Поняття та види господарської діяльності
Під господарською діяльністю у ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч.1ст.3 ГК).
Господарська діяльність має наступні ознаки: полягає у виробництві продукції, виконання робіт, надання послуг не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб (сфера суспільного виробництва); виконується на професійних засадах; результати такої діяльності мають вартісний характер, вони реалізуються за плату, тобто функціонують як товар; поєднує як приватні інтереси виробника, так і публічні інтереси (держави, органів місцевого самоврядування тощо).
За критерієм мети здійснення господарська діяльність може бути комерційною (підприємницькою) та некомерційною (ч.2 ст.3 ГК).
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво– це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Характерними рисами підприємницької діяльності, є: наявність мети отримання прибутку; ініціативність; ризиковий характер; власна відповідальність підприємця; самостійність здійснення підприємницької діяльності; систематичний, професійний характер; регулювання державою (державна реєстрація).
Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі принципів: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програм діяльності, вибору постачальників та споживачів продукції, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Господарський кодекс України передбачає свободу підприємницької діяльності – право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом (ст.43).
Згідно зі ст. 42 Конституції України кожний має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Проте, свобода підприємницької діяльності зовсім не означає «вседозволеність». Така діяльність підлягає регулюванню державою в рамках існуючого законодавства. Особливостірегулювання певних видів підприємництва встановлюється законодавством України. Наприклад, підприємницька діяльність у сільському господарстві регулюється законами «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (від 14.02.1992 р), «Про сільськогосподарську кооперацію» ( від 17.07.1997 р.) та іншими.
Достатньо широкий перелік видів підприємницької (господарської) діяльності, що підлягає ліцензуванню, встановлюється Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р.
Ст. 4. Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 р. вміщуєобмеження у здійсненні підприємницької діяльності. Держава обмежує діяльність, пов’язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Така діяльність здійснюється відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів».
Діяльність, пов'язана з охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами.
Діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих або з додаванням (змішуванням) біоетанолу та/або біокомпонентів на його основі до вуглеводневої основи (бензинів, фракцій, компонентів тощо), здійснюється підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в паливно-енергетичному комплексі.
Забороняється підприємницька діяльність органам державної влади та органам місцевого самоврядування, виходячи з їх спеціальної компетенції.
Відповідно до ч. 2 ст. 42. Конституції Українипідприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», особам зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього закону забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Некомерційна господарська діяльність (некомерційне господарювання) – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку(ст. 52 ГК України).
Некомерційна господарська діяльність:
– здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (щодо окремих видів діяльності), в яких, відповідно до ч. 4 ст. 12 Господарського кодексу України, забороняється підприємництво;
– здійснення такої діяльності відбувається на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, який для цього створює некомерційне (казенне) підприємство.
Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, насамперед у тих випадках, якщо здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом (біржова діяльність, наприклад).
Некомерційна господарська діяльність притаманна для казенних підприємств (ч. 8 ст. 73, статті 76-77 ГК України) та некомерційних комунальних підприємств (ч. З ст. 78 ГК України).
Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, іх посадові особи.
У разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб’єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення, якими регулюється підприємництво.
З метою практичного розмежування комерційної і некомерційної діяльності можна керуватися одним з положенням Системи національних рахунків (СНР), прийнятої у 1993 році Комісією Європейських співтовариств, Міжнародним валютним фондом, Організацією економічного співробітництва та розвитку, ООН та Світовим банком, згідно з яким, між комерційними і некомерційними видами діяльності проводяться такі розмежування:
– комерційна діяльність включає виробництво продукції або надання послуг на ринку за такою ціною, яка покриває більше половини витрат виробництва;
– некомерційна діяльність охоплює виробництво продукції або надання послуг безкоштовних, або за цінами, що покривають половину чи менше половини витрат виробництва.