Орієнтовні теми дипломних робіт

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

 

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЙ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

 

Спеціальність 7.050201 «Менеджмент організацій»

7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»

 

(для студентів денної та заочної форм навчання)

 

Одеса – 2011

Рецензенти:

Ахламов А.Г. -     Фiлиппова С.В. - д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної та фінансової політики Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України д.е.н., професор, завідувач кафедри облiку, аналiзу та аудиту Одеського національного політехнічного університету

 

 

Рекомендовано до друку кафедрою менеджменту організацій Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України.

 

 

Протокол № 2 від 22.09.2011 р.

 

Методичні вказівки до написання дипломної роботи/ Укладачі: Красностанова Н.Е., Яроміч С.А., Савенкова С.В., Маляєва Т.С. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2011. – 63 с./

 

 

© НАДУ при Президентові України,

Одеський регіональний інститут

Державного управління, 2011

© Н.Е. Красностанова, С.А. Яроміч,

С.В. Савенкова, Т.С. Маляєва, 2011

 


Зміст

 

Вступ
1 Загальні положення
2 Тематика дипломних робіт
3 Обсяг, структура та зміст дипломної роботи
3.1 Структура дипломної роботи
3.2 Анотація
3.3 Вступ
4 Вимоги до змісту
4.1 Вимоги до дослідницької (теоретичної) частини
4.2 Вимоги до аналітичної частини
4.3 Вимоги до проектної частини
4.4 Вимоги до висновків
4.5 Вимоги до списку використаних джерел
5 Оформлення розрахунково-пояснювальної записки і графічного матеріалу
6 Порядок виконання дипломних робіт та організація захисту
7 Перелік документів до ДЕК
ДОДАТКИ

 


ВСТУП

 

Система навчання в Одеському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України передбачає успішне оволодіння студентами програмним матеріалом, надання студентам не тільки ґрунтовних знань, але й навичок дослідження, творчої діяльності.

У світлі цього положення надзвичайно важливе значення має такий вид діяльності студентів, як виконання дипломних робот.

Дипломні роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання, та їх застосування для комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Вони є підсумковим показником рівня підготовки студентів до практичної діяльності у сфері менеджменту в умовах ринкової економіки.

Специфіка дипломної роботи полягає в тому, що у процесі її підготовки та захисту здійснюється досягнення науково-дослідних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки і набувають первинний досвід використання сучасних наукових методів дослідження.

Вивчення принципів і процесів менеджменту організацій не може дати бажаного результату без написання студентами дипломної роботи. Її виконання дозволяє вирішити наступні найважливіші задачі:

- закріпити, творчо осмислити і практично застосувати знання, отримані при вивченні дисциплін навчального плану спеціальності;

- прищепити вміння вирішувати завдання управлінського характеру;

- розширити уявлення про сучасні проблеми управління, шляхи і підходи щодо їх розв’язання в умовах ринку;

- навчитися мислити концептуально й обґрунтовувати ефективність пропонованих рішень.


1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи розроблені на підставі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 02.06.93 р., та ГСВО МОНУ №404 від 25.05.2001р. «Засоби діагностики вищої освіти бакалавра, спеціаліста з напряму 0502 «Менеджмент».

Дані методичні рекомендації призначені для викладачів, студентів, керівників дипломних робіт, рецензентів, консультантів та членів Державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії.

Дипломна робота— це кваліфікаційне навчально-нау­кове дослідження студента, яке виконується на завершаль­ному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Вона виконується на завершальній стадії підготовки фахівців з напряму «Менеджмент», спеціальностей «Менеджмент організацій», «Менеджмент організацій і адміністрування», за спеціалізаціями «Менеджмент організації інвестиційної діяльності», «Менеджмент економічної безпеки».

Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. Нею передбачено систематизацію, закріп­лення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеці­альності та застосування їх при вирішенні конкретних нау­кових, та інших завдань.

До дипломних робіт висуваються такі основні вимоги:

- актуальність теми, відповідність її сучасному стану пев­ної галузі науки та перспективам розвитку, практичним зав­данням відповідної сфери;

- вивчення та критичний аналіз монографічних і періо­дичних видань з теми;

- вивчення та характеристика історії досліджуваної теми та її сучасного стану, а також передового досвіду робо­ти у відповідній галузі;

- чітка характеристика предмета, мети і методів дослі­дження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

- узагальнення результатів, обґрунтування їх, змістовні висновки та практичні рекомендації.

Згідно з навчальними планами студенти V курсу денної та VII курсу заочної форми навчання виконують дипломні роботи. До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли і захистили комплексну та переддипломну практику (стаціонар), подали в установлений термін диплом­ну роботу і позитивні відгуки на роботу. Дипломна робота як самостійне навчально-нау­кове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовува­ти одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.

Студенту надається право обирати тему дип­ломної роботи з переліку визначених випускаючими кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрун­туванням її розробки.

