Тема 5. Порожнина рота. Зубощелепна система. 2 страница

 

НЕОБХІДНИЙ БАЗОВИЙ ПЕРЕЛІК АНАТОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Загальна анатомічна термінологія
Латинь Російська Українська Англійська
Anatomia Анатомия Анатомія Anatomy
Skeletotopia Скелетотопия Скелетотопія Skeletotopy
Holotopia Голотопия Голотопія Holotopy
Syntopia Синтопия Синтопія Syntopy
Organismus Организм Організм Organism
Cellula Клетка Клітина Cell
Nucleus Ядро Ядро Nucleus
Brevis Короткий Короткий Short
Longus Длинный Довгий Long
Anterior, ventralis Передний Передній Front
Posterior, dorsalis Задний Задній Back
Dexter Правый Правий Right
Sinister Левый Лівий Left
Superior Верхний Верхній Upper
Inferior Нижний Нижній Lower
Medialis Медиальный Медіальний, присередній Medial
Lateralis Латеральный, боковой Латеральний, бічний Lateral
Intermedius Промежуточный Проміжний Intermediate
Medius Средний Середній Middle
Externus Внешний Зовнішній External
Internus Внутренний Внутрішній Internal
Superficialis Поверхностный Поверхневий Superficial
Profundus Глубокий Глибокий Deep
Rectus Прямой Прямий Straight
Transversus Поперечный Поперечний Transverse
Obliquus Косой Косий Oblique
Magnus, major Большой Великий Big, large
Parvus, minor Малый Малий Small, little
Communis Общий Загальний Common
Proximalis Проксимальный Проксимальний, ближчий Proximal
Distalis Дистальный Дистальний, віддалений Distal
Cranialis Головной Головний Cranial
Caudalis Хвостовой Хвостовий Caudal
Frontalis Лобовой, фронтальный Лобовий, фронтальний Frontal
Sagittalis Сагиттальный Сагітальний Sagittal
Horisontalis Горизонтальный Горизонтальний Horisontal
Verticalis Вертикальный Вертикальний Vertical
Coronalis Венечный Вінцевий Coronal
Occipitalis Затылочный Потиличний Occipital
Longitudinalis Продолговатый Поздовжній Longitudinal
Accesorius Добавочный Додатковий Additional, accessory
Apicalis Верхушечный Верхівковий Apical
Axialis Осевой Осьовий Axial
Centralis Центральный Центральний Central
Palmaris Ладонный Долонний Palmar
Plantaris Подошвенный Підошовний Plantar
Flexor Сгибатель Згинач Flexor
Extensor Разгибатель Розгинач Extensor
Pronator Пронатор Привертач Pronator
Supinator Супинатор Відвертач Supinator
Simplex Простой Простий Simple
Complex Комплексный Комплексний Complex
Compositus Сложный Складний Compound
Combinatum Комбинированный Комбінований Combine
Plana Плоский Плоский Flat, plane
Compactus Плотный Щільний Thick, solid
Spongiosus Губчатый Губчастий Porous, spongy
Corpus Тело Тіло Body
Tuberculum Бугорок Горбик Tubercle
Fovea, fossa Ямка Отвір, ямка Pit
Fissura Щель Щілина Slit, cleft
Incisura Вирезка Вирізка Notch
Linea Линия Лінія Line
Spina Ость Ость Spine
Crista Гребень Гребінь Crest, ridge
Pars Часть Частина Part
Sulcus Борозда Борозна Groove
Lamina Пластина Пластина Plate
Arcus Дуга Дуга Arch
Margo Край Край Edge, border
Angulus Угол Кут Angle
Canalis Канал Канал Canal
Ramus Ветвь Гілка Branch
Paries Стенка Стінка Wall
Basis Основание Основа Base
Diaphysis Диафиз Діафіз Diaphysis
Metaphysis Метафиз Метафіз Metaphysis
Epiphysis Епифиз Епіфіз Epiphysis
Substantia Вещество Речовина Matter, substance
Cavum Полость Порожнина Cavity
Impressio Вдавление Втиснення Impression
Processus Отросток Відросток Extension, process
Sutura Шов Шов Suture
Apertura Отверстие Отвір Aperture
Extremitas Конець Кінець End
Lobus Доля Частка Lobe
Regio Область Ділянка Region
Trigonum Треугольник Трикутник Triangle
Tunica Оболочка Оболонка Coat, membrane
Planum Плоскістка Площина Plane
Axis Ось Вісь Axis
Лінії тіла людини(див. додаток)
Linea mediana ante-rior (1) Передняя срединная линия Передня серединна лінія Anterior median line
Linea sternalis (2) Грудинная линия Груднинна лінія Sternal line
Linea parasternalis (3) Окологрудинная линия Пригруднинна лінія Parasternal line
Linea medioclavicu-laris (4) Среднеключичная линия Середньоключична лінія Midclavicular line
Linea mamillaris Сосковая линия Соскова лінія Mamillary line
