Ціноутворення на депозитні продукти банку
1. маржинальнй аналіз - Для ціноутворення визначають ставку маржинальних витрат, пов’язаних з переходом від одного рівня депозитних ставок до іншого, та порівнюють її з додатковими доходами, які одержить банк від кредитів, наданих за рахунок знову залучених депозитів. Мета – максимізація прибутку банку.
Переваги методу:
} визначення максимально вигідної ставки по депозитам.
} визначення оптимальних обсягів розширення масштабів своїх операцій.
Недоліки методу:
} даний методє дуже трудомістким;
} не враховує ринкову кон’юнктуру та конкурентне оточення
2. ціноутворення на депозити з метою захоплення ринку - Встановлення завищеної відсоткової ставки по депозитах, яке дасть змогу залучити нових клієнтів, доходи від яких по інших банківських послугах перекриють додаткові витрати по залученню коштів. Мета – залучення якомога більшої кількості споживачів банківських послуг
Переваги методу:
} швидкий у розрахунку та не є дуже трудомістким;
} дає змогу нарощувати власну частку ринку банківських послуг
Недоліки методу:
} не враховує витрат пов’язаних із додатковим залученням ресурсів;
} компенсація високих витрат по депозиту іншими доходами від клієнта носить імовірнісний характер і не гарантує прибутковості такої методу.
3. умовне ціноутворення на банківські послуги-Плата за ведення депозитного рахунку (а іноді й інші послуги, що надаються банком даному клієнту) ставиться в залежність від величини балансу по його депозитному рахунку. Мета – мати у розпорядженні якомога більший обсяг ресурсів
Переваги методу:
} утримання значного обсягу депозитних ресурсів;
} дослідження груп клієнтів банку, та визначення особливостей формування ними прибутку
Недоліки методу:потребує додаткових облікових процедур для визначення ціни;
4. престижно-цільове ціноутворення-Впровадження пільгових умов для цільових груп клієнтів, та встановлення дискримінаційних цін по відношенню до малоприбуткових клієнтів. Мета – залучення цільових груп клієнтів для підвищення прибутковості операцій банку.
Переваги методу:
} можливість залучення цільових груп клієнтів зі значними потребами в банківських послугах.
} відсіювання клієнтів робота з якими є нерентабельною.
Недоліки методу:ігнорування факторів собівартості надаваних послуг.
5. ціноутворення на депозити в контексті партнерства з клієнтом - Встановлення більш прийнятних цін для клієнтів, які користуються певним набором послуг даного банку, а не однією послугою. Мета – утримання власної частки ринку банківських послуг та спонукання клієнтів обслуговуватися виключно в даному банку.
Переваги методу:
} вбереження власних клієнтів від конкурентів;
} розширення спектру власних послуг серед вже завойованих клієнтів.
Недоліки методу:
} ігнорування витратної складової ціноутворення;
} частіше за все даний метод веде не до пошуку нових клієнтів, а лише до роботи з уже існуючими.
Фактори впливу на рівень депозитної ставки
Ø попит і пропозиція коштів на ринку;
Ø рівень ліквідності банку;
Ø структура та умови формування вкладу;
Ø правила обліку й оподаткування доходів.
Ø реальні темпи економічного зростання в країні;
Ø очікуваний рівень інфляції протягом періоду розміщення коштів;
Ø ризик неповернення коштів, що пов’язується з конкретною банківською установою.
Визначення майбутньої вартості грошей (FV)|:
FV = PV (1 + i/100)n, де
PV – теперішня вартість інвестицій;
i – процентна ставка (річна, %);
n – кількість періодів вкладання коштів (роки).
Вартості кожної складової ресурсів:
rni = ri / (1 – NORi), де
rni – повна вартість депозитного ресурсу і-го виду;
ri – відсоткова ставка за ресурсом і-го виду;
NORi – норматив обов’язкового резервування для ресурсу і-го виду (якщо норми обов’язкових резервних вимог диференційовані).