Керівництво дипломними роботами здій­снюється, як правило, провідними викладачами. Органі­зація і контроль за процесом підготовки й захисту дипломних робіт покладаються на завідуючих кафедрами.

Тематика дипломних робіт щорічно коригуєть­ся з урахуванням набутого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і реко­мендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Незалежно від обраної теми, структура диплом­ної роботи має бути такою:

- титульний аркуш (додаток А);

- завдання на дипломну роботу (додаток Б);

- анотація (додаток В);

- зміст (додаток Г);

- вступ;

- дослідницька частина;

- аналітична частина;

- проектна частина;

- висновки;

- список використаних джерел (додаток Д);

- додатки (додаток Е).

Дипломна робота повинна мати практичне значення для підприємства, за даними якого вона виконується. В роботах науково-дослідницького чи методологічного спрямування повинні міститись науково обґрунтовані рекомендації щодо їх прикладного використання.

Дипломна робота повинна враховувати сучасні тенденції розвитку науки і техніки, форм господарювання, ринкової інфраструктури стосовно тих конкретних умов, для яких вона виконується. Розробка рекомендацій має здійснюватися на підставі вивчення сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури, досвіду підприємств усіх форм власності, законодавчих актів України тощо.

У процесі розробки дипломної роботи необхідно використовувати сучасні методи наукових досліджень, зокрема: системний аналіз, моделювання, інший математичний апарат. Окремі завдання доцільно виконувати за допомогою комп'ютерів.

Дипломна робота повинна мати комплексний характер і бути логічно завершеною роботою.


2 ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

 

Важливим елементом при виконанні дипломної роботи є вибір теми дослідження.

Тематика дипломних робіт формується з урахуванням таких факторів:

- вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики випускників з спеціалістів, що проходять підготовку на кафедрі;

- потреб національної економіки України;

- договорів-замовлень підприємств усіх форм власності;

- перспективних напрямків розвитку науки і техніки;

- напрямів науково-дослідницької діяльності кафедри;

- наукових інтересів викладачів кафедри тощо;

- пропозицій випускників з денного напряму підготовки.

Теми дипломних робіт визначаються профілюючою кафедрою. Тематика охоплює питання вдосконалення організаційно правових форм підприємств, функціонування підприємств у ринковій економіці, менеджменту організації, маркетингу, стратегії організацій, комерційних операцій, валютно-фінансових операцій, інвестиційного та фінансового менеджменту, економічної безпеки тощо.

Загальний перелік тем дипломних робіт подано в додатку Ж. Цей перелік має рекомендаційний характер і підлягає постійному оновленню.

Дипломні роботи можуть виконуватись на підприємствах різних розмірів, організаційно-правових форм, форм власності, видів діяльності (виробництво, надання послуг тощо).

Дипломні роботи можуть розроблятись на матеріалах підприємства в цілому чи окремих його підрозділів (цехів, дільниць, відділів, бюро, лабораторій тощо). В окремих випадках - на матеріалах галузі регіону, групи підприємств.

Науковий керівник надає постійну допомогу студентам з питань підготовки дипломної роботи в:

- остаточному формулюванні теми, запроваджені існуючих і розробці нових методик проведення дослідження;

- підборі необхідної літератури, інших джерел з теми дослідження;

- розробці календарного план-графіку підготовки дипломної роботи; контролює його виконання;

- складанні плану дипломної роботи.

До функцій наукового керівника також належать:

- допомога в організації самостійної роботи студента;

- проведення систематичних консультацій;

- написання письмового відгуку на дипломну роботу, допомога студентові в підготовці до захисту.


3 ОБСЯГ, СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

3.1 Структура дипломної роботи

 

Оптимальний обсяг дипломної роботи без додатків і списку використаних джерел має бути 90-110 сторінок машинописного тексту, надрукованих за допомогою комп’ютера (текстовий редактор «Microsoft Word» , шрифт - Times New Roman, розмір – 14, через 1,5 інтервали з однієї сторони стандартного аркушу А4).

Рекомендується наступна структура дипломної роботи:

- анотація (1 сторінка);

- вступ (2-3 сторінки);

- основна частина, що складається з трьох розділів – теоретичного, аналітичного та проектного (85-105 сторінок);

- висновки (2 сторінки);

- список використаних джерел;

- додатки (таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо).

 

3.2 Анотація

Анотація призначена для ознайомлення зі змістом. Вона повинна бути короткою, інформативною і містити дані, що дозволяють прийняти рішення про доцільність повного ознайомлення з дипломною роботою. Анотація повинна бути розміщена безпосередньо перед листом змісту і розміщуватися на окремій сторінці.

Анотацію складають за формою, яка містить такі дані:

- прізвище та ініціали студента;

- тему дипломної роботи;

- спеціальність (шифр і назва);

- основні ідеї;

- результати та висновки дипломної роботи;

- ключові слова (вагомі для розкриття суті роботи; перелік містить п’ять-п’ятнадцять слів (словосполучень).

Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту дипломної роботи, яке з точки зору інформаційного потоку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображати поза контекстом основний зміст наукової праці. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок через кому.

Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Рекомендується використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати маловідомих термінів і символів.

Приклад анотації подано в додатку В.

 

3.3 Вступ

 

Вступдоцільно писати після того, як написана основна частина дипломної роботи. У вступі обґрунтовуєть­ся актуальність теми, що досліджується, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст.

Актуальність теми — це важ­ливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяль­ності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з да­ної проблеми вже відомо і що досліджується студентом, і свідчить про те, до якої галузі науки чи виробниц­тва відноситься дане дипломне дослідження. Попереднє вивчення теми відчизнянними і зарубіжними авторами.

Обґрунтування актуальності обраної теми дипломної роботи як кваліфікаційної роботи свідчить про вміння автора щодо вибору важливої для теорії і практики теми, розуміння й оцінки ним її сучасної значущості. Актуальність теми характеризує наукову зрілість і професійну підготовленість студента.

Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах двох абзаців коротко викласти:

- сутність проблеми дослідження;

- суттєве значення для подальшого розвитку відповід­ної галузі науки чи виробництва, теорії і практики;

- значення для створення нових напрямів певної галузі науки;

- вирішення конкретних часткових питань, які сприя­ють якісним змінам у науці чи виробництві;

- доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання).

Важливою складовою актуальності є формулювання про­блемної ситуації, виклад її сутності. В дипломній роботі, як правило, вирішується лише одна наукова пробле­ма. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єк­та дослідження в реальній суспільній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.

Мета дослідження— це поставлена кінцева мета, кінце­вий результат, на досягнення якого спрямоване досліджен­ня. Вона повинна узгоджуватися з назвою дипломної роботи і містити не тільки очікувані результати, а й вказувати, на яких нау­кових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). Небажано вживати такі формулювання мети дипломного дослідження, як: «обґрунтування і розробка наукових основ, принципів створення нових технологій..,» або «розробка ме­тодів і засобів підвищення ефективності за рахунок вдоско­налення...» та ін., без конкретизації наукових передумов, на яких базується досягнення поставленого завдання.

Мета дипломної роботи реалізується через конкретні завдання, які треба вирішити відповідно до цієї мети.

Завдання дослідження формулюються у формі переліку дій: «вивчити...», «проаналізувати...», «встановити..., обґрунтувати...» та ін. Формулювати завдання слід яко­мога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів дипломної роботи. Це важли­во і тому, що назви таких розділів дипломної роботи мають відпові­дати конкретним завданням і результатам дослідження. Мету і завдання дослідження, а також головний результат треба обов'язково досягнути.

Про досягнення мети слід зазначити у висновках дипломної роботи, про вирішення конкретних завдань засвід­чити висновками до відповідних розділів дослідження.

Якщо мета і завдання дослідження сформульовані неточ­но, це свідчить про недостатнє осмислення студентом голов­ного наукового результату, до якого він прагне. Крім того, фахівці (рецензенти) не зможуть оцінити рівень досягнення автором мети дипломної роботи.

Об'єкт дослідження— це процес або явище, що поро­джує проблемну ситуацію і обране для вивчення. У разі, коли цю частину об'єктивної реальності обирають темою до­слідження, вона стає предметом дослідження. Предмет — це те, що міститься в межах об'єкта. Предмет дослідження— це теоретичне відтворення об'єктивної дійсності, тих суттє­вих зв'язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню в даній дипломній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового про­цесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослі­дження. Саме на нього і спрямована основна увага студента, саме предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка зазначена на титульному аркуші як її назва.

Тема, об'єкт, предмет, мета і завдання, методи дослідження, практичне значення, результати дослідження дипломної роботи пере­бувають у нерозривному зв'язку, у своїй сукупності вони зумовлюють зміст положень, що виносяться студентом на захист, висновків і рекомендацій дипломної роботи.

 


4 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ

 

4.1 Вимоги до дослідницької (теоретичної) частини

 

В теоретичній частині дипломної роботи обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, подається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою.

Теоретична частина розробляється на засадах вивчення спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації, фiнансово-статистичної інформації, досвіду управління сучасними макро- і мікроекономічними вітчизняними і зарубіжними об'єктами.

В теоретичній частині розглядаються такі аспекти проблеми:

- категорії, характеристики, які відображають тему;

- показники;

- фактори;

- алгоритми;

- формули розрахунків і моделі;

- законодавчі акти, що стосуються даної проблеми;

- ступінь вивченості проблеми.

Свої теоретичні дослідження доцільно обґрунтовувати шляхом порівняння, порівнюючи динаміки розвитку об'єкту дослідження, здійснюючи узагальнення світового та вітчизняного досвіду, залучення наукових досягнень тощо.

Результатом теоретичної частини може бути певна теоретична модель (графічна, таблична, мовна, математична) пошуку механізмів розв'язання проблеми, поставленої в дипломній роботі. Ця модель може мати наскрізний характер, тобто виникає можливість використання її алгоритму для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, пошуків у дослідницькій частині та обґрунтування рекомендацій, пропозицій і висновків у проектній частині.

