Правові форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
У тих випадках, коли дитина з тих або інших причин залишилась без піклування з боку своїх батьків, турботу щодо нєї приймає на себе держава. Захист прав і інтересів таких дітей здійснюють спеціально уповноважені державою органи опіки та піклування. Органами опіки та піклування є органи місцевих державних адміністрацій. Над дітьми, позбавленими батьківської турботи, може бути встановлена опіка, піклування, патронат, вони можуть бути всиновлені.
Опіка та піклування встановлюються над дітьми, які залишилися без піклування батьків, з метою їх виховання в сім'ї, а також для захисту їх прав і законних інтересів. Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування – над дітьми від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опікуном (піклувальником) може бути повнолітня дієздатна особа і тільки з його згоди. На практиці опікунами (піклувальниками), як правило, призначається родичка дитини. Функції опікунів можуть виконувати дитячі заклади, установи охорони здоров'я, а також органи опіки та піклування.
Не можуть бути опікунами, піклувальниками неповнолітні, особи, позбавлені батьківських прав, що зловживають спиртними напоями й наркотичними засобами, а також особи, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці або піклуванню.
Опіка припиняється у випадку: передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам); досягнення дитиною чотирнадцяти років; смерті опікуна або дитини. Підставами припинення піклування є також досягнення дитиною повноліття; реєстрація шлюбу неповнолітньою особою; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
Усиновленням визнається прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Суб'єктами правовідносин щодо усиновлення є усиновлювач і усиновлена дитина. Усиновленою може бути неповнолітня дитина-сирота або дитина, яка була позбавлена батьківського піклування. Однак у виняткових випадках суд може прийняти рішення про усиновлення повнолітньої особи. Разом з тим СК України не обмежує кількість дітей, яких може усиновити один усиновлювач.
Усиновлювачем може бути повнолітня дієздатна особа не молодше двадцяти одного року, за винятком випадку, коли усиновлювач є родичем дитини. Різниця у віці при усиновленні дитини повинна бути не меншою, ніж 15 років, а при усиновленні повнолітньої особи - не менш 18 років. Усиновлювачами не можуть бути особи, які:
1) обмежені у дієздатності;
2) визнані недієздатними;
3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10) були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
12) є особами без громадянства;
13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до зазначених пунктів 3 - 6, 8 і 10 цього переліку не може бути усиновлювачем;
14) особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Відповідно до ст. 236 СК України усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо: воно було проведено при необхідності без згоди дитини, батьків або інших осіб (наприклад, іншого з подружжя); усиновлювач не бажав настання прав і обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення); воно було проведене на підставі підроблених документів. За рішенням суду усиновлення може бути скасоване, якщо:
1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
Правовими наслідками скасування усиновлення є, з одного боку, припинення прав та обов'язків, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами, а з іншого, відновлення прав та обов'язків між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням. При відсутності батьків, інших родичів, відсутності згоди на таку передачу, дитина передається органам опіки та піклування для подальшого влаштування такої дитини.
У разі скасування усиновлення за рішенням суду, якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу. Таке стягнення аліментів можливе, якщо дитина після скасування усиновлення не передається батькам.
Патронат є альтернативною, договірною формою влаштування дітей-сиріт або дітей, що залишилися без піклування батьків, у сім'ю іншої особи на виховання. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. На передачу дитини у сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити. Договір про патронат є оплатним і розмір оплати за надані послуги патронатного вихователя встановлюється за домовленістю з органом опіки та піклування.
Припиняється договір про патронат у випадку відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла чотирнадцяти років, а також при невиконанні вихователем своїх обов'язків або якщо між ним і дитиною склалися відносини, що перешкоджають виконанню обов'язків за договором.
Прийомна сім'я являє собою ще одну з можливих форм влаштування на виховання в сім'ю дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування. Згідно з ст. 256-1 СК України прийомна сім'я - це сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомними батьками можуть бути як подружжя, так і повнолітні, працездатні особи, які не перебувають у шлюбі, які здатні виховувати дітей і створити їм умови для всебічного розвитку.