Linea axillaris ante-rior Передняя подмышечная линия Передня пахвова лінія Anterior axillary line
Linea axillaris media Средняя подмышечная линия Середня пахвова лінія Middle axillary line
Linea axillaris poste-rior Задняя подмышечная линия Задня пахвова лінія Posterior axillary line
Linea scapularis (7) Лопаточная линия Лопаткова лінія Scapular line
Linea paravertebralis (6) Околопозвоночная линия Прихребтова лінія Paravertebral line
Linea mediana poste-rior (5) Задняя срединная линия Задня серединна лінія Posterior median line
Частини й відділи тіла людини
Caput Голова Голова Head
Collum, сervix Шея Шия Neck
Truncus Туловище Тулуб Trunk
Membrum Конечность Кінцівка Limb
Facies Лицо Особі Face
Cranium Череп Череп Skull
Os frontale Лобная кость Лобова кістка Frontal bone
Os parietale Теменная кость Тім’яна кістка Parietal bone
Os occipitale Затылочная кость Потилична кістка Occipital bone
Os sphenoidale Клиновидная кость Клиноподібна кістка Sphenoid bone
Os ethmoidale Решетчатая кость Решітчаста кістка Ethmoid bone
Os temporale Височная кость Скронева кістка Temporal bone
Maxilla Верхняя челюсть Верхня щелепа Upper jaw
Mandibula Нижняя челюсть Нижня щелепа Lower jaw
Os zygomaticum Скуловая кость Вилична кістка Zygomatic bone
Os lacrimale Слезная кость Сльозова кістка Lacrimal bone
Os nasale Носовая кость Носова кістка Nasal bone
Os palatinum Небная кость Піднебінна кістка Palatine bone
Concha nasalis inferior Нижняя носовая раковина Нижня носова раковина Inferior nasal concha
Vomer Сошник Леміш Vomer
Os hyoideum Подъязычная кость Під’язикова кістка Hyoid bone
Oculus Глаз Око Eye
Nasus Нос Ніс Nose
Auris Ухо Вухо Ear
Oris Рот Рот Mouth
Pectus Грудь Груди Chest
Abdomen Живот Живіт Belly
Dorsum Спина Спина Back
Brachium Плечо Плечі Upper arm
Humerus Плечевая кость Плечова кістка Humerus, humeral bone
Antebrachium Предплечье Передпліччя Forearm
Radius Лучевая кость Променева кістка Spoke-bone
Ulna Локтевая кость Ліктьова кістка Ulnar bone
Manus Кисть Кисть Hand
Carpus Запястье Зап’ясток Wrist
Metacarpus Пясть П’ясток Metacarpus
Digitus Палец Палець Finger, toe
Femur Бедро Стегно Thigh
Genu Колено Коліно Knee
Patella Надколенник Надколінок Knee-cap
Crus Лодыжка Гомілка Lower leg
Fibula Малоберцовая кость Малогомілкова кістка Splint-bone
Tibia Большеберцовая кость Великогомілкова кістка Shin-bone
Pes Стопа Стопа Foot
Tarsus Предплюсна Заплесно Tarsus
Metatarsus Плюсна Плесно Metatarsus
Columna vertebralis Позвоночный столб Хребтовий стовп Vertebral column
Clavicula Ключица Ключиця Clavicle, collar-bone
Thorax Грудная клетка Грудна клітка Chest
Sternum Грудина Груднина Breast bone, sternum
Vertebra Позвонок Хребець Vertebra
Cervicalis Шейный Шийний Cervical
Thoracicus Грудной Грудний Thoracic
Lumbalis Поясничный Поперековий Lumbar
Sacralis Крестцовый Крижовий Sacral
Coccygeus Копчиковый Куприковий Coccygeal
Costa Ребро Ребро Rib
Pelvis Таз Таз Pelvis
Деякі органи людини
Lingua Язык Язик Tongue
Glandula Железа Залоза Gland
Dens Зуб Зуб Tooth
Pharynx Глотка Ковтка Pharynx
Esophagus Пищевод Стравохід Gullet, oesophagus
Gaster, ventriculus Желудок Шлунок Stomach
Intestinum Кишечник Кишечник Intestine
Hepar Печень Печінка Liver
Pancreas Поджелудочная железа Підшлункова залоза Pancreas
Ductus Проток Протоки Duct
Larynx Гортань Гортань Larynx
Trachea Трахея Трахея Trachea
Pulmo Легкое Легеня Lung
Ren Почка Нирка Kidney
Testis Яичко Яєчко Testicle
Penis Половой член Статевий член Penis
Scrotum Мошонка Хвіртка Scrotum
Ovarium Яичник Яєчник Ovary
Uterus Матка Матка Uterus; womb
Vagina Влагалище Піхва Vagina
Vesica Пузырь Міхур Bladder
Cor Сердце Серце Heart
Aorta Аорта Аорта Aorta
Encephalon Головной мозг Головний мозок Brain
Medulla spinalis Спинной мозг Спинний мозок Spinal cord
Organum olfactorium Орган обоняния Орган нюху Olfactory organ, organ of smell
Organum gustus Орган вкуса Орган смаку Gustatory organ, organ of taste
Organum vestibulocochlearis Преддверно-улитковый орган Орган слуху та рівноваги Vestibulocochlear organ
Cutis Кожа Шкіра Skin