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо й архівними) джерелами з теми дипломної роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники; висновки і посилання в підручниках, монографіях, словниках тощо; покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Дослідження здійснюються за матеріалами, що відображають стан предмету та об'єкту проектування в динаміці за декілька попередніх років (кварталів, місяців) та його вплив на ефективність виробничої, маркетингової, інноваційної, інвестиційної, зовнішньоекономічної та інших видів діяльності.

При дослідженнях використовуються методи теорії ймовірності, математичної статистики, моделювання, соціальних досліджень (опитування, анкетування) та інші. Результатами досліджень можуть бути емпіричні, графічні та інші залежності, нормативні дані, моделі, схеми та структури, соціально-психологічні рішення, розроблені методики тощо. Результати досліджень мають бути використані у проектній частині для обґрунтування конкретних пропозицій та рекомендацій. Дипломник повинен продемонструвати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи та інші методи наукового пізнання, надавати наукову характеристику новим явищам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень. Обсягтеоретичної частини не повинен перевищувати 30-35 сторінок.

 

4.2 Вимоги до аналітичної частини

Аналітичну частину треба починати з загальної характеристики організації як об'єкта управління, її можна розробити за такими напрямами:

- вид діяльності, що виконує організація: продукція, послуги, галузева приналежність, границі поширення (регіональна, національна, міждержавна);

- історія створення і розвитку об'єкта: час утворення, основні події розвитку (росту, об'єднання, розукрупнення, виділення в самостійний об'єкт, зміни організаційно-правової форми тощо);

- масштаби діяльності, тобто характеристики обсягів виробництва, значення і ролі організації в галузі, регіоні, країні, в міжнародному поділі праці;

- організаційно-правова форма і характер власності, законодавча основа функціонування; територіальне розміщення, що характеризується вказуванням території чи декількох територій, на яких розташовані підрозділи об'єкта;

- сучасний стан об'єкта, що дозволяє одержати повне уявлення про умови його функціонування, проблеми і наміри (чи завдання) з подальшого розвитку.

В аналітичній частині аналізуються явища, котрі досліджуються в дипломній роботі. При цьому слід враховувати наступне:

- виробничо-економічний аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням факторів позитивної та негативної дії;

- одночасно з аналізом предмету дипломної роботи слід вивчати діяльність об'єкту, для якого обґрунтовуються проектні рішення;

- вихідними даними для аналізу є технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації підприємства, а також статистична інформація державних та недержавних установ;

- аналітична частина має бути закінчена висновками, де у стислій формі подаються результати аналізу і формулюються напрямки проектних розробок.

Форма надання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна; графічна; таблична; у вигляді моделей, блок-схем тощо), але обов'язково повинна кореспондуватися з моделлю, відображеною в теоретичній частині.

Аналітична частина містить аналітичний матеріал з двох напрямків:

а) загальна технічна, організаційна і економічна, фінансова, маркетингова, логістична, виробнича характеристики об'єкту дипломної роботи;

б) поглиблений аналіз проблеми у відповідності до теми дипломної роботи.

Перший напрямок аналізу має спільні риси для всіх тем і передбачає характеристику підприємства (установи, підрозділу), форми власності, продукції, її конкурентоспроможності, організаційної структури управління, механізмів фінансово-економічної, маркетингової, логістичної, зовнішньоекономічної госпо­дарської та інших видів діяльності, ресурсів, перспектив розвитку, інвестиційних та інноваційних проблем, організації обліку, фондових операцій тощо.

Зміст і структура другого напрямку визначаються темою і спрямовані на виявлення напрямів удосконалення об'єкту і предмету дипломної роботи. Обсяганалітичної частини не повинен перевищувати 35-45 сторінок.

4.3 Вимоги до проектної частини

 

У цій частині обґрунтовуються проектні розробки дипломника. Сюди входять також результати оцінки економічної ефективності проектних пропозицій, обумовлених темою роботи.

Загальним для всіх тем є виконання наступних вимог:

- встановлення мети і цілей дипломної роботи з посиланням на теоретичну і аналітичну частини; обґрунтування проектних пропозицій (їх зміст, очікувані наслідки тощо); характеристика передумов практичного впровадження проектних пропозицій; розрахунок необхідних фінансових, матеріальних та інших ресурсів і економічної ефективності для кожної пропозиції; зведений розрахунок економічної ефективності;

- проектні розрахунки проводяться на альтернативних засадах, тобто окремі рішення, проектні пропозиції, фрагменти бізнес-плану тощо повинні розроблятись у декількох варіантах. Форма альтернативності залежить від теми роботи;

- зведені розрахунки економічних результатів роботи оформлюються згідно з вимогами методичних вказівок і виносяться на відповідні демонстраційні листи;

- проектні пропозиції можуть мати вигляд організаційних, економічних, фінансових, інноваційних, технологічних та інших заходів, бізнес-плану (або його фрагменту), нормативного документу (положення, інструкції, моделі, методики), законодавчого акту, інвестиційного проекту тощо.

