Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти
Розвиток мови і мислення учнів належить до одного з провідних завдань навчання в сучасній початковій школі.
Розвиток мови, мовлення та мислення під час навчання грамоти здійснюється в процесі роботи над сторінками Букваря та Зошита для письма (предметні малюнки, серії сюжетних малюнків, схеми, тексти); у зв’язку із слуханням із вуст учителя і заучуванням напам'ять віршів, скоромовок, прислів’їв, приказок, потішок, загадок; під час перегляду кінофільмів, відвідування вистав лялькового театру; під час проведення екскурсії; прогулянок, коли діти спостерігають за природою та працею людей і т. п.
Діти шестирічного віку при нормальному розвитку вільно і відносно правильно розмовляють своєю рідною мовою. Однак формальний бік мови здебільшого залишається не усвідомленим. Так, деякі діти неправильно вимовляють близькі за артикуляцією звуки [с] - [ш], [ж] - [з], [ш] - [ж], [ш] - [ч], [з] - [с] та інші, не можуть назвати перший, останній звук у слові, не розрізняють на слух та у власній вимові твердих та м'яких звуків, спотворюють звуки: «ри,а,ки» - рак, «ле і се» - ліс.
Особливо важливе значення має правильна звуковимова для оволодіння читанням та письмом, спілкування з іншими дітьми, дорослими. Дитина з правильною звуковимовою активна на уроках, контактна в повсякденному житті.
Важливим засобом розвитку мовлення і мислення першокласників є словниково – логічні вправи. Вони спрямовані на розвиток абстрактного мислення дітей, вчать об’єднувати предмети за власними ознаками, розрізняти, знаходити спільне і відмінне. У період навчання грамоти учні виконують вправи на доповнення групи однорідних предметів (оса,…- це комаха), добір видових понять до родового (овочі – це морква, …), добір родового поняття до видових (помідор, огірок, цибуля – це …); вилучення серед названих слів «зайвих» (парта, стіл, ручка, дошка – зайве слово «ручка», бо це назва письмового приладдя); розподіл на групи (вишня, огірок, морква, яблуко, картопля, помідор, абрикос – дві групи: овочі і фрукти). Такі вправи часто виконують в ігровій формі з використанням предметних малюнків.
6. Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу «Звук і буква»
У початкових класах діти вивчають елементи фонетики та графіки в такому обсязі:
1. Звук і буква. Це не одне й те ж. Звуки ми вимовляємо і чуємо, а букву – бачимо й пишемо.
2. Назви букв, що позначають голосні, збігаються з назвами відповідних звуків: а, о, у, е, и, і. В укр. мові є шість голосних звуків: [а], [о],[у], [е], [и], [і]. На письмі голосні звуки позначаються за допомогою десяти букв: а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї. Я, ю, є, ї – це тільки букви, таких звуків не має. Букви я, ю, є можуть позначати на письмі один і два звуки.
3. Слова вимовляємо не окремими звуками (р-у-к-а-м-и), а складами (ку-ка-ми). Голосні звуки утворюють склад.
4. Приголосними звуками називають такі звуки, які складаються з голосу і шуму, або тільки з шуму. Вони поділяються на дзвінки і глухі.
5. Буква щ завжди позначає два звуки - [ш], [ч].
6. Значної уваги потребує засвоєння учнями звуків [дж], [дз], [дз']. Потрібно стежити , щоб злита вимова складових звуків не підмінялась роздільною вимовою звуків.
7. Приголосні звуки позначаються на письмі буквами Бб, Вв, Гг, Дд, Жж, Зз, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Пп, Рр, Сс, Тт, Фф, Хх, Цц, Чч,Шш, Щщ.
8. Звук [й] та букві «йот», що позначає цей звук.
9. Тверді й м'які приголосні звуки, їх розрізнення.
10. Ознайомлення з апострофом за програмою розпочинається в першому класі (читання слів з апострофом), продовжується в 2 класі – вживання апострофа після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї.
Наголос дуже важко засвоюється молодшими школярами. Вони нівелюють склади: «протягують» той, який їм здається з наголошеним голосним. Склад з наголошеним голосним виразно виділяється, якщо слово вимовляти з питальною інтонацією.
7. Звукові аналітичні, аналітико – синтетичні та синтетичні вправи, методика проведення
У методичній теорії та шкільній практиці навчання відомо немало вправ для засвоєння основ фонетики, граматики та орфографії. Значна кількість з них – це мовний розбір. Мовний розбір (аналіз) здійснюється в початкових класах у таких різновидах: звуковий, звукобуквений, морфемний, морфологічний та синтаксичний.
Усі звукові, звукобуквені вправи за складом розумових операцій можна поділити на три групи:
1. Аналітичні – звуковий, звукобуквений розбір.
2. Аналітико – синтетичні – звукове моделювання, звукобуквене коментування, гра «Живі букви».
3. Синтетичні – звукове конструювання.
Виконуючи вправи першої і другої груп, учні аналізують даний матеріал. Така діяльність не стимулює їх до творчого застосування різних форм, де творення нових слів та структур речень, тобто в цілому загальмовується процес застосування знань у мовленнєвій практиці. Не можна розвивати учнів у розумовому та мовленнєвому відношеннях, користуючись тільки аналізом. Продовженням і наслідком розбору «має бути діяльність учня, що пов’язана з використанням одержаних знань, з практикою мовлення, з конструктивним застосуванням у мовленні засвоєного з граматики». З цією метою і треба застосовувати мовне конструювання.
Звукове моделювання полягає в тому, що учень вимовляє слово, потім називає послідовно кожен звук у ньому, позначаючи одночасно його певним знаком: кружечок асоціюється з вільним проходженням видихуваного повітря через мовний апарат; одна риска позначає перешкоду на шляху видихуваного повітря; дві риски – сильну перешкоду, що спостерігається у вимові м'яких приголосних. Пом’якшений позначається рискою і другою до половини.
Звукове моделювання треба завжди супроводжувати звуковим аналізом. Учень не повинен мовчки будувати звукову модель. Звукове моделювання формує в учнів свідоме уявлення про звуковий склад слова, про існуючі невідповідності між, словами вимовленими та позначення їх на письмі (колосся, кущ).
Алгоритм звукового моделювання : малюємо відкриту рамку; вимовляємо орфоепічно вірно слово; називаємо послідовно звуки і відповідно їх позначаємо; закриваємо рамку; виконуємо складоподіл; ставимо наголос. Складоподіл позначається круглими дужками внизу.
Початковий алгоритм побудови звукової моделі в першому класі може бути таким: вчитель називає слово, вимовляє звуковий ланцюжок, «протягуючи» звуки (діти повторюють), разом із вчителем з'ясовують кількість їх у слові, далі складають схему (спочатку це робить вчитель, а потім діти, де треба, - за допомогою вчителя).