Між прийомними батьками і органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім'ї, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання. Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснюють місцеві служби у справах дітей і органі опіки та піклування районних, районних у містах Києва і Севастополя держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад.
Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.
Наступною правовою формою влаштування дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, є дитячий будинок сімейного типу. У ст. 2565 СК України зазначене, що дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу» № 564 від 26.04.2002 р. загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, у тому числі рідних.
Дитячий будинок сімейного типу створюється на базі сім'ї за бажанням обох з подружжя взяти на виховання не менш 5 дітей, позбавлених батьківського піклування, і з урахуванням думки всіх повнолітніх членів сім'ї, які спільно проживають з батьками-вихователями.
Між батьками-вихователями і органом, який ухвалив рішення щодо створення дитячого будинку сімейного типу, на основі типового договору укладається договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.
Батькам-вихователям для потреб дитячого будинку сімейного типу позачергово надається обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира в статусі службового приміщення.
Питання для самоперевірки:
1. Які суспільні відносини регулюються нормами сімейного права?
2. Назвіть критерії, що дозволяють розмежувати сімейне право від цивільного права.
3. Охарактеризуйте систему джерел сімейного права.
4. Які особливості застосування позовної давності до сімейних правовідносин?
5. Що таке шлюб і якими ознаками він характеризується?
6. Які наслідки тягне визнання шлюбу недійсним? Які існують виключення із загального правила?
7. Які підстави розірвання шлюбу в органах РАЦС?
8. У якому порядку вирішується питання про прізвище подружжя і дітей після розірвання шлюбу?
9. Які особисті немайнові і майнові права подружжя припиняються, а які зберігаються при розірванні шлюбу?
10. Що таке особисті немайнові права подружжя?
11. Якими ознаками характеризується спільна сумісна власність подружжя?
12. За яких умов майно кожного з подружжя може бути визнане їхньою особистою приватною власністю?
13. У яких випадках можливе позбавлення батьківських прав?
14. Які форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування відомі в сімейному праві України?
15. Визначити підстави і порядок припинення опіки.
16. Назвіть умови усиновлення.
17. Назвіть підстави скасування усиновлення.
Література:
Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України, 2002. – № 21-22. – Ст.135.
Закон України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26.04.2001р. // Відомості Верховної Ради України, 2001, № 30 (27.07.2001), ст. 142
Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 2342-IV від 13.01.2005р. // Відомості Верховної Ради України, 2005, № 6 (11.02.2005), ст. 147
Постанова Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» № 866 від 24.09.2008р. // Офіційний вісник України, 2008, № 76 (17.10.2008), ст. 2561
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» № 905 від 08.10.2008р. // Офіційний вісник України, 2008, № 79 (27.10.2008), ст. 2660
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про прийомну сім'ю» № 565 від 26.04.2002р. // Офіційний вісник України, 2002, № 18 (17.05.2002), ст. 926
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу» № 564 від 26.04.2002р. // Офіційний вісник України, 2002, № 18 (17.05.2002), ст. 925
Апопій І. В. Сімейне право України: навч. посібник для студ. вузів /Львівська комерційна акад. . – К. : Центр учбової літ., 2010 . – 359 с.
Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / За ред. Є.О. Харитонова. – Х.: ТОВ «Одіссей» — 2006. – С. 85-97, 242-290.
Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р. / С. Б. Булеца, Ю. Ф. Іванов, О. В. Ієвіня та ін. – К. : Професіонал, 2011 . – 427 с.
Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. - 532 с.
Ромовська З.В. Українське сімейне право : підручник для студ. вищ. навч. закл. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.
Сімейне право України : Підручник / Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В. Жилінкова; за заг. ред.: В. І. Борисова, І. В. Жилінкова. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 263 с.
Сімейне право України: навч. посібник / М. М. Дякович; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка . – 2-ге вид., випр. та доп . – К.: Правова єдність, 2012 . – 551 с.
Сімейне право України: навч. посібник / С. М. Лепех. – Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2010. – 316 с.
Сімейне право України: підручник / В. П. Мироненко, С. А. Пилипенко; ред.: В. П. Мироненко. – К.: Правова єдність, 2008. – 477 с.
