Виховна робота в навчальному закладі

Сучасні технології виховання.

Термін «технологія»у педагогіку ввів А.С. Макаренко. Він вважав, що справжній розвиток педагогічної науки пов’язаний із її здатністю «проектувати особистість», тобто чітко передбачати ті її якості і властивості, які мають сформуватися у процесі виховання. Визначеність цілей дає можливість перейти до чіткої технології виховання.

Технологія виховання — це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання. Зміна завдання веде до зміни технології.

Сучасні технології виховання

1. Контекст «виховне завдання — технологія виховання» зводить до мінімуму педагогічні експромти у практичній діяльності і переводить останню на шлях попереднього проектування виховного процесу.
2. Замість окремих «виховних заходів» технологія виховання пропонує проект виховного процесу, який визначає зміст і відповідні види діяльності кожного вихованця.
3. Ієрархія цілей (визначення трьох рівнів цілеутворення: глобального — на рівні замовлення суспільства, етапного — на рівні етапів навчання, оперативного — на рівні конкретних виховних завдань) дозволяє досягнути гармонійної взаємодії всіх компонентів виховної системи по горизонталі (у межах одного періоду навчання — навчального року, півріччя, чверті) і вертикалі (на весь період навчання у школі).
4. Позбавитися формалізму. Формалізм у вихованні означає неуважне, шаблонне ставлення до вихованця чи колективу, а значить однобічність і неадекватність виховних впливів.
Типовими проявами формалізму у вихованні є розрізнений підхід до планування, проведення ізольованих «виховних заходів», оцінки виховної роботи;
— показний характер виховної роботи, що суперечить розвиткові вихованця і колективу;
— незавершеність, неповнота виховних впливів, коли вихованець розглядається як об’єкт впливу тощо;
— однобічність трактування того чи іншого впливу; так,
бесіда, доручення часто розглядаються як метод лише мо
рального чи естетичного виховання, хоча насправді вони ви
рішують різні завдання виховання.

Виховна робота в навчальному закладі.

Головною метою сучасної загальної освіти в Україні є виховання свідомого громадянина, формування життєво компетентної особистості, здатної до життєдіяльності в полікультурному соціумі. Згідно з основними викликами сьогодення, школи ХХІ століття – це передусім відкрита виховна система, спрямована на виховання дитини як суб’єкта особистісного життя й успіху, оволодіння учнем життєвою компетентністю. навчальному закладі зобов’язан створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління конкурентноспроможних і мобільних, здатних навчатися продовж життя, створювати і розвивати цінності громадського суспільства.

Можливість реалізації нових цілей і завдань освіти потребує відповідної перебудови її змісту, впровадження особистісного орієнтованого навчання і виховання, сучасних педагогічних технологій, використання активних форм і методів у виховному процесі.

Вирішення найважливіших питань виховання, визначених у Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття й інших документах про освіту вимагає від педагогів творчого підходу до створення виховного середовища, спрямованого на формування соціально активної особистості, вільного громадянина, морально стійкого, готового брати на себе відповідальність, гнучкого і відкритого до нового.

Зміни в науці, техніці, економіці, в соціальних відносинах ісуспільній свідомості, а також глобальні перетворення в системіпрофесійно-технічної освіти обумовили необхідність модернізаціїзмісту виховної роботи в навчальному закладі, від якого значною мірою залежать:інтелектуальний та емоційний розвиток молодого покоління,формування його ціннісних орієнтацій, соціальних, етичних іестетичних ідеалів, одержання необхідних знань і розвиток умінь,набуття першого досвіду творчої діяльності. Однією з найважливіших передумов гармонійного розвиткуособистості є створення організованої життєдіяльності учнів ПТНЗяк педагогічно доцільної системи різноманітних видів діяльності іспілкування, спрямованої на розвиток особистості. Виховна робота в ПТНЗ проводиться за такими напрямками: вивчення контингенту учнів професійно-технічного навчальногозакладу в динаміці розвитку; динаміка прогнозування професійної придатності учнів; соціально-професійні плани учнів;Створення позитивної психолого-педагогічної атмосфери;Здійснення соціальної роботи з учнями ПТНЗ Особистісно-орієнтований підхід,

Основні завдання виховної роботи(это можно и не писать)

забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;
формування національної свідомості та національної гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовність її захищати;виховання правової культури- поваги до Конституції, законодавства, державної символіки, знання та дотримання законів;
забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших за віком, культури та історії рідного народу;
формування мовної культури, оволодіння багатствами української мови;
виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;
ствердження принципів загальнолюдської моралі – правди, справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших доброзичливостей;
культивування кращих рис української ментальності- працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою, поваги до жінки, любов до рідної землі;
формування почуття господаря і господарської відповідальності, підприємливості і ініціативи;
забезпечення повноцінного розвитку молоді, охорона і зміцнення її фізичного, психологічного та духовного здоровя;
виховання у студентів бережливого економного ставлення до державного майна;
забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб та почуттів;
вироблення екологічної культури, розуміння необхідності гармонії її відносин їіз природою;
прищеплення глибокого усвідомлення зв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадською відповідальністю;
формування у студентів потреби вести здоровий спосіб життя, позбуватися шкідливих звичок.

31. Теоретичні основи, методика і техніка планування виховної роботи.

Планування значною мірою зумовлює результати та ефективність системи виховної роботи. Цілеспрямоване та чітке планування допомагає педагогам уникнути багатьох помилок і негативних явищ. Обгрунтований план дозволяє намітити загальні перспективи і конкретні шляхи вирішення поставлених виховних завдань. План є помічником у побудові виховної роботи, якщо відповідає низці вимог:

1) Цілеспрямованість плану;

2) План орієнтований на реалізацію потреб та інтересів дітей, на їх розвиток, що передбачає врахування пропозицій школярів і батьків при плануванні, вивчення їх ціннісних орієнтації.

3) План - це результат спільної творчості педагогів, учнів, батьків.

4) План роботи передбачає зв'язок виховного процесу з життям суспільства, практичною діяльністю дітей:

5) План передбачає створення умов для вибору учнями різних видів, форм діяльності, своєї позиції у планованій роботі.

6) Реальність і розумна насиченість плану.

Загальний хід будь-якого планування можна представити трьома етапами:
- Складання педагогами проекту плану (його контурів);
- Колективне планування (апробація, коректування, перевірка задумів педагога, збір пропозицій, ідей учнів, батьків);
- Внесення педагогом коректив у початкові задуми, проект плану з урахуванням результатів колективного планування; остаточне оформлення плану виховної роботи.
При плануванні виховної роботи необхідно враховувати:
-Результати виховної роботи та висновки, отримані в ході аналізу;
-Виховні та організаційно-педагогічні завдання;
- Матеріали, поради та рекомендації педагогічної та методичної літератури з виховної роботи;
-Передовий досвід країни, міста, школи;
-Можливості батьків, громадськості;
- Виховний потенціал соціального оточення школи, підприємств, культурних установ;
-Традиційні свята навчального року;
-Події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села;
-Події, дати, пов'язані з життям і діяльністю видатних людей;
-Традиції школи;
-Справи проводяться найближчими культурними установами;
- Пропозиції педагогів, учнів, батьків,