Проектна частина може бути побудована у двох формах:

а) вона може представляти розробку однієї певної ідеї, яка за своєю сутністю буде комплексним заходом з удосконалення різних сторін діяльності об'єкту проектування (фінансової, економічної, виробничої, маркетингової, зовнішньоекономічної, організаційної, технологічної тощо).

б) її зміст буде відображати комплекс кількох заходів (двох і більше), пов'язаних між собою ідеєю вдосконалення предмету та об'єкту проектування. В цьому випадку окремий захід спрямовується на усунення конкретного недоліку в діяльності підприємства, а проектна сукупність заходів (двох і більше) буде сприяти досягненню цілей проектування.

Вибір форми побудови проектної частини визначається темою роботи, результатами аналізу і досліджень, цілями проектування тощо.

Обов'язковою умовою якісного виконання проектної частини є застосування економіко-математичних методів та моделей, сучасної комп'ютерної техніки, досягнень вітчизняних і зарубіжних підприємств, результатів наукових досліджень тощо. Обсягпроектної частини не повинен перевищувати 20-25 сторінок.

 

4.4 Вимоги до висновків

 

У висновках слід подати перелік пропозицій і рекомендацій, основні результати дослідження, характеристику досягнення проектних цілей, а також міркування дипломника щодо практичного використання розробок.

 

4.5 Вимоги до списку використаних джерел

 

У списку використаних джерел подаються всі використані літературні джерела вітчизняних і зарубіжних видань, інформаційні джерела. Посилання на певну публікацію в тексті здійснюються шляхом приведення в дужках номеру літературного джерела у списку використаних джерел і конкретних сторінок (додаток И). Мінімальний перелік літературних джерел – 45 найменувань.

 


5 ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ І ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Дипломні роботи необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Дипломну роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом до тридцяти рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, аніж 1,8 мм. За необхідності допускається використання аркушів формату A3 (297х420 мм).

Текст дипломної роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий ― 30 мм, правий ― 10 мм, верхній ― 20 мм, нижній ― 20 мм. Під час виконання дипломної роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї роботи. В дипломній роботі мають бути чіткі, нерозпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усієї роботи.

Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися у процесі написання дипломної роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними) їх включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи і розміщують, як правило, в додатках.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у звіті подають мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Заголовки структурних частин дипломної роботи «АНОТАЦІЯ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумерують і друкують великими літерами симетрично до тексту.

Скорочення слів і словосполучень у дипломній роботі - відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів дипломної роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи і дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути три інтервали.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті (додаток И). Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Сторінки дипломної роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш, технічне завдання до дипломної роботи, анотацію включають до загальної нумерації сторінок звіту. Номера сторінок на титульному аркуші, завданні на дипломну роботу та анотації не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту.

Кожну структурну частину (розділ) дипломної роботи треба починати з нової сторінки.

Такі структурні частини, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини дипломної роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1 ВСТУП» або «РОЗДІЛ 6 ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім у тому ж рядку друкують заголовок розділу (додаток И).

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті дипломної роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номеру підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Якщо ілюстрації створені не автором дипломної роботи, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права. Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені в роботі, мають відповідати вимогам стандартів «ЕСКД» та «ЕСПД». Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом «Рисунок ___», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад:

 

Рисунок 3.2 - Схема розміщення

 

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 - другий рисунок третього розділу (додатки К, Л). Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок ___, аркуш ___».

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 5.1.

 

 


Таблиця ____ - ________________________________________________

номер назва таблиці

 

Головка       Заголовки граф
        Підзаголовки граф
            Рядки (горизонтальні рядки)
           
           
  Боковик (графа для заголовків рядків) Графи (колонки)  

 

Рисунок 5.1 – Оформлення таблиці

 

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Якщо таблиця перевищує межі однієї сторінки, то допускається текст у таблиці писати шрифтом Times New Roman, розмір – 12. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що подаються в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу. Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею (додаток М). Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або бокових заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці. Слово «Таблиця ___» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть праворуч: «Продовження таблиці ___» з зазначенням номера таблиці (додатки Е, Н).

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (першій рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад

Структура клітини:

а) форма і розмір клітин;

б) живий склад клітин;

1) частини клітини;

2) неживі включення протопластів;

в) утворення тканини.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Примітки вміщують у дипломній роботі за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Приклад

Примітка. ________________________________________________________

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад

Примітки:

1.____________________________________________________

2.____________________________________________________

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки. Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення. Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання звіту через один інтервал, за машинного способу - з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Приклад

Цитата в тексті: «Він базується на використанні інтуїтивного прогнозування за методом Дельфи1)».