Семейное право Украины: учебник / С. В. Кивалов; [и др.]; под ред.: Ю. С. Червоный; Одесская нац. юрид. акад.. – Киев : Правова єдність, 2009. – 639 с.
Задачі
Громадянин Шохчон подав заяву в орган РАЦС з проханням зареєструвати його шлюб із громадянкою І. Величковою, указавши також на те, що він уже є одруженим із громадянкою Ісламкуловою. При цьому заявник зазначив, що він має право мати дві дружини, оскільки це право закріплене в постанові голови місцевої адміністрації.
Осокін і Пилипова проживали разом з 2009 р. Шлюб вони не реєстрували в органах РАЦС, а тільки обвінчалися в церкві, вважаючи, що цієї процедури досить для оформлення шлюбу. За час спільного проживання вони придбали телевізор, холодильник, музичний центр, а вільні гроші вони вносили на рахунок в банку, відкритий на ім'я Осокіна. В 2011 р. Пилипова була звільнена з роботи, і до 2013 р. перебувала на втриманні Осокіна. В 2013 р. вони вирішили розійтися, однак виник спір про нажите майно, Пилипова вважала, що вона як дружина має право на половину всього придбаного майна. Нікітін заперечував проти цього.
Як вирішити цей спір з урахуванням положень чинного законодавства?
Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі Миронова на вимогу чоловіка підписала зобов'язання не працювати за отриманою спеціальністю (акторкою у театру), а займатися домашнім господарством і вихованням дітей. Коли діти виросли, Миронова вирішила знову влаштуватися в театр, куди її неодноразово запрошували. Миронов заявив, що дружина порушила взяті на себе зобов'язання за взаємною згодою, тому він звертається до суду для вживання заходів щодо виконання договору.
Чи є угода подружжя шлюбним договором? Яку відповідь слід дати Миронову?
Дружина Нікітіна звернулася до суду з позовом до свого чоловіка про розподіл частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. У період шлюбу вона разом із чоловіком створила ТОВ "Оліс", де позивачці належить 30% частки в статутному капіталі товариства, а відповідачеві - 70% частки. Вона просила суд визнати за нею 50% частки в статутному капіталі ТОВ "Оліс".
Яким буде рішення, якщо ТОВ «Оліс» було засновано подружжям під час шлюбу?
Орлова Н. звернулася до юридичної консультації за допомогою. Вона пояснила, що була одружена із Мітіним О. більш 15 років. Реєстрацію шлюбу вважали простою формальністю, жили дуже дружно, обидва добре заробляли, нажили багато майна, у тому числі квартиру, дачну ділянку, автомобіль. Усе майно було записано на Мітіна. Сама Орлова Н. була впевнена, що родичів у чоловіка немає. Місяць назад Мітін зненацька помер. Орлова Н. вважала, що вона є єдиною спадкоємицею, однак з'явилася дружина Мітіна і пред'явила свідоцтво про реєстрацію шлюбу, який, як виявилося, не був розірваний. Дружина Мітіна претендує на все майно як єдина спадкоємиця першої черги.
Якими нормами слід керуватися при вирішенні спору між Орловою і Мітіною? Яку пораду юриста слід дати Орлової?
До суду звернулася Сафронова О. з позовом про розірвання шлюбу і розділ спільного майна. Вона просила суд також збільшити її частку в спільному майні, оскільки з нею залишаються проживати двоє неповнолітніх дітей (трьох і восьми років). З чоловіком укладена в нотаріальній формі угода про аліменти, розмір яких установлений у твердій грошовій сумі. Спору між подружжям по аліментах немає. Крім того, позивачка просила виділити їй з спірного майна автомашину і гараж, щоб возити дітей в інший район міста в спеціалізований дитячий садок. Сафронов М. позов визнав частково, вказавши, що гараж і автомашина є його особистою власністю, а не спільною, тому що купувалися їм на авторські винагороди за наукові статті й монографії. Одночасно Сафронов просив включити до переліку майна, що підлягає розподілу, жіночі ювелірні прикраси Сафронової О. з срібла і золота, значна частина яких купувалася у період шлюбу.