Примітка: ілюстрації дивиться у навчальному посібнику «Основи анатомічної номенклатури», - Сімферополь, 2007 – 12 с.

 

 

7. ВІДРОБКИ ПРОПУЩЕНИХ ЛЕКЦІЙ І

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1. Всі пропущені лекції і практичні заняття відпрацьовуються студентами в повному об'ємі (година за годину) не пізніше, ніж за два тижні після пропуску. Якщо термін не витриманий, то пропуски навіть з поважної причини (є дозвіл деканату) відпрацьовуються на контрактній основі з дозволу декана факультету.

2. Пропущені лекції і практичні заняття без поважної причини відпрацьовуються на контрактній основі в позаурочний час відповідно до графіка відробітків на кафедрі (див. інформаційну дошку кафедри), де вказаний час і дата відробітків.

3. Пропущені заняття з поважної причини відпрацьовуються без оплати по графіку кафедри, або їх можна відпрацювати викладачеві групи в дні його роботи із студентами по графіку індивідуальної роботи.

4. Для відробітків пропущених лекцій необхідно, використовуючи рекомендовану літературу, скласти реферат з усіх питань плану лекції і за наслідками співбесіди з лектором отримати по темі лекції залік.

5. Для відробітку практичного заняття необхідно самостійно підготуватися по темі заняття. Під час відробітку вивчити і засвоїти практичну частину заняття, а потім відповісти на позитивну оцінку викладачеві, який приймає відробітки (час відробітку при неповажному пропуску дорівнює часу пропущеного заняття).

6. За наявності невідпрацьованих лекцій і практичних занять студенти не допускаються до підсумкового модульного контролю. Якщо студент пропустив більше 50 % практичних занять, то він відпрацьовує їх по індивідуальному плану на контрактній основі у внеаудиторное час.

 

8. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ (ВНЕАУДИТОРНОЙ) РОБОТИ

 

До внеаудиторной форми роботи відноситься самостійна робота з підготовки внеаудиторных тим, які не розглядаються на практичних заняттях, але винесені на підсумкові заняття смислових модулів і підсумковий модульний контроль.