Відповідне подання виноски:

1) У стародавньому місті Дельфи жреці змагались у пророкуванні майбутнього. Метод, який названо ім'ям цього міста, спочатку використовувався для "прорікання" часу настання події, що прогнозувалася. Він не допускає прямих контактів між експертами.

 

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Приклад

Відомо, що

 

Z = (M1-M2)/Sqrt(d1^2+d2^2) (1.3)

 

де М1, M2 - математичне очікування;

d1, d2 - середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження [23].

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х». Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад

f1(х, у) = S1 і S1 <= S1max, (1.1)

f2(х, у) = S2 і S2 <= S2max. (1.2)

 

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділений двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1-7] ...» (додатки И, К, Л, М). Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад

Цитата в тексті: "... у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70% [6]1)".

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Чечетов М. Про деякі аспекти підвищення професіоналізму в державній службі / М. Чечетов, Л. Ожелевський, О. Зінченко // Вісн. держ. служби України. – 2004. – № 2. – С. 37 – 43.

Відповідне подання виноски:

1) [6] Чечетов М. Про деякі аспекти підвищення професіоналізму в державній службі / М. Чечетов, Л. Ожелевський, О. Зінченко // Вісн. держ. служби України. – 2004. – № 2. – С. 37 – 43.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 ...», «.. дивись 2.1 ...», «... за 3.3.4 ...», «... відповідно до 2.3.4.1 ...», «... на рис. 1.3 ...», або «... на рисунку 1.3 ...», «... у таблиці 3.2 ...», «... (див. 3.2) ...», «... за формулою (3.1) ...», «... у рівняннях (1.23) - (1.25) ...», «... у додатку Б ...».

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і та інше. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Джерела слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (додаток Д). Відомості про джерела, що включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1-2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 3582-97 «Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

В залежності від характеристики джерела (кількість авторів, офіційні документи, електроні ресурси, тощо) бібліографічний опис оформлюється відповідно до прикладів, наведених в додатку Н.

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті дипломної роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. По правому краю сторінки над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.

Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою дипломної роботи наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку відповідно до вищеназваних вимог. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатку А; Г.3.1 - підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 - пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 - підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.3 - третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатку А; формула (A.1) - перша формула додатку А. Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця A.1, формула (B.1). В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2 ...», «... на рисунку А.1 ...» - якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3 ...», або «... в табл. Б.3 ...»; «... за формулою (B.1) ...», «... у рівнянні (Г.2) ...».

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань. Форма цитування, правила складання переліку посилань і виносок повинні бути аналогічними прийнятим у основній частині роботи. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань і виносках ставлять позначення додатку.

Якщо в дипломній роботі як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у роботі без змін в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «Додаток ___» і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи (не займаючи власної нумерації сторінок документа).


6 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ

 

Теми дипломних робіт закріплюються за студентами до початку перед­дипломної практики, що дає можливість заздалегідь скласти план збору вихідних даних, підібрати необхідну літературу та інші інформативні матеріали, ознайомитись з досягненнями світового і вітчизняного досвіду, узагальнити власний доробок за роки навчання, особливо в тому випадку, коли студент активно займався науково-дослідною роботою.

Важливим підготовчим етапом роботи над дипломною роботою є переддипломна практика, під час якої студенти повинні фактично виконати аналітичну і в певних межах дослідницьку частини. Отже, у процесі переддипломної практики необхідно не тільки зібрати вихідні дані у відповідності до програми практики, а й підібрати літературу, нормативно-довідникові і статистичні матеріали, проаналізувати весь матеріал, акумулювати результати особистих спостережень і консультації керівників практики від підприємства.

Керівники дипломних робіт підбираються кафедрою, призначаються консультанти з економіко-математичних методів, технічних рішень, охорони праці, пожежної профілактики тощо. Керівник регулює процес виконання студентом усіх розділів дипломної роботи, контролює строки завершення окремих етапів, визначає доцільність та обсяги конкретних рішень, обґрунтувань, розробок тощо. Перебіг підготовки дипломної роботи відображається у спеціальних графіках кафедри.

Завершена і підписана студентом дипломна робота узгоджується з кон­сультантами і здається на перевірку керівнику, який після підписання розрахунково-пояснювальної записки і графічних матеріалів разом зі своїм письмовим відгуком (додаток П), передає на малий захист. Текст роботи надається членам комісії з малого захисту за 3 дні до дати проходження малого захисту. При виявленні недоробок, плагіату, невиконання завдання, роботу може бути повернено на доопрацювання. В окремих випадках рішення про допуск дипломника до захисту може виносити засідання кафедри, на яке запрошується керівник дипломної роботи. Рішення оформляється протоколом, один примірник якого подається деканові.

Після успішного малого захисту дипломна робота надсилається на рецензію (додаток Р), переплітається та здається на кафедру за 5 днів до захисту на засіданні державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Рецензентами дипломних робіт виступають досвідчені менеджери, підприємці, фінансисти, економісти, науковці.

Студенти, котрі у встановлений термін не представили дипломні роботи або одержали рішення про їх невідповідність установленим вимогам, до захисту не допускаються.