Що є особистим майном подружжя? Який правовий режим автомашини і гаража, ювелірних прикрас? Чи підлягає позов Сафронової О. задоволенню? Як повинен бути вирішений спір між подружжями?
Подружжя Петрови при укладанні шлюбного договору вирішили відмовитися від обов'язку щодо взаємного утримування у випадку розірвання шлюбу, встановивши, що аліментних зобов'язань один перед одним у них не буде незалежно від підстав розлучення. Однак нотаріус відмовився засвідчити такий шлюбний договір, заявивши, що він не відповідає вимогам закону.
Дайте оцінку діям нотаріуса. Чи має право подружжя при укладанні шлюбного договору передбачати відмову від взаємної матеріальної підтримки у випадку розірвання шлюбу?
Тести
Один з подружжя є професійним програмістом. Під час шлюбу на загальні кошти подружжя для нього набувається комп'ютер. Визначте, у чиїй власності перебуває даний комп'ютер:
а) у спільній сумісній власності;
б) у загальній пайовій власності;
в) в особистій власності чоловіка-програміста.
Яке майно належить до спільної сумісної власності подружжя?
а) успадковане одним з подружжя під час шлюбу;
б) речі індивідуального користування кожного з подружжя;
в) речі загального користування, придбані на зарплату одного з подружжя;
г) речі, подаровані кожному з подружжя під час шлюбу.
Кому повинні бути присуджені весільні подарунки?
а) тому, кому їх подарували;
б) розділені порівну як спільне майно подружжя;
в) розділені з урахуванням того, хто подарував (батьки, друзі нареченого або нареченої);
г) розділені як спільне майно подружжя, але з урахуванням призначення речей.
Які договори не регулюються сімейним правом?
а) шлюбні;
б) дарування між подружжями;
в) про сплату аліментів на дітей;
г) про сплату аліментів на користь подружжя;
д) угода про розподіл майна між подружжями.
Шлюбний договір може бути укладений:
а) тільки після укладання шлюбу;
б) як до укладання, так і після укладання шлюбу;
в) тільки до укладання шлюбу;
г) тільки в момент реєстрації шлюбу.
Які з перерахованих умов можуть бути погоджені в шлюбному договорі?
а) про відповідальність подружжя за боргами;
б) про право подружжя на судовий захист;
в) про особисті немайнові права подружжя;
г) про розмір утримання на одного з подружжя;
д) про розмір утримання на дитину.
Шлюбний договір діє:
а) без обмеження строку;
б) до обмеження дієздатності одного з подружжя;
в) 15 років від дня реєстрації шлюбу;
г) немає вірної відповіді.
Чи несе батько відповідальність за шкоду, заподіяну його неповнолітньою дитиною, якщо батько й дитина проживають роздільно:
а) ні, тому що батько внаслідок роздільного проживання не може виховувати дитину;
б) так, за винятком випадку, коли батько позбавлений батьківських прав;
в) так, в усіх без винятку випадках.
При яких обставинах чоловік не має права без згоди дружини порушувати справу про розірвання шлюбу:
а) подружжя не мало загальних неповнолітніх дітей;
б) дружина перебуває в іншому місті, у відрядженні;
в) під час вагітності дружини;
г) не минули 6 місяців після народження загальної дитини.
Перешкодою до укладання шлюбу НЕ є:
а) шлюб між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок психічного розладу;
б) засудження одного з осіб до позбавлення волі на строк понад трьох років;
в) шлюб між усиновлювачами і усиновленими, якщо усиновлення було раніше скасоване;
г) шлюб між особами, з яких хоча б одна вже перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.
Перешкоджає одруженню:
а) подача заяви на реєстрацію ще одного шлюбу в день реєстрації даного;
б) обмеження дієздатності однієї з осіб, яка бажає одружитися;
в) взаємовідносини близького споріднення;
г) відмова органа РАЦСу в скороченні строку для реєстрації шлюбу.
Державна реєстрація шлюбу в органах РАЦС здійснюється:
а) тільки за місцем проживання обох подружжя;
б) тільки за місцем оплати державного мита за реєстрацію шлюбу;
в) тільки за місцем проживання одного з подружжя;
г) на вибір осіб, які вступають у шлюб.
