Економічні нормативи діяльності комерційних банків

Регулювання діяльності банків Національний банк України здійснює у двох основних формах — адміністративне та індикативне регулювання.

Адміністративне регулювання включає такі заходи: реєстрацію банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляду за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків.

Основними складниками індикативного регулювання є:

1) засоби впливу, пов'язані з визначенням кількісних параметрів банківської діяльності: встановлення обов'язкових економічних нормативів; визначення норм обов'язкових резервів для банків; встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

2) засоби впливу непрямого характеру: визначення процентної політики; рефінансування банків; кореспондентські відносини; управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; операції з цінними паперами на відкритому ринку; імпорт та експорт капіталу.

Нагляд за діяльністю банків належить до адміністративного регулювання. Він здійснюється з метою забезпечення надійності та стійкості окремих банків та передбачає цілісний і неперервний нагляд за здійсненням банками своєї діяльності відповідно до чинного законодавства та інструкцій, своєчасне реагування на порушення та негативні тенденції у діяльності окремих банків.

У загальному вигляді банківський нагляд зводиться до виявлення правопорушень і їх усунення, запобігання високому рівню ризикованості, з'ясування того, наскільки діяльність банків відповідає встановленим правилам.

Індикативне регулювання банківської діяльності включає такий важливий елемент, як встановлення з боку НБУ для банків обов'язкових економічних нормативів. Їх призначення — захист інтересів вкладників і кредиторів та забезпечення фінансової надійності банків. Усі нормативи, залежно від сфери банківської діяльності, яку вони регулюють, поділяють на чотири групи, до кожної з яких входять кілька економічних нормативів:

1. Нормативи капіталу:

Н1 — норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (не менше 120 млн.грн.);

Н2 — норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) (не менше 10%);

Н3 — норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (не менше 9%).

2. Нормативи ліквідності:

Н4 — норматив миттєвої ліквідності (не менше 20 %);

Н5 — норматив поточної ліквідності (не менше 40 %);

Н6 — норматив короткострокової ліквідності (не менше 60 %).

3. Нормативи кредитного ризику:

Н7 — норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (не більше 25 %);

Н8 — норматив великих кредитних ризиків (не більше восьмикратного розміру регулятивного капіталу);

Н9 — норматив максимального розміру кредитів, гарантій та доручень, наданих одному інсайдеру (не більше 5 %);

Н10 — норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та доручень, наданих інсайдерам (не більше 30 %).

4. Нормативи інвестування:

Н11 — норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (не більше 15 %);

Н12 — норматив загальної суми інвестування (не більше 60 %).

Контроль за дотриманням комерційними банками економічних нормативів проводять відділи банківського нагляду регіональних управлінь і управління контролю економічних нормативів Департаменту безвиїзного нагляду НБУ.

У разі невиконання у встановлений Національним банком термін вимог щодо усунення порушень економічних нормативів Національний банк має право застосовувати такі заходи:

1) накладати штраф на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ;

2) накладати на банки та інші фінансово-кредитні установи штрафи відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку;

3) усувати керівництво від управління банком та іншою фінансово-кредитною установою і призначати тимчасову адміністрацію;

4) припиняти дію ліцензії на здійснення окремих банківських операцій на термін до одного року.

У разі порушення законів чи інших нормативних актів, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку або заподіяло істотну шкоду інтересам його клієнтів, Національний банк має право відкликати ліцензію на здійснення усіх банківських операцій, прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію банку та призначити ліквідатора.