Захист може відбуватися у приміщеннях ОРІДУ НАДУ, на підприємствах, у закладах та організаціях. Розклад роботи ДЕК оголошується дипломникам не пізніше ніж за місяць до захисту дипломних робіт.

Тривалість одного засідання не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.

У процесі захисту ДЕК заслуховує характеристику студента, представлену деканатом, інші об'єктивні дані, короткий зміст дипломної роботи у викладі дипломника. Далі дипломнику задаються питання за темою дипломної роботи як членами ДЕК, так і будь-ким із присутніх на захисті. В кінці обговорюється рецензія і заслуховується позиція дипломника.

Після захисту ДЕК на закритому засіданні обговорює результати і, враховуючи отримані відгуки, рецензії, акти про впровадження, дані про успішність тощо, більшістю голосів виносить рішення про рівень захисту і виконання дипломних робіт, присудження кваліфікації, видачу дипломів. Під час цього засідання члени ДЕК підписують протоколи засідання.

Рішення про видачу диплому з відзнакою також заноситься у протокол засідання комісії. У тих випадках, коли ДЕК приймає, рішення про те, що студент не захистив дипломну роботу, тобто отримав незадовільну оцінку, відповідна інформація зазначається у протоколі засідання ДЕК, а потім обговорюється на засіданні кафедри.

Студент, який отримав незадовільну оцінку при захисті дипломної роботи, відраховується з інституту з видачею академічної довідки встановленого зразку. Якщо студент не з'явився на захист, то у протоколі ДЕК зазначається, що він є неатестованим через неприбуття на засідання комісії. Студенти, які є неатестованими у встановлений термін, мають право на повторний захист у наступний період роботи ДЕК у відповідності до чинного законодавства. ДЕК дає дозвіл також на повторний захист цієї ж дипломної роботи з доопрацюванням або рекомендує кафедрі затвердити нову тему. Студентам, які при повторному захисті дипломних робіт отримали незадовільну оцінку, видається академічна довідка встановленого зразку.


7 перелік документів до дек

 

Перед захистом дипломних робіт секретар ДЕК повинен отримати такі матеріали та документи:

- виконану дипломну роботу з усіма необхідними підписами на титульному листі (додаток А), завданні (додаток Б) та графічних матеріалах;

- письмовий відгук керівника, в якому розкриваються:

1) вміння дипломника самостійно працювати з літературними джерелами;

2) ступінь творчої активності дипломника, наявність та вміння порівнювати, аналізувати варіанти рішень, вибирати оптимальні;

3) рівень теоретичної і практичної підготовки дипломника, наявність менеджерських навичок;

4) актуальність роботи та можливість її впровадження у виробництво;

5) можливість дипломника самостійно працювати за спеціальністю;

6) висновок про допуск до відкритого захисту і мотивована оцінка роботи;

- письмову рецензію на дипломну роботу, в якій рецензент оцінює розроблені рішення, грамотність, якість і логічність викладання, оформлення і повноту виконання завдання;

- акт впровадження (бажано).

У рецензії рецензент дає загальну оцінку, відзначає негативні і позитивні боки роботи, оригінальні та вдалі рішення, проставляє оцінку (додаток Р). Негативна рецензія не є підставою для відхилення роботи.

В ДЕК можуть поступати додаткові матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної дипломної роботи:

- публікації з теми роботи;

- документи, що вказують на практичне застосування роботи;

- макети, зразки матеріалів, виробів, отримані дипломником у процесі проектування.


Додаток А

Національна академія державного управління

при Президентові України

Одеський регіональний інститут державного управління

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

менеджменту організацій

________________________________

(науковий ступінь, вчене звання) (прізвище, ініціали)

______________________

(підпис)

 

“______” ___________________ 20_ р.

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

 

УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ (ОБЛІГАЦІЇ)

Спеціальність 7.050201 – Менеджмент організацій

(7.03060101 – Менеджмент організацій і адміністрування)

 

 

Виконав(ЛА)

Студент(ка) групи МО-1 ______________ Іванов В.В.

(підпис)

 

 

Керівник

__________________ _________________ ______________

(науковий ступінь, вчене звання) (підпис) (прізвище, ініціали)

 

Рецензент

__________________ _________________ ______________

(науковий ступінь, вчене звання) (підпис) (прізвище, ініціали)

 

Одеса 20__


Додаток Б

Національна академія державного управління

при Президентові України

Одеський регіональний інститут державного управління

 

Факультет менеджменту

Кафедра менеджменту організацій

Спеціальність 7.050201 – Менеджмент організацій

(7.03060101 - Менеджмент організацій і адміністрування)

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

менеджменту організацій

_________________________________________________

(науковий ступінь, вчене звання) (прізвище, ініціали)

______________

(підпис)

«____»______________20 _ р.