Обов'язкові умови реєстрації шлюбу в органах РАЦС:
а) присутність свідків, що засвідчують запис про реєстрацію шлюбу;
б) особиста присутність осіб, що вступають у шлюб;
в) присутність представника одного з осіб, що вступають шлюб, у випадку неможливості з поважної причини особистої явки в орган РАЦС для реєстрації шлюбу;
г) після спливу одного місяця з моменту подачі заяви про реєстрацію шлюбу.
Заява громадян про одруження:
а) подається в письмовій або усній формі;
б) подається тільки при спільній явці громадян в орган РАЦСу;
в) подається в орган РАЦС спільно або роздільно;
г) завжди засвідчується нотаріально.
Права і обов'язки подружжя виникають:
а) від дня державної реєстрації шлюбу в органах РАЦС;
б) з моменту одержання подружжям свідоцтва про шлюб в органах РАЦС;
в) з досягнення вісімнадцятирічного віку особами, які вступили в шлюб до досягнення повноліття;
г) після проведення обряду вінчання.
Який шлюб визнається недійсним:
а) шлюб, укладений з порушенням умов і при наявності обставин, що перешкоджають укладання шлюбу;
б) шлюб, укладений без наміру подружжя або одного з них створити сім'ю;
в) шлюб, укладений з порушенням правил його реєстрації;
г) шлюб, укладений з корисливих мотивів з боку одного або обох подружжя.
Укажіть, у якому з названих випадків шлюб має юридичну чинність, якщо він укладений?
а) с недієздатним;
б) с неповнолітнім;
в) фіктивно;
г) під впливом примусу;
д) з корисливих мотивів.
Визнання шлюбу недійсним:
а) проводиться виключно судом;
б) проводиться органами РАЦС або судом;
в) неможливо після розірвання шлюбу;
г) можливо після розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Глосарій
Акти громадянського стану - це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов'язків.
Аліменти -обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї іншого, який потребує цього. Присуджуються у частці від доходу і (або) у твердій грошовій сумі.
Дитина - особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Договір про патронат – це угода, на підставі якої орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату.
Заручини - це правовий стан осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручини не створюють обов'язку вступу в шлюб.
Недійсний шлюб - шлюб, який зареєстрований з порушенням вимог Сімейного кодексу України.
Опіка - особлива форма державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей (які не досягли 14 років), які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Встановлюється органом опіки та піклування, судом.
Патронат - форма виховання дітей, що втратили батьків або з інших причин позбавлені батьківського піклування, і передаються на виховання в сім’ї громадян за договором.
Піклування - засіб захисту особистих та майнових прав та інтересів дитини у віці від 14 до 18 років, яка залишилася без батьківського піклування. Встановлюється органом опіки та піклування, судом.
Подружжя - жінка і чоловік, які перебувають у зареєстрованому в державних органах реєстрації актів громадянського стану шлюбі.
Позбавлення батьківських прав - санкція за неправомірну поведінку батьків стосовно дитини, що спрямована на захист інтересів дитини. Встановлюється вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, яке має безстроковий характер. Провадиться тільки в судовому порядку. Батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають усі права, що грунтуються на факті спорідненості з дитиною, стосовно якої вони позбавлені батьківських прав. Проте позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язків щодо утримання дітей. Позбавлення батьківських прав як додаткова міра покарання у кримінальному праві скасована.
Сімейне право - це сукупність правових норм, що регулюють особисті немайнові і похідні від них майнові відносини фізичних осіб, які виникають на основі шлюбу і сім'ї.
Сімейний кодекс України - основне джерело сімейного права. Він визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів.
Спільна сумісна власність - майно, набуте подружжям за час шлюбу. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Усиновлення- прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду.
Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, який породжує взаємні права та обов’язки і зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Шлюбний вік - це вік, з якого офіційно дозволено укладати шлюб та створювати сім’ю. Шлюбний вік для жінки і чоловіка встановлюється у 18 років на день реєстрації шлюбу.
Шлюбний договір - угода, укладена між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або подружжям, про вирішення питань сім'ї. В шлюбній угоді передбачаються майнові права і обов'язки подружжя. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.