-технічними центрами Держгірпромнагляду з поданням заяви і загальної пояснювальної записки до проекту.
Вартість робіт, пов'язаних з проведенням експертизи технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці визначається згідно з тарифами, затвердженими Держгірпромнагляду за погодженням з Мінекономіки та Мінфіном. Сума оплати надходить за рахунок органу, що здійснює експертизу.
Термін проведення експертизи технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці, як правило, не повинен перевищувати 30 календарних днів.
Експертиза технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці проводиться згідно з Методикою проведення державної експертизи (перевірки) технологічної, конструкторської, технічної документації на виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці.
За результатами експертизи технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці оформляється експертний висновок.
У разі незгоди з експертним висновком власник або уповноважений ним орган може оскаржити його в місячний термін до Держгірпромнагляду.
Власник або уповноважений ним орган, який почав виготовлення засобів виробництва без позитивного експертного висновку несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 р. № 431 затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 вересня 1994 року №95 «Методика проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці».
Питання для обговорення під час проведення практичного заняття:
1. Ким встановлюються Порядок видачі дозволів або відмова в їх видачі?
2. Що служить підставою для переоформлення документа дозвільного характеру або для відмови у його переоформленні?
3. Які існують підстави для анулювання дозволу?
4. Що визначає порядок проведення експертизи містобудівної документації?
5. Які встановлюються строки для проведення експертизи?
6. Який порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи?
7. Яка мета проведення експертизи проектів будівництва?
8. Що підлягає обов'язковій експертизі?
9. Які основні завдання експертизи технологічної, конструкторської, технічної документації з питань охорони праці?
Література:
1. Закон України «Про охорону праці».
2. Закон України «Про інвестиційну діяльність».
3. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 р. N 431 «Про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці».
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. N 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».