 

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу студентові (ці)

_____________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

 

1. Тема роботи «Управління активами недержавного пенсійного фонду (облігації)»

затверджена наказом інституту від «___»___________ 20__ р. № __

2. Термін здачі студентом закінченої роботи__________________________________________

3. Вихідні дані до роботи: законодавчі акти України та РФ, періодичні видання, інтернет-джерела тощо.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які належить розробити):

Місце недержавних пенсійних фондів серед інституціональних інвесторів України, аналіз ринку корпоративних облігацій України, формування стартового портфелю цінних паперів для недержавного пенсійного фонду.

5. Перелік графічного матеріалу: табл. «Показники діяльності ІСІ», табл. «Кількісні обмеження на інвестування пенсійних активів НПФ», рис. «Концепція пенсійної реформи в Україні», рис. «Обсяг та кількість угод з облігаціями підприємств», рис. «Частка ПФТС в загальному обсязі торгів», рис. «Структура портфелю корпоративних облігацій», рис. «Структура оптимального портфелю з акцій», рис. «Структура стартового портфелю для НПФ».

 

 

6. Дата видачі завдання___________________________________________________________

 

 

Керівник дипломної роботи___________________________________________

(підпис)

 

Завдання прийняв (ла) до виконання_______________________________

(підпис)

 

Календарний план

 

№ п/п Назва етапів дипломної роботи Термін виконання етапів Примітка
Складання плану роботи, формування її змісту та структури, аналітичний огляд літературних джерел    
Місце недержавних пенсійних фондів серед інституціональних інвесторів України    
Аналіз ринку корпоративних облігацій України    
Формування стартового портфелю цінних паперів для недержавного пенсійного фонду    
Оформлення роботи та підготовка її до захисту    

 

7. Дата проходження малого захисту ____________

 

____________

 

Студент (ка) ____________________________

(підпис)

 

 

Керівник дипломної роботи ________________________________

(підпис)

 


Додаток В

АНОТАЦІЯ

 

ІВАНОВ ІВАН ІВАНОВИЧ

УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ (ОБЛІГАЦІЇ)

Дипломна робота за спеціальністю 7.050201 - Менеджмент організацій.

Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Робота надана на 107 аркушах, містить 33 таблиці, 15 рисунків, 10 формул, 6 додатків. У роботі використано 51 літературне джерело.

У дипломній роботі проведено аналіз законодавства, яке регулює діяльність інституціональних інвесторів, досліджено ринок корпоративних облігацій України, сформовано портфель з облігацій українських підприємств та створено стартовий портфель для недержавного пенсійного фонду.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, активи, стартовий портфель, акції, корпоративні облігації, емісія, доходність, дюрація.

 


Додаток Г

ЗМІСТ

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 МІСЦЕ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ СЕРЕД ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ІНВЕСТОРІВ УКРАЇНИ
1.1 Характеристика фінансових інститутів
1.1.1 Правові основи функціонування інститутів фінансового ринку України в порівнянні з Російською Федерацією
1.1.2 Динаміка розвитку інститутів спільного інвестування в Україні
1.2 Система недержавного пенсійного забезпечення України
1.2.1 Концепція пенсійного забезпечення в Україні
1.2.2 Переваги, проблеми та завдання недержавних пенсійних фондів
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РИНКУ КОРПОРАТИВНИХ ОБЛІГАЦІЙ УКРАЇНИ
2.1 Можливості інвестування активів недержавних пенсійних фондів
2.2 Структура та аналіз ринку корпоративних облігацій України
2.2.1 Види облігацій
2.2.2 Історія ринку корпоративних облігацій в Україні
2.2.3 Попит, пропозиція та обсяг ринку корпоративних облігацій України
РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ СТАРТОВОГО ПОРТФЕЛЮ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ДЛЯ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
3.1 Формування портфелю корпоративних облігацій
3.2 Формування портфелю акцій
3.3 Формування стартового портфелю з активів недержавного пенсійного фонду
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Додаток Д

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : (ГОСТ 7.1-2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – Чинний з 2007–07–01. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України).

2. Гэлловей Л. Операционный менеджмент / Л. Гэлловей ; пер. с англ. С. Жильцов ; под общ. ред. Л.А. Волковой. – СПб. : Питер, 2002. – 320 с. : ил. – (Сер. «Теория и практика менеджмента»).

3. Державне управління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. – 2-ге вид. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.

4. Картер Г. Эффективная реклама : путеводитель для малого бизнеса : пер. с англ. / Г. Картер. – К. : Либра, 1998. – 208 с.

5. Ківалов С. В. Організація державної служби в Україні : навч.-метод. посіб. / С..В. Ківалов, Л. Р. Біла. – О. : Юрид. л–ра, 2002. – 328 с.

6. Клименко Н. Фактори формування інноваційно-інвестиційної політики в регіоні / Наталія Клименко // Актуальні пробл. держ. упр. : Зб. наук. пр. / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. – Вип. 3 (29). – С. 188–194.

7. Лесечко М. Д. Технологія прийняття управлінських рішень у державному управлінні та місцевому самоврядуванні : навч