Теми внеаудиторных занять по всіх модулях анатомії людини викладені в плані самостійної роботи справжнього практикуму, а також знаходяться на стенді кафедри. Уточнити окремі питання внеаудиторных тим студент може у викладача під час самостійної роботи на практичних заняттях і консультаціях.

Самостійна робота може проводитися в бібліотеці і в домашніх умовах з використанням рекомендованої літератури по анатомії людини, а також на кафедрі у позааудиторний час (робочі дні тижня: 16.00 - 20.00; субота: 9.00- 14.00) з використанням навчальних і музейних препаратів.

Робота повинна виконуватися згідно тематичного плану самостійної роботи і корелювати з контрольними завданнями підсумкових занять смислових модулів і підсумкового модульного контролю.

Примітка: Лекції читаються в лекційній аудиторії кафедри. Практичні заняття проводяться в секційних залах, препаровальному залі і навчальному музеї. Самопідготовка здійснюється по натуральних препаратах в залі самопідготовки, бібліотеці кафедри, комп'ютерному класі.

9. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (УЇРС)

Дані питання:

Підготовка огляду наукової літератури (реферат).

Підготовка ілюстративного матеріалу по даних темах.

Виготовлення навчальних і музейних препаратів.

Проведення наукового дослідження в рамках студентського наукового кружка або кафедральної наукової теми.

Актуальність теми.

Навчально-дослідницька робота студентів (УІРС) є складовою частиною навчального процесу і виконується згідно робочій програмі по анатомії людини.

Навчально-цільові завдання.

Основним цільовим завданням УЇРС є самостійне виконання студентами певних завдань.

Студент повинен знати:

1. Основні методи і прийоми дослідницької роботи.

2. Як слід вивчати літературу.

3. Як підготувати студентську наукову доповідь.

4. Критерії оцінки досліджуваної роботи.

Студент повинен уміти:

1. Користуватися університетською і кафедральною бібліотекою, архівами кафедри, журнальними і газетними статтями, стендовою інформацією, використовувати информационно- пошукову комп'ютерну базу Internet, фондами анатомічного музею кафедри.

2. Підготувати ілюстративний матеріал по даній темі (натуральний препарат, мультимедійну презентацію, набір таблиць, схем, малюнків і тому подібне)

Самостійна робота студентів

Самостійна робота з підготовки внеаудиторной теми починається з вибору персонального завдання і підготовки огляду наукової літератури. Уточнити окремі питання внеаудиторных тим студент може у викладача під час самостійної роботи на практичних заняттях і консультаціях.

Самостійна робота може проводитися в бібліотеці університету і в домашніх умовах з використанням рекомендованої літератури по анатомії людини, а також на кафедрі у позааудиторний час з використанням навчальних і музейних препаратів.

Робота повинна виконуватися згідно тематичного плану самостійної роботи і корелювати з контрольними завданнями підсумкових занять і смислових модулів і підсумкового модульного контролю.

Для вибору (за бажанням) індивідуальної роботи в рамках модуля слід ознайомитися з рекомендованими видами і темами заданій.

При підготовці огляду наукової літератури (реферату), а також виготовлення натуральних препаратів слід керуватися виданою кафедрою методичною допомогою.

Всі види внеаудиторной роботи враховуються при оцінюванні навчальної тривалості студентів як по вивченню матеріалу кожного модуля, так і по дисципліні в цілому (див. систему оцінювання).

Поточні результати демонструються за допомогою спеціального стенду «Результати УІРС». На стенді представлені матеріали по організації і проведенню навчально-дослідницької роботи студентів: положення про олімпіаду і конкурси, їх результати, перелік пропонованих тим для усних повідомлень, ілюстрації і так далі


10. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ п/п Кіл-ть годин Тема
МОДУЛЬ 1
1. Введення в анатомію. Функціональна анатомія скелета. Вчення про з'єднання кісток.
2. Морфо-функціональна анатомія черепа.
3. Огляд будови м'язевої системи. М'язи та топографія голови, шиї.
4. Введення в спланхнологію. Системи життєзабезпечення організму.
5. Порожнина рота. Зубо-щелепна система.
МОДУЛЬ 2
6. Функціональна анатомія серця та кровоносних судин
7. Функціональна анатомія лімфатичної та імунної систем.
8. Огляд будови ЦНС, класифікація нервової системи.
9. Периферична нервова система. Соматичні сплетення та черепні нерви.
10. Огляд вегетативної нервової системи, її центральні відділи. Принципи вегетативної іннервації органів.

10.1. Розширений тематичний план лекцій у 1-му модулі.

Тема 1. Введення в анатомію. Функціональна анатомія скелета. Вчення про з'єднання кісток.

Питання для розгляду:

1. Визначення анатомії.

2. Класифікація анатомії, її місце в системі біологічних наук.

Анатомія як біологічна наука та складова частина морфології. Основне завдання анатомії людини - розкриття матеріальної природи (структури) людського організму в процесі його розвитку і життєдіяльності. Основний метод вивчення в анатомії -розтинання (аналіз); за аналізом повинен йти синтез -узагальнення окремих даних до поняття про цілісний людський організм (у спокої й у русі). Зв'язок анатомії людини з порівняльною анатомією, ембріологією, фізіологією й гістологією. Різновиди анатомії - нормальна, патологічна, топографічна або хірургічна (М.І. Пирогов), функціональна (П.Ф. Лесгафт), вікова (М.П. Гундобін), типова (В.М. Шевкуненко) й ін. Зв'язок анатомії із практичною медициною.

3. Методи й принципи анатомічних досліджень.

Положення тіла людини, умовно прийняте при вивченні взаємовідношення між його частинами. Скелето-, син- і голотопічне положення органів. Площини, проведені через тіло при умовному розсіченні його на частини - фронтальна, сагиттальна й горизонтальна можливі осі. Визначення положення органів стосовно зазначених площин. Загальні поняття про варіанти й аномалії в положенні й будові органів людського організму.

4. Історичні етапи розвитку анатомії; анатоми зі світовим іменем.

Виникнення анатомії з потреб медицини (лікування) у далекій давнині. Ритуальне бальзамування єгиптян, яке сприяло розвитку анатомічних знань. Анатомія в епоху рабовласницького ладу в Греції, Олександрії, у Римській імперії у зв'язку з особливостями економічного, політичного й географічного положення цих країн. Гіпократ (460-377р. до н.е.) і його заслуги в медицині; гуморальна теорія. Арістотель (384-322р. до н.е.) і його вчення про поступовий розвиток організмів. В Олександрії - Герофіл і Еразистрат. К. Гален і його дослідження. Анатомія в епоху феодального суспільства. Авіценна. Епоха відродження (14-16 вв.) Леонардо да Вінчі, Везалій, Фаллопій і Євстахій, М. Сервет і В. Гарвей, Азеліо, Мальпігі. Вітчизняні анатомічні школи: В.І. Буяльский, Н.І. Пирогов, П.Ф. Лесгафт, В.П. Воробйов, Г.М. Йосифов, В.Н. Шевкуненко, В.Н. Тонков. Львівська, Харківська, Київська, Кримська школа морфологів: Р.І. Гельвіг, В.В. Бобін, В.І. Зяблов, Б.П. Хватов, Г.М. Петров, В.В, Ткач.

5. Вікова періодизація людини. Поняття про онто- і філогенез.

Людський організм як єдина цілісна система, всі частини якої тісно зв'язані одна з одною і взаємно обумовлені. Організм перебуває в єдності з навколишнім середовищем та знаходиться під його впливом. Цілісність організму обумовлена об'єднанням всіх його елементів у єдину масу, гуморальним і нервовим зв'язками частин організму. Системи й апарати органів, поєднані за загальними структурними ознаками і подібними функціями. Органи як особливе ціле й разом з тим частини організму; мінливість органів протягом існування організму. Види й функції тканин. Клітини, міжклітинна речовина як форми існування живої матерії. Формування тканин і органів з елементів зародкових листків.